Постанова

від 11.08.2023 по справі 925/12/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2023 р. Справа№ 925/12/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

без повідомлення учасників справи

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» в особі Озірянської філії ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2023 (повний текст складено та підписано 28.03.2023)

у справі № 925/12/23 (суддя Спаських Н.П.)

за позовом Приватного підприємства «Фенікс Агро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» в особі Озірянської філії ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21»

про стягнення 137 847,60 грн.

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Фенікс Агро» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» в особі Озірянської філії ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» про стягнення 137 847,60 грн. з яких 118 884,71 грн. інфляційних втрат та 18 962,89 грн. 3 % річних, нарахованих за прострочення проведення розрахунку по договору поставки між сторонами №ОзФ 262/2020 від 01.07.2020 за період після прийняття рішення у справі №925/865/21.

Позовні вимоги у даній справі мотивовані тим, що 07.10.2021 року господарським судом Черкаської області було прийняте рішення у справі №925/865/21, яким позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача грошові кошти в сумі 659 186,06 грн. боргу, 17 115,57 грн. 3 % річних, 74 351,16 грн. інфляційних втрат, 32959,30 грн. пені на підставі договору поставки № ОзФ 262/2020 від 01.07.2020 року та 12358,63 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. Проте, рішення суду відповідачем виконано лише 09.06.2022, в зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом у справі №925/12/23.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.03.2023 задоволено позовні вимоги повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» в особі Озірянської філії ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» 17.04.2023 звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2023 у справі №925/12/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вирішити питання щодо розподілу судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/12/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Разіна Т.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/12/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» в особі Озірянської філії ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2023.

01.05.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням суддів Шаптали Є.Ю. та Разіної Т.І. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.05.2023 у справі № 925/12/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 судова колегія прийняла апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» в особі Озірянської філії ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» у справі № 925/12/23 до провадження у визначеному складі суду. Цією ж ухвалою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» в особі Озірянської філії ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2023 у справі №925/12/23. Справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

23.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці з 31.07.2023, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.08.2023 у справі №925/12/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 прийнято справу №925/12/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» в особі Озірянської філії ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 18 серпня 2023 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, справа №925/12/23 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом Черкаської області у справі №925/865/21 встановлено, що 01 липня 2020 між сторонами укладено договір поставки №ОзФ 262/2020, за умовами якого позивач, як Постачальник, зобов`язується поставити та передати у власність відповідача, як Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити висівки пшеничні та/або висівки кукурудзяні та/або шрот соняшниковий, та/або шрот соєвий, та/або макуху соняшникову, та/або макуху соєву, та/або макуху кукурудзяну, та/або олію соєву, та/або олію соняшникову та/або інші білкові продукти (далі - Товар) - п. 1.1. Договору.

За наявними у справі видатковими та товарно-транспортними накладними за період з 17.07.2020 по 07.12.2020 Позивач поставив, а Відповідач прийняв товару на загальну суму 5 546 609,20 грн., проте, відповідач сплатив за отриманий товар в загальній сумі 4 887 423,14 грн. Таким чином залишок основного боргу становить 659186,06 грн. (5 546 609,20 - 4 887 423,14).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.10.2021 у справі №925/865/21 первісний позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Весна 21" в особі Озірянської філії ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Весна 21" на користь Приватного підприємства "Фенікс Агро" - 659 186,06 грн. боргу, 17 115,57 грн. 3 % річних, 74 351,16 грн. інфляційних втрат, 32959,30 грн. пені на підставі договору поставки № ОзФ 262/2020 від 01.07.2020 року та 12358,63 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. В решті вимог у позові відмовлено. В задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поставки №ОзФ 262/2020 від 01.07.2020 року відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 рішення Господарського суду Черкаської області від 07.10.2021 у справі №925/865/21 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Черкаської області видано наказ від 11.03.2022.

Разом з тим, вказане рішення не було виконане відповідачем в добровільному порядку.

05.05.2022 державним виконавцем Кам`янець - Подільського відділу державної виконавчої служби у Кам`янець - Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Мозолюк Юлією Олександрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

09.06.2022 Кам`янець - Подільським відділом державної виконавчої служби у Кам`янець - Подільському районі Хмельницької області було перераховано ПП "Фенікс Агро" 795 970,72 грн. (повна сума боргу за рішенням із судовими витратами), що підтверджується платіжним дорученням №4798 від 09.06.2022.

В силу ст. 4 Господарського процесуального кодексу України метою звернення з позовом до господарського суду є захист порушених прав. Рішення суду є правозахисним актом, прийняття якого переслідує відновлення уже порушених прав позивача, а не є актом, що встановлює права і обов`язки.

Оскільки відповідач не провів вчасно оплату отриманого товару, не виконав добровільно рішення суду про стягнення з нього, в тому числі, суми основного боргу відповідач звернувся з цим позовом у справі №925/12/23 про стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу, а саме, 659 186,06 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що обов`язок відповідача сплатити 659 186,06 грн. виник не на підставі рішення суду, а у зв`язку з наявністю цивільно-правових зобов`язань, що виникли за договором поставки №ОзФ 262/2020 від 01.07.2020.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, а також, як зазначено в рішенні господарського суду Черкаської області від 07.10.2021 у справі №925/865/21 позивач у вказаній справі просив стягнути з відповідача 3% річних за період з 30.12.2020 по 23.06.2021 в сумі 17 115,57 грн. та інфляційні втрати за період з січня по травень 2021 в сумі 74 351,16 грн., розрахунок яких було перевірено судом та стягнуто в повному обсязі.

У цій справі, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України і зважаючи на те, що Відповідачем допущено подальше прострочення виконання грошового зобов`язання за весь період після прийняття рішення у справі № 925/865/21, позивач просить стягнути 3% річних за період з 24.06.2021 по 08.06.2022 в сумі 18965,89 грн. та інфляційні втрати за період з 01.06.2021 по 31.05.2022 в сумі 118884,71 грн., тобто до дати погашення основної суми боргу.

За змістом доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що здійснений позивачем розрахунок є арифметично невірним. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач не надавав контррозрахунку відповідних нарахувань.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою ст. 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою ст. 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 № 491-IV (далі - Закон № 491-IV) визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону № 491-IV).

Положеннями ст. 2 Закону № 491-IV передбачено, що як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру. Водночас вказаною статтею Закону № 491-IV законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).

Положеннями п. 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Абзацом другим п. 1-1 Порядку передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (п. 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону № 491-IV, приписи Порядку та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий п. 4 Порядку).

Умовами ст. 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за вказані періоди, колегія суддів дійшла висновку, що останній здійснено вірно.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника, які зазначені останнім в апеляційній скарзі, що місцевим судом не наведено свого перерахунку та не вказано чи сума погашення віднімалась від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, оскільки відповідачем здійснено повне погашення заборгованості лише 09.06.2022, в той час як позивачем нараховано штрафні санкції до цієї дати. Водночас доказів проведення оплати боргу з боку відповідача раніше від наведеної дати ні місцевому суду, ні суду апеляційної інстанції відповідачем суду не надано.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем доведено належними та допустимими доказами прострочення зобов`язання з боку відповідача, тому спірні кошти належать до примусового стягнення із відповідача.

Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» в особі Озірянської філії ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2023 у справі №925/12/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2023 у справі №925/12/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Матеріали справи № 925/12/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко