Рішення
від 07.08.2023 по справі 906/1379/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1379/15

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивачів -1,2 : не прибули

від відповідача: Сіра А.В., адвокат, ордер №1051573 від 23.03.23р., Балан В.В., адвокат, ордер серії АМ №1013360 від 14.09.22р.

взяв участь : Рудченко М.М., прокурор, служб. посв. №071186 від 01.03.23р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі 1) Житомирської РДА, 2) Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест"

про розірвання договору оренди землі площею 1,4 га від 20.09.2005, зобов`язання привести земельну ділянку у придатний стан, зобов`язання повернути за актом прийому-передачі

Процесуальні дії по справі.

Господарським судом Житомирської області ухвалою суду від 07.09.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено на 24.09.2015. Вирішено розглянути заяву про забезпечення позову в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 24.09.2015 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалами суду від 24.09.2015 та 07.10.2015 відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 28.10.2015 провадження у справі №906/1379/15 зупинено до вирішення пов`язаної з нею справи №806/3374/14 за позовом прокурора Житомирського р-ну в інтересах держави в особі: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" та Житомирської обласної державної адміністрації до Житомирської районної державної адміністрації, Кам`янської сільської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, акта та рішення.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Житомирської області Дєдух О.М. від 27.09.2016 № 134/2016 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 906/1379/15, оскільки у судді Вельмакіної Т.М., у провадженні якої перебувала справа № 906/1379/15, 19.11.2015 закінчилися повноваження судді.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями за 27.09.2016 справу № 906/1379/15 розподілено судді Прядко О.В.

Ухвалою суду від 29.09.2016 суддею Прядко О.В. прийнято справу №906/1379/15 до свого провадження.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Житомирської області від 22.03.2017р. за №67/2017р., справу №906/1379/15, яка перебувала в провадженні судді Прядко О.В. та яка перебуває у довготривалій відпустці, здійснено повторний автоматичний розподіл справи №906/1379/15.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи від 22.03.2017р. справу передано для розгляду судді Машевській О.П.

Ухвалою суду від 24.03.2017 суддею Машевською О.П. прийнято справу №906/1379/15 до свого провадження.

Ухвалою суду від 25.08.2022 поновлено провадження у справі № 906/1379/15, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, стадія - підготовче провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 15.09.2022 відкладено підготовче засідання, прийнято до розгляду клопотання ТОВ "Домінвест" від 15.09.22р. (вх. № г/с 13241) про залишення прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалою суду від 03.10.2022 відкладено підготовче провадження,

Ухвалою суду від 27.10.2022, зокрема, прийнято до розгляду по суті заяву Житомирської обласної прокуратури від 14.10.2022 № 15/1-327вих22 (вх. № г/с 15056/22 від 17.10.22р.) про уточнення позовних вимог та з 27.10.2022 поставлено розглядати позовні вимоги у редакції прохальної частини цієї заяви, клопотання Житомирської обласної прокуратури від 14.10.2022 № 15/1-328вих22 ( вх. № г/с 01-44/1129/22 від 17.10.22р.) про заміну сторони процесуальним правонаступником задоволено, замінено у справі позивача Державне підприємство "Житомирське лісове господарство" (Житомирський р-н, с. Левків) процесуальним правонаступником - Державним підприємством "Коростенське лісомисливське господарство" (11500, м. Коростень, пров.3-й Шатрищанський, 3 , код ЄДРПОУ 00991841), клопотання ТОВ "Домінвест" від 15.09.22р. (вх. № г/с 13241) про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України задоволено частково, позов прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" (м. Коростень) залишено без розгляду, у задоволенні клопотання ТОВ "Домінвест" від 15.09.22р. (вх. № г/с 13241) про залишення позову прокурора в інтересах держави в особі Житомирської РДА та Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України відмовлено.

Ухвалами суду від 23.11.2022, 12.12.2022, 17.01.2023 відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.02.2023, зокрема, відкладено підготовче засідання, замінено позивача у справі Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства процесуальним правонаступником - Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (юридична адреса: 10029, м. Житомир, вул. Хлібна, 41, фактична адреса: м. Житомир, вул. Степана Бандери, 8, код ЄДРПОУ 45121148).

Ухвалою суду від 21.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1379/15 до судового розгляду по суті, призначено судове засідання на 18.04.2023 о 14:30.

Розгляд справи 18.04.2023 о 14:30 год. не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Машевської О.П.

Ухвалою суду від 12.05.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 01.06.2023 о 11:00год.

У судовому засіданні 01.06.23р. оголошено перерву до 27.06.23р. до 15:30 год. для завершення стадії вступного слова та початку стадії безпосереднього дослідження доказів.

Суд перейшов до стадії безпосереднього дослідження доказів, в ході якої виникла необхідність оголосити перерву до 10:00 год. 20.07.23р.

Ухвалою суду від 27.06.23р. оголошено перерву до 20.07.23р. до 10:00 на стадії безпосереднього дослідження доказів.

В судовому засіданні завершено стадію безпосереднього дослідження доказів до початку стадії судових дебатів виникла необхідність оголосити перерву в судовому засіданні.

У судовому засіданні оголошено перерву до 07.08.2023 о 15:30год.

Заслухавши вступне слово прокурора, представників відповідача, безпосередньо дослідивши докази та з`ясувавши обставини, які ці докази підтверджують, заслухавши виступи представників учасників судового процесу у судових дебатах, після виходу суду з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про відмову у позові.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

У вересні 2015 року Заступником прокурора Житомирської області в інтересах держави в собі Державного підприємства « Житомирське лісове господарство» , Житомирської районної державної адміністрації та Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю « Домінвест» про розірвання договору оренди землі площею 1,4 га від 20.09.2005, повернення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан ( надалі - Прокурор, Державне підприємство , Районна державна адміністрація , Управління лісового господарства та Товариство).

За доводами позову , підставою для ініціювання даного позову стали обставини здійснення Житомирським РВ УМВС України у Жито мирській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012060170001246 від 22.10.2012 за фактом вчинення самоправних дій посадовими особами ТОВ «Домінвест» , якими розміщено на орендованих земельних ділянках лісового фонду капітальні споруди та будівлі.

Встановлено, на підставі розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації №680 від 17.12.2004 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ «Домінвест» земельної ділянки 20.09.2005 між Товариством та Районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі площею 1,4 га, державну реєстрацію якого того ж дня за № 04052090000 проведено Житомирським районним відділом Житомирської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Відповідно до складеного сторонами акту прийому-передачі в оренду Товариству передано вільну від забудови земельну ділянку площею 1,4 га у 29-му кварталі Богунського лісництва Житомирського району.

Оскільки Товариством порушено умови договору оренди землі від 20.09.2005, останній підлягає розірванню в судовому порядку. Насамперед з порушенням вимог чинного законодавства розпорядженням голови Житомирської райдержадміністрації № 544 від 08.06.2007 було утворено державну приймальну комісію з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» . На підставі акту державної приймальної комісії виконкомом Кам`янської сільради прийнято рішення №147 від 20.09.2007, яким погоджено Товариству виготовити свідоцтво про право власності на зазначений спортивно-оздоровчий комплекс.

Окрім того, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012060170001246 проведено ряд експертиз, якими підтверджено факт розміщення на орендованій земельній ділянці капітальних будівель та споруд. Водночас за умовою п. 5 договору оренди землі від 20.09.2005 земельна ділянка передана в оренду для оздоровчих цілей та розміщення пасіки , а за умовою п. 31 цього договору орендар зобов`язаний використовувати її за цільовим призначенням , дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства.

Слід зауважити, що за умовою п. 30 даного договору орендар вправі зводити на орендованій земельній ділянці у встановленому порядку будівлі і споруди однак лише на підставі окремо укладеної угоди з орендодавцем, тоді як така з Районною державною адміністрацією не укладалась.

В якості правових підстав позову Прокурор посилається , серед іншого, на ст.. 32 Закону України «Про оренду землі» згідно якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків , передбачених ст.ст.24 і 25 цього Закону та умовами договору , а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Будівництво Товариством без погодження з орендодавцем на земельній ділянці лісового фонду капітальних будівель є порушенням умов договору оренди землі щодо цільового призначення земельної ділянки та , відповідно, є порушенням Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України.

