Рішення

від 20.07.2023 по справі 362/6595/20

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6595/20

Провадження № 2/362/249/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 липня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ковбеля М.М.,

при секретарі - Сілецькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Національна академія аграрних наук України, державний реєстратор Глевахівської селищної ради Кияниця Наталія Миколаївна про визнання незаконною та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Глевахівської селищної ради від 29 травня 2019 року № 57 «Про передачу житлових кімнат в гуртожитку в приватну власність громадянам» ; визнання недійсним Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 05.06:2019 року Глевахівською селищною радою, за кімнату АДРЕСА_1 ; визнання недійсним Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 , на кімнату НОМЕР_3 виданого 06.06.2019 року Глевахівською селищною радою, будинку АДРЕСА_2 та визнати незаконною державну реєстрація права власності на кімнату АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проведену за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексацій ний номер 47312050 від 12.06.2019 р. та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 500,00 чотирнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, в свою чергу відзиви на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження, до суду не подавали, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважав можливим розглянути спір у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також приймаючи до уваги, що судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №9901/949/18 (провадження №11-1179заі19).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, виходить з наступного.

В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Судом встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Глевахівської селищної ради від 29 травня 2019 року № 57 «Про передачу житлових кімнат в гуртожитку в приватну власність громадянам» вирішено передати в приватну власність: «кімнату АДРЕСА_1 , громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожному по 1/2 частині»; «кімнату АДРЕСА_3 , громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , кожному по 1/2 частині».

Цим ж рішенням вищезазначеним особам було вирішено надати свідоцтва про право власності на вказані кімнати.

В подальшому державним реєстратором Глевахівської селищної ради Кияницею Наталією Миколаївною проведено державну реєстрацію права власності на зазначені кімнати, а саме: на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 , виданого 06.06.2019 року Глевахівською селищною радою, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47312050 від 12.06.2019 р., яким проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності на кімнату АДРЕСА_4 за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , видане 06.06.2019 року Глевахівською селищною радою, однак не звернулись до державного реєстратора про проведення державної реєстрації права власності на кімнату № НОМЕР_4, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (надалі також - ННЦ «ІМЕСГ», Науковий центр, Інститут) вважає рішення Глевахівської селищної ради і як наслідок видані свідоцтва про право власності та державну реєстрацію речових прав незаконними і такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку, з огляду на наступне.

Так, будівля АДРЕСА_2 перебуває у державній власності та належить ННЦ «ІМЕСГ» на праві оперативного управління.

Зважаючи на необхідність забезпечення житловими приміщеннями працівників Наукового центру, ННЦ «ІМЕСГ» звернувся до Національної академії аграрних наук України (надалі також - НААН, Академія) з проханням надати дозвіл на реконструкцію адміністративної будівлі лабораторно-випробувального корпусу ( АДРЕСА_2 ) та переведення цієї будівлі з нежитлового в житловий будинок з житловими приміщеннями.

У відповідь Національна академія аграрних наук України як орган управління листом від 09.12.2011 р. за № 4-4/303 повідомила про те, що не заперечує проти переведення нежитлових приміщень лабораторно-випробувального корпусу в житловий фонд відповідно до встановленого порядку, визначеного чинним законодавством.

Зважаючи на попереднє не заперечення Національною академією аграрних наук України переведення нежитлової будівлі в житлову, Інститут розпочав вчиняти підготовчі дії щодо реалізації проекту щодо переведення нежитлової будівлі житлову.

Так, ННЦ «ІМЕСГ» звернувся до Глевахівської селищної ради за попереднім узгодженням можливості переведення адміністративної будівлі в житловий гуртожиток. За результатами розгляду звернення рішенням виконавчого комітету Глевахівської селищної ради від 26 квітня 2012 року № 71 погоджено переведення нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 (з умовами). Проте, питання про її переведення в житлову будівлю, прийняття її в комунальну власність та надання зазначеній адміністративній будівлі статусу гуртожитку не вирішувалось.

В подальшому на замовлення ННЦ «ІМЕСГ» в 2013 році Відділом проектно- вишукувальних робіт та конструкційного моделювання було розроблено та складено робочий проект «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі (лабораторно- випробувальний КОРПУС ННЦ ІМЕСГ НААН України) в гуртожиток. Шифр 01-13-01» (виконавець ОСОБА_5.).

Далі наказом ННЦ «ІМЕСГ» від 04.05.2015 р. № 32-заг «Про створення гуртожитку», окрім іншого, було зобов`язано відповідальну особу - завідувача відділенням з адміністративної будівлі у житловий Фонд та зобов`язано відповідальних осіб | організувати роботи з реконструкції будівлі.

