Постанова

від 15.08.2023 по справі 280/2153/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 280/2153/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадженні в м.Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкана», Головного управління ДПС у Львівській області

на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року (суддя Садовий І.В.) по справі №280/2153/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкана» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2023 по справі №280/2153/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКАНА» задоволено у повному обсязі, а саме:

- визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №8189525/31950206 від 31.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 08.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКАНА» №7 від 08.12.2022 датою її направлення на реєстрацію;

Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

30.05.2023 через Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКАНА» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,0грн.

01.06.2023 представником Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України подано заперечення щодо стягнення витрат на надання правничої (правової) допомоги в якому зокрема зазначено, що заявлені представником позивача витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа є типовою та не складною, у зв`язку із чим останній просить відмовити у стягненні судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року заяву задоволено частково та стягнуто з Головного управління ДПС у Львовській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкана» суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1500,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених заявником у зв`язку з наданням останньому правничої допомоги адвокатом, з огляду на надані позивачем докази, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з укладеним договором про надання правової допомоги вартість правничої допомоги становить 8000,0 грн., але враховуючи такі принци як співмірність та пропорційність, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 1500,0грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,0грн. Обгрунтовую вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суду першої інстанції було надано належні та допустимі докази того, що підприємством понесені такі витрати саме в сумі 8000,0грн. У свою чергу, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат, не було доведено того, що сума реально понесених позивачем витрат є неспівмірною по відношенню до розглянутої судом справи. Позивач звертає увагу на те, що саме через неправомірні дії та рішення контролюючого органу, що вже встановлено судом, він був змушений звертатися до суду та нести витрати при розгляді справи, а отже такі витрати повинні бути у повному обсязі відшкодовані стороні.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. Відповідач вважає, що розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання консультації та складання позову. Також, за позицією відповідача, витрати на правничу допомогу не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на таке.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання правової допомоги позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 23.03.2023 з адвокатом Сухоруковою Надією Миколаївною предметом якого є здійснення адвокатом представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором (а.с.100-103).

Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги №б/н від 23.03.2023 передбачено, що за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнт оплачує адвокату винагороду у формі гонорару, який виражається у грошовій одиниці України гривні у розмірі, встановленому сторонами на підставі додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною та пункту 4.2 договору.

Додатком №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 23.03.2023 передбачено перелік та вартість послуг, що можуть бути надані адвокатом (а.с.104).

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) та здійснення витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮКАНА» було надано послугу зі складання позовної заяви від 06.04.2023 №б/н вартістю 8 000,00грн (а.с.105).

Підтвердженням виконання робіт (послуг) за договором про надання правової допомоги №б/н від 23.03.2023 є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг від 26.05.2023 (а.с.107).

На підтвердження сплати вказаної суми позивачем надано копію платіжної інструкції №435 від 26.05.2023 (а.с.106).

Отже, надані позивачем письмові докази свідчать про те, що на стадії розгляду справи у суді першої інстанції позивачу було надано послуги правничої допомоги, які оцінені сторонами договору у 8 000грн.

В той же час, враховуючи такі принципи як співмірність та пропорційність, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,0грн.

З таким висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з огляду на таке.

Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що заявлена до відшкодування сума витрат у розмірі 8000,0грн. є неспівмірною із складністю цієї справи та витраченим адвокатом часом на надання послуг правничої допомоги. Так, суть та зміст наданих адвокатом послуг полягає виключно у складенні позовної заяви. При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив те, що дана справа віднесена до категорії справ незначної складності. Справи з аналогічним предметом спору неодноразово розглядалися судовими інстанціями та з приводу розгляду таких справи сформовано сталу правову позицію.

Стосовно аргументів позивача про те, що оскільки витрати на правничу допомогу ним понесені внаслідок неправомірним дій відповідача, то такі витрати повинні бути відшкодовані за рахунок контролюючого органу у повному обсязі, слід зазначити те, що відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення, не є сатисфакцією стороні за неправомірні дії чи рішення відповідача, а тому зазначені аргументи позивача не відповідають такому принципу адміністративного судочинства як відшкодування судових витрат суть якого полягає в тому, що відшкодуванню підлягають витрати, які є обгрунтованими, співмірними та пропорційними відносно тих послуг, які фактично надавалися адвокатом.

Стосовно аргументів відповідача про відсутність доказів фактично понесених позивачем витрат на правничу допомогу слід зазначити те, що такими доказами є договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт, докази оплати наданих послуг.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, при цьому, зменшивши заявлену до відшкодування суму до 1500,0грн.

З цих підстав, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкана» та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року по справі №280/2153/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 15.08.2023

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк