Ухвала

від 15.08.2023 по справі 480/8711/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 серпня 2023 року Справа № 480/8711/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства "Архітектурно-планувальне підприємство" Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовною заявою до Комунального підприємства "Архітектурно-планувальне підприємство" Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області, в якій просить суд:

- стягнути з Комунального підприємства "Архітектурно-планувальне підприємство" Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 49365,87 грн.;

- стягнути з Комунального підприємства "Архітектурно-планувальне підприємство" Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1737,56 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За наслідками перевірки позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, фонд соціального захисту інвалідів є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Таким чином, позивач як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Предметом позову є вимога про стягнення адміністративно-господарських санкцій, які мали бути сплачені відповідачем до 18.04.2023, а також нараховані за несвоєчасну сплату санкції.

Частиною дев`ятою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Частиною четвертою статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Верховний Суд у постановах від 06.11.2020 у справі №160/8707/19, від 06.02.2018 у справі № П/811/2242/15, від 05.07.2018 у справі № 809/1933/16 та від 08.08.2019 у справі № 809/1931/16 зазначив, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Отже, у вказаних постановах Верховного Суду викладено правовий висновок щодо тримісячного строку звернення до суду у справах за позовом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який поширюється, у тому числі, і на вимоги про стягнення санкцій.

Отже, звернувшись 14.08.2023 до суду з позовом про стягнення санкцій, граничний строк сплати відповідачем яких сплив 15.04.2023, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

При цьому, в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду зазначив, що діяльність Фонду фінансується з Державного бюджету України, а тому у останнього не було наявних коштів для звернення до суду в строки встановлені чинним законодавством.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків».

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку звернення до адміністративного суду і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15.05.2018, № 822/276/17 від 07.06.2018.

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства "Архітектурно-планувальне підприємство" Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Воловик