Рішення

від 09.08.2023 по справі 178/1959/22

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1959/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 серпня 2023 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.,

при секретарі Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 , третя особа служба у справах дітей Криничанської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з цим позовом і вказала, що 02 грудня 2009 року вона уклала шлюб з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 02 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області. Від даного шлюбу сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 03 лютого 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Криничанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 29 червня 2016 року Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2017 року шлюб зареєстрований 02 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано. Після розірвання шлюбу, діти залишились проживати разом з позивачкою.

29 грудня 2018 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_6 , з яким проживають однією сім`єю. Позивачка зазначає, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки по догляду за його дітьми, перестав відвідувати дітей, цікавитись їхнім розвитком, матеріально допомогати та забезпечувати усім необхідним для подальшого розвитку та належного життя. Тому ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом і просить позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та не підлягаючими задоволенню, оскільки сама позивачка створює перешкоди для його спілкування з дітьми. На утримання дітей він своєчасно сплачує аліменти. Тому він просить залишити позов без задоволення.

Представник служби у справах дітей Криничанської селищної ради вважала за можливе позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей, оскільки позивачка двічі зверталася до служби в справа дітей щодо доцільності позбавлення відповідача батьківський прав. Першого разу відповідачу був визначений спосіб його спілкування з дітьми, чим відповідач не скористався..

Заслухавши покази сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази суд вважає, що вимоги позивачки задоволеними бути не можуть.

Згідност. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 02 грудня 2009 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 02 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області. Від цього шлюбу сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 03 лютого 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Криничанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 29 червня 2016 року Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2017 року шлюб зареєстрований 02 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано. Після розірвання шлюбу, діти залишились проживати разом з позивачкою.

З показів позивачки та наданих нею доказів вбачається, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки по догляду за його дітьми, перестав відвідувати дітей, цікавитись їхнім розвитком, матеріально допомогати та забезпечувати усім необхідним для подальшого розвитку та належного життя. Внаслідок чого 17 листопада 2022 року Криничанською селищною радою прийнято рішення № 207 Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно ч. 2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши додані позивачкою до матеріалів справи докази, суд позбавлений можливості їх розцінювати як належне підтвердження обставин справи. Оскільки згідно з Висновку комісії з питань захисту прав дітей № 207 від 17 листопада 2022 року вбачається, що його складено на підставі показів самої ОСОБА_1 , тобто без належної перевірки уповноваженими особами усіх обставин. Згідно Акту № 56 вбачається, що його складено згідно показів ОСОБА_6 , тобто нового чоловіка позивачки, який в свою чергу може мати власний інтерес до певного вирішення справи. З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки позивачкою не надано належних підтверджень щодо невиконання відповідачем своїх батьківських прав відносно його дітей.

Керуючись ст.ст. 263, 268 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 в задоволенні позову в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 , третя особа служба у справах дітей Криничанської селищної ради, про позбавлення батьківських - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15 серпня 2023 року.

Суддя: Б. М. Цаберябий

р