Постанова

від 02.08.2023 по справі 921/196/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2023 р. м. Львів Справа №921/196/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М.Гриців

О.В. Зварич

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке, б/н від 05 травня 2023 року (вх. № апеляційного суду 01-05/1472/23 від 08.05.2023)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2023 року (суддя Шумський І.П., повний текст ухвали складено 18.04.2023, м. Тернопіль)

за заявою №5823 від 15.03.2023 (вх. №2418 від 21.03.2023) державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зміну способу і порядку виконання рішення

у справі №921/196/22

за позовом Приватного агропромислового підприємства Збаразьке, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область

про стягнення 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: не з`явились;

від державного виконавця Збаразького ВДВС у Тернопільському районі: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Приватне агропромислове підприємство «Збаразьке» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» про стягнення 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» (вул. Ів. Франка, 16, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, 47333, ідентифікаційний код 36446089) на користь Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» (вул. Д.Галицького, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, ідентифікаційний код 30556748) 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника, 15525 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Дане рішення позивачем оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» б/н від 18.11.2022 (вх. №01-05/2923/22 від 28.11.2022) залишено без задоволення; рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №921/196/22 залишено без змін; судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покладено на апелянта.

16.01.2023 видано наказ на примусове виконання рішення суду від 27.10.2022 у справі №921/196/22.

21.03.2023 до Господарського суду Тернопільської області надійшла зава від 09.03.2023 (№5823 від 15.03.2023) (вх. №2418) державного виконавця Т. Волянюк Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), у якій заявник просив змінити спосіб і порядок виконання рішення у справі №921/196/22, щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» (вул. Ів. Франка, 16, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, 47333, ідентифікаційний код 36446089) повернути на користь Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» (вул. Д.Галицького, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, ідентифікаційний код 30556748) 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» (вул. Ів. Франка, 16, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, 47333, ідентифікаційний код 36446089) на користь Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» (вул. Д.Галицького, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, ідентифікаційний код 30556748) грошових коштів в сумі 2277000 грн. (встановленої на час звернення закупівельної ціни зерна соняшника урожаю 2022 року).

Заяву мотивовано відсутністю майна зазначеного у судовому наказі. Дана обставина зафіксована у акті державного виконавця від 21.02.2023. Посилаючись на зазначену обставину, державний виконавець (за заявою стягувача) просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2277000 грн., як вартості зерна соняшника, яке підлягає поверненню Приватному агропромисловому підприємству «Збаразьке».

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2023 року у справі №921/196/22 заяву №5823 від 15.03.2023 (вх. №2418 від 21.03.2023) державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) задоволено частково; змінено спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі № 921/196/22 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» (вул. Ів. Франка, 16, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, 47333, ідентифікаційний код 36446089) на користь Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» (вул. Д.Галицького, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, ідентифікаційний код 30556748) 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» (вул. Ів. Франка, 16, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, 47333, ідентифікаційний код 36446089) на користь Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» (вул. Д.Галицького, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, ідентифікаційний код 30556748) грошових коштів в сумі 1035000 грн.; в задоволенні решти заяви відмовлено.

ТОВ «Олишківецьке» та ТОВ «Збаразьке» не погодившись з винесеною ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2023 у справі №921/196/22 подали апеляційні скарги, за якими Західним апеляційним господарським судом ухвалами відкрито апеляційне провадження.

В процесі розгляду справи, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28 червня 2023 року (головуючий суддя Малех І.Б., суддів Гриців В.М., Зварич О.В.) прийнято відмову від апеляційної скарги ПАП Збаразьке, б/н від 01.05.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/1462/23, 01-05/1465/23 від 05.05.2023 на ухвалу Господарського Тернопільської області від 13 квітня 2023 року у справі №921/196/22, яка викладена у заяві за вих. №27/06-1 від 27.06.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/2072/23 від 28.06.2023). Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного агропромислового підприємства Збаразьке, б/н від 01 травня 2023 року (вх. № апеляційного суду 01-05/1462/23, 01-05/1465/23 від 05.05.2023) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2023 року у справі №921/196/22.

Відтак, на розгляді Західного апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга ТОВ «Олишківецьке».

Відповідач ТОВ «Олишківецьке», не погодившись з винесеною ухвалою від 13.04.2023 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Судом, як вказує скаржник, не взято до уваги заперечення ТОВ «Олишківецьке», щодо безпідставності заяви державного виконавця в зв`язку з відсутністю в останньої цивільної дієздатності для звернення до суду, з посиланням на ч.1 ст. 331 ГПК України, ч.1 ст. 13, п.10 ч.3 ст. 18, ч.3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження». Судом не дано належної обставини тому, що 10.03.2023 державним виконавцем Волянюк Т.І. в межах здійснюваного нею виконавчого провадження 70814409 з примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №921/196/22, винесено постанову про повернення виконавчого документу, наказу №921/196/22 від 16.01.2023, стягувану на підставі п.6 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю в боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувану в натурі.

Також, скаржник зауважує, що викладені в ухвалі від 13.04.2023 висновки про те, що відсутніми є підстави для застосування п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України , оскільки в заяві державного виконавця проставлена дата 09.03.2023, оскільки для вирішення даного питання має значення не дата проставлення особистого підпису державного виконавця в заяві 09.03.2023, а вихідний номер та дата виходу даної заяви із Збаразького відділу ДВС Тернопільського району Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) вих.. №5823 від 15.03.2023.

Відповідно до цього, з посиланням на ст. ст. 18, 33, 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що неможливо виконавцем проводити будь-які дії в рамках виконавчого провадження , яке завершено, а виконавчий документ повернуто стягувану.

Вважає, також, скаржник і те, що при вирішенні заяви державного виконавця поза увагою суду безпідставно залишено той факт, що запропоновані ним заходи для виконання судового рішення не відповідають змісту спірних відносин сторін, фактично призводячи до зміни обраного позивачем способу захисту права з виконання обов`язку в натурі п.5 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України та п.5 ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України на стягнення його вартості відшкодування майнової шкоди п.8ч.2 ст. 16 ЦК України та п.6 ч.2 ст. 20 ГК України.

З врахуванням наведеного, просить, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2023 року скасувати та постановити нове рішення, яким провадження у справі закрити.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12 травня 2023 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) поновлено ТОВ «Олишківецьке» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2023 року у справі №921/196/22 та відкрито апеляційне провадження за такою. Витребувано матеріали справи №921/196/22 з Господарського суду Тернопільської області. Зупинено дію ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2023 року у справі №921/196/22 до винесення постанови Західним апеляційним господарським судом.

16.05.2023 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №921/196/22.

В подальшому ухвалою суду від 23.05.2023 призначено розгляд справи в судове засідання на 28 червня 2023 року о 10 год. 00 хв.

З підстав викладених в ухвалах суду від 28.06.2023 та від 26.07.2023 розгляд справи відкладався

01.08.2023 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника ТОВ «Олишківецьке» поступило клопотання/заява, б/н від 01.08.2023 (вх. № апеляційного суду 01-04/5134/23 від 01.08.2023), в якому вказує, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі; просить ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2023 в даній справі скасувати та постановити нове рішення , згідно з яким відмовити у задоволенні заяви державного виконавця Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №921/196/22 за позовом ПАП «Збаразьке» до ТОВ «Олишківецьке» про стягнення 138 000 кг. вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника. В зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання 02.08.2023 просить дану справу слухати за відсутності представника апелянта ТОВ «Олишківецьке». Також доводить до відома суду, що на даний час між сторонами виконавчого провадження ПАП «Збаразьке» та ТОВ «Олишківецьке» укладено мирову угоду, щодо виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 на підставі наказу, виданого Господарським судом Тернопільської області 16.01.2023 Виконавче провадження у даній господарській справі закінчено, згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Вариводи Д.В. від 28.06.2023. До даної заяви долучено мирову угоду №1 від 27.06.2023; лист ПАП «Збаразьке» за вих.. №27/06-1 від 27.06.2023; накладна №29 від 27.06.2023; постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.06.2023.

02.08.2023 на електронну адресу суду від ПАП «Збаразьке» поступила заява за вих.. №26/07-1 від 26.07.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/4994/23 від 26.07.2023 повторно) про відмову від апеляційної скарги з підстав виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/196/22 від 16 січня 2023 року за укладеною мировою угодою між боржником ТОВ «Олишківецьке» та стягувачем боргу ПАП «Збаразьке». До даної заяви долучено мирову угоду №1 від 27.06.2023; підтверджуючі документи про виконання наказ суду отримання зернових в кількості 138 тонн видаткова накладна №29 від 27 червня 2023 року та постанову про закінчення виконавчого провадження 715755.

Однак, дана заява (лист) не містить файлів з кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується довідкою старшого інспектора відділу документального забезпечення від 02.08.2023, відповідно до чого дана заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України.

В судове засідання 02.08.2023 представники учасників процесу участі уповноважених представників не забезпечили причин неявки не повідомили.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2023 року у справі №921/196/22 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

У травні 2022 року Приватне агропромислове підприємство «Збаразьке» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» про стягнення 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції - зерна соняшника.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №921/196/22 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022) задоволено позовні вимоги Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» та ухвалено cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» на користь Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції - зерна соняшника, 15525 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

16.01.2023 видано наказ на примусове виконання рішення суду від 27.10.2022 у справі №921/196/22.

Постановою державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 20.01.2023 відкрито виконавче провадження ВП №70814409 з примусового виконання наказу №921/196/22 від 16.01.2023, виданого Господарським судом Тернопільської області.

В межах виконавчого провадження ВП №70814409 державним виконавцем адресовано вимоги №2770 від 07.02.2023 Головному управлінню статистики у Тернопільській області, №2752 від 07.02.2023 ТОВ «Збаразький КХП», №2746 від 07.02.2023 ПрАТ «Лановецьке ХПП», з метою отримання інформації про вартість середньої закупівельної ціни насіння соняшника станом на 20.01.2023.

Головним управлінням статистики у Тернопільській області у відповіді №06-05/345-23 від 14.02.2023 зазначено, що відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» статистична та фінансова звітність може подаватися респондентами до органів державної статистики протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності.

Враховуючи наведене, органи державної статистики у період дії воєнного стану призупиняють надання запитуваної статистичної інформації, щодо показників закупівельних цін за формою №1 зерно «Звіт про надходження культур зернових і зернобобових та олійних на перероблення та зберігання» і поновлять діяльність, щодо оприлюднення цієї інформації після завершення встановленого законом терміну для подання відповідної статистичної звітності та її опрацювання. Інформація може бути надана після її оприлюднення за додатковим запитом.

Разом з тим повідомлено, що згідно останніх наявних даних розробки державного статистичного спостереження за ф. №1 зерно за січень - грудень 2021 року, середня закупівельна ціна насіння соняшнику на зберігаючих і переробних підприємствах по Тернопільській області в 2021 році становила 15587,7 грн. за тонну. Інформація щодо середньої закупівельної ціни насіння соняшнику в січні 2022 року конфіденційна, тому ГУ статистики у Тернопільській області не може її надати.

Надалі, у відповіді №06-05/499-23 від 09.03.2023 Головним управлінням статистики у Тернопільській області, посилаючись на ст. 19 Конституції України, ст. ст. 7, 18 Закону України «Про інформацію», зазначено, що статистична інформація, щодо середньої закупівельної ціни насіння соняшнику на зберігаючих і переробних підприємствах по Тернопільській області за січень 2023 року по результатах проведення державного статистичного спостереження за формою 1-зерно не може бути надана, оскільки не підлягає оприлюдненню з метою виконання вимог Закону України «Про офіційну статистику» стосовно забезпечення гарантій органів державної статистики щодо конфіденційності.

ТОВ «Збаразький КХП» у відповіді №01-14/02/23 від 14.02.2023 повідомлено орган ДВС про те, що станом на 20.01.2023 закупівельна ціна зерна соняшника урожаю 2022 року за якою здійснювалась закупівля становила 16500 грн за 1т. Ціна визначена відповідно до моніторингу цін на ринку закупівлі зернових.

Матеріали справи також містять адресовану органу ДВС відповідь №59 від 29.03.2023 ПрАТ «Лановецьке хлібоприймальне підприємство», з повідомленням про те, що ним не здійснювалась закупівля соняшника урожаю 2022 року.

21.02.2023 в с. Олишківецьке, за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке», у присутності представників стягувача та боржника, державним виконавцем складено акт, у якому зафіксовано, що на території господарства боржника не виявлено 138000 кг зерна соняшника.

Зміст адресованих органу ДВС пояснень від 21.02.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» вказує на те, що станом на день вчинення виконавчих дій, ТОВ «Олишківецьке» не має у своїй власності на території підприємства та інших переробних та зберігаючих підприємств зерна в кількості 138000 кг соняшника, яке могло б бути передане стягувачу.

У заяві від 24.02.2023 ПАП «Збаразьке», посилаючись на згадані обставини, просив Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) самостійно звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Відповідно до цього, 15.03.2023 орган ДВС звернувся до суду, в порядку ст. 331 ГПК України, із заявою від 09.03.2023 (№5823 від 15.03.2023) (Т-2, а.с.191-193), згідно якої просив змінити порядок і спосіб виконання рішення, шляхом зміни судового наказу; судовий наказ, в частині про зобов`язання ТОВ «Олишківецьке» повернути на користь ПАП «Збаразьке» 138 000 кг. вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника змінити, шляхом стягнути з розрахункового рахунку ТОВ «Олишківецьке» на користь ПАП «Заразьке» грошові кошти в розмірі 2 277 000,00 грн. (встановленої на час звернення закупівельної ціни зерна соняшнику урожаю 2022 року).

При цьому, поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що 10.03.2023 державним виконавцем Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі п. 6 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП №70814409 про повернення стягувачу наказу від 16.01.2023, виданого Господарським судом Тернопільської області у справі №921/196/22. При цьому державним виконавцем встановлено, що згідно акта державного виконавця від 21.02.2023 у боржника відсутнє майно, яке він повинен передати стягувачу згідно виконавчого документа.

Також 10.03.2023 державним виконавцем винесено постанову ВП №70814409 про стягнення з ТОВ «Олишківецьке» 227700 грн виконавчого збору, з посиланням на ст. ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

За даними автоматизованої системи виконавчого провадження, стан виконавчого провадження ВП №70814409 вказаний як такий, що завершено.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2023 у справі №921/196/22 заяву №5823 від 15.03.2023 (вх. №2418 від 21.03.2023) державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) задоволено частково; змінено спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі № 921/196/22 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» (вул. Ів. Франка, 16, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, 47333, ідентифікаційний код 36446089) на користь Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» (вул. Д.Галицького, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, ідентифікаційний код 30556748) 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» (вул. Ів. Франка, 16, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, 47333, ідентифікаційний код 36446089) на користь Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» (вул. Д.Галицького, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, ідентифікаційний код 30556748) грошових коштів в сумі 1035000 грн.; в задоволенні решти заяви відмовлено.

При перегляді ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2023 у справі №921/196/22 в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців (ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з обставин справи, 20.01.2023 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №70814409 з примусового виконання наказу від 16.01.2023, виданого Господарським судом Тернопільської області у справі №921/196/22 про стягнення з ТОВ "Олишківецьке" 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника.

В рамках виконавчого провадження № ВП №70814409, актом державного виконавця від 21.02.2023 встановлено, що зерна соняшника в кількості 138000 кг у боржника, яке визначене в наказі № 921/196/22 від 16.01.2023, не виявлено.

В подальшому, 10.03.2023 державним виконавцем на підставі п. 6 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП №70814409 про повернення стягувачу наказу від 16.01.2023, виданого Господарським судом Тернопільської області у справі №921/196/22, посилаючись на встановлені актом від 21.02.2023 обставини відсутності у боржника визначеного виконавчим документом майна.

Згідно з п.6 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт (ч.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, як вірно відмічено судом першої інстанції рішення суду у даній справі залишається не виконане.

Однак, у відповідності до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

В свою чергу, як вірно відмічено судом першої інстанції, підстави для закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції, що зміст ст. ст. 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження» вказує на те, що наслідки повернення виконавчого документа стягувачу не є тотожними закінченню виконавчого провадження.

Крім цього, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, Закон України «Про виконавче провадження» зобов`язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та, одночасно, дотримання прав боржника.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Дана норма міститься також і в ч. 1 статті 331 ГПК України згідно якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

І при цьому, як вірно відмічено судом першої інстанції вказані вище норми норми Закону України "Про виконавче провадження" та ГПК України не містять обмежень з приводу того, що така заява може бути подана лише в рамках виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строк пред`явлення наказу від 16.01.2023 у справі №921/196/22 до виконання становить до 20.12.2025.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що в межах встановленого строку пред`явлення наказу від 16.01.2023 №921/196/22 до виконання, державний виконавець 15.03.2023 (згідно відбитку штемпеля підприємства зав`язку Укрпошта) звернувся на адресу суду із заявою від 09.03.2023 про зміну способу та порядку виконання рішення.

Правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення. В свою чергу, зміна способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

При цьому, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Частиною1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Судом першої інстанції вірно відмічено, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15 та постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі №350/426/16-ц, від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 11.04.2018 у справі №904/1478/15, від 06.06.2018 у справі №522/21465/15.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Отже, предметом позову у справі №921/196/22 була майнова вимога про стягнення 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції соняшника в натуральній формі.

