Рішення

від 07.06.2021 по справі 360/1654/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1654/21

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Смішливої Т.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Чепурової К.В.,

представників позивача - ОСОБА_1 - директор

Осики М.І., свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю серії

ПТ № 2556 від 17.01.2019, ордер серії ВВ № 1011075 від 10.02.2021,

представника відповідача - Пугаченко Н.М., самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката Осики Максима Ігоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Армхімпром до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Осики Максима Ігоровича (далі - представник позивача) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Армхімпром (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі- відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 24.12.2020 відповідачем за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування № ЛГ24565/480/НД/АВ від 16.12.2020, прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Армхімпром штраф у розмірі 400000,00 грн.

Зазначену постанову позивач вважає протиправною, оскільки відповідачем перевищено свої повноваження, а саме в акті інспекційного відвідування відповідач вдався до тлумачення змісту цивільно-правової угоди. Також, відповідачем не було досліджено всіх обставин, які на нашу думку могли би вплинути на прийняття рішення за результатами такого заходу контролю, а тому прийняте ним рішення є необґрунтованим.

Так, на виконання вимоги № ЛГ2465/480/НД про надання документів від 03.12.2020, головним бухгалтером у визначний строк надано документи щодо додержання позивачем законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи. Серед наданих документів, з метою обґрунтування підстав для укладання договорів цивільно-правового характеру надавалась низка договорів субпідряду, укладених між позивачем та іншими суб`єктами господарювання, відповідно до яких позивач отримав визначений проектно-кошторисної документацією склад та обсяг робіт. Відповідно до статуту позивача, а також зареєстрованих видів економічної діяльності, відповідно до КВЕД ДК009:2010, основним напрямком діяльності підприємства є виконання будівельно-монтажних робіт, у тому числі робіт з будівництва доріг. Надані договори субпідряду свідчать про певну специфіку господарської діяльності позивача. Відповідачу повідомлялось, що у зв`язку зі специфічністю виконання робіт щодо ремонтів доріг, з метою дотримання взятих на себе зобов`язань перед підрядниками та замовником, у позивача постійно виникає необхідність додатково залучати робітників для виконання визначеного підрядником та/або замовником обсягу будівельних робіт на відповідних об`єктах замовника. Після завершення виконання таких робіт, у разі відсутності у позивача інших замовлень, утримання в штаті великої кількості працівників робітничих професій є економічно недоцільним, саме тому позивач залучає відповідних робітників як виконавців на підставі цивільно-правових договорів (угод).

За результатами аналізу наданих відповідачеві документів, тобто проведення інспекційного відвідування, останній прийшов до висновку, що 8 осіб були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Вважає такі висновки безпідставними, оскільки в договорах чітко визначено Предмет договору , зокрема в пункті 1.1 визначено, що замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи дорожнього робітника в строк з 10.09.2020 по 31.12.2020. Вважає, що відносини, які виникають з умов цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовникам та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України.

Відповідачем 05.05.2021 надано до суду відзив на позовну заяву (том 1 арк. спр. 198-202), в якому зазначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вказаним органом є Держпраці України - відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96. Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику ...з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Під час перевірки посадовими особами відповідача дотримано Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. До Управління надійшла інформація Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 27 листопада 2020 року № 1200- 010403-5/26094 щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, що стало підставою для винесення наказу від 02.12.2020 № 791 Про проведення інспекційного відвідування ТОВ Армхімпром .

За результатами інспекційного відвідування 16.12.2020 інспектором праці складено відповідний акт, копію якого цього ж дня поштовим відправленням направлено Позивачу.

На підставі вказаного акту винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020, якою на Позивача був накладений штраф у розмірі 400000 грн.

Так, перевіркою встановлено, що 8 осіб, які працювали за цивільно-правовими договорами, виконували роботи дорожнього майстра, дорожнього робітника, при цьому, зазначені посади були передбачені штатним розписом та були вакантними. Працівники за цивільно-правовими договорами підпорядковувались трудовому розпорядку, обліковувались у табелі обліку робочого часу, що свідчить про постійний характер саме трудових відносин. .

Крім того, вказані у цивільно-правових договорах професії відповідають тим, що передбачені Національним класифікатором України ДК 003:2010 Класифікатор професій.

Вважає, що виявлені порушення підтверджено матеріалами інспекційного відвідування, які підтверджують, що особи, вказані в акті не були оформлені належним чином як працівники підприємства, хоча були допущені до роботи та виконували роботи постійно певний проміжок часу.

З урахуванням зазначеного просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представником позивача 13 травня 2021 року подано відповідь на відзив, аргументовану тим, що чинне законодавство України не містить обов`язкових приписів, у яких випадках стороні зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, а тому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Крім того, Постановою № 823 не визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору (том 1 арк. спр. 246-249).

Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №64333077 на підставі виконавчого документа постанови Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТДФС від 24.12.2020 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №360/1654/21 (том 1 арк. спр. 172-174).

Ухвалою суду від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (том 1 арк. спр. 178-179).

Ухвалою суду від 16 квітня 2021 року замінено первісного відповідача - Головне управління Держпраці у Луганській області на належного відповідача - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (том 1 арк. спр. 193-194).

Ухвалою суду від 17 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 арк. спр. 3).

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року клопотання представника позивача адвоката Осики Максима Ігоровича про долучення до матеріалів справи додаткових доказів залишено без розгляду (том 2 арк. спр. 71-72).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Армхімпром є юридичною особою, ідентифікаційний код 30878149, зареєстровано 10.05.2000 за адресою АДРЕСА_1 , основний вид діяльності згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03 грудня 2014 року 46.69 - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, Статутом також передбачена діяльність у галузі будівництва та виробництва (том 1 арк.спр. 9-26).

Відповідно до штатного розпису ТОВ Армхімпром , затвердженого директором товариства 01 вересня 2020 року штат складає 20 штатних одиниць, у тому числі дорожньо будівельна дільниця складається з виконавець робіт - 2 одиниці з посадовим окладом 6100,00 грн, майстер дільниці - 3 одиниці з посадовим окладом 6100,00 грн, геодезист - 1 одиниця з посадовим окладом 6100,00 грн, дорожній робітник - 4 одиниці з посадовим окладом 6000,00 грн, механік - 1 одиниця з посадовим окладом 6400,00 грн, начальник дільниці - 1 одиниця з посадовим окладом 6500,00 грн (том 1 арк. спр. 143, 208).

Також судом встановлено, що 09 вересня 2020 року між ТОВ Армхімпром та ТОВ РОСТДОРСТРОЙ укладено договір субпідряду № 10-Л-СУБ, відповідно до якого ТОВ Армхімпром взяло на себе зобов`язання на свій ризик наявними силами і засобами виконати роботи/надати послуги з ремонту доріг, поточного та середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-16 Під`їзд до м. Первомайська, на ділянці км 0+000-км 8+200 у Луганській області з терміном виконання до 31.12.2020 (том 1 арк. спр. 27-30).

Обсяги виконаних робіт за вказаним договором субпідряду підтверджено актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року форми № КБ-2в (том 1 арк. спр. 31-54).

05 жовтня 2020 року між ТОВ Армхімпром та ТОВ Енергетично-дорожнє будівництво укладено договір субпідряду № 05-10/20-ОД-1, предметом якого є капітальний ремонт мосту на км 58+621 автомобільної дороги державного значення Н-23 Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя (том 1 арк. спр. 57-67).

Копіями календарного плану виконання робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року форми № КБ-2в підтверджено строки та обсяги виконаних робіт за договором субпідряду № 05-10/20-ОД-1 від 05 жовтня 2020 року (том 1 арк. спр. 68-118).

