Постанова

від 15.08.2023 по справі 810/2811/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року

м. Київ

справа №810/2811/16

касаційне провадження № К/9901/35972/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді - Грибан І.О., Беспалов О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самоварр" до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самоварр" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 22.08.2016 №000056/10-04-12/38075013.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що Порядком заповнення форми звіту №1-РА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі" передбачено, що вказані звіти подаються виключно в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису, водночас жодним чинним законом України не встановлено обов`язковість наявності у підприємця цифрового підпису, уповноваженим органом державної влади не повідомлено суб`єктів господарювання про необхідність обов`язкового отримання електронних ключів і цифрових підписів, що фактично виключило можливість своєчасно подати звітність, визначену наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49. Також позивач посилається на проведення перевірки контролюючим органом за відсутності у нього відповідних правових підстав.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 09.02.2017 позов задовольнив, скасував рішення Інспекції про застосування фінансових санкцій від 22.08.2016 №000056/10-04-12/38075013.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.06.2017 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково, визнав нечинним рішення про застосування фінансових санкцій від 22.08.2016 №000056/10-04-12/38075013.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги у визначеній судом частині, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що відповідачем правомірно було проведено камеральну перевірку, водночас судом першої інстанції не враховано положення частини 19 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 №1791-VIII, якою передбачено, що штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовуються до суб`єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов`язання щодо подання такого звіту.

Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.09.2017 відкрив касаційне провадження у справі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що на дату прийняття оспорюваного рішення таке рішення було прийняте податковим органом у спосіб та у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву (заперечень) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.08.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 15.08.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство перебуває на обліку в Інспекції як платник податків, основним видом господарської діяльності позивача є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10). У позивача наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АА №002896 з терміном дії з 09.02.2016 по 08.02.2017.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку Товариства з питань своєчасності подання форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (за формою №1-РА - Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі та за формою №1 - РТ - Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі) за червень 2016 року, за результатами якої складено акт від 08.08.2016 №40/10-04-15-50 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 5, 6 Порядку заповнення форм звітів №1-РА (звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі), №1-РТ (звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49, а саме не подано до контролюючого органу звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за червень 2016 року (форма №1 -РА).

На підставі висновків акта перевірки Інспекцією прийнято рішення від 22.08.2016 №000056/10-04-12/38075013, яким до позивача застосовано фінансові санкції, передбачені абзацом 18 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у розмірі 17000,00 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Положеннями частини третьої статті 16 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 18 частини другої статті 17 Законом №481/95-ВР встановлено, що у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було затверджено, зокрема, Форму звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» та Порядок заповнення форми звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» (далі - Порядок №49, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Вказаний наказ набрав чинності 22.04.2016.

Пунктами 1, 6 розділу 1 Порядку №49 встановлено, що звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (далі - звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі. Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органу ДФС за місцем реєстрації суб`єкта господарювання.

У справі, що розглядається, суди встановили, що підставою для прийняття оспорюваного рішення про застосування фінансових санкцій стало неподання позивачем звіту форми №1-РТ за червень 2016 року.

Ураховуючи зазначене, обґрунтованими є висновки суду про те, що, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 №1791-VIII, статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» було доповнено частиною дев`ятнадцятою такого змісту: «штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовуються до суб`єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов`язання щодо подання такого звіту», наявні підстави для визнання оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій нечинним з підстав того, що позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а тому штрафи, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не можуть застосовуватися до позивача з дати виникнення зобов`язання щодо подання такого звіту.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №810/3202/16.

Відповідач доводами касаційної скарги не спростовує висновків суду апеляційної інстанції. Скаржник касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова