Рішення

від 26.06.2023 по справі 910/1385/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2023Справа № 910/1385/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до фізичної особи - підприємця Набедрика Олега Михайловича

про стягнення 182087,72 грн,

Представники:

від прокуратури Греськів І.І.

від позивача Поліщук М.В.

від відповідача Небедрик О.М., Глибченко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернувся з позовом керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Набедрика Олега Михайловича про стягнення 182087,72 грн.

Сума, яку прокурор заявив до стягнення, є коштами, збереженими відповідачем за використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:319:0098 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0391 га за період з 08.11.2019 по 08.11.2022. Прокурор стверджує, що на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке є власністю відповідача, водночас правовстановлюючі документи для використання земельної ділянки у останнього відсутні. Оскільки власником земельної ділянки є територіальна громада міста Києва, відповідач, не сплачуючи орендну плату, зберіг за рахунок власника суму, що є предметом стягнення.

Суд своєю ухвалою від 31.01.2023 відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу №910/1385/23 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач відхилив позов повністю. Заперечуючи проти доводів прокурора відповідач посилається на безпідставність тверджень прокурора щодо використання ним земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:319:0098 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0391 га. Нерухоме майно, яке є власністю відповідача, розташоване на двох суміжних ділянках за адресою: АДРЕСА_1: площею 0,0163 га, кадастровий номер 8000000000:75:319:0048, що належить відповідачу на праві власності, та площею 0,0106 га, кадастровий номер 8000000000:75:319:0046, що належить відповідачу на праві оренди. Також відповідач вважає протиправним застосування до спірних правовідносин орендної ставки у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки.

Відповідач в межах встановлено судом строку подав клопотання про перехід до загального провадження. Підставою для зміни процедури розгляду справи є: значимість справи для відповідача, та необхідність застосування процедур доказування, що не можуть бути застосовані при розгляді справи за спрощеною процедурою (витребування доказів, допит свідків, проведення експертизи).

Суд постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Прокурор подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2023.

Потреба в отриманні додаткових доказів виникла після отримання відзиву відповідача на позовну заяву та з`ясування його позиції щодо поданої позовної заяви, відповідно до якої ФОП Набедрик О.М. не погоджується з позовними вимогами та наполягає на тому, що приміщення не розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:75:319:0098 за адресою: АДРЕСА_1. Копія листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2023 не могла бути подана разом з позовною заявою, оскільки отримана під час судового розгляду справи.

Клопотання судом задоволено, про що постановлено судом протокольну ухвалу.

В рамках підготовчого провадження керівником Святошинської окружної прокуратури міста Києва подано клопотання про витребування у відповідача проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:319:0098. Клопотання судом відхилено, оскільки у ньому не наведено підстав, з яких випливає, що цей доказ наявний у відповідача.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Набедрик Олег Михайлович є власником нерухомості загальною площею 238,70 кв. м., в тому числі: кафе площею 41,30 кв. м, магазин продовольчих товарів площею 145,40 кв. м, технічні приміщення площею 52,00 кв. м (літ. А). Ця нерухомість розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на майно виникло внаслідок його будівництва у 2011 році. Свідоцтво про право власності Набедрику Олегу Михайловичу видало Головне управління комунальної власності м. Києва 06.03.2012. 19 березня 2012 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були внесені записи про реєстрацію права власності за фізичною особою - підприємцем Набедриком Олегом Михайловичем на нежилий будинок загальною площею 238,70 кв. м, в тому числі: кафе площею 41,30 кв. м, магазин продовольчих товарів площею 145,40 кв. м, технічні приміщення площею 52,00 кв. м (літ. А).

Вказане майно частково розташовано в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:319:0098, площею 0,0391 га. Про знаходження майна на цій земельній ділянці свідчать такі докази.

Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:319:0098, площею 0,0391 га за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Земельна ділянка), зареєстрована у Державному земельному кадастрі 14.09.2016.

Внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру є наслідком її формування, що передбачено статтею 79-1 Земельного кодексу України (в редакції станом на 14.09.2016). За цією нормою формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Отже, з 14.09.2016 Земельна ділянка виникла як об`єкт цивільних прав.

Станом на 2016 рік формування земельних ділянок здійснювалось, у тому числі, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (ч. 2 79-1 Земельного кодексу України), сформовані земельні ділянки підлягали державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3 ст. 79-1 Земельного кодексу України), земельна ділянка вважалась сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України), формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснювалось за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Спірна Земельна ділянка сформована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за заявою фізичної особи - підприємця Набедрика Олега Михайловича з таким видом використання: для реконструкції, експлуатації та обслуговування кафе і продовольчого магазину.

25.08.2022 фізична особа - підприємець Набедрик Олег Михайлович звернувся до Київської міської ради з заявою про продаж земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:319:0098, площею 0,0391 га для експлуатації та обслуговування кафе і продовольчого магазину на АДРЕСА_1.

24.11.2022 Київська міська рада відмовила фізичній особі - підприємцю Набедрику Олегу Михайловичу у продажу землі (рішення № 5718/5759), оскільки земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території вулиць та доріг.

У подальшому, за повідомленням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Набедрик Олег Михайлович звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою (зареєстрована 06.12.2022 за №66100-007169213-031-03) щодо видачі рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду для реконструкції, експлуатації та обслуговування кафе і продовольчого магазину по АДРЕСА_1 з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:319:0098).

Відповідно до матеріалів вказаного проекту землеустрою, у тому числі кадастрового плану, нерухоме майно, що належить на праві власності ФОП Набедрику О.М. частково (площею 47 m2) розташовано в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:319:0098, основна частина нерухомого майна розташована на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:75:319:0046 та 8000000000:75:319:0048.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:319:0098 листом Департаменту від 19.01.2023 №0570202/2- 674 повернуто ФОП Набедрику О.М. на доопрацювання.

Київська міська рада не приймала рішення за поданням Департаменту щодо затвердження вказаного проекту землеустрою та передачі в користування (власність) земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:319:0098.

Відповідач, бажаючи придбати земельну ділянку без земельних торгів, обґрунтовував таке право розташуванням на земельній ділянці належного йому на праві власності об`єкта нерухомого майна - нежилого будинку загальною площею 238,70 кв. м по АДРЕСА_1, що в силу ст. 134 Земельного кодексу України є підставою для продажу земельної ділянки комунальної власності без земельних торгів.

Співставляючи такі дії відповідача, які на стадії оформлення Земельної ділянки ним мотивовані розташуванням на ній належних йому приміщень, з наданою Департаментом земельних ресурсів інформацією про часткове розташування в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:319:0098 нерухомого майна, суд, керуючись критерієм вірогідності доказів (ст. 79 ГПК України), вважає доведеним факт знаходження на Земельній ділянці майна, що належить ФОП Набедрику О.М. Вказана обставина (знаходження майна) свідчить про факт користування відповідачем Земельною ділянкою.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування за заявою особи (ст. 123 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Згідно із ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною нитянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа є власником такого об`єкта стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

За ст. 260 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; та платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно із ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.10.2022 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:319:0098 становить 1484384,73 грн.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік для земель населених пунктів становить 1,1, а за 2019 та 2020 роки - 1.

Тобто нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:319:0098 становить 1349440,66 грн (1484384,73/1,1).

Відповідно до рішень Київської міської ради про бюджет міста Києва на 2020, 2021 та 2022 року орендна ставка за використання земельних ділянок для будівництва та обслуговування будівель торгівлі становила 5%.

Отже, відповідач є фактичним користувачем Земельної ділянки і використовуючи її без оформлення договору оренди без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг 182087,72 грн (61757,19 грн (2020 рік - 1349440,66*/366*335) + 57859,58 грн (з 01.01.2021 по 09.11.2021 - (1349440,66*5/365*313) + 9612,45 грн (з 10.11.2021 по 21.12.2021) 1349449,66*5%/365*52) + 52858,50 грн (2022 рік - 1484384,73*5%/365*260), які мав заплатити за користування нею. А тому зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Вирішуючи питання правомірності визнання прокурором Київської міської ради позивачем у цій справі суд виходить з такого

Правовий висновок щодо належності земельних ділянок в межах населеного пункту сформовано у постанові Великої Палати Верховного Суду № 920/2060/20 від 05.08.2022.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на 21.05.1997) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із уведенням у дію 01.01.2002 нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 ЗК України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

Законом України від 05.02.2004 № 1457-IV «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (втратив чинність 01.01.2013, підстава - Закон № 5245-VI) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.

У статті 5 цього Закону було наголошено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Водночас при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави»).

Із 01.01.2013 набув чинності Закон № 5245-VI, за змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Згідно з пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Як передбачено у пункті 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, «у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками».

За змістом пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Отже, Київська міська рада є власником Земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах м. Києва, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до фізичної особи - підприємця Набедрика Олега Михайловича.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Набедрика Олега Михайловича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код 22883141) 182087,72 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Набедрика Олега Михайловича на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ. 03150, код 02910019) 2732,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 15.08.2023.

Суддя С. А. Ковтун