10 вересня 2020 року між ТОВ Армхімпром та особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 укладено однотипні договори про виконання робіт, предметами яких є виконання робіт в строк з 10 вересня 2020 року до 31 грудня 2020 року (на час інспекційного відвідування кінцева дата не була зазначена). Договори відрізняються один від одного виключно номерами та визначенням виду робіт. Так, в договорах № 01-8 та № 01-7, укладених з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначено, що вони виконують роботи дорожнього майстра, в договорі № 1-6 ОСОБА_8 взяв на себе зобов`язання виконувати роботи начальника дільниці, а в договорах №№ 1-2, 1-3, 1-1, 1-4, 1-5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 доручено виконання роботи дорожнього робітника, а ОСОБА_3 - виконавця робіт. Відповідно до пункту 2.1 за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві суму згідно акту виконаних робіт (том 1 арк. спр. 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 209-216).

До договорів додано копії актів приймання-передачі виконаних робіт від 07 грудня 2020 року та від 30 грудня 2020 року (том 1 арк. спр. 120-121, 123-124, 126-127, 129-130, 132-133, 135-136, 138-139, 141-142).

При цьому, в актах від 07 грудня 2020 року види наданих послуг ідентичні незалежно від типу виконуваної роботи (дорожній майстер чи дорожній робітник) і визначені як надання замовнику послуг з застосуванням діючого законодавства та питань, пов`язаних з господарською діяльністю Замовника, складання відповідних юридичних документів, пов`язаних з господарською діяльністю замовника.

Розпорядок роботи працівників Товариства: початок роботи - 8-00, закінчення роботи - 17-00, обідня перерва з 12-00до 13-00. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого часу скорочується на одну годину: кінець робочого дня з 16-00 відповідно (том 1 арк. спр. 217).

Відповідно до табелів обліку робочого часу працівників ТОВ Армхімпром за вересень, жовтень та листопад 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 починаючи з 10 вересня 2020 року працювали кожен робочий день по 8 годин (том 1 арк. спр. 219-221).

Згідно з відомістю на виплату готівки № ВЗП-000006 за вересень 2020 року грошові кошти виплачено у тому числі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , при цьому вказаним особам присвоєно відповідні табельні номери (том 1 арк. спр. 144).

30 листопада 2020 року до Головного управління Держпраці у Луганській області надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України від 27 листопада 2020 року № 1200-010403-5/26094 про виявлені випадки щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами. Інформацію надано у вигляді таблиці, в якій за номером 8 зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Армхімпром , а також інформація про кількість осіб, які виконували роботи за цивільно-правовими договорами (том 1 арк. спр. 203-204).

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, частинами 5 і 6 ст. 2 Закону України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та статтею 259 Кодексу законів про працю України, за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 27 листопада 2020 року № 1200-010403-5/26094 Головним управлінням Держпраці у Луганській області винесено наказ від 02 грудня 2020 року № 791 Про проведення інспекційного відвідування ТОВ Армхімпром , яким визначено строки відвідування з 03 по 16 грудня 2020 року, питання, які підлягають дослідженню та посадових осіб, яким доручено відвідування (том 1 арк. спр. 205).

ГУ Держпраці у Луганській області 02 грудня 2020 року видано направлення № 01-17/787 на проведення інспекційного відвідування (том 1 арк. спр. 206).

03 грудня 2020 року працівниками відповідача складено вимогу про надання документів № ЛГ24565/480НД, у якій визначено перелік необхідних документів та яку вручено головному бухгалтеру ТОВ Армхімпром 03 грудня 2020 року, про що свідчить її особистий підпис (том 1 арк. спр. 207).

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 16 грудня 2020 року № ЛГ24565/480/АВ (том 1 арк. спр. 147-150), в якому зазначено, що станом на 03 грудня 2020 року у ТОВ Армхімпром на підставі особистих заяв та наказів по підприємству працювали 10 працівників, та за договорами цивільно-правового характеру 8 працівників, а саме дорожні робітники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , дорожні майстри ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , начальник дільниці - ОСОБА_8 . Договори з вказаними особами однотипні, укладені однією датою 10 вересня 2020 року, передбачають те, що виконавець Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи дорожнього робітника (дорожнього майстра, начальника дільниці) в строк з 10 вересня 2020 року до (кінцевої дати не вказано) . Виконавець зобов`язується виконувати роботу за завданням замовника. Умовами пункту 1.2 зазначеного договору обумовлено: Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим Договором .

Штатним розписом ТОВ Армхімпром передбачені вказані вище посади. У наданих табелях обліку робочого часу працівників ТОВ Армхімпром за вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року у працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вказується посада, восьмигодинний робочий день та враховується поденна та погодинна кількість виходів, що вказує на систематичний характер праці.

Виконання робіт, які визначені в цивільно-правових договорах вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Також, ці договори передбачають неодноразові роботи та за своїм змістом, визначено виконання функціональних обов`язків (трудових функцій). При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботу. Праця за даними угодами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього підприємства з систематичним виконанням трудових функцій.

В акті зроблено висновок про те, що 8 осіб допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Виявлений факт свідчить про порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України.

Акт інспекційного відвідування в двох примірниках направлено на адресу ТОВ Армхімпром 16.12.2020 та отримано повноважною особою позивача 17.12.2020 (том 1 арк. спр. 222-224).

Позивачем 23.12.2020 підготовлено зауваження на акт інспекційного відвідування, які направлено на електронну адресу відповідача, однак, останнім не отримані через те, що позивачем вказано невірну електронну адресу ГУ Держпраці у Луганській області (том. 1 арк. спр. 151-154).

У зв`язку з тим, що ТОВ Армхімпром не повернуто підписаний примірник акта 23 грудня 2020 року відповідачем складено акт про відмову від підпису № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ВП, а також 23 грудня 2020 року інспектором праці складено припис про усунення виявлених порушень № ЛГ24565/480/НД/АВ/П (том 1 арк. спр. 225-228).

На підставі акта інспекційного відвідування відповідачем на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24 грудня 2020 року, якою на Позивача накладено штраф у розмірі 400000,00 грн (том 1 арк. спр. 155-156).

Акт про відмову від підпису, припис про усунення виявлених порушень та постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24 грудня 2020 року направлено на адресу позивача 24 грудня 2020 року та отримано останнім 04 січня 2021 року (том 1 арк. 229-230).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти задоволення таких вимог, суд виходить з такого.

Суд зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 762 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" прийнято рішення ліквідувати як юридичні особи публічного права, зокрема, Головне управління Держпраці у Луганській області та утворити Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці як юридичну особи публічного права.

Однак, на час проведення інспекційного відвідування Головне управління Держпраці у Луганській області повністю виконувало свої функції і лише відповідно до наказу Державної служби України з питань праці № 1 від 12.01.2021 "Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій" визначено Головному управління Держпраці у Луганській області припинити здійснення повноважень з 13.01.2021.

Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" та від 08 вересня 2004 року № 1986-IV "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві".

Зазначені конвенції мають пріоритетне значення, оскільки: статтею 15 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону (частина шоста статті 2 Закону № 877-V).

Згідно із частиною першою статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Постановою Кабінета Міністрів України від 21.08.2019 № 823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823).

Порядок № 823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 2 Порядку № 823).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 3 Порядку № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку № 823 передбачено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, та інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.

Отже, інформація територіальних органів Пенсійного фонду України про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів, є окремою та самостійною підставою для здійснення інспекційних відвідувань, передбаченою пунктом 5 Порядку № 823.

Пунктом 8 Порядку № 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (пункт 9 Порядку № 823).

Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно із пунктами 16-19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 823 у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках. У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис. Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 25 Порядку № 823).

Таким чином, аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини третя та четверта статті 265 КЗпП України).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка (абзац третій пункту 4 Порядку № 509).