З метою дотримання приписів ст. 163 ГПК України (для визначення ціни позову майнового характеру) та приписів ст. 164 ГПК України (для долучення до позову доказів оплати судового збору за звернення до суду з позовом майнового характеру з урахуванням п.п. 1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») ПАП «Збаразьке» вартість 1000 кг сільськогосподарської продукції зерна соняшника визначено в сумі 7500 грн. З урахуванням вказаної вартості 1000 кг зерна соняшника, позивачем визначено ціну позову 1035000 грн, наведену у позовній заяві б/н, б/д (вх. №224 від 10.05.2022).

Судом першої інстанції вказано та судом апеляційної інстанції перевірено, що за результатом розгляду справи №921/196/22 та з урахуванням заявлених ПАП «Збаразьке» у позовній заяві б/н, б/д (вх. №224 від 10.05.2022) вимог, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №921/196/22 cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника, виходячи з вартості 1000 кг такого зерна в сумі 7500 грн.

Стягнене за рішенням суду від 27.10.2022 у даній справі зерно наділене родовими ознаками, а саме: зерно соняшника в кількості 138000 кг.

Матеріалами справи встановлено, що загальна вартість майна, яке підлягає стягненню з відповідача визначена самим позивачем у позові (вимоги якого задоволено рішенням суду від 27.10.2022) і становить 1035000 грн.

У відповідності до вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Для цього він зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відтак, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що законодавцем передбачено право суду за заявою державного виконавця змінити спосіб виконання судового рішення у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням, а тому його заява виконавця правомірно частково задоволена.

У заяві від 09.03.2023 (№5823 від 15.03.2023) державним виконавцем стверджено, що рішенням суду у даній справі зобов`язано відповідача повернути позивачу зерно соняшника, якого у боржника немає.

При цьому, резолютивна частина рішення місцевого суду від 27.10.2022 (залишеного без змін постановою суду апеляційної інстанції від 20.12.2022) стосується стягнення з відповідача на користь позивача 138000 кг зерна соняшника.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що запропонований державним виконавцем новий спосіб та порядок виконання вищевказаного судового рішення - стягнення вартості зерна соняшника, замість визначеного судовим рішення стягнення такого зерна, не змінює і не повинен змінювати суті судового рішення.

У відповідності до положень п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відтак, з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що враховуючи наявні обставини, що ускладнюють виконання вказаного рішення, а також те, що обраний під час вирішення спору по суті спосіб виконання рішення суду не забезпечив захисту прав стягувача, що заява від 09.03.2023 (№5823 від 15.03.2023) державного виконавця підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з боржника вартості 138000 грн зерна соняшника в сумі 1035000 грн, визначеної позивачем у позові, який задоволено рішенням суду від 27.10.2022 у даній справі.

З урахуванням ч.7 ст. 331 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про зміну способу та порядку виконання рішення є виконавчим документом.

Щодо неврахування судом першої інстанції положень ст. 226 ГПК України, то суд апеляційної інстанції вказує, що судом першої інстанції досліджено та вірно встановлено, що з огляду на проставлену у заяві державного виконавця дату 09.03.2023 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, відсутніми є підстави для застосування до заяви державного виконавця приписів п.1 ч.1 ст.226 ГПК України.

Зміна порядку і способу виконання судового наказу не тягне за собою визнання його таким, що не підлягає виконанню (ст. ст. 160, 328 ГПК України).

Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно долученої до клопотання ТОВ «Олишківецьке» документів вбачається, що на даний час між сторонами виконавчого провадження ПАП «Збаразьке» та ТОВ «Олишківецьке» укладено мирову угоду, щодо виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 на підставі наказу, виданого Господарським судом Тернопільської області 16.01.2023. Виконавче провадження у даній господарській справі закінчено, згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Вариводи Д.В. від 28.06.2023.

З врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2023 у справі №921/196/22.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Тернопільської області прийняв ухвалу від 13 квітня 2023 року у справі №921/196/22, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, ухвалу Господарського суд Тернопільської області від 13 квітня 2023 року у справі №921/196/22 належить залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Олишківецьке» - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги та судові витрати на правову допомогу слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 114, 129, 236, 269, 271, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке, б/н від 05 травня 2023 року (вх. № апеляційного суду 01-05/1472/23 від 08.05.2023) залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2023 року у справі №921/196/22 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Олишківецьке».

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5.Матеріали справи №921/196/22 повернути Господарському суду Тернопільської області.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич