Рішення

від 14.08.2023 по справі 125/911/21

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/911/21

2/125/318/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2023 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Питель О.В.,

секретар судового засідання Міршук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 125/911/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технарі Схід" про стягнення заборгованості із заробітної плати,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технарі Схід" про стягнення заборгованості із заробітної плати. Позивач мотивував свої вимоги тим, що 11.01.2021 він знайшов на сайті оголошень robota.ua вакансію «майстер по ремонту телефонів» у ТОВ "Технарі Схід". 14.01.2021 з ним зв`язався менеджер по персоналу ОСОБА_2 та запросила на співбесіду. 15.01.2021 на співбесіді з головним інженером ОСОБА_3 позивачу було запропоновано заробітну плату як зазначено в оголошенні - 15000-25000 грн (залежно від виконання робочого плану). Також озвучено графік роботи відповідно до оголошення - з 10:00 до 19:00, за графіком: 2 робочі дні/2 вихідних. Також було озвучено умови роботи, згідно з оголошенням: лише ремонти, ніякого спілкування з клієнтами, повністю обладнане робоче місце та відсоток від ремонтів. Також було погоджено період стажування: протягом 14 робочих днів з оплатою 150 гривень за один день стажування. 19.01.2021 був перший робочий день, позивач вийшов на стажування у ТОВ "Технарі Схід", стажування проводив головний інженер. 21.01.2021 позивачу змінили місце стажування за новою адресою у сервісному центрі ТОВ "Технарі Схід", де він 22.01.2021, 26.01.2021, а також 01.02.2021, 03.02.2021 та 04.02.2021 проходив стажування. 22.01.2021 позивачу призначили нового наставника - ОСОБА_4 , який повідомив, що у обов`язки позивача також входить: обслуговування клієнтів (прийом, видача техніки), робота з касою сервісного центру (у тому числі інкасація та ведення бухгалтерії), що суперечить умовам, на які він погоджувався під час працевлаштування. 05.02.2021 та 08.02.2021 позивачу знову змінили місце стажування до інших сервісних центрів ТОВ "Технарі Схід". 09.02.2021 позивач надав пакет документів для свого офіційного працевлаштування та заповнив документи на отримання картки для виплати заробітної плати. 10.02.2021 позивач вийшов на перший робочий день, де дізнався, що робочий день починається з 10:00 та триває до 20:00. На робочому місці були відсутні інструменти для виконання роботи, про що він повідомив роботодавця. 11.02.2021 робочі інструменти позивачу не були надані, тому він був вимушений використовувати власні інструменти (викрутки). Інших необхідних інструментів у його особистому асортименті не було, тому він звернувся до головного інженера та заступника директора з проханням надати інструменти для роботи. 17.02.2021 позивач отримав конверт, у якому було 2100 грн. 19.02.2021 керівництво ТОВ "Технарі Схід" без погодження з працівниками змінило істотні умови праці, а саме графік роботи з 2 робочих днів/2 вихідних на 6 робочих днів/1 вихідний. Проте позивача було переконано, що заробітна плата збільшиться симетрично графіку роботи. 19.02.2021 позивач отримав першу партію інструментів, проте це були лише інструменти, які не дозволяють робити ремонт техніки. Позивача повідомили, що інших інструментів немає у наявності на складі, та пообіцяли найближчим часом надати всі інструменти, які він не отримав. 03.03.2021 позивач отримав конверт, у якому було 1000 гривень. 09.03.2021 позивач отримав 1449 гривень на карту, також цього дня йому передали ще одну частину інструментів, але не все, що необхідно для роботи. 15.03.2021 позивач отримав 1932 гривні на карту. 19.03.2021 позивач знову нагадав про те, що у нього немає необхідних інструментів для роботи, з ним зв`язався головний інженер та сказав, що певних інструментів до цих пір немає, та щоб він виконував роботу з тим, що є. 05.04.2021 позивач отримав 2854,09 гривень на карту, 19.04.2021 1975,91 гривень. 19.04.2021, перевіривши особистий кабінет Пенсійного фонду України, ОСОБА_5 виявив, що на даний момент не працевлаштований і жодних записів відносно його перебування на роботі у ТОВ "Технарі Схід" немає. 26.04.2021 позивач отримав 1000 гривень у конверті. Цього ж дня під час переписки з директором ОСОБА_6 позивача було повідомлено, що він заробив за березень місяць 10940 гривень. Решту директор пообіцяв виплатити з 01.05.2021 по 07.05.2021 у конверті. 29.04.2021 позивач виконав перерахунок заробітної плати, яку йому не доплатили та підготував претензію, де зазначив суму невиплаченої заробітної плати та суму вихідної допомоги після звільнення. 30.04.2021 ОСОБА_5 разом зі своїм представником на зустрічі з директором ОСОБА_6 подав заяву про звільнення за п. 4 ст. 36 (ч. 3 ст. 38) КЗпП України та претензію. Ставити відмітку про отримання заяви на звільнення на екземплярі позивача директор відмовився, а на претензії поставив. 30.04.2021 ОСОБА_6 у телефонній розмові відмовив позивачу у задоволенні заяви на звільнення та сказав, що якщо він хоче звільнитися, то повинен вийти 05.05.2021 на роботу і подати нову заяву про звільнення, змінивши причини і дату звільнення, з 03.05.2021 на 05.05.2021, аргументувавши це тим, що офіційно 03.05.2021 вихідний день, хоча ТОВ "Технарі Схід" у цей день не мали вихідного і працювали. 30.04.2021 позивач отримав 1000 гривень у конверті. 30.04.2021 позивач отримав повідомлення від директора Нікуліна про те, що він ще працює у компанії ТОВ "Технарі Схід" у зв`язку з чим йому необхідно виходити на зміни та прийти 05.05.2021 на ревізію у сервісний центр. Також пригрозив, що у разі невиходу на роботу його звільнять за прогули. 05.05.2021 позивач отримав 6161,82 гривень на карту. 26.05.2021 ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_6 для отримання наказу про звільнення, 27.05.2021 наказ не надали, тому позивач вважає себе не звільненим. На момент звернення до суду у особистому кабінеті Пенсійного фонду України відсутня інформація про його працевлаштування у компанії ТОВ «Технарі Схід». Вказав, що погодився на пропозицію відповідача, яка була розміщена в оголошенні на сайті на вакантну посаду майстра по ремонту телефонів, з розміром заробітної плати 15000-25000 грн (в залежності від виконання робочого плану) після слати податків та обов`язкових зборів, з графіком роботи з 10:00 до 19:00, 2 робочі дні/2 вихідних. Позивач вважає, що відповідач не дотримувався своїх обов`язків з оплати праці у даному розмірі, чим порушував конституційні права позивача. Загалом позивач отримав 21326, 82 грн, що значно менше, ніж сума заробітної плати, яку йому запропонували і на яку він погодився. На думку позивача станом на 01.06.2021 заборгованість із заробітної плати складає 90126,61 гривень. Позивач просить визнати припиненими трудові відносини з ТОВ «Технарі Схід» з 03.05.2021 на підставі п. 4 ст. 36 (ч. 3 ст. 38) КЗпП України; визнати заробітну плату за період його роботи у ТОВ «Технарі Схід» з 19.01.2021 по 03.05.2021 у розмірі 198,81 грн/год; стягнути з ТОВ «Технарі Схід» заборгованість із заробітної плати за період з 19.01.2021 по 03.05.2021 у розмірі 90126,61 гривень.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 24.06.2021 клопотання позивача про витребування доказів було задоволено. Витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технарі Схід" (вул. Заболотного, 5, м. Київ, 03187) належним чином завірені: наказ про прийняття на роботу з випробувальним терміном; наказ про прийняття на роботу; посадову інструкцію майстра з ремонту мобільних телефонів; посадову інструкцію інженера з приймання ремонтного фонду та видавання готової продукції; копію довідок з податкової про взяття на облік; копію довідок пенсійного фонду про взяття на облік; копію довідок фонду соціального страхування України про взяття на облік; копію штатного розпису.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 20.10.2021 клопотання позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_7 про виклик свідків було задовольнено частково. Постановлено викликати у якості свідків: ОСОБА_6 (директор ТОВ "Технарі Схід"), ОСОБА_8 (заступник директора ТОВ "Технарі Схід"), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Прийнято до провадження заяву позивача про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технарі Схід" про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Представник відповідача Тимченко Ю. подала до суду відзив на позовну заяву. Відповідно до змісту якого, заперечила щодо позовних вимог ОСОБА_1 та просила відмовити у позові з таких підстав. Що стосується трудових відносин з позивачем зазначила, що наказом № 05-Ос від 09.02.2021 ОСОБА_1 прийнято на посаду інженера з приймання ремонтного фонду та видачі готової продукції з окладом згідно з штатним розписом та з випробувальним терміном 1 місяць. Дата виходу на роботу 10.02.2021. Ухвалою суду від 24.06.2021 зобов`язано відповідача надати копію наказу про прийняття на роботу з випробувальним терміном та наказ про прийняття на роботу. Проте чинним законодавством не передбачено складання повторного наказу про прийняття на роботу працівника у разі закінчення випробувального терміну. 09.02.2021 між сторонами було підписано договір про повну індивідуальну відповідальність працівника. Позивача 09.02.2021 під розпис ознайомлено з умовами праці, правилами внутрішнього розкладу та режимом роботи. 09.02.2021 відповідач надіслав до ГУ ДПС у м. Києві повідомлення про прийняття на роботу позивача на підставі наказу № 05-Ос від 09.02.2021. 10.02.2021 - у перший робочий день позивачу були передані матеріальні цінності, необхідні для роботи, у тому числі набір викруток, присоска, набір для розбірки портативу, оскільки позивач працював на посаді інженера з приймання ремонтного фонду та видачі готової продукції. На посаді майстра з ремонту мобільних телефонів позивач ніколи не працював у ТОВ «Технарі Схід». Згідно з штатним розписом на ТОВ «Технарі Схід» відсутні вказана вище посада, тому відповідач не має можливості надати суду витребувану інструкцію. Згідно з штатним розписом оклад інженера з приймання ремонтного фонду та видачі готової продукції становить 6000 гривень з урахуванням суми податків. Згідно з довідкою від 14.07.2021 про виплачений позивачу дохід за період його роботи, позивачу виплачена заробітна плата у розмірі 21399,89 грн з урахуванням суми податків, сума без урахування суми податків 17226,91 грн. За час роботи позивача у ТОВ «Технарі Схід» у нього був такий графік роботи: за лютий 81 год. (робочий час) 9 днів та 10 вихідних; за березень 207 год. (робочий час) 23 днів та 8 вихідних; за квітень 192 год. (робочий час) 22 днів та 8 вихідних; за травень 0 год. Згідно з графіком роботи у позивача була робота у надурочний час, під час звільнення виплачена відповідна компенсація. 30.04.2021 від позивача надійшла заява на звільнення з 03.05.2021. Також цього ж дня надійшла претензія від позивача, згідно з якою він просив сплати йому заборгованість у розмірі 197846,61 грн на його картковий рахунок. 03.05.2021 був неробочий день, у зв`язку зі святом 01.05.2021. Перший робочий день припав на 05.05.2021, оскільки позивач був матеріально-відповідальною особою, його було викликано для проведення ревізії, призначеної у зв`язку з його звільненням, на СЦ за адресою робочого місця позивача: АДРЕСА_1 . Проте, позивач не з`явився. СЦ «Технарі» за адресою: вул. Микільсько-Слобідська, 2в, м. Київ було постійним місцем роботи позивача, його не переводили на інші СЦ, тому посилання позивача на ст. 32 КЗпП України є безпідставними. Наказом № 12-Ос від 05.05.2021 позивача звільнено із займаної посади за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) та виплачено компенсацію невикористаної щорічної відпустки. 05.05.2021 ТОВ «Технарі Схід» відповідно до ст. 116 КЗпП України провело з позивачем остаточний розрахунок. За ОСОБА_1 було нараховано та сплачено податок ЄСВ, що підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати застрахованим особам від 11.05.2021, що були подані до податкового органу. 05.05.2021 копію наказу та повідомлення про необхідність отримання трудової книжки було надіслано позивачу, листа останній не отримав. Позивач особисто прийшов до ТОВ «Технарі Схід» та розписався у наказі про звільнення, а також забрав трудову книжку. Таким чином, відповідач стверджує, що позивач перебував у офіційних трудових відносинах з відповідачем у період з 10.02.2021 по 05.05.2021, тому вважає безпідставним твердження позивача про відсутність офіційних трудових відносин. Зазначив, що надані позивачем докази скріни з екрану комп`ютера є неналежними доказами, оскільки містить вакансії ТОВ «Технарі Центр», а не «Технарі Схід», опублікована вакансія майстра по ремонту телефонів, не є посадою, яку обіймав позивач, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Технарі Схід». Позивач за час перебування у трудових відносинах отримував усі виплати виключно на карту. Ніяких виплат у конвертах, як те зазначає позивач, не було. Позивач на підтвердження з ним розрахунку «у конверті», зміну його графіку роботи, передачу частини інструментів надає записи розмов, які є неналежними доказами, оскільки з аудіо запису не можливо встановити належність голосу певній особі; докази, отримані з порушенням чинного законодавства. Вважає, що позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, які б підтвердили, що відповідач має заборгованість перед позивачем з заробітної плати.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про те, що позов підтримує та просить розглянути справу за його та позивача відсутності. У заяві також зазначив, що через війну з росією свідки змінили місто свого проживання з м.Києва на інші міста та фактично вже не зможуть бути допитані судом, а тому вважають, що суд може закінчити розгляд справи на підставі інших наявних доказів. Просить врахувати, що відповідач не заперечує проти дуже істотного факту, а саме прийняття позивача до одного підприємства, а наказ про звільнення чомусь було прийнято зовсім іншим підприємством, на яке позивач не влаштовувався. Також відповідач не заперечує проти саме дати припинення трудових відносин з позивачем, а тому суд безапеляційно може задовольнити позовну вимогу з даного приводу та в цілому, тим самим захистити права працівника, як того вимагає закон.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, просив розглянути справу за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, ураховуючи заяви представника позивача та представника відповідача, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом було встановлено такі обставини та правовідносини, що їм відповідають.

