Ухвала

від 14.08.2023 по справі 420/11922/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11922/23

УХВАЛА

14 серпня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Тараненко Мирослава Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Дитячий спеціалізований (Спеціальний) санаторій «Затока» Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 24 травня 2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Державного закладу «Дитячий спеціалізований (Спеціальний) санаторій «Затока» Міністерства охорони здоров`я України» у задоволенні запиту на публічну інформацію ОСОБА_1 від 28.04.2023 року №5, що викладена у листі від 12.05.2023 року №01-11/91;

- зобов`язати Державний заклад «Дитячий спеціалізований (Спеціальний) санаторій «Затока» Міністерства охорони здоров`я України» повторно розглянути запит на публічну інформацію ОСОБА_1 від 28.04.2023 року №5 та надати повну і достовірну інформацію;

- стягнути із Державного закладу «Дитячий спеціалізований (Спеціальний) санаторій «Затока» Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного закладу «Дитячий спеціалізований (Спеціальний) санаторій «Затока» Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

- визнано протиправною відмову Державного закладу «Дитячий спеціалізований (Спеціальний) санаторій «Затока» Міністерства охорони здоров`я України» у задоволенні запиту на публічну інформацію ОСОБА_1 від 28.04.2023 року №5, що викладена у листі від 12.05.2023 року №01-11/91;

- зобов`язано Державний заклад «Дитячий спеціалізований (Спеціальний) санаторій «Затока» Міністерства охорони здоров`я України» повторно розглянути запит на публічну інформацію ОСОБА_1 від 28.04.2023 року №5 та надати повну і достовірну інформацію.

Питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в рішенні суду від 26 липня 2023 року не вирішено.

09 серпня 2023 року від представника позивача адвоката Тараненко Мирослава Олександровича надійшла заява (вхід. № 27171/23) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути суму у розмірі 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви представником позивача додано:

- договір про надання правової допомоги № 5 від 19.05.2023 року:

- довідка про отримання коштів від 31.07.2023 року;

- акт виконаних робіт № 5 від 31.07.2023 року;

- звіт про виконання договору про надання правової допомоги № 5 від 31.07.2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відтак, оскільки рішення у цій справі ухвалено в порядку письмового провадження, судом виклик сторін не здійснювався, а розгляд питання про ухвалення додаткового рішення проведено за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.

Частинами 2-5 ст.134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини 6, 7 даної статті у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про стягнення витрат на правову допомогу є певною процесуальною дією, а отже має заявлятися у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З аналізу викладених норм вбачається, що сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, складові якої визначаються частиною 3 статті 134 КАС України. Водночас, необхідною умовою для відшкодування цих витрат є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у строки, визначені частиною 7 статті 139 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року по справі №810/1502/18.

Дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

Позов ОСОБА_1 належить до категорії справ незначної складності, особливості розгляду яких визначені ст.262 даного кодексу.

Частина 2 статті 262 КАС України встановлює, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 цієї статті якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, усі необхідні процесуальні дії мали бути вчинені позивачем протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження в даній справі відкрито ухвалою суду від 29.05.2023 року.

У позовній заяві на виконання приписів ч. 7 ст. 139 КАС України повідомлено про попередній орієнтований розмір витрат на суму 6000 грн.

Суд зазначає, що рішення у даній справі ухвалено судом 26 липня 2023 року.

Проте заяву про ухвалення додаткового рішення подано лише 09.08.2023 року, тобто з порушенням строку встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України.

Суд зауважує, що однією з засад адміністративного судочинства є закріплений в статті 9 КАС України принцип змагальності сторін, тобто в свободі надані ними суду своїх доказів і у доведені судом їх переконливості.

Як вбачається зі статті 134 КАС України, цей принцип дотримується і в питанні розподілу судових витрат, що закріплено в можливості однієї сторони просити ці витрати відшкодувати, а іншої сторони просити зменшити їх розмір.

Отже, подання представником позивача заяви про ухвалення додаткового рішення поза межами строку розгляду справи є порушенням не лише процесуальної дисципліни, а і права іншої сторони на висловлення своєї позиції та подання своїх доводів.

Крім того, суд звертає увагу, що за загальним правилом частини першої статті 143 КАС України питання щодо судових витрат суд вирішує у рішенні, постанові або ухвалі.

Як виключення з цього правила, частиною 3 цієї статті передбачено можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Однак, така можливість допускається лише за наявності поважних причин неможливості надати до закінчення судового розгляду докази понесених судових витрат.

Таким чином, для вирішення питання про судові витрати після завершення розгляду справи та постановлення судового рішення судам необхідно було з`ясувати наявність для цього поважних причин, які б перешкоджали позивачу подати докази їх понесення до закінчення судових дебатів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року по справі №1640/2913/18.

Будь-яких обґрунтувань поважності причин, які перешкоджали до закінчення судового розгляду надати докази понесених судових витрат представником позивача не зазначено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а відтак підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що представником позивача не надано належних та достатніх доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу у строки передбачені ч.7 ст.139 КАС України, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача адвоката Тараненко Мирослава Олександровича про ухвалення додаткового рішення по справі №420/11922/23.

На підставі викладеного, керуючись ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Тараненко Мирослава Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Дитячий спеціалізований (Спеціальний) санаторій «Затока» Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Cтефанов