Крім того, наказом ННЦ «ІМЕСГ» від 04.05.2015 р. № 32-заг також було затверджено пропозиції комісії з розселення, розглянуті та схвалені Вченою радою ННІІ «ІМЕСГ» (протокол № 4 від 19.03.15р.) щодо закріплення за працівниками Інституту кімнат у вказаній будівлі. При цьому, створення та діяльність вченої ради регулюється Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (ст. 10) та Статутом ННЦ «ІМЕСГ», затвердженим президентом НААН та погодженим Міністерством освіти і науки України, відповідно до яких вчена рада наукової установи є колегіальним органом управління науковою і науково-технічною діяльністю наукової установи, який виконує консультативно-дорадчі функції. Тобто, вчена рада уповноважена розглядати питання і приймати рішення виключно з наукових і науково-технічних питань, та не уповноважена розглядати чи приймати рішення з будь-яких питань, які стосуються розпорядження, володіння та користування державним майном, в тому числі щодо закріплення кімнат за працівниками.

В подальшому 28 липня 2015 року було виготовлено Технічний паспорт на громадський будинок - гуртожиток АДРЕСА_5 комунальним підприємством Київської обласної ради «Західне бюро технічної інвентаризації» (відповідальний виконавець ОСОБА_6.). Проте, зазначений технічний паспорт не відповідає проекту реконструкції, що унеможливлює прийняття в експлуатацію зазначеної будівлі, про що зазначив головний інженер проекту в своїх поясненнях від 27.12.2017 р., зокрема:

1) змінено планування кімнат та встановлення перестінків не у відповідності до Робочого проекту в таких приміщеннях (нумерація кімнат згідно плану до реконструкції в Робочому проекті):

перший поверх: № 11 і № 12 (аркуш АБ10, АБ20);

другий поверх: №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 (аркуш АБ11,АБ22);

третій поверх: №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12, 13, 14, 15 (аркуш АБ12,АБ24);

четвертий поверх: № 6 і № 7 (аркуш АБ13,АБ26).

2) не здійснена реконструкція згідно Робочого проекту в наступних приміщеннях (нумерація кімнат згідно плану до реконструкції в Робочому проекті):

перший поверх: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13 (аркуш АБ10,АБ20);

другий поверх: №№ 22, 23, 24, 25 (аркуш АБ11,АБ22);

третій поверх: №№ 1, 8, 9, 10, 13, 17, 18, 19, 20 (аркуш АБ12,АБ24);

четвертий поверх: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 22, 23, 24,

25 (аркуш АБ13,АБ26);

п`ятий поверх: усі приміщення (аркуш АБ14,АБ28).

3) не здійснена заміна вікон і дверей на фасадах та не виконаний пандус біля головного входу (аркуш АБ6, АБ7,АБ17,АБ18,АБ32).

Відповідно до п. 2.28 Державних будівельних норм України «Будинки і споруди.

Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005» не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) над житловими кімнатами і кухнями.

Так само, відповідно до п. 8.11. Державних будівельних норм «ДБНВ.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.07.2009 року № 295, забороняється при реконструкції і капітальному ремонті розміщувати кухні і санвузли (ванні кімнати, туалети) над і під житловими кімнатами.

Однак, внаслідок не завершення реконструкції зазначеної будівлі, а саме нездійснення перепланування всіх кімнат, кухні та санвузли (туалети, ванні і душові кімнати) будуть частково розміщуватись над/під жилими кімнатами. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45 (зареєстровано в міністерстві юстиції України 01 червня 2011 р. за № 651/19389) у разі прийняття рішення щодо коригування проектної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проектна документація підлягає погодженню з проектувальником - розробником проекту, крім випадку передачі відповідно до законодавства авторських майнових прав іншій особі.

Однак, як вбачається, дані робочого проекту та технічного паспорта відрізняються, що унеможливлює прийняття в експлуатацію будівлі по АДРЕСА_2 . ННЦ «ІМСЕГ» не вносило будь- яких змін до робочого проекту, а тому реконструкція будівлі є незавершеною.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з п. 1.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. № 127 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за № 582/5773) технічна інвентаризація проводиться, окрім інших випадків, перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який серед іншого включає будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) об`єкта архітектури та прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до ч.4-5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750) датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Згідно з п. 4 цього Порядку надання (реєстрація) документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проте, в зв`язку з відсутністю коштів на реконструкцію, невідповідністю даних технічного паспорта даним робочого проекту та з інших підстав реконструкцію зазначеної адміністративної будівлі по АДРЕСА_2 не було завершено і вона не була введена в експлуатацію як житлова будівля. Більше того підготовчі та будівельні роботи не проводились, а тому будівля по АДРЕСА_2 є нежитловою будівлею з нежитловими приміщеннями.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким, чином суд приходить до висновку, що передання у приватну власність житлових кімнат гуртожитку відбулося з порушенням діючого законодавства.

Виходячи з наведеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що наявні законні та достатні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Крім того, згідно зі ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 80, 81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити повністю.

Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Глевахівської селищної ради від 29 травня 2019 року № 57 «Про передачу житлових кімнат в гуртожитку в приватну власність громадянам».

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 05.06:2019 року Глевахівською селищною радою, за кімнату АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 , на кімнату НОМЕР_3 виданого 06.06.2019 року Глевахівською селищною радою, будинку АДРЕСА_2 .

Визнати незаконною державну реєстрацію права власності на кімнату АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проведену за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексацій ний номер 47312050 від 12.06.2019 року

Стягнути солідарно з Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 500,00 чотирнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Ковбель