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між ТОВ Армхімпром та працівниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Згідно з концепцією прихованого працевлаштування (deemed employment), яка знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудове правовідношення № 198 (далі - Рекомендації) МОП, держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах, або іншими засобами, конкретних ознак існування трудових правовідносин. Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються "підпорядкованість" та "залежність".

У пункті 13 Рекомендацій "підпорядкованість" проявляється, якщо робота:

1. виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони;

2. передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства;

3. виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи;

4. виконується працівником особисто;

5. виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила;

6. має характерну тривалість/продовжуваність;

7. вимагає особисту присутність працівника;

8. передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником.

При встановленні трудових відносин за допомогою критерію "залежності" беруться до уваги наступні елементи:

1. періодичність виплати винагороди працівнику;

2. той факт, що така винагорода являється єдиним або основним джерелом доходів працівника;

3. виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів;

4. реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку;

5. оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи;

6. відсутність фінансового ризику у працівника.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено, крім Конституції України, КЗпП України.

Так, частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення поняття трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулювано - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 10 вересня 2020 року між ТОВ Армхімпром та особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 укладено однотипні договори про виконання робіт, предметами яких є виконання робіт в строк з 10 вересня 2020 року до (на час інспекційного відвідування кінцева дата не була зазначена) 31 грудня 2020 року. Договори відрізняються один від одного виключно номерати та визначенням виду робіт. Так, в договорах № 01-8 та № 01-7, укладених з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначено, що вони виконують роботи дорожнього майстра, в договорі № 1-6 ОСОБА_8 взяв на себе зобов`язання виконувати роботи начальника дільниці, а в договорах №№ 1-2, 1-3, 1-1, 1-4, 1-5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 доручено виконання роботи дорожнього робітника. (том 1 арк. спр. 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140).

При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги). В самих договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, його обсягу, видів, що притаманне цивільно-правовим договорам.

Позивачем до позову надано додано копії актів приймання-передачі виконаних робіт від 07 грудня 2020 року та від 30 грудня 2020 року (том 1 арк. спр. 120-121, 123-124, 126-127, 129-130, 132-133, 135-136, 138-139, 141-142), які під час інспекційного відвідування не надавались.

При цьому, в актах від 07 грудня 2020 року види наданих послуг ідентичні незалежно від типу виконуваної роботи (дорожній майстер чи дорожній робітник) і визначені як надання замовнику послуг з застосуванням діючого законодавства та питань, пов`язаних з господарською діяльністю Замовника, складання відповідних юридичних документів, пов`язаних з господарською діяльністю замовника.

Акти від 30 грудня 2020 року більш конкретизовані до посад виконавців робіт, а саме вказано, що дорожній майстер надавав послуги з керівництва роботами по ремонту шляху, своєчасне проведення робіт, розміщення робітників. В актах приймання передачі виконаних робім дорожніх робітників зазначено надання послуг засипки траншей, пазух котлованів і ям, улаштування основ під укладання бортового каменю, укладання бортового каменю, встановлення дорожніх знаків.

Тобто, а ні договори, а ні акти виконаних робіт ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не конкретизовано, завдання вказанимособам не складались та не видавались.

Відтак, суд дійшов висновку, що зазначені вище угоди укладені позивачем з фізичними особами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом, що є характерним для трудових функцій.

Розпорядок роботи працівників Товариства: початок роботи - 8-00, закінчення роботи - 17-00, обідня перерва з 12-00до 13-00. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого часу скорочується на одну годину: кінець робочого дня з 16-00 відповідно (том 1 арк. спр. 217).

Відповідно до табелів обліку робочого часу працівників ТОВ Армхімпром за вересень, жовтень та листопад 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 починаючи з 10 вересня 2020 року працювали кожен робочий день по 8 годин (том 1 арк. спр. 219-221).

Отже, зазначені працівники підпорядковувались правилам внутрішнього розпорядку товариства, що характерно саме для трудових відносин.

