Рішення

від 25.05.2023 по справі 911/2518/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2518/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Ставищенського житлово-комунального підприємства

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

та за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

прo стягнення 82 658,96 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Мотлях О.О.

відповідача: Мамаєв Д.Ю.

третьої особи на стороні позивача: Коваль Н.Т.

третьої особи на стороні відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (надалі позивач) до Ставищенського житлово-комунального підприємства (надалі відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі третя особа 1) та за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (надалі третя особа 2) прo стягнення 82 658,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2022 року відкрито провадження у справі № 911/2518/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.01.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 12.01.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву б/н б/д.

У підготовчому засіданні 12.01.2023 року оголошено перерву на 16.02.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 31.01.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 26.01.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 16.02.2023 року представником відповідача подано клопотання б/н б/д про залучення третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2023 року продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 09.03.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 06.03.2023 року третьою особою на стороні відповідача подано письмові пояснення № 1038 від 03.03.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 09.03.2023 року третьою особою на стороні позивача подано письмові пояснення № 14/4-161-23 від 08.03.2023 року.

У підготовчому засіданні 09.03.2023 року оголошено перерву на 30.03.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 28.03.2023 року третьою особою на стороні позивача подано письмові пояснення № 14/4-207-23 від 27.03.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 30.03.2023 року відповідачем подано заперечення на пояснення третіх осіб б/н б/д.

У підготовчому засіданні 30.03.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Третя особа на стороні відповідача у судове засідання не з`явилася.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 30.03.2023 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 20.04.2023 року.

У судовому засіданні 20.04.2023 року судом оголошено перерву у розгляді справи № 911/2518/22 на 18.05.2023 року.

У судовому засіданні 18.05.2023 року судом оголошено перерву у розгляді справи № 911/2518/22 на 25.05.2023 року.

У судовому засіданні 25.05.2023 року представники позивача та 3-ї особи1 позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечував, представник 3-ї особи2 в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 25.05.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - AT «Укртрансгаз», позивач, Оператор ГTC) до 31.12.2019 року було оператором газотранспортної системи - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 cт. 1 Законом України «Про ринок природного газу»).

Ставищенське житлово-комунальне підприємство (далі - Ставищенське ЖКП, відповідач) є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (далі також - Споживач) (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню відповідач використовує природний газ відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 року, №187 від 22.03.2017 року, №867 від 19.10.2018 року.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року №742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17», від 04.10.2017 року №720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року», від 03.10.2018 року №717-з «Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року» покладено на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України») обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 років безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, Ставищенському ЖКП.

Таким чином, Ставищенське ЖКП є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» на НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/2017 років (опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 року № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» та з дотриманням принципу недискримінації.

Між Ставищенським ЖКП, як споживачем, та НАК «Нафтогаз України», як постачальником та замовником послуг з транспортування, було укладено договори на постачання природного газу №1544/1617-ТЕ-17 від 13.09.2016 року, №1747/1617-БО-17 від 12.10.2016 року, №1898/1617-КП-17 від 31.10.2016 року на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року №742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17», від 04.10.2017 року №720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018», від 03.10.2018 року №717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/19».

Позивач зазначає, що за результатом опрацювання поданих номінацій ним було встановлено відсутність поданих номінацій НАК «Нафтогаз України» у спірний період в обсязі 68,510 тис.куб.м на березень 2017 року для Ставищенського ЖКП.

Також позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 68,510 тис. куб.м у березні 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача. Загальний обсяг відбору у вказаний період складає 68,510 тис.куб.м.

В підтвердження вказаного обсягу відбору відповідачем природного газу позивач посилається на:

- звіт Акціонерного товариства «Київоблгаз» (далі - АТ «Київоблгаз») про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Київоблгаз» між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх споживачів, згідно з якими, у графі «Підтверджений обсяг номінацій всього» зазначено « 0», водночас, у графі «Фактичний обсяг за місяць всього» (тобто, фактично спожитий обсяг без підтвердженої номінації постачальника) зазначено про відбір Ставищенським ЖКП природного газу за березень 2017 року обсягом 68,510 тис.куб.м;

- акт наданих послуг транспортування природного газу, підписаний між АТ «Укртрансгаз» та Ставищенським ЖКП: за березень 2017 року - акт від 31.03.2017 року на обсяг 68,510 тис.куб.м природного газу;

- акт наданих послуг з розподілу природного газу, підписаний між АТ «Київоблгаз» та Ставищенським ЖКП: за березень 2017 року - акт від 31.03.2017 року на обсяг 68,510 тис.куб.м.

Крім того, позивач зазначає, що відбір природного газу Ставищенським ЖКП у спірний період також підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 12.03.2020 року, яке залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 року у справі №911/2319/19 та в якому встановлено обставини щодо споживання відповідачем в березні 2017 року природного газу в обсязі 68,510 тис.куб.м.

В той же час, судами у справі №911/2319/19 було встановлено, що у квітні 2017 року НАК «Нафтогаз України» своїм листом № 26-3446/1.2-17 від 13.04.2017 року повернула відповідачу без підписання надані акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 року, зазначивши, що у зв`язку з невиконанням умов. п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року № 758 відповідачу не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на березень 2017 року і НАК «Нафтогаз України» не здійснювала постачання природного газу відповідачу у вказаному періоді.

Таким чином, у спірному періоді відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання вказаного обсягу природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у березні 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 68,510 тис.куб.м без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 року № 1730-VIII передбачено, що підприємства, які виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартістьвідібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначених положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Позивач зауважує, що вказана норма є нормою прямої дії, що встановлює господарське зобов`язання для підприємств ТКЕ, яким є відповідач, та визначає відповідний механізм компенсації безномінаційних відборів, здійснених такими підприємствами, шляхом реструктуризації заборгованості на 72 місяці та згідно з цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначених положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу (ціни ПСО).

Враховуючи настання строку для оплати заборгованості рівними частинами, починаючи з 01.10.2021 року, у позивача виникло право на вимогу про стягнення простроченої за 11 місяців заборгованості на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».

З огляду на викладене, позивач - Акціонерне товариство «Укртрансгаз» в позові просить стягнути зі Ставищенського житлово-комунального підприємства 73 358,22 грн. компенсації вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу у березні 2017 року та нараховані на відповідну суму заборгованості 1 109,42 грн. 3% річних та 8 191,33 грн. інфляційних.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

При цьому, з огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору відповідачем із газотранспортної системи погоджених у договорі з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій.

За твердженням відповідача, неналежне виконання покладених на АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обов`язків не може мати наслідком застосування до відповідача, як теплопостачальної організації, що забезпечує населення тепловою енергією, будь-яких додаткових платежів (оплати вартості послуг за небаланс газу).

Враховуючи наявність фактично укладених договорів на постачання природного газу від 13.09.2016 року №1544/1617-ТЕ-17, №1747/1617-БО-17 від 28.10.2016 року, № 1898/1617-КП-17 від 31.10.2016 року, саме Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зобов`язалась поставити газ відповідачу у кількості та на умовах, визначених договорами.

Таким чином, відповідач стверджує, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у березні 2017 року мала поставляти природний газ відповідачу на підставі чинних у той період договорів в межах визначених ними планових обсягів споживання природного газу. Стверджує, що фактично між всіма учасниками ринку природного газу були врегульовані та виконані всі умови щодо постачання, розподілу та транспортування природного газу відповідними договорами.

Відповідач стверджує, що саме допущене НАК «Нафтогаз України» порушення призвело до виникнення небалансу природного газу та фактичного споживання відповідачем газу у березні 2017 року без номінацій та навіть інформації про їх невидачу. Фактично повідомлення про неотримання номінацій на березень 2017 року було отримано разом з поверненням АТ «НАК «Нафтогаз України» актів приймання передачі газу. В подальшому було погашено всю заборгованість шляхом застосування державних коштів на підставі Договору №125/332 від 08.11.2017 року на суму 1279906,42 грн.

З посиланням на норми Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 року № 1730-VIII відповідач стверджує про бажання позивача отримати подвійне збагачення, оскільки заборгованість за газ, який було отримано від постачальника природного газу з спеціальними обов`язками AT «НАК «Нафтогаз України», який в порушення вимог закону не надав номінації та відмовився підписувати первинні документи акти приймання передачі газу за березень 2017 року, підлягає врегулюванню за нормами Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 року № 1639-ІХ, відповідно до норм якого передбачено врегулювання заборгованості за так званими «безномінаційними споживаннями» природного газу до 01 січня 2019 року покладено саме на підприємства, які навали послуги розподілу природного газу та в подальшому всі ці борги врегульовуються з видатків Державного бюджету.

Відповідач стверджує про відсутність підстав для врегулювання спірної заборгованості саме на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 року № 1730-VIII, така заборгованість фактично врегульована на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639 шляхом підписання Акту звірки між позивачем та AT «Київоблгаз» на понад 2,2 млрд.грн. та покриття з Державного бюджету України.

Третя особа 2 - АТ «Київоблгаз» підтримала позицію відповідача та наполягає на споживанні відповідачем природного газу у березні 2017 року безпосередньо від постачальника НАК «Нафтогаз України» на підставі укладених договорів постачання.

При цьому, третя особа 2 - АТ «Київоблгаз» в спростування тверджень відповідача про включення спірної вартості обсягу спожитого природного газу до сум врегулювання відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 року № 1639-ІХ, зазначила, що дана вартість не включена до Акту станом на 31.08.2022 року, підписаного між АТ «Укртрансгаз» та АТ «ОГС «Київоблгаз».

У відповіді на відзив позивач зуважив, що заперечуючи проти позову, відповідач визнає факт відбору природного газу у березні 2017 року загальним обсягом 68,510 тис.куб.м з газотранспортної системи без поданих номінацій Акціонерним товариством «Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України».

Ненадання номінацій свідчить, що поставка газу здійснювалась не НАК «Нафтогаз України», і оскільки відповідний обсяг природного газу було спожито відповідачем, тобто відібрано безпосередньо з газотранспортної системи, тому спір у справі фактично полягає в тому, на чию користь має бути оплачений відповідний обсяг спожитого (відібраного) відповідачем природного газу.

Позивач наголошує, що предметом позову у справі №911/2518/22 є стягнення вартості відібраного відповідачем без номінацій у березні 2017 року природного газу обсягом 68,510 тис.куб.м на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII від 03.11.2016 року, якою передбачено, що компенсація вартості природного газу позивачу здійснюється за використаний природний газ протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів.

Позивач, звертає увагу суду, що додані відповідачем до відзиву на позовну заяву копії актів приймання-передачі природного газу на спірний обсяг 68,510 тис.куб.м, а саме: акту від 31.03.2017 року відповідно до договору №1898/1617-КП-17 від 31.10.2016 року на обсяг 3,131 тис.куб.м; акту від 31.03.2017 року відповідно до договору №1544/1617-ТЕ-17 від 13.09.2016 року на обсяг 35,406 тис.куб.м; акту від 31.03.2017 року відповідно до договору №1747/1617-БО-17 від 12.10.2016 року на обсяг 29,973 тис.куб.м, не підписані постачальником - НАК «Нафтогаз України», оскільки за відсутності номінацій поставка газу відбувалась в інший спосіб безпосередньо з газотранспортної системи не через постачальника.

Також позивач пояснив, що враховуючи непоодинокі випадки використання природного газу підприємствами теплоенергетики у спірний період за відсутності номінацій та не сплати вартості спожитих в такий спосіб обсягів природного газу будь-якому учаснику ринку природного газу, в тому числі і НАК «Нафтогаз України», державою було прийнято окремий закон з питань врегулювання основних правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку природного газу та забезпечення сталого функціонування ринку природного газу від 14.07.2021 року № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», який набрав чинності 29.08.2021 року та яким внесено зміни, в тому числі, до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII від 03.11.2016 року.

В результаті прийнятих змін, Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII було доповнено статтею 8, положеннями якої зобов`язано відповідача, який протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у якого відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) позивачу вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Позивач також звертає увагу суду на те, що Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII відповідачу надано строк для врегулювання наявної заборгованості за відібраний ним у березні 2017 року природний газ, шляхом укладення договору про реструктуризацію.

При цьому, позивач заперечував твердження відповідача про те, що з його сторони не було вчинено жодних дій по врегулюванню заборгованості, оскільки позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача листи з пропозицією врегулювати заборгованість шляхом укладення договору про організацію взаєморозрахунків, проте такою можливістю відповідач не скористався та залишив звернення позивача без відповіді.

Також позивач зауважив, що на виконання ч. 2 ст. 8 Закону «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII між низкою підприємств теплової комунальної енергетики (ТКЕ) та АТ «Укртрансгаз» підписано більше ніж 35 договорів про організацію взаєморозрахунків, якими передбачено компенсацію на загальну суму 420 792 315 грн., що також підтверджує правомірність позовних вимог у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог Закону №1730.

З приводу викладених у відзиві обставин, НАК «Нафтогаз України» надала пояснення, в яких заперечувала твердження відповідача стосовно поставки нею газу у спірний період.

Зокрема, НАК «Нафтогаз України» зазначає, що на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» № 1730-VIII відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати АТ «Укртрансгаз» вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Водночас, відповідач порушив встановлений обов`язок, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу не компенсував.

Як зазначає третя особа1, у березні 2017 року НАК «Нафтогаз України» не надавало номінацій відповідачу на обсяги відібраного ним природного газу (68,510 тис.куб.м) у зв`язку з невиконанням відповідачем п. 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року № 758 (далі - Положення № 758).

Невиконання умов п. 17 Положення № 758 підтверджується сальдо по договорах №1544/1617-ТЕ-17 від 13.09.2016 року, №1747/1617-БО-17 від 12.10.2016 року, №1898/1617-КП-17 від 31.10.2016 року, а також роздруківками з програми бухгалтерського обліку, в яких зазначено господарські операції по зазначених вище договорах.

Листом від 13.04.2017 року НАК «Нафтогаз України» повернула без підписання надані відповідачем акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 року.

Відтак, обсяги відібраного у березні 2017 року відповідачем газу - 68,510 тис.куб.м є відібраними з обсягів АТ «Укртрансгаз», оскільки НАК «Нафтогаз України» щодо вказаних обсягів номінацію не надавало та акти приймання-передачі природного газу не підписувала, а тому відповідач зобов`язаний компенсувати АТ «Укртрансгаз» вартість таких обсягів природного газу підставі ч. 2 ст. 8 Закону № 1730-VIII.

Також, третя особа 1 - НАК «Нафтогаз України» наполягає на дотриманні меж позовних вимог та розгляду питань, які мають значення в межах заявленого предмету позову стягнення з відповідача на користь АТ «Укртрансгаз» компенсації вартості відібраних обсягів природного газу за березень 2017 року на підставі Закону № 1730-VIII. При цьому, АТ «Укртрансгаз» не заявлено позовних вимог, які б вимагали надання судом оцінки правових підстав видачі/не видачі номінацій для відповідача від третьої особи - НАК «Нафтогаз України».

Дослідження судом обставин виконання умов договорів постачання, укладених між відповідачем та АТ «НАК «Нафтогаз України», правомірності та/або неправомірності ненадання останнім номінації на березень 2017 року, свідчить про вихід за межі предмету дослідження даного спору.

У разі виникнення будь-яких суперечок, в тому числі й щодо ненадання номінацій, виникнення небалансів газу, останні повинні вирішуватися між відповідним споживачем, в даному випадку відповідачем, та НАК «Нафтогаз України».

Наразі статтею 8 Закону № 1730-VIII врегульовані відносини щодо споживання природного газу без номінацій та встановлено обов`язок підприємств компенсувати вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу оператору газотранспортної системи - АТ «Укртрансгаз».

За таких обставин, зазначене вище законодавче регулювання є додатковим доказом того, що ненадання номінацій НАК «Нафтогаз України» свідчить про те, що постачання природного газу відповідачу відбувалось безпосередньо з газотранспортної системи і вартість спожитих без номінацій обсягів має бути компенсована саме АТ «Укртрансгаз», а не НАК «Нафтогаз України».

Також НАК «Нафтогаз України» надала пояснення з приводу твердження відповідача про оплату на її користь спірного об`єму природного газу за березень 2017 року. Відповідно до умов договорів №1544/1617-ТЕ-17 від 13.09.2016 року, №1747/1617-БО-17 від 12.10.2016 року, №1898/1617-КП-17 від 31.10.2016 року (пункти 6.3, 6.4) у разі наявності заборгованості за минулі періоди сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій послідовності: у першу чергу - відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з виконанням; у другу чергу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штраф; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.

Відтак, кошти, які надходили від відповідача частково зараховувались в оплату заборгованості за попередні періоди.

Крім того, згідно листа №336 від 31.05.2017 року відповідач звернувся до НАК «Нафтогаз України» з проханням сплачені кошти по договорах №1747/1617-50-17 в сумі 177751,88 грн., №1898/1617-КП-17 в сумі 29554,14 грн. та №2154/15-кп-17 в сумі 183,69 грн. перерахувати на погашення заборгованості по договору №1544/1617-ТЕ-17».

Вартість відібраних у березні 2017 року відповідачем у позивача обсягів природного газу, яка заявлена АТ «Укртрансгаз» до стягнення з відповідача, на користь НАК «Нафтогаз України» не сплачувалась, оскільки Компанія не надавала на них номінації (на спірні обсяги газу), не підписувала акти приймання-передачі та відповідно не отримувала за них оплати, що підтверджується виписками з програми бухгалтерського обліку по договорах, що укладені з відповідачем, в яких відображено вчинені господарські операції, які були долучені до матеріалів справи разом з письмовими поясненнями від 08.03.2023 року.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 1, 2 глави 1 розділу XI Кодексу газотранспортної системи (Кодекс ГТС) в редакції, чинній на березень 2017 року визначено, що для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.

Номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх ЕІС-кодів. Для побутових споживачів допускається визначення в номінації загального обсягу постачання газу, але із зазначенням їх ЕІС-кодів.

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС в редакції, чинній на березень 2017 року визначено, що номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

Як пояснила третя особа1 - НАК «Нафтогаз України», у березні 2017 року нею не надавалось номінацій відповідачу на обсяги відібраного ним природного газу (68,510 тис.куб.м) у зв`язку з невиконанням відповідачем п. 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року № 758 (далі - Положення № 758).

Також НАК «Нафтогаз України» у своїх поясненнях засвідчила, що не спростовано відповідачем, що на відповідні обсяги природного газу за березень 2017 року (68,510 тис.куб.м) нею, як постачальником акти приймання-передачі не підписувались, оскільки постачання відбувалось безпосередньо з газотранспортної системи, відповідно, і оплата за таких газ не приймалась, а сплачені кошти розподілялись в межах чинних правовідносин сторін договорів постачання.

Таким чином, матеріалами справи та поясненнями безпосередньо постачальника підтверджується, що не спростовано відповідачем, що на відповідні обсяги природного газу за березень 2017 року (68,510 тис.куб.м) НАК «Нафтогаз України» номінації не видавались, акти приймання-передачі не підписувались, природний газ не поставлявся і оплата не приймалась.

При цьому, питання щодо правомірності дій постачальника - НАК «Нафтогаз України» та причин невидачі номінацій, не підлягають дослідженню в межах даної справи і не впливають на наявність у відповідача обов`язку з оплати фактично спожитих обсягів природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі - підприємства ПЕК), які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню з обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно.

Таким чином, ч. 2. ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 01.12.2015 року по 31.12.2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01.12.2015 року по 31.12.2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій.

Також визначено порядок компенсації - оплата протягом 72 місяців починаючи з 01.10.2021 року щомісяця рівними частинами вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу - особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року.

Ставищенське ЖКП здійснює діяльність з виробництва теплової енергії та відповідно здійснює постачання теплової енергії.

AT «Укртрансгаз» до 31.12.2019 року виконувало функції Оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії НКРЕКП, серія АЕ №194511 від 28.02.2013 року.

Таким чином, позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, відносини яких щодо компенсації вартості природного газу, використаного за період з 01.12.2015 року по 31.12.2019 року без подання номінацій, унормовані Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII.

Згідно з ч. 3-4 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Враховуючи, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 68,510 тис.куб.м у березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII.

У зв`язку з зазначеним, вартість відібранаго без номінацій обсягу природного газу у березні 2017 року в обсязі 68,510 тис. куб.м складає 106291,0 грн., яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу.

Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021 року) вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу складає 5 642,94 грн.

Станом на листопад 2022 року строк оплати (за період з 01.10.2021 року по 01.11.2022 року) вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати 73 358,22 грн., як заявлено в позові.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача в сумі 73 358,22 грн. основного боргу станом на листопад 2022 року, що відповідачем не спростовано.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений в ході розгляду спору факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання та періоди фактичного прострочення, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 109,42 грн. 3% річних та 8 191,33 грн. інфляційних правомірні і обґрунтовані, доданий до позову розрахунок відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

За насліками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Ставищенського житлово-комунального підприємства, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» прo стягнення 82 658,96 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ставищенського житлово-комунального підприємства (09401, Київська область, Білоцерківський р-н, смт. Ставище, вул. Цимбала Сергія, 48а, код ЄДРПОУ 03346704) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 473 358,22 грн. основного боргу, 1 109,42 грн. 3% річних, 8 191,33 грн. інфляційних та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 14.08.2023 року