Постанова

від 14.08.2023 по справі 914/862/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2023 р. Справа № 914/862/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства теплових мереж Самбіртеплокомуненерго, б/н від 09 червня 2023 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року (суддя Березяк Н.Є.)

у справі №914/862/23

за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м. Львів

до відповідача Підприємства теплових мереж Самбіртеплокомуненерго, м. Самбір, Львівська область

про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу у розмірі 74 774,88 грн.

в с т а н о в и в :

10 березня 2023 року Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Підприємства теплових мереж Самбіртеплокомуненерго про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу у розмірі 74 774,88 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року у справі №914/862/23 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з Підприємства теплових мереж Самбіртеплокомуненерго на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз 74 774,88 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач здійснив обстеження вузла обліку газу на об`єкті відповідача, за результатами якого виявив порушення, передбачене п.п.4 п.2 гл.2 розд. ХІ Кодексу ГРМ, а саме: пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, за яке п.п.1) п.4 гл.4 розділу XI Кодексу ГРМ передбачено проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, про що працівниками АТ «Львівгаз» складено Акт про порушення №000292 від 09.02.2022. Судом встановлено, що згідно розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природнього газу від 19.01.2023 за період з 06.02.2022 - 07.02.2022 донараховано об`єм газу в розмірі 1,781 мі на суму 74 774,88 грн., разом з тим, матеріали справи не містять доказів його оплати відповідачем. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у судовому порядку не оскаржувалося рішення комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами Кодексу ГРМ, оформлене протоколом №34/04 від 15.04.2022, яким задоволено акт про порушення №000292 від 09.02.2022.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Підприємство теплових мереж Самбіртеплокомуненерго звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року у справі №914/862/23 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що відповідальна за ремонт і своєчасну повірку засобів вимірювання ПТМ «Самбіртеплокомуненерго» - Миськів Я.І. перебував на самоізоляції, у зв`язку з хворобою дружини на COVID-19, відтак, на думку скаржника відсутня вина у діях відповідача. Крім цього, наголошує, що позивачем не доведено наявності будь-яких пошкоджень чи втручань в роботу лічильника, що свідчить про відсутність підстав для здійснення донарахування відповідачу об`єму розподіленого природного газу. Апелянт зазначає, що в рішенні суду першої інстанції жодним чином не спростовано його доводи щодо відсутності підстав для задоволення позову, про які він вказував у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/862/23 за апеляційною скаргою Підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» на рішення Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

Заяв про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2016 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та Підприємством теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» укладено договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання №094205E2D9ET016 від 01 січня 2016 року.

Згідно протоколу повірки від 05 лютого 2020 року, остання повірка лічильника газу відповідача РГС G40 зав. №1232, рік випуску 2011, проведена 05 лютого 2020 року.

07 лютого 2022 року відповідач направив на електронну адресу позивача лист №16, у якому просив направити представника АТ «Львівгаз» для зняття газового лічильника на повірку.

08 лютого 2022 року відповідач під №СЛ-2578-790-0222 зареєстрував у позивача лист з проханням запломбувати вхідну газову засувку, у зв`язку з відключенням котельні по вул. Виговського 20 а.

09 лютого 2022 року на об`єкті ПТМ «Самбіртеплокомуненерго» за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Виговського, 20 представниками позивача в присутності представника відповідача виявлено порушення, передбачене пп.4 п.2 гл.2 розділом ХІ Кодексу ГРМ, а саме: пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, за яке пп.1 п.4 гл.4 розділу XI Кодексу ГРМ, передбачено проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, про що працівниками АТ «Львівгаз» складено Акт про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року.

У вказаному акті зазначено дати повірки лічильника газу відповідача 05 лютого 2020 року та 07 лютого 2022 року.

Акт про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року підписаний представником відповідача із наступним зауваженням: «оскільки особа відповідальна за повірку ЗВТ з 31.01.22 по 07.02.22 перебувала на самоізоляції у зв`язку з хворобою дружини на CОVID-19 (що підтверджується медичною довідкою) протерміновано чергову повірку газового лічильника».

Згідно з актом №7651 технічної перевірки комерційного ВОГ від 09 лютого 2022 року лічильник відповідача знято на чергову повірку.

15 квітня 2022 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРМ задоволено акт про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року по споживачу Самбіртеплокомуненерго ПТМ, за адресою м. Самбір, вул. Виговського, 20.

Згідно з актом-розрахунком від 19 січня 2023 року вартість донарахованого об`єму природного газу за період з 06 по 07 лютого 2022 року складає 74 774,88 грн.

Вказаний акт-розрахунок та рахунок на оплату №63015347 від 25 січня 2023 року надіслано відповідачу супровідним листом вих.№790-Сл-1575-0123 від 25 січня 2023 року.

Однак, відповідач вказаний рахунок не оплатив.

У зв`язку з наведеним, у березні 2023 року АТ Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з Підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» 74 774,88 грн. вартості необлікованого об`єму природного газу.

Щодо правової природи, заявленої до стягнення суми:

Згідно з ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами частини другої статті 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною першою статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Види оперативно-господарських санкцій визначено у ст.236 ГК України, згідно з ч.1 якої у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною зі звільненням її від відповідальності за це у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов`язання. При цьому цей перелік оперативно-господарських санкцій, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.236 ГК України).

Згідно з ст.237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Відтак, оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов`язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою стороною зобов`язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов`язання в майбутньому.

В той час як одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони зазначеному не відповідає, відтак, ані нарахування вартості недоврахованого об`єму природного газу, ані рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про визначення обсягу недоврахованого природного газу та його вартості не є оперативно-господарською санкцією.

Поряд з цим, нарахування вартості необлікованого об`єму природного газу, здійснені оператором ГРМ, не є ні збитками у розумінні законодавства, яке регулює правовідносини у сфері ринку природного газу, ні оперативно-господарською санкцією в розумінні господарського законодавства, а є платою за поставлений природний газ (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі №914/2285/17, від 27 квітня 2020 року у справі №914/2471/17, від 12 березня 2020 року у справі №914/766/17, а також висновками Великої Палати Верховного Суду щодо правової природи нарахування вартості недоврахованого обсягу енергоресурсів, викладеними у постанові від 14 січня 2020 року у справі №910/17955/17).

Щодо суті спору:

Відповідно до ч.1 ст.40 ЗУ «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Статтею 41 вказаного вище Закону встановлено, що регулятор затверджує кодекс газорозподільних систем, який повинен містити такі положення, зокрема, основні правила технічної експлуатації газорозподільних систем; умови, у тому числі комерційні та технічні, доступу до газорозподільних систем, включаючи комерційні та технічні умови приєднання нових об`єктів замовника до газорозподільної системи; правила обліку природного газу (у тому числі приладового).

За приписами ст.59 ЗУ «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

В силу п.1 гл.7 розділу X Кодексу ГРМ власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Згідно з пп.1 п.2 гл.7 розділу X Кодексу ГРМ для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати.

В силу пп.4 п.2 гл.2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать: пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.

Підпунктом 1 п.4 гл.4 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Відповідно до п.п.1, 2 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Згідно з п.8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

Згідно з п.11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості

Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі (п.12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).

Як встановлено судом першої інстанції, позивач здійснив обстеження вузла обліку газу на об`єкті відповідача, за результатами якого виявлено порушення, передбачене п.п.4 п.2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а саме: пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, за яке пп.1 п.4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ передбачено проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, про що працівниками АТ «Львівгаз» складено акт про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року.

Судом встановлено, що за результатами розгляду акту про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року, комісією з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРМ АТ Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 15 квітня 2022 року прийнято рішення про задоволення вказаного акту, що підтверджується витягом з протоколу №34/04 від 15.04.2022 року

Разом з тим, Комісією АТ «Львівгаз» повторно розглянуто акт про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року та вирішено задоволити (без змін) акт про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року по споживачу ПТМ «Самбіртеплокомуненерго» (витяги з протоколів від 13 липня, 18 серпня 2022 та 19 січня 2023 року).

У матеріалах справи містяться належні докази, що підтверджують повідомлення споживача про дату, час та місце відповідних засідань комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРМ АТ Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».

19 січня 2023 року на підставі акту про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року позивачем складено акт-розрахунок, у відповідності до якого, вартість донарахованого об`єму природного газу в кількості 1,781 тис. мі становить 74 774,88 грн.

Розрахунок здійснено згідно з п.4 глави 4 Розділу XI Кодексу ГРМ, за період: з 06 лютого 2022 року 07:00 год. (початок розрахункового періоду) по 07 лютого 2022 року 16:40 год. (акт про відключення).

Судом перевірено вказаний розрахунок та встановлено, що такий виконано правильно на підставі пп.1 п.4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Також у матеріалах справи міститься рахунок на оплату №63015347 від 25 січня 2023 року на суму 74 774,88 грн., який не оплачено споживачем, доказів протилежного суду не надано.

Щодо посилань скаржника на відсутність вини споживача у пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу та інші доводи, які свідчать про незгоду споживача з актом про порушення та прийнятим за результатами розгляду акту рішенням комісії АТ «Львівгаз», колегія суддів такі до уваги не бере, оскільки предметом позову у цій справі є стягнення вартості донарахованого об`єму природного газу, а не визнання недійсним рішення комісії.

Зважаючи на наведене, колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 грудня 2020 року у справі №906/962/18 та постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 18 листопада 2022 року у справі №914/993/21, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості, при цьому, споживач не звертався до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії позивача.

Заперечення споживача, які зафіксовано у акті про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року, а саме: «оскільки особа відповідальна за повірку ЗВТ з 31.01.22 по 07.02.22 перебувала на самоізоляції у зв`язку з хворобою дружини на CОVID-19 (що підтверджується медичною довідкою) протерміновано чергову повірку газового лічильника», не свідчать про відсутність вини споживача.

Зважаючи на відсутність у спірний період відповідного (відповідального за дотримання строків повірки лічильника) працівника, зважаючи на положення п.1 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ, згідно з якою власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки, споживач (відповідач), який є підприємством теплових мереж, повинен був уповноважити іншого працівника з числа своїх працівників, з метою недопущення пропущення строку періодичної повірки лічильника газу.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено відсутності вини споживача у вчиненні ним порушення, передбаченого пп.4 п.2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно наголосив у своєму рішенні, що відповідачем у судовому порядку не було оскаржено рішення комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами Кодексу ГРМ, оформлене протоколом №34/04 від 15 квітня 2022 року, яким задоволено акт про порушення №000292 від 09 лютого 2022 року по споживачу ПТМ «Самбіртеплокомуненерго», відтак, вказане рішення є чинним.

Одночасно, перевіривши акт-розрахунок, судом встановлено, що такий виконано правильно на підставі пп.1 п.4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ (за період: з 06 лютого 2022 року 07:00 год. (початок розрахункового періоду) по 07 лютого 2022 року 16:40 год. (акт про відключення), відтак, наявні підстави для стягнення з відповідача вартості необлікованого об`єму природного газу в сумі 74 774,88 грн.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 74 774,88 грн. вартості необлікованого об`єму природного газу.

Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 22 травня 2023 року у справі №914/862/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства теплових мереж Самбіртеплокомуненерго без задоволення.

Матеріали справи №914/862/23 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.