Наказом директора ТОВ «Технарі Схід» № 05-ОС від 09.02.2021 ОСОБА_1 було прийнято на посаду інженера з приймання ремонтного фонду та видавання готової продукції з 09.02.2021 з окладом згідно з штатним розписом, та випробувальним терміном 1 місяць; вказано приступити до роботи 10.02.2021.

Підставою для видання наказу стала заява ОСОБА_1 . На копії наказу наявна відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом наказу.

09.02.2021 ТОВ «Технарі Схід» надіслало до ГУ ДПС ум. Києві (Голосіївський район м. Києва) повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_1 на підставі наказу №05-ОС від 09.02.2021.

09.02.2021 між директором ТОВ «Технарі Схід» - ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, що підтверджується даними копії такого договору.

Згідно з копією розписки від 09.02.2021 ОСОБА_11 був ознайомлений з умовами праці, розкладом робочого дня та режимом роботи.

ОСОБА_1 було ознайомлено з його посадовою інструкцією «Інженера з приймання ремонтного фонду та видавання готової продукції», про що свідчить його підпис. 10.02.2021 ОСОБА_1 були передані матеріальні цінності необхідні для роботи: набір викруток, присоска, набір для розбірки портативу та інше, що підтверджується даними копії посадової інструкції, копії звітності передачі матеріальних цінностей ОСОБА_1 .

Згідно з даними штатного розпису ТОВ «Технарі Схід» з 01.01.2021, посадовий оклад «Інженера з приймання ремонтного фонду та видавання готової продукції» складає 6000 гривень.

Згідно з даними копії графіка роботи, у ОСОБА_1 був такий графік роботи: за лютий 81 год. (робочий час) 9 днів та 10 вихідних; за березень 207 год. (робочий час) 23 днів та 8 вихідних; за квітень 192 год. (робочий час) 22 днів та 8 вихідних; за травень 0 год.

Відповідно до даних довідки ТОВ "Технарі Схід" № 6 від 14.07.2021, ОСОБА_1 працював у ТОВ «Технарі Схід» з 09.02.2021 по 05.05.2021 на посаді ОСОБА_12 з приймання ремонтного фонду та видавання готової продукції». Дохід за період з 09.02.2021 по 05.05.2021 склав 21399,89 гривень.

Згідно з даними акту про відсутність працівника на робочому місці, ОСОБА_1 05.05.2021 не з`явився до сервісного центру «Технарі» для проведення ревізії, призначену у зв`язку з його звільненням, про що було складено акт про відсутність працівника на робочому місці, яким зафіксовано факт відсутності на робочому місці сервісному центрі «Технарі» за адресою: АДРЕСА_1 , інженера з приймання ремонтного фонду та видання готової продукції ОСОБА_1 , протягом усього робочого дня з 10:00 до 20:00, під час складання акту відомостей про поважні причини відсутності ОСОБА_1 не надходило.

Згідно з даними копії наказу ТОВ «Технарі Схід» № 12-Ос від 05.05.2021, ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 05.05.2021 за власним бажанням на підставі ст. 38 КУпП України; вказано компенсувати невикористану щорічну відпустку. Підставою для звільнення вказано заяву ОСОБА_1 від 30.04.2021. Копія наказу містить відмітку про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом.

Твердження представника позивача, що наказ про звільнення позивача виданий іншим підприємством, оскільки назва та сама, а код ЄДРПОУ відрізняється, суд не приймає до уваги та вважає опискою у наказі, оскільки обидві сторони визнають факт перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Технарі Схід» та його звільнення.

05.05.2021 ТОВ «Технарі Схід» надіслав ОСОБА_1 копію наказу про звільнення та повідомлення про необхідність отримання трудової книжки, що підтверджується даними копії опису, квитанції про оплату поштового відправлення та копії трекінгу «Укрпошта».

Даними копій відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам від 11.05.2021 ТОВ "Технарі Схід", що були подані до податкового органу, підтверджується нарахування та сплата податку ЄСВ щодо ОСОБА_1 .

Статус відповідача як юридичної особи підтверджується наданими відповідачем копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивачем до матеріалів справи долучено скріншоти з особистого кабінету Пенсійного фонду України, де відсутня інформація про працевлаштування ОСОБА_1 у ТОВ «Технарі Схід».

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За змістом ч. 1 ст. 3 КЗпП України, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Згідно зі ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працiвником та власником підприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, та дотримуватись внутрiшнього трудового розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов`язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату й забезпечувати умови працi, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

Відповідно до ст. 31 КЗпП України, роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КЗпП України, тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Згідно зі ст.1Закону України«Про оплатупраці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2Закону України«Про оплатупраці» визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У силу положень ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Посилання позивача на те, що він займав посаду «майстер по ремонту телефонів» та існування домовленостей між керівництвом підприємства та ним про розмір заробітної плати відповідно до зазначених в оголошенні 15000-20000 гривень не підтверджені жодними у справі доказами та не узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами, а саме наказом № 05-Ос від 09.02.2021, згідно з яким ОСОБА_1 09.02.2021 прийнято на посаду інженера з приймання ремонтного фонду та видавання готової продукції у ТОВ «Технарі Схід», який містить відмітку про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом; копії посадової інструкції та штатним розписом підприємства, у якому визначений розмір оплати праці працівника, який обіймає посаду інженера з приймання ремонтного фонду та видавання готової продукції у ТОВ «Технарі Схід».

Суд не приймає у якості доказу скріни з сайту «robota.ua» встановленого розміру заробітної плати, оскільки в оголошенні йдеться про вакансію у ТОВ "Технарі Центр" на позицію «майстра по ремонту телефонів», а ОСОБА_1 працював інженером з приймання ремонтного фонду та видавання готової продукції у ТОВ «Технарі Схід».

Посилання позивача на ст. 32 КЗпП України, у зв`язку з тим, що його переводили на інші сервісні центри також не підтверджені жодними у справі доказами та не узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами, а саме актом про відсутність працівника на робочому місці від 05.05.2021.

Також, позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами обставини, на які він посилається при зверненні до суду, зокрема, що він приступив до виконання посадових обов`язків з 19.01.2021.

Оцінюючи роздруківки листування (скріншоти) з месенджера, як доказ грубого порушення відповідачем трудового законодавства, суд приймає зауваження щодо таких доказів представника відповідача та вважає такі докази неналежними та не допустимими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

У постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 587/2051/18 зазначено, що роздруківки Інтернет-сторінок (веб-сторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі. Такі роздруківки визнаються доказом у разі, якщо вони виготовлені, видані і засвідчені власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу.

Отже, роздруківка електронного листування не може вважатися електронним документом (копією електронного документа) у розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений в внесення правок і викривлення - аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, в 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.19 у справі №922/788/19.

На підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, тобто розрахунку з позивачем «у конверті», зміну його графіку роботи, передачу частини інструментів надано аудіо записи розмов, які було відтворено у судовому засіданні. На аудіо записах чути чоловічі та жіночий голос, які обговорювали питання, що стосуються роботи.

Ураховуючи, що висновку експерта позивач не подав, з клопотанням про призначення у даній справі судової фоноскопічної експертизи позивач не звертався, на аудіо записі неможливо ідентифікувати осіб, розмова яких записана, неможливо встановити, перевірити хто і коли здійснював цей аудіо запис, голоси яких осіб (дикторів) на ньому зафіксовано, з`ясувати чи не вносилися до нього будь-які зміни та підтвердити автентичність записаної розмови, то суд не приймає вказаний аудіо запис як доказ, у зв`язку з тим, що він не відповідає критеріям допустимості та достовірності.

Таким чином, оцінюючи всі досліджені судом докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з його необґрунтованістю та відсутністю доказів, на підтвердження тих обставин, на які посилався позивач при зверненні до суду, тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, то судові витрати позивача слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю"ТехнаріСхід"про стягненнязаборгованості іззаробітної плати відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технарі Схід" (вул.Заболотного, 5, м. Київ, 03187, реєстраційний номер облікової картки платника податків 40655082).

Суддя