Рішення

від 31.07.2023 по справі 908/1435/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/134/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023 Справа № 908/1435/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОГРЕС М (вул. Східна, буд. 1, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 31890277)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663)

про стягнення 559 119,77 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Михайловський Д.С., довіреність № 02/03-3Ю/00392 від 17.02.2023;

від відповідача: Бобирь В.В., довіреність № б/н від 01.03.2023, ордер ЗП 090283 від 31.05.2023, адвокат;

від третьої особи: Карленко Н.Т., витяг з ЄДРПОУ 43005393, посвідчення № РЕ 001023 від 09.03.2023, представник;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

28.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОГРЕС М, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області про стягнення 559119,77 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023 справу №908/1435/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 (суддя ПроскуряковК.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1435/23 в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області. Підготовче засідання призначено на 31.05.2023 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 31.05.2023 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 28.06.2023 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою від 28.06.2023р. судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.07.2023 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні 31.07.2023, яке відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу Акорд судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 17 березня 2016 року між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС М» було укладено договір оренди землі № 201603000100022, про що 18.04.2016 вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14258559. Строк дії договору до 07 жовтня 2034 року. Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення шістдесят першої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №58/83 від 07 жовтня 2015 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торгівельного комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна 1. Власником земельної ділянки загальною площею 0,7478 га, кадастровий номер 2310100000:03:025:0038 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1 (далі - земельна ділянка) є Запорізька міська рада, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №329400180 від 18.04.2023. Згідно п. 12 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 525 000грн. 47 коп. (п`ятсот двадцять п`ять тисяч гривень 47 коп.), що складає три відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2016 рік. Запорізька міська рада повністю виконала покладені на неї зобов`язання передбачені договором, та передала орендарю земельну ділянку загальною площею 0,7478 га, кадастровий номер 2310100000:03:025:0038 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна 1, а орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі. За умовами Договору Відповідач зобов`язувався сплачувати на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату, що вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 525 000грн. 47 коп. (п`ятсот двадцять п`ять тисяч гривень 47 коп.), що складає три відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2016 року. Однак, всупереч умов договору, відповідно до інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 20.03.2023 №2671/5/08-01-04-07, станом на 16.03.2023 заборгованість ТОВ "ПРОГРЕС М" по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0306 складає 559 119,77грн. На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 283, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 83, 124, 206 Земельного кодексу України, ст.ст.270, 287 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 13, 21, 24 Закону України Про оренду землі, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

29.05.2023 від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Запорізькою міською радою під час подання позовної заяви до суду не враховано, що 24.02.2022 Російською Федерацією розпочато воєнну агресію проти України. На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № З 89-УШ «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан. Посилаючись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.02-7.1 п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначений Постановою Кабінету міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364, а також на Наказ від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вказує, що згідно з додатком (Переліком) до вказаного Наказу, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 «Запорізька область» зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій на яких ведуться активні бойові дії. Тобто спірна земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна 1, отримана ТОВ «ПРОГРЕС М» 26.09.2019 на підставі Договору оренди землі за №201603000100022 від 17.03.2016, розташована саме на території де ведуться активні бойові дії з 12.03.2022 року. Внесені зміни до наказу №309 та змінено у переліку територій статус Запорізького району Запорізької області, як «Територія можливих бойових дій» з 01.01.2023 року згідно Наказом від 09.03.2023 № 84 просить не враховувати оскільки вказане суперечить ст. 58 Конституції України. Окрім цього, відповідно до роз`яснення від 12.12.2022 Державної податкової служби України за якими ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій, вважає, що ТОВ «ПРОГРЕС М» відповідно до пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України під час дії воєнного стану може не нараховувати та не сплачувати плату за землю до його закінчення. Відповідно до п. 69.1 ст. 69 Податкового кодексу України ТОВ «ПРОГРЕС М» подано до контролюючого органу пакет документів, що підтверджує його статус, як платника, який не може виконувати свої податкові зобов`язання. 18.05.2023 та 24.05.2023 ТОВ «ПРОГРЕС М» подало уточнену податкову декларацію, якою зменшено податкові зобов`язання з орендної плати за землю за період з 01.03.2022 по 31.12 2022 року. Сума зобов`язань на вказаний період 0 грн. Відповідно до ст. 1 ст. 6, п.10.2'1 ст. 10, п.п. 14.1.1 п.14.1, ст. 14 п. 41.1.1. статті 41, п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України вважає, що оскільки Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, що визначено п. 1 Положення «Про Державну податкову службу України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, то Запорізька міська рада не є стороною (суб`єктом) вказаних правовідносин, що стосуються адміністрування податків і зборів про що свідчить аналіз норм чинного законодавства, а тому представниками Запорізької міської ради порушено принцип судової юрисдикції, що не передбачає розгляд справ вказаної категорії зазначеним судом, а належить до компетенції адміністративних судів України в межах норм, передбачених кодексом адміністративного судочинства України, так як стороною у публічно-правовому спорі виступає суб`єкт владних повноважень.

31.05.2023 від Запорізької міської ради до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився із запереченнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та просить суд позов задовольнити у повному обсязі, при цьому вказавши, що метою змін до Податкового Кодексу України було звільнення від податкового навантаження власників та користувачів земельних часток (паїв), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, а не загальне безпідставне звільнення від оподаткування власників та користувачів будь-яких земельних ділянок, розташованих на територіях, не постраждалих від російської агресії. Таким чином, дія норми 69.14.(зі змінами), не розповсюджується на правовідносини, щодо сплати плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 2310100000:03:025:0038, що була передана в оренду Відповідачу за договором оренди землі від 17.03.2016, серія та номер: 201603000100022, адже вказана земельна ділянка має цільове призначення 03.07. Для розташування торгівельного комплексу, а отже не є землею сільськогосподарського призначення, й відповідно земельною часткою (паєм). Посилаючись на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999зазнгачає, що Закон №3050 не має прямої вказівки про зворотну дію Наказу №309 в часі. Для цілей справляння плати за землю у 2022 році Наказ №309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються. Аналогічна правова позиція викладена у роз`ясненнях Державної податкової служби України від 18.05.2023, оприлюднених на офіційному сайті. Відповідно до чинної редакції Переліку територій, станом на момент набрання чинності Законом №3050, територія Запорізького району Запорізької області, до складу якої входить територія Запорізької міської територіальної громади, не знаходилась в зоні активних бойових дій або в зоні тимчасово окупованих російською федерацією територій України. За таких обставин у Відповідача відсутні правові підстави для звільнення від оплати орендної плати за землю за 2022 рік. З огляду на правові позиції викладені у підпункті 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин», у постановах від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 та від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом оренди. На підставі ст.ст. 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

16.06.2023 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ГУ ДПС у Запорізькій області надійшли письмові пояснення від 08.06.2023., в яких зазначено, що підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі, пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). Орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку. Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України Про оренду землі необхідно враховувати і вимоги ПК України. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 ПК України, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Тобто, контролюючими органами є податкові органи - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди. Таким чином, контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів, в тому числі плати за землю, є податкові органи. Враховуючи той факт, що контролюючим органом за сплатою податків, зборів та платежів та органом стягнення державою делеговано податкові органи, звернення з позовною заявою Запорізької міської ради є помилковим та необґрунтованим. З урахуванням вказаного, керуючись п.п.14.1.1, п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14, п.п.41.1. ст.41 ПК України, ст.ст. 42, 231 Господарського процесуального кодексу України, просить закрити провадження у цій справі.

У відповідь представник ЗМР надав суду письмові пояснення від 15.06.2023, в яких зазначено, що в межах правовідносин, які виникли на підставі договору оренди землі від 17.03.2016 № 201603000100022, Запорізька міська рада просить суд стягнути заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №2310100000:03:025:0038 за період січень 2022 року - березень 2023 року включно. Орендар за даний період не виконав свої зобов`язання за договором оренди землі, подав декларації до податкового органу, однак лише частково здійснив оплату орендної плати за земельну ділянку. Наявність заборгованості з орендної плати, а саме - факт часткової оплати за вищевказаний період, підтверджена Головним управлінням ДПС у Запорізькій області. Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки. У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві, то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2016 року між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС М» було укладено договір оренди землі № 201603000100022, про що 18.04.2016 вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14258559 (далі за текстом - Договір).

Строк дії договору до 07 жовтня 2034 року.

Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення шістдесят першої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №58/83 від 07 жовтня 2015 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торгівельного комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна 1.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,7478 га, кадастровий номер 2310100000:03:025:0038 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1 (далі - земельна ділянка) є Запорізька міська рада, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №329400180 від 18.04.2023.

Згідно п. 12 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 525 000грн. 47 коп., що складає три відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2016 рік.

Відповідно до п. 14 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України в Комунарському районі м. Запоріжжя.

Запорізька міська рада повністю виконала покладені на неї зобов`язання, передбачені договором, та передала орендарю земельну ділянку загальною площею 0,7478 га, кадастровий номер 2310100000:03:025:0038 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна 1, а орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі (далі за текстом - акт).

За таких умов, у орендаря за результатами підписання договору та вказаного акту прийому-передачі виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату, що вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 525 000грн. 47 коп., що складає три відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2016 року.

Однак, всупереч умов договору, відповідно до інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 20.03.2023 №2671/5/08-01-04-07, станом на 16.03.2023 заборгованість ТОВ «ПРОГРЕС М» (код ЄДРПОУ 34535020) по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0306 складає 559 119,77грн.

21 лютого 2023 року орендодавець направив засобами поштового зв`язку орендарю відправленням №6912600951204 претензію про сплату заборгованості з орендної плати та земельного податку №01/02-11/0368 від 16.02.2023. Вказана претензія з вимогою залишилась без виконання.

Отже, Відповідач за період з 01.01.2022 по 16.03.2023 має заборгованість у розмірі 559 119,77 грн., яка ним не погашена.

Приймаючи рішення суд враховує, що правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України Про оренду землі, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві з користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень ст. 21 Закону України Про оренду землі та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, саме на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором.

Разом з тим, у відповідача станом на 16.03.2023 існує заборгованість з орендної плати за землю за період за період з 01.01.2022 по 16.03.2023 у розмірі 559 119,77 грн.

Суд погоджується з доводами позивача, що оренда плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Однак, відповідачем не надано належним та допустимих доказів сплати заборгованості з орендних платежів за землю на суму 559 119,77 грн., а отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області про закриття провадження у справі, у зв`язку тим, що контролюючим органом за сплатою податків, зборів та платежів та органом стягнення державою делеговано податкові органи, а отже звернення з позовною заявою Запорізької міської ради є помилковим та необґрунтованим, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 31.8. договору, Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря, у тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.

Орендар, відповідно до п. 34.4. договору зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

З позовної заяви вбачається, що в межах правовідносин, які виникли на підставі договору оренди землі № 201603000100022, про що 18.04.2016 вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14258559, Запорізька міська рада просить суд стягнути заборгованість з ТОВ «ПРОГРЕС М» з орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №2310100000:05:009:0306 за період січень 2020 року - грудень 2022 року включно, у розмірі 559 119,77 грн.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 20.03.2023 №2671/5/08-01-04-07, станом на 16.03.2023 заборгованість ТОВ «ПРОГРЕС М» (код ЄДРПОУ 34535020) по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0306 складає 559 119,77грн.

У підпункті 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин роз`яснено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі, пункт 288 1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України Про оренду землі, стаття 288ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан" за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області зазначив, що боржник не є власником земельної ділянки, а скаржник не є стороною договору оренди, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеного між боржником та Черкаською міською радою.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 54 970 759,05 грн. також дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо перевищення позивачем повноважень шляхом нарахування спірної заборгованості та підміну функцій органів доходів і зборів, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов`язкових платежів.

Суд зазначає, що оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом договору оренди.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області про закриття провадження у справі.

Відносно доводів ТОВ "Прогрес М" щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плати за землю під час воєнного стану суд зазначає наступне.

Дійсно, з огляду на загальновідомі обставини здійснення повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № З 89-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.02-7.1 визначено, що ТПП України підтверджує, що обставини введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений внаслідок настання таких (обставин непереборної сили).

Відповідно до п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у наступному пункті. (Абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022).

Так, відповідно до пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу визначено, що, тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 «Запорізька область» зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

12.12.2022р. Державною податковою службою України було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ГХ, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідач вважає, що земельна ділянка загальною площею 0,7478 га, кадастровий номер 2310100000:03:025:0038 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна 1, отримана ТОВ «ПРОГРЕС М» 26.09.2019 на підставі Договору оренди землі за №201603000100022 від 17.03.2016, розташована саме на території де ведуться активні бойові дії з 12.03.2022 року.

Однак суд зазначає, що спірна земельна ділянка, що не заперечується сторонами, розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району.

Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи починаючи з 24.02.2022р. не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Ракетні обстріли м. Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій в тій же мірі як і до інших територій та міст України, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій (в т.ч. міста Київ, Львів, Хмельницький, Кривий Ріг, Одеса тощо).

Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від числених щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

Оцінюючи доводи сторін суд враховує, що первинно у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту:

69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Очевидно, що в умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.

При цьому, первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказом від 25.04.2022 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації протии України", Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, що додається (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789) не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року

Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з`явилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31 травня 2022 року № 104, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 2022 р. за № 554/37890, станом на 27 травня 2022 року.

Проте, за даними загальнодоступних джерел (https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220527-karta-bojovyh-dij-na-25-05-2022-sytuacziya-na-fronti/) станом на 25.05.2022р. територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)

Вказана ситуація не змінювалася і в подальшому, а тому редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 пункт 69.14 було викладено наступним чином:

За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022р.

Сам по собі обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договору оренди. Виключно через початок військової агресії законодавцем прийнято очевидне рішення, що на територіях де ведуться бойові дії та які знаходяться під окупацією орендна плата за земельні ділянки не буде сплачуватися орендарями.

Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулися. У відповідних переліках з`явилося поняття "Територій можливих бойових дій", до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вказаним нормативним актами не встановлювалась та не погіршувалася відповідальність будь-яких осіб, не встановлювалися нові податки, а тому твердження Відповідача, що вказане суперечить ст. 58 Конституції України, якою визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, судом до уваги не приймається.

Як свідчать матеріали справи Відповідач сплачував орендну плату за землю у попередні роки і частково сплатив 25.03.2023р. платіжною інструкцією № 103 орендну плату за землю за лютий 2022 року у сумі 48994,32 грн. у зв`язку з чим подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю, де вказав про відсутність податкових зобов`язань з березня по грудень 2022 року включно, посилаючись на Закон України від 11.04.2023 за № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», яким внесено зміні до податкового кодексу України з урахуванням Наказу від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Однак вказаним Законом також визначено наступне:

12. У статті 288:пункт 288.4 викласти в такій редакції:

"288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами)";

доповнити пунктом 288.8 такого змісту:

"288.8. За земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов`язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.

10.2. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";

у підрозділі 10: у пункті 69:

у підпункті 69.13 слова "в районах проведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях збройними формуваннями Російської Федерації" замінити словами "на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";

підпункти 69.14-69.16 і 69.22 викласти в такій редакції:

"69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Отже, Податковий кодекс надає право коригування податкових зобов`язань виключно тим суб`єктам господарювання, орендовані земельні ділянки яких перебувають в зоні активних бойових дій.

Крім цього, зміни до Договору оренди земельної ділянки щодо звільнення Орендаря від сплати орендних платежів у 2022 році сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося, доказів зворотного Відповідачем суду не надано.

Також суд зазначає, що в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, в тому числі і орендної плати за земельні ділянки, є обов`язком суб`єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави, а тому намагання Відповідача ухилитись від орендної плати за спірну земельну ділянку з формальних підстав є неприпустимим.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 510125,45 грн., а провадження у справі в частині стягнення 48994,32 грн. підлягає закриттю на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю перемету спору, оскільки вказана сума сплачена відповідачем після відкриття провадження судом у цій справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якою передбачено, що у разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача у повному обсязі

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОГРЕС М (вул. Східна, буд. 1, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 31890277) заборгованість за договором оренди землі № 201603000100022 від 17.03.2016 в розмірі 510 125 (п`ятсот десять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 45 коп. на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 48994,32 грн. провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОГРЕС М (вул. Східна, буд. 1, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 31890277) на користь Запорізької міської ради (електрона пошта: info@zp.gov.ua; reception.djkg@zp.gov.ua; пр.Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 386 (вісім тисяч триста вісімдесят шість) грн. 80 коп. отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 10.08.2023.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.