Суд звертає увагу на те, що згідно з відомістю на виплату готівки № ВЗП-000006 за вересень 2020 року грошові кошти виплачено у тому числі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , при цьому вказаним особам присвоєно відповідні табельні номери, а акти виконаних робіт, як це передбачено пунктом 2.1 договорів, за вересень 2020 року не складались (том 1 арк. спр. 144).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що назви виконуваних працівниками ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) робіт згідно договорів від 10 вересня 2020 року (дорожній майстер, начальник дільниці, виконавець робіт, дорожній робітник) відповідають посадам, передбаченим штатним розписом ТОВ Армхімпром , які станом на час укладання вказаних договорів були вакантними, що підтверджено табелем обліку робочого часу за вересень 2020 року (том 1 арк. спр. 2019), відповідно до якого у вересні 2020 року у позивача працювало всього 13 працівників, з яких 8 осіб за договорами про виконання робіт ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), а інші 5 це директор, бухгалтер, менеджер, економіст та один дорожній майстер.

Наведене свідчить про факт прийняття на роботу працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .. Водночас, незважаючи на допуск вказаних працівників до виконання посадових обов`язків, позивачем як роботодавцем не було укладено трудові договори відповідно до вимог статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з пунктом 2 частини другої статті 265 КЗпП України.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була викладена Верховним Судом у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17 (№ рішення в ЄДРСР 75148848), від 26 вересня 2018 року у справі № 822/723/17 (№ рішення в ЄДРСР 76695525), від 13 червня 2019 року у справі № 1840/2507/18 (№ рішення в ЄДРСР 82406167), від 13 червня 2019 року у справі № 824/896/18-а (№ рішення в ЄДРСР 82406158), від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18 (№ рішення в ЄДРСР 82406152), від 18 серпня 2020 року у справі № 808/3054/16 (№ рішення в ЄДРСР 91036729).

Крім того, суд звертає увагу на те, що дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджають реалізації права фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату, яка у місячному розмірі: з 1 вересня 2020 року становить 5000 гривень.

Десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за одну особу становить 50000,00 грн 5000,00 грн х 10).

За вісьмох працівників, щодо яких скоєно порушення, штраф становить 400000,00 грн (50000,00 грн х 8).

Таким чином, постанова Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24 грудня 2020 року за № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС в частині розміру застосованого штрафу відповідає вимогам абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що національне право повинно відповідати поняттю "законність", визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити особі, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (див. рішення у справах "S.W. проти Сполученого Королівства", серія A, N 335-В, с. 41-42, п. 35-36, та, "Санді Таймс" проти Сполученого Королівства (N 1)", серія A, N 30, с. 31, п. 49, і "Галфорд проти Сполученого Королівства").

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив, що втручання держави вважатиметься "необхідним в демократичному суспільстві" із законною метою, якщо воно відповідає "нагальній соціальній потребі", зокрема якщо воно є співмірним щодо законної мети, яка переслідується, а також якщо причини, на які посилаються національні органи влади для виправдання такого втручання, є "доречними та достатніми" (див., наприклад, справу "Костер проти Сполученого Королівства" (Coster v. the United Kingdom), № 24876/94, п. 104, рішення; справа "С. і Марпер проти Сполученого Королівства" (S. and Marper v. еhe United Kingdom) [Велика Палата], №№ 30562/04 та 30566/04, п. 101).

Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи під час судового розгляду), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень є правомірним, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору та витрат професійну правничу допомогу за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Згідно з частиною шостою статті 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

З огляду на вказане заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 01 квітня 2021 року зберігають свою дію до набрання рішенням законної сили.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову адвоката Осики Максима Ігоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Армхімпром (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 1) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82, ідентифікаційний код 43866127) визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020 відмовити.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 01 квітня 2021 року зберігають свою дію до набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 08 червня 2021 року.

Суддя Т.В. Смішлива