Рішення

від 14.08.2023 по справі 280/3238/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2023 року Справа № 280/3238/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (ЄДРПОУ 37573838, 69104, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32) про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення №5 від 10.03.2023 Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № 2327-5001570446 від 12.05.2022;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району поновити ОСОБА_1 на обліку як внутрішньо переміщену особу з моменту незаконного зняття з обліку з 10.03.2023.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач станом на 24.02.2023 мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем своєї реєстрації. Будинок належить її матері. На початку травня 2022 року позивачка була вимушена переїхати до Запоріжжя, оскільки Кам`янське систематично обстрілювалося росіянами. В Запоріжжі позивачка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . 12 травня 2022 року позивачка набула статусу внутрішньо переміщеної особи. Рішенням від 10.03.2023 № 5 відповідач позбавив позивача статусу ВПО, скасувавши дію довідки про взяття на облік ВПО ОСОБА_1 №2337-5001570446 від 12.05.2022. Тим самим, відповідач грубо порушив мої права, що змушує мене звернутися до суду. Підставою для скасування довідки стало надання позивачем неправдивої інформацію про те, що вона проживала в Кам`янському, хоча фактично проживала в Запоріжжі. Позивача вважає, що відповідачем порушено її права у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом. Позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 24.05.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду: належним чином засвідчених копій: документу, що посвідчують особу позивача, місце реєстрації позивача (копія паспорта тощо), реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, правовстановлюючого документу на будинок, за адресою АДРЕСА_1 ; свідоцтва про народження та укладання шлюбу в кількості примірників згідно учасників справи.

26 травня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

26 червня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечує проти задоволенні позовних вимог та зазначає, що 12.05.2022 позивача взято на облік як ВПО та видано довідку ВПО за №2327-5001570446 за адресою: АДРЕСА_2 . До відповідача 20.02.2023 надійшло колективне звернення батьків учнів 8-Б класу стосовно вчительки біології ОСОБА_1 , яка отримала статус ВПО, але весь час мешкала за адресою: АДРЕСА_2 та працювала в Запорізькій спеціалізованій школі з поглибленим вивченням іноземної мови №7. Реагуючи на це звернення до адміністрації школи було направлено запит, з якого моменту в цьому закладі працює позивач. У відповіді на запит відповідача директор ЗСШ №7 повідомив, що позивач працює в закладі освіти з 01.09.1999. З моменту працевлаштування і до цього часу ОСОБА_1 зі своєю сім`єю проживала за адресою: АДРЕСА_2 , про зміну місця проживання адміністрацію закладу не повідомляли. Таким чином, на переконання відповідача, позивач надала недостовірні дані місця свого проживання на момент виникнення обставин, які змусили залишити або покинути своє місце проживання. Відповідачем 10.03.2023 прийнято рішення про скасування дії довідки позивача та 10.03.2023 засобами електронної пошти рішення було направлено на адресу позивача. Для доведення факту проживання на територіях, на яких ведуться бойові дії після 24.02.2022, позивачу було запропоновано надати відповідачу довідку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування адміністративно-територіальних одиниць, з яких здійснюється переміщення, про проживання особи на їх території після 24.02.2022. Жодної довідки на підтвердження позивач не надала. Тобто, відсутні будь-які докази проживання позивача станом на 24.02.2022 за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість підтверджується, що позивачка проживала за адресою: АДРЕСА_2 і при отриманні статусу ВПО подала завідомо неправдиві відомості. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 відсутні. Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

07 липня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій представник позивача заперечує проти доводів відповідача та зазначає про те, що відповідачем неправомірно не запропоновано позивачу надати пояснення з приводу проживання в с. Кам`янське. До того ж позивачка не отримувала від відповідача жодних електронних листів на свою адресу, у листах, які надходили адресатом було вказано зовсім іншу фізичну особу. Також, представником наголошено, що відповідачем безпідставно прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 батька учня 8Б школи № 7 щодо місця проживання позивачка, оскільки такої особи не існує, а сама заява не підписана її автором і за своєю суттю є анонімною. Щодо посилання відповідача на відповідь Директора ЗСШ № 7 представник позивача звертає увагу на те, що документи, на які у відповіді посилався Директор ЗСШ № 7 складено в 1999 році, а обов`язку повідомляти про зміну місця проживання роботодавця не передбачено. З огляду на викладене представник позивача вважає, що підстави для постановлення оскаржуваного рішення були відсутні.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України про що свідчить копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Василівським РВ УМВС України в Запорізькій області 16.01.2001. Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 згідно даних паспорту громадянина України - АДРЕСА_1 .

12 травня 2022 року ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу та видано довіку за № 2327-5001570446 за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району від 10.03.2023 № 5 «Про скасування дії довідки» скасовано дію довідки про взяття на облік ВПО ОСОБА_1 № 2327-5001570446 від 12.05.2022. Рішення обґрунтоване тим, що 20.02.2023 до управління надійшло колективне звернення батьків учнів 8-Б класу стосовно вчительки біології, яка отримала статус ВПО, але весь час мешкала за адресою: АДРЕСА_2 та працювала в Запорізькій спеціалізованій школі з поглибленим вивченням іноземної мови №7. Реагуючи на це звернення до адміністрації школи було направлено запит, з якого моменту в цьому закладі працює позивач. У відповіді на запит управління директор ЗСШ №7 повідомив, що ОСОБА_1 працює в закладі освіти з 01.09.1999. З моменту працевлаштування і до цього часу ОСОБА_1 зі своєю сім`єю проживала за адресою: АДРЕСА_2 , про зміну місця проживання адміністрацію закладу не повідомляли. Тим самим ОСОБА_1 надала недостовірні дані місця свого проживання на момент виникнення обставин, які змусили залишити або покинути своє місце проживання.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно достатті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановленіЗаконом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII(далі - Закон №1706-VII).

Відповідно до ст.1 Закону №1706-VII року внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цьогоЗаконувизнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частинами 1, 2 ст. 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно з ч. 2ст. 5 Закону №1706-VII, адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону №1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до першоїстатті 12 Закону №1706-VII, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення (абз.7 частини першоїстатті 12 Закону №1706-VII).

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"(далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 509, заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника, зокрема, відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання.

Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.

Пунктом 7-1 Порядку № 509 визначено, що у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб, про що видано довідку.

В подальшому відповідачем прийнято рішення №5 від 10.03.2023 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - на підставі п. 5 ч. 1ст. 12 Закону №1706-VII.

Так відповідач вказує на встановлення певних обставин, а саме те, що позивач тривалий час мешкає у м. Запоріжжя, про що свідчить колективне звернення батьків учнів 8-Б класу та лист директора ЗСШ №7 ЗСШ №7 від 06.03.2023 № 01-22/55, а отже після 24.02.2022 фактичного переміщення позивача з території де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, не відбулось.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Суд зазначає, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75(у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 06.05.2022 №85), затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 03.05.2022, відповідно до якого - Василівську міську територіальну громаду (с. Кам`янське) Запорізької області включено до зазначеного переліку.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» № 509, підтвердженням місця реєстрації, зокрема, є: документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

Суд зазначає, що норми чинного законодавства не передбачають встановлення фактичного переміщення особи з певної території у разі наявності документу з відміткою про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону.

З матеріалів справи встановлено, що факт реєстрації позивача на території проведення бойових дій підтверджено паспортними даними позивача де зазначено місце реєстрації позивача - АДРЕСА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що позивач перемістилась з території, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій та або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом.

Доводи відповідача щодо можливого проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 не є беззаперечними доказами постійного проживання останньої у даній місцевості.

Суд звертає увагу, що Порядок № 509 не містить положень щодо часу, коли особа має внутрішньо переміститись, або факту повторності такого переміщення, для того, щоб вона мала право на допомогу.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд скептично ставить до колективного звернення батьків учнів 8-Б класу стосовно вчительки біології ОСОБА_1 , яка отримала статус ВПО, але весь час мешкала за адресою: АДРЕСА_2 та працювала в Запорізькій спеціалізованій школі з поглибленим вивченням іноземної мови №7, що надійшло на електронну адресу відповідача 20.02.2023, та зазначає, що вказане звернення не може бути підставою для встановлення будь-яких даних.

Суд зазначає. що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, в тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги»(ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Отже, обов`язковим реквізитом електронного документа є електронний підпис автора або прирівняний до нього підпис.

Таким чином, саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документц. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Надана суду роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і встановити дійсність волевиявлення автора.

Матеріали справи не містять доказів того, що колективне звернення батьків учнів 8-Б класу містило електронний підпис хоча б одного з можливих авторів, а отже не могло бути взято відповідачем до уваги як підстава чи доказ на користь певних обставин.

Щодо листа директора ЗСШ №7 ЗСШ №7 від 06.03.2023 № 01-22/55 суд зазначає, що інформація надана у вказаному листі ґрунтується на матеріалах особової справи позивача, складених 1999 році. Водночас, чинне законодавство не передбачає обов`язку працівника повідомляти роботодавця про зміну місця проживання.

Окрім того, вказані документи не свідчать про постійне проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_2 та не проживання її за місцем реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.08.2018 у справі №492/446/15-а, обґрунтовуючи необхідність відступу від позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 17.09.2013 у справі №21-241а13, врахувала концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні, позаяк відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначає, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завждитрактуються на користь особи.

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Також, суд не виявив доказів сприяння відповідачем позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, у реалізації її прав, позаяк відповідач не продемонстрував і не підтвердив доказами вжитих заходів для забезпечення найкращих інтресів позивача, зокрема, не запропонував позивачу надати пояснення щодо місця її проживання та докази на підтвердження останнього до прийняття оскаржуваного рішення. Приймаючи рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № 2327-5001570446 від 12.05.2022, діяв незаконно, без дотримався балансу необхідного для прийняття рішення в конкретній ситуації у межах наданих повноважень, згідно принципів належного врядування, тому визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення №5 від 10.03.2023 Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № 2327-5001570446 від 12.05.2022.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на поновлення статус внутрішньо переміщеної особи.

Суд враховує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду запиту/звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення або вчинити певні дії. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або під час прийняття такого рішення суб`єкт має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району № 5 від 10.03.2023 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № 2327-5001570446 від 12.05.2022, а отже позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, яким прийнято протиправне рішення.

Керуючись статтями 134, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (ЄДРПОУ 37573838, 69104, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району № 5 від 10.03.2023 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № 2327-5001570446 від 12.05.2022.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району поновити ОСОБА_1 на обліку як внутрішньо переміщену особу з моменту незаконного зняття з обліку з 10.03.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (ЄДРПОУ 37573838, 69104, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14 серпня 2023 року.

Суддя О.О. Артоуз