Підстави представництва інтересів держави в особі Управління лісового господарства обґрунтовано Прокурором посиланням на Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 458/2011, згідно з яким державний контроль за додержанням законодавства з ведення лісового господарства здійснюють також територіальні органи зазначеного державного органу. Оскільки ДП «Житомирське лісове господарство» підвідомче Управлінню лісового господарства, позов пред`явлено як в інтересах останнього, так і в інтересах постійного лісокористувача, права якого порушені Товариством незаконним зведенням капітальних споруд на землях лісового фонду. Районну державну адміністрацію визначено позивачем як орендодавця за договором оренди землі від 20.09.2005 , яка вправі вимагати його дострокового розірвання на підставі умови п. 38 договору.

До звернення з цим позовом до суду, Прокурор листами від 31.08.15р. за вих. № 05/2/12117/15 звернувся до Управління лісового господарства , Державного підприємства «Житомирське лісове господарство» та Житомирської районної державної адміністрації, у яких повідомив, що Товариство всупереч умовам договору оренди землі від 20.05.15р. без погодження з орендодавцем та постійним лісокористувачем здійснило капітальну забудову орендованої земельної ділянки. Оскільки визначені у листі суб`єкти не вживають будь-яких заходів для усунення виявлених порушень земельного, лісового та містобудівного законодавства, прокуратурою області підготовлено позов в інтересах державних органів та постійного лісокористувача про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

На підставі викладених доводів, Прокурор просить позов задовольнити в інтересах держави

Товариство згідно із заявою від 24.09.2015 просить застосувати позовну давність до вимог прокурора про розірвання договору оренди землі площею 1,4 га від 20.09.2005 та зобов`язання вчинення певних дій (т.1 а.с.92-93). В обґрунтування поданої заяви Товариство посилається на те, що будівництво капітальних споруд та будівель на орендованих ділянках лісового фонду проведено на підставі розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №544 від 08.06.2007 про утворення державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича", що знаходиться в 29 кварталі Богунського лісництва на території Кам`янської сільської ради Житомирського району, тому Житомирській районній державній адміністрації було відомо про розміщення на орендованих земельних ділянках лісового фонду капітальних споруд та будівель у 2007 році.

Згідно із запереченнями від 24.09.2015 Товариство просить у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.94-99), мотивуючи це наступним:

- у позові відсутні докази того, що позивачі неналежним чином здійснюють надані законом повноваження чи не здійснюють їх узагалі. Прокурором не надано доказів того, що відносини за договором оренди будь-яким чином порушують права орендодавця, лісокористувача та потребують його втручання. Прокурор не обґрунтував у позовній заяві порушення інтересів держави та необхідність їх захисту саме у спосіб дострокового розірвання договору оренди та приведення земельної ділянки у попередній стан шляхом знесення будівель і споруд;

- розміщення на орендованій земельній ділянці будівель і споруд у 2007 році не могло порушити права Державного підприємства, оскільки державний акт на право постійного користування ДП "Житомирське лісове господарство" видано лише у 2009 році;

- відомості про неналежне виконання чи порушення орендарем умов договорів оренди або підстави для дострокового припинення (розірвання) даних договорів відсутні. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської районної державної адміністрації 04.06.2007 за №24-07 було надано дозвіл на початок виконання будівельних робіт ТОВ "Домінвест". Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації №791 від 13.08.2007 було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Закон не вимагає надання згоди лише у формі додаткової угоди як стверджує прокурор. Позовна вимога, заявлена прокурором від імені райдержадміністрації, прямо суперечить правовій позиції РДА та виключає наявність спору щодо виконання умов договору. Вимога про розірвання договору є правом сторони, а не її обов`язком;

- відсутність порушення прав ДП "Житомирське лісове господарство" встановлено рішеннями господарських судів. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 у справі №10/5007/1169/12, що залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013, встановлено, що Житомирська райдержадміністрація прийняла спірне розпорядження №680 від 17.12.2004 в межах наданих їй законом повноважень;

- ДП "Житомирське лісове господарство" не має права розпорядженнями спірною земельною ділянкою у спосіб встановлення заборони її забудови відповідачем, оскільки це право належить власнику - державі в особі Житомирської РДА, яка жодних заборон відповідачу не встановлювала;

- набуття права оренди на земельну ділянку та розташування на ній нерухомого майна здійснено відповідачем згідно вимог чинного на той час законодавства. Право власності, набуте законно, є непорушним та не може бути припиненим примусово шляхом знесення при достроковому розірванні договору оренди.

Згідно з поясненнями від 06.10.2015 вих.№05/2/1-2117-15 (т.1 а.с.135-140) про факти здійснення неправомірної капітальної забудови земель лісового фонду Прокурору стало відомо після вивчення матеріалів відповідних експертиз, проведених у межах кримінального провадження №12012060170001246 від 22.10.2012, у зв`язку з чим і подано позов. Позивачами з 2007 року жодних заходів до усунення порушень умов договору не вживалося. Товариством порушені права постійного лісокористувача, які полягають у незаконному зведенні капітальних споруд на землях лісового фонду. Підтримання або не підтримання позову одним із позивачів не є підставою для відмови судом у його задоволенні, а правова позиція Житомирської райдержадміністрації не може відображати відсутність факту порушення інтересів держави, в інтересах якої і діє прокурор. Відповідно до матеріалів лісовпорядкування 1998, 2008 років, що підтверджують права постійного лісокористувача на землі лісового фонду до отримання ним відповідних правовстановлюючих документів, земельна ділянка, передана в оренду ТОВ "Домінвест", відноситься до земель державного лісового фонду і належить на праві постійного користування ДП "Житомирське лісове господарство" та знаходиться в кварталі 29, виділі 2 Богунського лісництва. У даній справі не ставиться питання законності розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації №680 від 17.12.2004, тому висновки судів щодо вказаного розпорядження у справі №10/5007/1169/12 не можуть мати преюдиційного значення у справі №906/1379/15 про розірвання договору оренди. Пунктом 30 спірного договору оренди передбачено право орендаря за згодою орендодавця, визначеною в окремій угоді, зводити у встановленому законом порядку будівлі і споруди, але жодні додаткові угоди з цього питання між сторонами не укладалися.

Житомирська районна державна адміністрація вважає, що інтереси держави не порушені, оскільки орендна плата за використання земельної ділянки сплачувалася належним чином, здійснювалися надходження до бюджету, що дає можливість здійснювати фінансування різного роду програм для розвитку територіальної громади. Вважає, що застосування строку позовної давності до поданої позовної заяви може здійснюватися відповідно до ст.257 ЦК України (т.2 а.с.43).

У поясненнях Прокурора від 27.10.2015 вих. №05/2/1-2117-15 (т.2 а.с.57-68) викладено доводи аналогічні тим, що містяться у позовній заяві та поясненнях від 06.10.2015 вих.№05/2/1-2117-15 (т.1 а.с.135-140). Крім того, щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності зазначено, що Прокурору про факти здійснення капітальної забудови стало відомо лише після отримання висновків експертів від 28.08.2015, 17.10.2014 у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012060170001246 від 22.10.2012, якими підтверджено, що існуючі об`єкти спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" ("Чудодієво") не можуть вважатися тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності, а іншим позивачам - з актів обстеження земельних ділянок, складених відповідними спеціалістами. За таких обставин, 3-річний термін з моменту, коли позивачам стало відомого або могло бути відомо про порушення їх прав, не минув, у зв`язку з чим строки позовної давності застосуванню не підлягають.

У додаткових запереченнях від 28.10.2015 (т.2 а.с.88-89) Товариство зазначає, що Прокурор безпідставно звинувачує відповідача у самовільній забудові орендованої земельної ділянки, оскільки Товариством було отримано всі необхідні дозволи і погодження. Посилання Прокурора на наявність кримінального провадження з урахуванням презумпції невинуватості не може мати будь-якого значення для розгляду господарським судом до постановлення вироку або припинення провадження у кримінальній справі. Товариство вважає, що позиція Прокурора в суді не може суперечити позиції позивача - Житомирської РДА. Обставини надання земельної ділянки в оренду було досліджено під час розгляду справи №10/5007/1169/12. Стаття 74 Лісового кодексу України, на яку посилається Прокурор, передбачала погодження від постійного лісокористувача юридичним особам лише на тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду для оздоровчих цілей, а не погодження на будівництво споруд.

Згідно з додатковими поясненнями Товариства від 23.02.2023 (т.3 а.с.161-166) згоду на забудову орендованої земельної ділянки було надано Житомирською районною державною адміністрацією; Житомирська районна державна адміністрація вважає, що порушень умов договору оренди земельної ділянки немає. Заявлення позовних вимог Прокурором в інтересах Житомирської РДА щодо розірвання договору оренди та звільнення земельної ділянки, забудованої на підставі раніше наданих адміністрацією дозволів, свідчитиме про порушення принципу доброчесності та суперечитиме зробленим раніше заявам про можливість такого будівництва. Судами у справі №906/920/16 не встановлено будь-яких порушень з боку Товариства. Прокурором не обґрунтовано обрання способу захисту прав позивачів шляхом розірвання договору оренди та звільнення земельної ділянки.

У виступах в судових дебатах Прокурор просив позов задовольнити, представники Товариства - у позові відмовити по суті, а у випадку, якщо доводи позову суд визнає обґрунтованими, відмовити з підстав спливу строку позовної давності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації № 680 від 17.12.2004 затверджено проект відведення земельної ділянки, з метою надання її в оренду ТОВ «Домінвест» , для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки , за рахунок земель Житомирського держлісгоспу на території Кам`янської сільської ради ( надалі - Розпорядження № 680) ( а.с. 67, т.1).

Згідно з п.2 Розпорядження № 680 Товариству надається в оренду терміном на 25 років земельна ділянка площею 1,40 га, з них ліси 1,40 га, для культурно-оздоровчих цілей, за рахунок земель Житомирського держлісгоспу, без вилучення її в постійного лісокористувача на території Кам`янської сільської ради .

20 вересня 2005 між Житомирською районною державною адміністрацією ( тут і надалі - Орендодавець/Позивач/ Районна державна адміністрація ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінвест» (тут і надалі - Орендар/Відповідач) укладено договір оренди землі на основі Типової форми договору оренди землі, затвердженої Постановою КМУ від 03.03.2004 за № 220 ( тут і надалі - Договір оренди землі від 20.09.05р.) ( а .с. 22, т.1).

За умовами п.п.1-4 Договору оренди землі від 20.09.05р. Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку лісового фонду, вкриту лісом, яка знаходиться за адресою:29-й квартал Богунського лісництва Житомирського району Житомирської області площею 1,4 га, на якій відсутні об`єкти нерухомого майна . У п. 7 договору сторони погодили, що на орендні відносини може вплинути використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

За умовою п.8 Договору оренди від 20.09.05р., останній укладено строком на 25 років з переважним правом орендаря на його поновлення на новий строк . У п.15 цього договору обумовлено, що земельна ділянка передається в оренду для оздоровчих цілей та розміщення пасіки. Цільове призначення земельної ділянки: оздоровче призначення(п.16). Умови збереження стану об`єкта оренди: використання земельної ділянки за цільовим призначенням (п.17).

У п.18 Договору оренди землі від 20.09.05р. сторони погодили, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється із розробленням проекту її відведення , підставою для розробки якого є розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 646 від 03.12.2004 «Про погодження матеріалів вибору та надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки» (а.с. 68, т.1).

За умовою п.21 договору Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами або визначеному у судовому порядку.

За змістом п. 26 Договору оренди землі від 20.09.05р. на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження ( обтяження) та немає інших прав третіх осіб.

У п.28 цього договору передбачено, що Орендар вправі використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд за цільовим призначенням, обумовленим цим договором та за згодою Орендодавця, визначеною в окремій угоді сторін, зводити у встановленому законом порядку будівлі і споруди, без зміни цільового призначення земельної ділянки.

У зв`язку з цим кореспондуючим обов`язком Орендаря визначено обов`язок використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства ( п. 31).

У п.38 Договору оренди землі від 20.09.05р. передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором ,а також з інших підстав , визначених законом.

Розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається ( п. 39).

Невід`ємними частинами договору є: кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень ( обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів , акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки ( а с. 25, т.1).

Судом встановлено, що питання законності Розпорядження № 680 та Договору оренди землі від 20.09.05р. за ініційованим Прокурором позовом було предметом судового розгляду у справі № 10/5007/1169/12.

Так, постановою ВГСУ від 21.05.2013 у справі № 10/5007/1169/12 залишено без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 про відмову Прокурору у позові про визнання Розпорядження № 680 та Договору оренди землі від 20.09.05р. недійсними ( надалі - Рішення суду у справі № 10/5007/1169/12).

Як зазначено у мотивувальній частині Рішення суду у справі № 10/5007/1169/12, здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що Житомирська райдержадміністрація прийняла спірне розпорядження № 680 від 17.12.2004 року в межах наданих їй законом повноважень. При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка надана із земель запасу саме як землі лісогосподарського призначення, про що зазначено у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки та у договорі оренди; що культурно-оздоровче призначення є одним із видів використання земель лісового фонду, тому рішення про зміну цільового призначення (категорії) земельної ділянки райдержадміністрацією не приймалось. Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції також було встановлено, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (в тому числі і спірною) було видано ДП "Житомирське лісове господарство" лише 17.06.2009 року, тобто після прийняття райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження № 680 від 17.12.2004 р.

У цій справі Прокурор на підтвердження доводів позову про допущені Товариством порушення вимог чинного законодавства України при використанні земельної ділянки лісового фонду площею 1,4га подав лист Районної державної адміністрації від 17.11.12р. № 18-5/2382, зі змісту якого судом встановлено, що:

- районною інспекцією держархбудконтролю від 14.06.2007 було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 24-07 з будівництва спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» на території Кам`янської сільської ради, замовник будівництва Товариство;

- у відділі регіонального розвитку, містобудування та архітектури відсутні матеріали , які надало Товариство відповідно до п.2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 № 273;

- комплексний висновок щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації , державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови Товариству не надався;

- додаткові угоди щодо орендованих земельних ділянок площею 0,5га та 1,4 га між Районною державною адміністрацією та Товариством не укладалися ( а .с. 38,т.1).

Надано Прокурором також лист Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 08.11.2012 № 3747 про те, що за відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно у складі спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: Черняхівський район, с. Вишпіль , вул. Лісова, 47 входять 19 об`єктів за переліком ( а с. 41, т.1).

Судом встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства у Житомирській області 04.11.2013 складено Акт обстеження земельної ділянки за № 241/1/24 (надалі - Акт обстеження земельної ділянки за № 241/1/24) ( а. с. 35-37, т.1).

Зі змісту Акту обстеження земельної ділянки за № 241/1/24 судом встановлено, що державним інспектором сільського господарства Житомирської області Орліковським Антоном Сергійовичем у присутності директора Товариства Шарук М.В. проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 1,9га, яка знаходиться на території Кам`янської сільської ради Житомирського району за межами населеного пункту в районі 29 кварталу Богунського лісництва Житомирського лісгоспу, належить до земель лісогосподарського призначення з цільовим призначенням: для культурно-оздоровчих, спортивних, туристичних цілей та розміщення пасіки .

Як зафіксовано в Акті обстеження земельної ділянки за № 241/1/24 Товариство користується земельною ділянкою загальною площею 1,9га на підставі договору оренди землі від 14.07.2003 № 13 на площі 0,50га, який укладений на підставі розпорядження голови Районної державної адміністрації від 27.02.2003 № 70 та на підставі договору оренди землі від 20.10.2005 на площі 1,4га, який укладено на підставі розпорядження голови Районної державної адміністрації від 17.12.2004 № 680. На обумовлених земельних ділянках зведено дерев`яні будівлі на бетонному фундаменті у кількості 14 штук на орієнтовній площі 0,11 га , що зафіксовано на план-схемі земельної ділянки ( а. с. 35, т.1). В Акті обстеження земельної ділянки за № 241/1/24 відсутні вказівки про будь-які порушення вимог земельного чи лісового господарства та необхідність їх усунення Орендарем.

Прокурор в якості засобу доказування подав Висновок експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 817/13-25/449/450/14-25 від 28.08.2014, складеного в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013060170001246 від 22.10.2012 ( надалі - Висновок будівельної та земельної експертиз від 28.08.14р.) ( а.с. 50, т.1).

Судом досліджено Висновок будівельної та земельної експертиз від 28.08.14р. за правилами ст.ст. 209 та 210 ГПК України ( а.с. 58, т.1).

Зі змісту Висновку будівельної та земельної експертиз від 28.08.14р. судом встановлено, що :

- за матеріалами інвентаризації станом на 13.12.2007 спортивно-оздоровчий комплекс «У Петровича» утворювали 20 об`єктів: їдальня (літера А), будинки відпочинку ( літери Б, В,Д,Х,Ш), літня кухня (літера Г), мала колиба (літера Е), велика колиба (літера Ж), банний комплекс (літера З), очисні споруди ( літера К), дровідник (літера Л), будинок охорони ( літера М), погріб (літера П), нижня стрілецька споруда ( літера Р), верхня стрілецька споруда ( літера С), траншея (літера Т), два туалети (літера У), конюшня ( літера Ф) ;

- за матеріалами інвентаризації станом на 22.12.2008 до складу спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» додатково увійшли : будинки відпочинку ( літери Н та О), котеджі №№1, 2 та 3 ( літери Щ, Ю та Я) ;

- за матеріалами інвентаризації станом на 05.09.2010 до складу спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» додатково увійшли: будинки відпочинку ( літери И, І та Й ) ( а .с. 61, т.1).

У дослідницькій частині Висновку будівельної та земельної експертиз від 28.08.14р. судовими експертами встановлено, що у 1992 році ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено проект формування території і встановлення меж Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області ( а.с. 62-63, т.1). Однак експерту не надано координати меж між адміністративно-територіальними одиницями Житомирським та Черняхівським районами, вказані дані також відсутні в проектах формування і встановлення меж Кам`янської сільської ради та Зороківської сільської ради , тому визначення місце розташування межі між районами проводилося методом зіставлення планово-картографічних матеріалів відповідних документацій із землеустрою.

Зіставивши документацію із землеустрою , судовий експерт дійшов висновку, що частина землекористування спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» площею 30,4982га знаходиться на території Зороківської сільської ради Черняхівського району та 1,9000га на території Кам`янської сільської ради Житомирського району ( а.с. 64, т.1).

В якості засобу доказування Прокурор подав також Висновки експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 2/742/743/14-25 від 17.10.2014, складеного в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013060170001246 від 22.10.2012 ( надалі - Висновки будівельної та земельної експертиз від 22.10.12р.) ( а .с. 50, т.1).

Судом досліджено Висновки будівельної та земельної експертиз від 22.10.12р.) за правилами ст.ст. 209 та 210 ГПК України ( а.с. 50, т.1).

Зі змісту Висновків будівельної та земельної експертиз від 22.10.12р.) судом встановлено, що :

- за матеріалами інвентаризації станом на 05.09.2010 до складу спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» додатково увійшли : будинки відпочинку ( літери И, І та Й ) (а.с. 52, т.1).

Зі змісту Висновків будівельної та земельної експертиз від 22.10.12р.судом також встановлено, що станом на 20.03.2014 визначено матеріал , з якого побудовані наведені вище об`єкти. Так, їдальня, будинки відпочинку, літня кухня , мала та велика колиба, очисні споруди будинок охорони, туалети побудовані з використанням дерев`яних колод та брусів, а погріб, нижня та верхня стрілецькі споруди та траншея з використанням цегли чи бетону ( а.с. 53, т.1)

Порівнюючи конструктивні характеристики будівель, встановлені при обстеженні з наведеними класифікаційними вимогами щодо капітальності будівель, як встановили судові експерти у дослідницькій частині Висновку будівельної та земельної експертиз від 22.10.12р., існуючі об`єкти спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» відносяться до ІІ, ІІІ та ІV групи капітальності. Зокрема, їдальня, будинки відпочинку, літня кухня , мала та велика колиби, банний комплекс, очисні споруди, будинок охорони тощо - ІV групи капітальності, погріб, нижня та верхня стрілецькі споруди та траншея - до ІІ групи капітальності, будинки відпочинку ( літери Н та О) - до ІІІ групи капітальності ( а.с. 54, т.1).

У відповідях на питання Висновку будівельної та земельної експертиз від 22.10.12р. судові експерти дійшли висновку, що існуючі об`єкти спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» є капітальним нерухомим майном - матеріальними об`єктами, що належать до земельних поліпшень, розташованих у межах земельної ділянки , переміщення яких є не можливим без знецінення та зміни призначення (а.с. 56, т.1). У відповіді на четверте питання судової експертизи судові експерти зазначили, що оскільки неможливо встановити перелік будівель та споруд, які входили до складу закінченого будівництвом об`єкту -спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» у 2007 році, то неможливо встановити чи розташований закінчений будівництвом об`єкт на території одного чи двох районів. Припускається , що частина землекористування спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» площею 30,4982га знаходиться на території Зороківської сільської ради Черняхівського району та 1,9000га на території Кам`янської сільської ради Житомирського району ( а.с. 57, т.1).

В свою чергу, Товариство на підтвердження доводів про законність будівництва спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича» на орендованій земельній ділянці подав лист Районної державної адміністрації ( у цій справі - Орендодавець/Позивач) від 30.03.2015 № Ш-113/14 про те, що оскільки 04.06.2007 за № 24-07 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Районної державної адміністрації було надано дозвіл на початок виконання будівельних робіт Товариству, слід вважати , що в такий спосіб було надано згоду ( у цій справі - Орендарю/Відповідач) на проведення будівництва на земельних ділянках, що орендуються згідно договорів оренди від 11.04.2003 та 20.09.2005. Крім того, розпорядженням голови державної адміністрації від 791 від 13.08.2007 було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" ( надалі - Розпорядження № 791) (а.с. 100, т.1).

Судом згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/111718529 встановлено, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 в адміністративній справі № 806/3374/14 закрито провадження.

У мотивувальній частині судового рішення зазначено, що Прокурор просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Житомирської РДА від 08.06.2007 №544 та першого заступника голови Житомирської РДА від 13.08.2007 №791; визнати протиправним та скасувати акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" від 27.07.2007; визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Кам`янської сільради Житомирського району від 20.09.2007 №147 яким надано погодження ТОВ "Домінвест" на виготовлення свідоцтва про право власності на спортивно-оздоровчий комплекс " У Петровича ".

Також у мотивувальній частині судового рішення, на підставі правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2020 у справі №906/920/16, адміністративний суд дійшов висновку, що оскільки зміст позовних вимог у справі №806/3374/14 та справі №906/920/16 є ідентичним, спір за цими вимогами вже вирішений господарським судом і його рішення в установленому законом порядку набрало законної сили та у відповідності до ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, фізичними і юридичними особами.

В свою чергу, судом згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/87735415 встановлено, що постановою Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 906/920/16 змінено мотивувальні частини постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2019 року і рішення Господарського суду Житомирської області від 14 грудня 2017 року у справі № 906/920/16 про відмову Прокурору у позові ( надалі - Рішення суду у справі № 906/920/16).

У мотивувальній частині Рішення суду у справі № 906/920/16 встановлено, що Прокурор просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янської сільради від 19.04.2007 № 64 "Про надання погодження на будівництво спортивно-оздоровчого комплексу".

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Житомирської РДА від 08.06.2007 № 544 "Про створення державної приймальної комісії" та від 13.08.2007 № 791 "Про затвердження актів державної приймальної комісії";

- визнати недійсним акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" від 27.07.2007;

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янськоїх сільради від 20.09.2007 № 147 "Про надання погодження на виготовлення свідоцтва про право власності на майно".

