Рішення

від 25.11.2024 по справі 380/18375/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 рокусправа №380/18375/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Сидор Н.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у Львівській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу вказану додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн в місяць, починаючи з 24.02.2022 по 26.07.2022, належну спадкодавцю ОСОБА_3 ;

- стягнути з відповідача на корить позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.07.2022 по 30.07.2022 у розмірі 6162,45 грн, належний спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що під час перебування у трудових відносинах та при звільненні Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області не нараховано та не виплачено ОСОБА_4 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168. Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулась до суду із цим позовом, зазнаючи про право на неотримані ОСОБА_4 суми як його спадкоємиця.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 14.08.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 31.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; залучено ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби або територіального управління Служби за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату. Натомість у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби не дозволяє здійснити таку виплату. Також покликається на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 18.09.2023 зупинено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22.

Ухвалою суду від 02.11.2023 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_4 проходив службу у Службі судової охорони, що підтверджується записами його трудової книжки.

Позивач, ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 30.07.2022 серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідь на адвокатський запит представника позивача, Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області повідомило, що у затверджених Державною судовою адміністрацією України кошторисах Служби судової охорони на 2022 рік та 2023 рік і, відповідно, кошторисах територіального управління видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168 не передбачалися та не затверджувались, у зв`язку з цим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс територіального управління не дозволяє здійснити таку виплату. Зазначило, що керівництвом Служби судової охорони ведеться відповідна робота щодо отримання додаткових асигнувань для виплати співробітникам Служби згаданої винагороди, яка відбудеться у найкоротший термін після надходження відповідних додаткових асигнувань до територіального управління.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

У частині другій статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.161 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Згідно з ч. 1 ст.165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У силу частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.

Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови №168:

- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";

- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;

- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом ДСА України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок №396).

Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Отже, з 24 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.

Право співробітників Служби судової охорони на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень на місяць підтверджено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023.

Водночас, суд зазначає, що співробітником Служби судової охорони був ОСОБА_4 , який проходив службу до 26.07.2022. Згідно зі свідоцтвом про смерть від 30.07.2022 серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем у цій справі є його дружина, ОСОБА_1 .

Суд вказує, що у постанові від 14.02.2022 у справі №243/13575/19 Верховний Суд з-поміж іншого зауважив, що право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, пов`язане з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). За таких обставин, Суд висновував, що «Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж з спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати складової грошового забезпечення померлого ОСОБА_4 та відповідно нездійснення остаточного розрахунку при його звільненні.

Водночас, суд наголошує, що позивач звернулась до суду з вимогою про нарахування неотриманого виду грошового забезпечення померлого чоловіка як його дружина. Водночас ОСОБА_4 за життя не звертався за нарахуванням додаткової винагороди як складової грошового забезпечення, яке він отримував під час проходження служби.

Звернення до відповідача із запитом щодо нарахування та виплати додаткової винагороди відбулось вже також після смерті ОСОБА_4 .

У постанові від 22.10.2024 у справі №520/15186/23 Верховний Суд щодо подібних правовідносин констатував, що у разі, якщо питання перерахунку грошового забезпечення військовослужбовцем за життя не ставилося і з такими вимогами до суду він не звертався, то, якщо позов пред`явила особа, якій не належить право такої вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

З огляду на наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_4 за життя не ставилося питання нарахування йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та до суду із відповідними вимогами він не звертався, то позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з тим, що такі пред`явлено неналежним позивачем.

Твердження відповідача у листі щодо відсутності коштів та виплати додаткової після надходження відповідних додаткових асигнувань до територіального управління вищенаведені висновки суду щодо неналежного позивача не спростовують.

Суд наголошує, що у цій справі йдеться не про виплату нарахованих та своєчасно не виплачених ОСОБА_4 сум, не про неправомірне припинення належних йому виплат, а про додаткову винагороду, яка за життя ОСОБА_4 йому відповідачем не була нарахована. Вказане підтверджується довідкою про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.02.2022 по 26.07.2022, у якій відсутні відомості щодо нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

З огляду на відсутність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу вказану додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн в місяць, починаючи з 24.02.2022 по 26.07.2022, належну ОСОБА_3 , задоволенню також не підлягає і похідна вимога щодо стягнення з відповідача на корить позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності бездіяльності відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено ст. 139 КАС України не передбачено, а тому такі слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області (80383, Львівська обл., с. Малехів, вул. Л. Українки, 51; код ЄДРПОУ 43167274).

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

СуддяСидор Наталія Теодозіївна