Ухвала

від 14.08.2023 по справі 380/18375/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18375/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 серпня 2023 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління служби судової охорони у Львівській, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у Львівській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачці вказану додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн в місяць, починаючи з 24.02.2022 по 26.07.2022, належну спадкодавцю ОСОБА_2 ;

- стягнути з відповідача на корить позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.07.2022 по 30.07.2022 у розмірі 6162,45 грн, належний спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви в тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Позивачка звертається до суду як правонаступниця (спадкоємиця) померлого ОСОБА_2 .

Щодо питання визначення правонаступника суддя зазначає наступне.

Відповідно до частин ч. 1-2 ст. 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.07.2022 серії НОМЕР_1 . З матеріалів справи встановлено, що позивачка є дружиною померлого.

Втім, позивачка до позовної заяви не долучила жодних доказів на підтвердження того, що вона є спадкоємицею ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) (в редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату заробітної плати та її складових частин до 19.07.2022 не застосовувалися.

Законом України № 2352-IX від 01.07.2022р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).

Згідно нової редакції ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Таким чином, з 19.07.2022 встановлено 3-місячний строк для звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який починає свій перебіг з дня повідомлення такого про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні.

Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин (26.07.2022 наказом №339 о/с ОСОБА_3 звільнено зі служби у Службі судової охорони) застосовувався 3-місячний строк для звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який починає свій перебіг з дня повідомлення такого про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні.

Втім, до суду з цим позовом позивачка звертається лише 01.08.2023, тобто поза межами встановленого КЗпП України строку.

Суддя враховує, що відповідно до п.1 Глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Отже, трьохмісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП, був продовжений на строк дії карантину.

Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, з відміною на території України карантину, закінчився і строк звернення до суду з цим позовом.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч вимозі ч. 6 ст. 161 КАС України позивач до позовної заяви не додав заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, в частині першій якої зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачці надати строк для усунення недоліків останньої, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Позивачці слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучити:

- докази на підтвердження того, що позивачка є спадкоємицею ОСОБА_2 ;

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сидор Н.Т.