Погодившись із судами першої та апеляційної інстанції про відмову Прокурору у позові, Верховний Суд у Рішенні суду у справі № 906/920/16 дійшов висновку, що підставою для такої відмови є обрання Прокурором неналежного (неефективного) способу захисту порушеного права держави у спірних правовідносинах за позовом, поданим в її інтересах в особі визначених позивачів - Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Житомирське лісове господарство", Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (а.с.125-129, т.2).

У мотивувальній частині Рішення суду у справі № 906/920/16 Верховний Суд підтвердив встановлені судами обставини постановлення Житомирським районним судом ухвали від 25.12.2015 у справі № 278/3639/15-к (набрала законної сили), у якій встановлено, що голова Кам`янської сільської ради, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, порушуючи вимоги ст.ст. 31, 42 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", заяву Товариства про погодження будівництва спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" на розгляд виконавчого комітету Сільської ради не виніс. Натомість 19.04.2007 року одноособово склав неправдивий офіційний документ - рішення виконавчого комітету Кам`янської сільської ради № 64, до якого вніс неправдиві відомості, які за своїм змістом повністю не відповідають дійсності про розгляд та прийняття рішення на засіданні виконкому сільської ради про надання погодження на будівництво спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича". В подальшому завірив вказаний документ гербовою печаткою Кам`янської сільської ради і власним підписом, таким чином вчинивши службове підроблення.

У мотивувальній частині ухвали Житомирського районного суду від 25.12.2015 у справі № 278/3639/15-к (набрала законної сили) також встановлено, що голова Кам`янської сільської ради, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно порушив вимоги ст.ст. 31, 42 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", достовірно знаючи, що рішення виконавчого комітету Кам`янської сільської ради "Про надання погодження на будівництво спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" № 64 від 19.04.2007 підроблене, заяву Товариства про погодження права власності на це майно на розгляд виконавчого комітету сільської ради не виніс. Натомість, одноособово 20.09.2007 року, повторно склав неправдивий офіційний документ рішення виконавчого комітету Кам`янської сільської ради № 147, до якого вніс неправдиві відомості, які за своїм змістом повністю не відповідають дійсності про розгляд та прийняття рішення на засіданні виконкому сільської ради і надання погодження на виготовлення свідоцтва про право власності на майно. В цей же день завірив вказаний документ гербовою печаткою Кам`янської сільської ради і власним підписом, таким чином повторно вчинив службове підроблення.

Житомирський районний суд дійшов висновку, що голова Кам`янської сільської ради вчинив складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України, однак, звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі встановленого у мотивувальній частині ухвали Житомирського районного суду від 25.12.2015 у справі № 278/3639/15-к (набрала законної сили), Верховний Суд у мотивувальній частині Рішення суду у справі № 906/920/16 дійшов наступних висновків:

- встановлений у кримінальному провадженні факт підробки офіційного документа виключає необхідність визнавати його незаконним чи скасовувати у господарському чи іншому провадженні, оскільки підроблений документ, по суті, є таким, що ніколи не видавався (не створювався), а суб`єкт його видачі не виражав волі, що закріплена в такому документі;

- вказану тезу можна сформулювати наступним чином: оскільки існує встановлений факт того, що правочин (акт, документ, розпорядження тощо) був підроблений, тобто, він: а) не породив і не міг породити будь-яких правових наслідків a priori; б) всі юридично значимі дії, пов`язані з таким підробленим правочином, втрачають юридичну силу в силу встановлення факту підробки; в) в такому випадку порушується основоположний принцип приватного права - автономія волі, якої сторони чи сторона такого підробленого правочину ніколи не висловлювала, то звернення до суду після встановлення факту підробки з позовом про визнання такого правочину недійсним не несе ніякого змістовного юридичного навантаження та не є ефективним та адекватним способом захисту порушеного права;

- оскільки Житомирським районним судом було встановлено факт підробки головою Сільради рішень виконавчого комітету про надання погодження на будівництво та про надання погодження на виготовлення свідоцтва про право власності на майно - спортивно-оздоровчий комплекс "У Петровича", тобто фактично рішень органу місцевого самоврядування, якими розпочинається та закінчується процес будівництва з набуттям права власності на нього, то з урахуванням наведеного вище, оскарження таких неіснуючих рішень є неефективним, неналежним способом захисту, оскільки таке оскарження не матиме жодних правових наслідків та не відновить порушені права держави;

- так само неналежним і неефективним способом захисту є і оскарження розпоряджень Райдержадміністрації та акта приймальної комісії - проміжних документів, що видані в ході неправомірно розпочатої процедури будівництва, оскільки скасування таких актів також не призведе до поновлення порушених прав землекористувача, на захист яких і подано позов у даній справі;

- з огляду на характер правовідносин, що склалися між сторонами цього спору, належним способом захисту, що може бути обраний заявником, є один зі способів захисту, передбачених статтею 152 ЗК України, що буде прямо стосуватися захисту порушеного права на землекористування та зможе відновити порушене право.

У цій справі Прокурор доводив, що обрав належний та ефективний спосіб поновлення порушеного права держави та постійного земле-лісокористувача щодо земельної ділянки лісового фонду площею 1,4 га шляхом дострокового розірвання Договору оренди землі від 20.09.05р., приведення земельної ділянки у стан, який існував станом на дату його укладення та повернення останньої державі в особі Районної державної адміністрації.

Прокурор змінив первинну редакцію зобов`язальної позовної вимоги та виклав її в наступній редакції: " зобов`язати ТОВ "Домінвест" привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан земельної ділянки площею 1,4га з кадастровим номером 1822083200:01:000:1034, що відповідно до договору оренди від 20.09.2005 передана ТОВ "Домінвест" у користування та розташована у 29 кварталі Богунського лісництва Житомирського району шляхом знесення за рахунок ТОВ "Домінвест" наявних на земельній ділянці будівель та споруд".

Підставою для зміни позовної вимоги, як свідчать матеріали справи, стали обставини розробки станом на 04.10.2013 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , на підставі якої 16.12.2015 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,4 га з кадастровим номером 1822083200:01:000:1034, сформованої з категорії земель: землі лісогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 06.03 для інших оздоровчих цілей, форма власності: державна, речове право оренди строком на 25 років належить Товариству ( а. с. 180-181, т.2, а.с.158, т.3).

Судом також встановлено, що постановою слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 10.02.2020 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013060170001246 від 22.10.2012, закрито у зв`язку з відсутністю у діях службових осіб ТОВ "Домінвест" складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України (т.3 а.с.200-204, т.3 ).

У мотивувальній частині постанови від 10.02.2020 зазначено, що в ході проведення досудового розслідування досліджувався факт того, що службові особи ТОВ "Домінвест" у період з 2007 по 2013 роки, діючи в порушення вимог Лісового та Земельного кодексів України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", провели будівництво ряду капітальних будівель і споруд, в тому числі тих, які є об`єктами підвищеної небезпеки, на землях лісового фонду, а саме на земельній ділянці в кварталі №29, виділ 1, 2 Богунського лісництва, поблизу с.Кам`янка Житомирського району, Житомирської області, яка згідно державного акту №078276 від 17.06.2009 перебуває у постійному користуванні ДП "Житомирське лісове господарство", а також спорудили капітальну загорожу, чим обмежили доступ до земельної ділянки лісового фонду, перешкодили загальному використанню лісових ресурсів, та позбавили можливості використання за цільовим призначенням ділянки лісового фонду площею 1,9 га, внаслідок чого заподіяли істотної шкоди ДП "Житомирське лісове господарство".

Водночас відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судової інженерно-технічної експертизи № 550/19-25 від 30.10.2019 , розмір шкоди, заподіяної використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням може становити 3968,21грн, тоді як об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України характеризується обов`язковим заподіянням значної шкоди інтересам держави, що вказує на відсутність складу зазначеного кримінального правопорушення ( а. с. 204, т.3).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав процесуального представництва Прокурором інтересів держави в особі Житомирської районної державної адміністрації та Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.

Відповідно до усталеної судової практики Великої Палати Верховного Суду оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, то суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанови від 26.06.19р. у справі № 587/430/16-ц, від 05.07.23р. у справі № 912/2797/21).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави, прокурор має встановити: (а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; (б) ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу, та залежно від установленого - коло відповідачів ( постанови від 28.09.22р. № 483/448/20, від 05.07.23р. у справі № 912/2797/21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанову від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Здійснивши аналіз абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган» у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (див. пункт 27 зазначеної постанови).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, підпункті 8.19 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та пункті 40 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор визначив Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, як суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом інтересів держави у відносинах, що виникли між Житомирською районною державною адміністрацією ( Орендодавець/Позивач) та ТОВ "Домінвест" (Орендар/Відповідач) з укладеного Договору оренди землі від 20.09.2005, на підставі якого Товариство використовує на праві оренди земельну ділянку площею 1,4 га з кадастровим номером 1822083200:01:000:1034, сформовану з категорії земель: землі лісогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 06.03 для інших оздоровчих цілей строком 25 років та в межах якої побудовано спортивно-оздоровчий комплекс "У Петровича".

Прокурор вважає, що Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (правонаступник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства") має законодавчо визначені повноваження самостійно звернутися до суду з вимогою про дострокове розірвання договору оренди землі , стороною якого цей державний орган не був.

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав держави на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 ЦК України. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося ( правові висновки ВПВС , викладені у постанові від 13.07.22р. у справі № 363/1834/17).

Оскільки повноваження органів влади та органів місцевого самоврядування є законодавчо визначеними, перевірку доводів учасників справи щодо наявності чи відсутності у них повноважень здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави /місцевого самоврядування у спірних правовідносинах суд вправі здійснити під час розгляду справи, тобто після відкриття провадження у справі (п. 50 постанови ВПВС від 26.06.19р. у справі № 587/430/16-ц) п. п. 37, 38 постанови ВПВС від 26.05.20р. у справі № 912/2385/18).

Однак перевірка таких доводів учасників справи здійснюється судом не в межах процесуального механізму залишення позову без розгляду ( ст. 226 ГПК України), а на стадії розгляду справи по суті ( див. постанову Верховного Суду від 12.01.23р. у справі № 905/1870/20).

З врахуванням викладеного, Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (правонаступник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства") не є належним позивачем за позовними вимогами Прокурора у цій справі. У позові Прокурора в інтересах держави в особі зазначеного державного органу суд відмовляє з наведених вище підстав.

Щодо підстав представництва Прокурором інтересів держави в особі Житомирської районної державної адміністрації.

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів (пункт 3 частини першої статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у редакції, чинній на час звернення до суду - 31.08.2015).

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (пункт 5 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

З врахуванням викладених мотивів суду про право сторони договору вимагати його дострокового розірвання в судовому порядку за наявності для цього підстав, визначений Прокурором позивач - Житомирська районна державна адміністрація у спірних відносинах є належним.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У позовній заяві Прокурор вказав, що у нього є підстави для звернення до суду, тому що Житомирська РДА в порушення умови п. 38 Договору оренди землі від 20.09.15р. самостійно не ініціювала позов про його дострокове розірвання.

Водночас Товариство стверджує, що отримало згоду Житомирської районної державної адміністрації (Орендодавець /Позивач) на будівництво будівель та споруд на орендованій земельній ділянці на підставі дозволу Інспекції державного будівельного контролю Житомирської РДА від 14.06.2007 за № 24-07, розпорядження голови Житомирської РДА від 08.06.2007 № 544 "Про створення державної приймальної комісії", акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 27.07.2007, розпорядження голови Житомирської РДА від 13.08.2007 №791 "Про затвердження актів державної приймальної комісії" , яким затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 27.07.2007 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу «У Петровича», збудованого замовником ТОВ "Домінвест" за робочим проектом, площею забудови 405,25 кв.м., потужністю 50 чоловік в зміну та вартістю введених фондів 444,3 тис. грн в с. Кам`янка, 29-й квартал Богунського лісництва ( а.с. 168 - 174, т.3).

Суд приймає до уваги, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 статті 131-1 Конституції України).

У рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону № 1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.

Щодо дотримання принципів правомірного втручання прокуратури у право мирного володіння відповідачем у справі - ТОВ "Домінвест" земельною ділянкою площею 1,4 га з кадастровим номером 1822083200:01:000:1034, сформованою з категорії земель: землі лісогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 06.03 для інших оздоровчих цілей, наданою в оренду строком на 25 років та в межах якої побудовано спортивно-оздоровчий комплекс "У Петровича" за адресою: Житомирська область, Житомирський район, сільська рада Кам`янська, Богунське лісництво, квартал 29, виділ 1 та 2.

Як встановлено судом, ТОВ "Домінвест" отримало свідоцтво про право власності на спортивно-оздоровчий комплекс , видане 28.09.2007 року виконкомом Зороківської сільської ради Черняхівського району на підставі власного рішення від 10.08.2007 за № 63, що посвідчує, що об`єкт в цілому, який розташований у с. Вишпіль по вул. Лісовій,47 належить ТОВ "Домінвест" та складається з об`єктів нерухомого майна згідно інвентарної справи ( а. с. 173, 174 т.3).

В подальшому здійснено поділ об`єкта спортивно-оздоровчого комплексу з виокремленням окремих об`єктів нерухомого майна, на які ТОВ "Домінвест" отримало свідоцтво про право власності № 9422052 від 14.09.2013 на адмінбудівлю, будинок № 9, загальною площею 25,9 кв.м; № 9423162 від 14.09.2019 на будинок відпочинку № 13, загальною площею 23,1 кв.м; № 9139147 від 09.09.2013 на будинок відпочинку № 14, загальною площею 22,1 кв.м; № 9141707 від 09.09.2013 на будинок відпочинку №15, загальною площею 136,8 кв.м; № 9327049 від 12.09.2013 на будинок відпочинку №5, загальною площею 131,3 кв.м; № 9423706 від 14.09.2013, будинок відпочинку № 1, загальною площею 110,2 кв.м; № 9544068 від 17.09.2013 на будинок відпочинку № 3, загальною площею 1239,6 кв.м; № 9420753 від 14.09.2023 на будинок відпочинку № 4, загальною площею 112, 1 кв.м ( а.с. 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87 т.3).

Загальні принципи ( правова позиція ВПВС, викладена у постанові від 18.01. 2023 у справі № 488/2807/17)

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина четверта статті 41 Конституції України; близькі за змістом приписи викладені у частині першій статті 321 ЦК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «"East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Критерій законності означає, що втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя ( постанова ВПВС від 20.06. 2023 у справі № 633/408/18).

Чи ґрунтується втручання Прокурора у право мирного володіння Товариством майном (речовим правом оренди на земельну ділянку земельною ділянкою площею 1,4 га з кадастровим номером 1822083200:01:000:1034 та правом приватної власності на спортивно-оздоровчий комплекс "У Петровича" на законі?

Щодо цільового призначення земельної ділянки площею 1,4 га з кадастровим номером 1822083200:01:000:1034.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (частина четверта статті 1 ЛК України).

За змістом частини другої статті 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (частина перша статті 5 ЛК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин треба визначати згідно з нормами земельного та лісового законодавства про використання й охорони лісового фонду (постанова ВПВС від 14.11. 2018 у справі № 183/1617/16 (п. 40)).

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів (пункт «а» частини другої статті 55 ЗК України).

До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України).

Як встановлено у Рішенні суду у справі № 10/5007/1169/12, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (в тому числі і спірною) було видано ДП "Житомирське лісове господарство" 17.06.2009 року, тобто після прийняття райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження № 680 від 17.12.2004 р.

Водночас у цій справі Районною державною адміністрацією ( Орендодавець / Позивач) та Товариством (Орендар /Відповідач) не заперечуються встановлені судом обставини, що на всій площі земельної ділянки 1,4 га станом на дату надання її в оренду 20.09.2025 зростав ліс, постійним лісокористувачем якого було ДП "Житомирське лісове господарство". В межах вирішення спору у цій справі Прокурором було план лісонасаджень Богунського лісництва Житомирського держлісгоспу Житомирської області (матеріали лісовпорядкування, складені у 1997 році) (а.с. 249, т. 2).

Окрім того, згідно з п.2 Розпорядження № 680 Товариству було надано в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 1,40 га, з них ліси 1,40 га, для культурно-оздоровчих цілей, за рахунок земель Житомирського держлісгоспу, без вилучення її в постійного лісокористувача на території Кам`янської сільської ради.

За умовами п.п.1-4 Договору оренди землі від 20.09.05р. Товариство як Орендар прийняло в строкове платне користування земельну ділянку лісового фонду, вкриту лісом, яка знаходиться за адресою: 29-й квартал Богунського лісництва Житомирського району Житомирської області площею 1,4 га, на якій були відсутні об`єкти нерухомого майна .

Таким чином, Товариству було надано в оренду лісову земельну ділянку площею 1,40га, постійним користувачем якої було ДП "Житомирське лісове господарство". Водночас земельну ділянку було надано Товариству в оренду не для введення лісового господарства, бо саме таким видом господарської діяльності займався постійний земле-лісокористувач, а для оздоровчих цілей та розміщення пасіки.

У позові Прокурор посилається на ст. 66 Лісового кодексу України в редакції, що діяла станом на 20.09.2005 про те, що розміщення пасік на земельних ділянках лісового фонду здійснюється без права рубок дерев і чагарників, розчищення та розорювання земельних ділянок лісового фонду і спорудження на них будівель капітального типу.

Водночас у ст. 47 ЛК України в редакції, що діяла станом на 20.09.2005 було зазначено, що користуванням земельними ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться після надання цих ділянок для зазначених цілей в порядку, встановленому земельним законодавством України.

У позові Прокурора також здійснювалось посилання на ст. 74 ЛК України в редакції, чинній станом на 20.05.2005 про те, що право на тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт надається юридичним і фізичним особам відповідними місцевими Радами народних депутатів за погодженням з постійними лісокористувачами.

Судом встановлено, що постійним лісокористувачем ДП "Житомирське лісове господарство" було погоджено надання Товариству в довгострокове користування земельної ділянки лісового фонду площею 1,4 га, що знаходиться в лісах першої групи (квартал 29 вид.1) Богунського лісництва для спортивно-туристичних цілей та розміщення пасіки без права пошкодження і вирубки дерев та із забороною спорудження капітальних будівель (а.с. 70, т.1).

Судом приймається до уваги, що у позові Прокурора у цій справі відсутні доводи про те, що користуючись з 20.09.2005 на праві оренди лісовою земельною ділянкою на площі 1,4 га Товариства допустило незаконну вирубку лісу чи інше порушення лісового законодавства до, під час чи після будівництва спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича". Судом за наявними у справі доказами такі обставини також не встановлені.

Як встановлено судом за змістом п.п. 15-17 Договору оренди землі від 20.09.2005 земельна ділянка була передана в оренду для оздоровчих цілей та розміщення пасіки. Оскільки дійсність договору презюмується, допоки його недійсність не буде встановлена судом (ст. 204 ЦК України), суд приймає до уваги, що його умови мали виконуватися обома сторонами належним чином. Так, у п.28 цього договору передбачено право Орендаря за згодою Орендодавця, визначеною в окремій угоді сторін, зводити у встановленому законом порядку будівлі і споруди, без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Прокурор доводив, Товариство порушило умову п. 28 Договору оренди землі від 20.09.2005, оскільки не уклало з Районною державною адміністрацією додаткову угоду на виконання цієї договірної умови.

За загальною нормою ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суд поділяє доводи Прокурора, що на виконання договірної умови п. 28 Договору оренди землі від 20.09.2005 Орендодавець/Позивач та Орендар/Відповідач мали укласти додаткову угоду, якою врегулювати питання забудови орендованої земельної ділянки капітальними будівлями та спорудами. Однак відсутність окремо укладеної додаткової угоди між сторонами договору оренди землі не може бути єдиною та достатньою підставою для ухвалення судом рішення про дострокове розірвання Договору оренди землі від 20.09.2005 та знесення за рахунок Товариства спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича", оскільки умова п.28 договору зобов`язувала Орендаря зводити будівлі і споруди у встановленому законом порядку.

Насамперед суд приймає до уваги, що згідно із ст. 75 ЛК України в редакції, чинній станом на 20.09.2005 і до 29.03.2006 ( набрання чинності новою редакцією ЛК України) було передбачено, що користування земельними ділянками лісового фонду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів та з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу ( в редакції до 29.03.2006) було передбачено, що у лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою. Порядок користування земельними ділянками лісового фонду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець уповноважив КМУ України розробити Порядок користування земельними ділянками лісового фонду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях, однак такий розроблено не було.

В свою чергу, відповідно до ст. 58 ЛК України в редакції, що діяла з 29.03.2006 до 31.07.2009 було передбачено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

У ч.1 ст. 58 ЛК України було передбачено, що у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників та про порядок використання одержаної при цьому деревини.

Згідно з ч.2 цієї статті Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни, яким передаються у власність або надаються в користування земельні лісові ділянки без права вирубування дерев і чагарників, зобов`язані забезпечити їх збереження і догляд за ними.

Як вже мотивував суд, факти вирубування Товариством дерев чи чагарників на орендованій земельній ділянці вкритій лісом на площі 1,4 га, чи порушення Відповідачем обов`язку забезпечити їх збереження і догляд за ними не встановлений.

За правилами пункту «а» частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 № 1699-III забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об`єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об`єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Стаття 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

У розпорядженні голови Житомирської РДА від 17.12.2004 № 680 зазначено, що Товариству надається в оренду земельна ділянка вкрита лісом площею 1,40 га, для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки і саме на дату його прийняття чинною була ст. 75 Лісового кодексу України про те, що у лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою. Та оскільки земельну ділянку надано в оренду без вилучення її у постійного лісокористувача ДП "Житомирське лісове господарство" , роботи щодо її благоустрою здійснило Товариство шляхом будівництва спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича". Суд вважає слушними доводи Товариства, що орендована земельна ділянка належить за видом цільового використання до земель оздоровчого призначення, до яких належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей ( ст. 47 ЗК України). Відповідно до ч.3 ст. 48 ЗК України будівництво об`єктів житлового, громадського призначення та інших об`єктів, інша господарська діяльність на землях оздоровчого призначення здійснюються виключно за умови дотримання режимів округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, якщо така діяльність сумісна з охороною природних лікувальних ресурсів і відпочинком населення.

Так, відповідно до статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Водночас, поняття «цільове призначення земельної ділянки» нерозривно пов`язане із поняттям «категорія земель». Так, у статті 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія - це основне цільове призначення кожної земельної ділянки.

Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною першою статті 193 ЗК України встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки відображаються у державному земельному кадастрі.

Прокурор подав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -9903300932022 від 12.10.2022 за змістом якого суд достовірно встановив, що вид цільового призначення земельної ділянки 1822083200:01:000:1034: 06.03. для інших оздоровчих цілей, хоча її сформовано із категорії земель лісогосподарського призначення ( а.с. 180, т.2). Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 ( з наступними змінами та доповненнями) код 06.03 належить землям оздоровчого призначення.

Щодо достовірності таких засобів доказування як Висновки будівельної та земельної експертиз від 22.10.12р. та Висновок будівельної та земельної експертиз від 28.08.14р., які складені у кримінальному провадженні № 12013060170001246 від 22.10.2012 та подані Прокурором в якості засобів доказування.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК).

Докази, які можуть бути враховані судом, повинні відповідати критеріям належності, допустимості та достовірності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК).

Допустимість доказів означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (частини 1, 2 ст.77 ГПК).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (п.24 постанови Верховного Суду 31.05.2022 у справі №904/3242/18).

Відповідно до частин 1, 2 ст.222 КПК відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Отже, ст.222 КПК встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу.

Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022 у справі № 914/1979/18).

В матеріалах справи відсутній дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013060170001246 від 22.10.2012 (зокрема, на використання копій матеріалів кримінального провадження під час звернення до господарського суду) або інші відомості, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг відомостей, що можуть бути розголошені.

З врахуванням викладеного, Висновки будівельної та земельної експертиз від 22.10.12р. та Висновок будівельної та земельної експертиз від 28.08.14р., які складені у кримінальному провадженні № 12013060170001246 від 22.10.2012, не приймаються судом як допустимі засоби доказування. Водночас обставини справи встановлено за іншими належними та достовірними засобами доказування, які у своїй сукупності є достатніми для висновку суду про безпідставність позову прокурора.

Щодо мотивувальної частини Рішення суду у справі № 906/920/16, у якій Верховний Суд на підставі встановленого у мотивувальній частині ухвали Житомирського районного суду від 25.12.2015 у справі № 278/3639/15-к (набрала законної сили), дійшов висновків про те, що оскільки Житомирським районним судом було встановлено факт підробки головою Кам`янської сільради рішень виконавчого комітету про надання погодження на будівництво та про надання погодження на виготовлення свідоцтва про право власності на майно - спортивно-оздоровчий комплекс "У Петровича", тобто фактично рішень органу місцевого самоврядування, якими розпочинається та закінчується процес будівництва з набуттям права власності на нього, то з урахуванням наведеного вище, оскарження таких неіснуючих рішень є неефективним, неналежним способом захисту, оскільки таке оскарження не матиме жодних правових наслідків та не відновить порушені права держави; так само неналежним і неефективним способом захисту є і оскарження розпоряджень Райдержадміністрації та акта приймальної комісії - проміжних документів, що видані в ході неправомірно розпочатої процедури будівництва, оскільки скасування таких актів також не призведе до поновлення порушених прав землекористувача, на захист яких і подано позов у даній справі.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Судом встановлено , що Товариство здійснило забудову орендованої земельної ділянки не самочинно, а з отриманням дозволу Інспекції державного будівельного контролю Житомирської РДА від 14.06.2007 за № 24-07, розпорядження голови Житомирської РДА від 08.06.2007 № 544 "Про створення державної приймальної комісії", розпорядження голови Житомирської РДА від 13.08.2007 №791 "Про затвердження актів державної приймальної комісії", яким затверджений акт державної приймальної комісії від 27.07.2007 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича", збудованого замовником ТОВ "Домінвест" за робочим проектом, площею забудови 405,25 кв.м., потужністю 50 чоловік в зміну та вартістю введених фондів 444,3 тис. грн в с. Кам`янка, 29-й квартал Богунського лісництва ( а.с. 168 - 174, т.3).

Судом враховується, що у мотивувальній частині Рішення суду у справі № 906/920/16, Верховний Суд навів мотивувальну частину ухвали Житомирського районного суду від 25.12.2015 у справі № 278/3639/15-к (набрала законної сили), згідно з якою суд, навпаки, встановив, що Товариство зверталося до Кам`янської сільської ради із заявами про погодження будівництва спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" та про погодження права власності на це майно , та не встановив будь-яких фактів, що Товариство будь-яким чином вплинуло на дії голови Сільської ради, який 19.04.2007 року одноособово склав неправдивий офіційний документ - рішення виконавчого комітету Кам`янської сільської ради № 64, до якого вніс неправдиві відомості, які за своїм змістом повністю не відповідали дійсності про розгляд та прийняття рішення на засіданні виконкому сільської ради про надання погодження на будівництво спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича", завіривши його в подальшому гербовою печаткою Кам`янської сільської ради та що 20.09.2007 повторно одноособово склав неправдивий офіційний документ рішення виконавчого комітету Кам`янської сільської ради № 147, до якого вніс неправдиві відомості, які за своїм змістом повністю не відповідали дійсності про розгляд та прийняття рішення на засіданні виконкому сільської ради і надання погодження на виготовлення свідоцтва про право власності на майно, завіривши вказаний документ гербовою печаткою Кам`янської сільської ради і власним підписом.

До того ж, суд встановив, що свідоцтво про право власності на спортивно-оздоровчий комплекс "У Петровича" від 28.09.2007 було видано виконкомом Зороківської сільської ради Черняхівського району на підставі власного рішення від 10.08.2007р. № 63 ( а. с. 173, т.3).

Товариство згідно із заявою від 24.09.2015 просило застосувати позовну давність до вимог Прокурора про розірвання Договору оренди землі площею 1,4 га від 20.09.2005 та зобов`язання вчинення певних дій (т.1 а.с.92-93). В обґрунтування поданої заяви Відповідач посилається на те, що будівництво капітальних споруд та будівель на орендованих ділянках лісового фонду проведено на підставі розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №544 від 08.06.2007 про утворення державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича", що знаходиться в 29 кварталі Богунського лісництва на території Кам`янської сільської ради Житомирського району, тому Житомирській районній державній адміністрації було відомо про розміщення на орендованих земельних ділянках лісового фонду капітальних споруд та будівель у 2007 році.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати захист цих інтересів у спірних правовідносинах, то за загальним правилом позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати такий захист (постанова ВПВС від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо встановить, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанови ВПВС від 22.05. 2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі №922/3166/20 досліджувала питання застосування позовної давності в орендних відносинах і дійшла висновку, що за договором оренди землі (зобов`язанням з визначеним строком виконання (дії) обов`язку з цільового використання земельної ділянки) орендар зобов`язаний утриматись від певної дії (використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням).

Обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства, зауважує Велика Палата Верховного Суду, повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі. звернути увагу, що використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню - це протиправні дії, які тривають у часі, існують на момент звернення позивача до суду та ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.

Отже, протягом строку дії договору оренди землі орендодавець не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом, покликаним усунути нецільове використання земельної ділянки, зокрема і шляхом розірвання договору оренди землі. Такий позов може бути пред`явлений протягом всього строку дії договору (та існування обумовленого таким договором обов`язку виконувати зобов`язання щодо цільового використання земельної ділянки).

Згідно з поясненнями прокуратури Житомирської області від 06.10.2015 вих.№05/2/1-2117-15 (а.с.135-140,т.1) про факти здійснення неправомірної капітальної забудови земель лісового фонду Прокурору стало відомо після вивчення матеріалів відповідних експертиз, проведених у межах кримінального провадження №12012060170001246 від 22.10.2012. Саме на підставі того, що позивачами з 2007 року жодних заходів до усунення порушень умов договору не вживалося, прокуратурою у вересні 2015 було подано вказаний позов.

З огляду на зазначене, підстави для застосування позовної давності до вимог про дострокове розірвання Договору оренди землі від 05.09.2005 відсутні.

Водночас підстави для застосування зазначеного інституту матеріального права у цій справі відсутні, оскільки судом не встановлено факту використання Товариством не за цільовим призначенням земельної ділянки площею 1,4 га з кадастровим номером 1822083200:01:000:1034, сформованої із земель лісогосподарського призначення, для її використання для інших оздоровчих цілей (код 06.03), наданої в оренду строком на 25 років та в межах якої побудовано спортивно-оздоровчий комплекс "У Петровича" за адресою: Житомирська область, Житомирський район, сільська рада Кам`янська, Богунське лісництво, квартал 29, виділ 1 та 2.

На підставі вищевикладених мотивів, суд відмовив Прокурору по суті позову за недоведеністю фактів порушення Товариством вимог земельного та лісового законодавства у зв`язку із здійсненням будівництва спортивно-оздоровчого комплексу "У Петровича" на орендованій земельній ділянці лісогосподарського призначення площею 1,4 га, кадастровий номер 1822083200:01:000:1034.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( ч.1 ст. 123 ГПК України) .

Відповідно до ч. 2 цієї статті Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на позивача у разі відмови у позові ( п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру ( ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

За позов, що об`єднує три немайнові вимоги прокурор судовий збір не сплатив, оскільки станом на дату звернення з позов до суду 31.08.2015року органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень були звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 14.08.23

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - в справу

2- Прокуратура Житомирської області (простою) + на ел. пошту: sekretariat@zhit.gp.gov.ua

3 - Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (рек.) + на ел. пошту: zht.obl.lis@ukr.net

4 - Житомирська РДА (рек.) + на ел. пошту: zt_rda@ukr.net

5 - ТОВ "Домінвест" (рек.) на ел. пошту: firma.snv@gmail.com + на ел. пошту представника alinasira26@gmail.com


Суд	Господарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення	07.08.2023
Оприлюднено	17.08.2023
Номер документу	112841770
Судочинство	Господарське

Мельник О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.08.2023 по справі 906/1379/15ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —906/1379/15

Рішення
від 07.08.2023 по справі 906/1379/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