Рішення

від 16.08.2023 по справі 907/602/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/602/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська монтажна компанія», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Регу сервіс», с. Завадка, Закарпатська область

про стягнення 208 646,64 грн.

Секретар судового засідання - Райніш М.І.

Сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регу сервіс» про стягнення 208 646,64 грн. заборгованості за договором підряду №02 від 07.12.2021, в т.ч. 144 103,12 грн. - основної заборгованості за договором, 61 190,50 грн. - пені, 3353,02 грн. - штрафу. Позов заявлено з посиланням на статті 530, 546, 549, 552, 610, 611, 837 Цивільного кодексу України, статті 193, 199, 202 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 28.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2503.76 грн. сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000.00 грн.

11.07.2023 на адресу суду надійшла заява про вступ у справу від представника відповідача адвоката Повідайчика В.І.

31.07.2023 на адресу суду надійшов відзив на позов від представника відповідача, в якому просив в задоволенні позову ТОВ "ПУМК" до ТОВ "РЕГУ СЕРВІС" відмовити повністю.

03.08.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій просив позовні вимоги позивача про стягнення 208 646.64 грн. задовольнити в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема зазначає, що 07.12.2021 між сторонами було укладено договір підряду №02. За період роботи, між сторонами на виконання умов договору були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 1 583 201.57 грн. Позивач вказує, що оплати були здійснені відповідачем без урахування прив`язки до курсу євро. За твердженням позивача, загальна заборгованість у зв`язку з курсовою різницею складає 144 103.12 грн. Додатково позивачем нараховані пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення в розмірі 61 190.50 грн. та штраф у розмірі 1% від несплаченої суми, який дорівнює 3353.02 грн.

03.08.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що п. 3.1. договору було встановлено, що вартість робіт була прив`язана до курсу євро, який на момент укладення договору становив 30.9055 грн. за 1 євро та складає 2 467 544,00 грн. без ПДВ, що в еквіваленті до євро станом на 02.12.2021 становить за курсом НБУ суму еквівалентну 80 000.00 євро.

Позивач вказує, що грошове зобов`язання відповідача хоча і виражене у гривні, проте має прив`язку до еквіваленту в іноземній валюті. При цьому визначення остаточної ціни договору залежить саме від дати здійснення фактичної оплати робіт (з урахуванням положень ст. 533 ЦКУ).

Правова позиція відповідача.

31.07.2023 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що підпунктом 3.1. п. 3 вказаного вище договору встановлено, що ціна за роботи з монтажу є твердою і становить 2 467 544.00 без ПДВ, що в еквіваленті до євро станом на 02.12.2021 становить за курсом НБУ суму еквіваленту 80 000.00 євро. За твердженням відповідача, сторони узгодили порядок визначення курсу національної валюти зафіксувавши його станом на дату - 02.12.2021 року. За такої позиції, ціна договору, яка була зафіксована станом на 02.12.2021, залишилась сталою й незмінною протягом всього строку зобов`язальних правовідносин, а тому твердження про необхідність застосування курсових різниць є необґрунтованим; позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Аналогічно відповідач заперечує і щодо нарахування штрафних санкцій та пені.

Відповідач заявляє, що попередній розмір витрат відповідача, понесених на отримання правової допомоги складає 30 000.00 грн.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2021 між сторонами було укладено договір підряду №02.

Відповідно до п. 1.1. договору, у порядку та на умовах, визначених договором, підрядник (позивач) зобов`язується, за замовленням замовника (відповідач), виконати і здати йому в строк, установлений договором, комплекс робіт з монтажу труб системи опалення в обсязі монтажного плану 350-52.5ПБ креслення №800076872 проекту 37.00 "Дифенбахер", а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектну документацію, матеріали і обладнання необхідне для виконання робіт, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного договору.

Роботи, які виконуються за договором виконуються з матеріалів наданих замовником (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору, початок виконання робіт - 20.12.2021 року, а загальний строк закінчення робіт - 28.02.2022 року (п. 2.2. договору).

Суд зазначає, що п. 3.1. договору передбачено, що договірна ціна за роботи з монтажу труб системи опалення в обсязі монтажного плану 350-52.5 ПБ креслення №800076872 проекту 37.00 "Дифенбахер" передбачені цим договором є твердою і становить 2 467 544.00 грн. без ПДВ, що в євровому еквіваленті станом на 02.12.2021 становить за курсом НБУ суму еквівалентну 80 000.00 євро.

Сторони у вказаному вище договорі передбачили п. 3.2. договору, що договірна ціна за роботи передбачені цим договором може змінюватися у разі: 3.2.1. - внесення змін до проектної документації; 3.2.2. - уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо це викликало додаткові витрати підрядника.

Відповідно до положень п. 4.2. договору, замовник зобов`язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи; сплатити неустойку, відшкодувати збитки та заподіяну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов`язань за договором підряду, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що замовник може вносити зміни до проектної документації за умови, що вони не призведуть до підвищення договірної ціни більше ніж на 10 відсотків і до зміни характеру робіт. Внесення змін до проектної документації, що призведуть до підвищення договірної ціни більше ніж на 10 відсотків, або на роботи що вже виконані підрядником допускається тільки за згодою підрядника. За відсутності такої згоди підрядник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Розділом 12 договору передбачені умови приймання-передачі закінчених робіт. Так, відповідно до умов п. 12.1. договору, приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, встановлену ЦКУ, ГКУ, іншими нормативно-правовими актами та договором.

Передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється проміжним актом приймання-здачі виконаних робіт, дата підписання сторонами якого є датою передачі такого обсягу робіт.

Під терміном закінчення виконання робіт слід розуміти дату підписання замовником остаточного акту (протоколу) приймання - здачі всього обсягу виконаних робіт (у цьому договорі - остаточний акт).

Відповідно до п. 12.3. договору, приймання - передача закінчених робіт проводиться кожного місяця. Підрядник у строк до 7 календарних днів з моменту закінчення календарного місяця направляє електронною поштою на адресу naxera@reguservis.cz проміжний акт прийняття-здачі виконаних робіт, підписаний зі свого боку із переліком виконаних обсягів робіт та їх вартості. Після одержання такого акту, замовник має негайно розпочати їх приймання та прийняти упродовж 14 календарних днів. При цьому, оригінал підписаного зі сторони підрядника акту виконаних робіт надсилається поштою на адресу замовника.

Сторони у п. 13.1. договору погодили, що розрахунки за таким договором здійснюються в гривнях шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок підрядника.

Розрахунки за договором здійснюються на наступних умовах: Підрядник виставляє проміжні акти приймання-здачі виконаних робіт щомісячно до 7 числа наступного календарного місяця. Замовник перевіряє проміжні акти приймання-здачі виконаних робіт протягом 14 календарних днів та при відсутності зауважень приймає до оплати. Період оплати починається з моменту закінчення періоду для перевірки (п. 13.2.1. договору); замовник проводить оплату на підставі підписаного проміжного акту приймання-здачі виконаних робіт наступним чином впродовж 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-здачі виконаних робіт (п. 13.2.2. договору).

Згідно умов п. 13.2.3. договору підряду, замовник здійснює оплату на підставі оригіналу рахунку-фактури від підрядника.

Пунктом 15.1. договору передбачено, що за порушення строків оплати, встановлених розділом 13 договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення. Окрім цього замовник відшкодовує підряднику всі додаткові витрати та збитки, що були понесені підрядником внаслідок невиконання такого договору.

У разі прострочення замовником строків оплати, встановлених розділом 13 договору більше ніж на 20 календарних днів замовник зобов`язується сплатити підряднику штраф у розмірі 1% від несплаченої суми (п. 15.2. договору).

Сторони передбачили у п. 16.1. договору, що внесення змін до договору чи його розірвання допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Внесення змін до договору оформлюється додатковою угодою (п. 16.4 договору).

Пунктом 18.1. договору сторони встановили дію договору до 01.05.2022, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Додатковою угодою від 26.12.2022 до основного договору підряду сторони внесли зміни щодо дії такого договору до 29.12.2023, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Пунктом 3 договору сторони передбачили, що інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

На виконання умов договору, позивачем виконались роботи на користь відповідача, що підтверджується довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати за січень 2022 року на загальну суму 459 645.12 грн. і актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року на суму 459 645.12 грн.; довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року на загальну суму 688 254.53 грн. і актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року на суму 688 254.53 грн.; довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати за серпень 2022 року на загальну суму 435 301.92 грн. і актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року на суму 435 301.92 грн.

Відтак, загальна вартість проведених робіт позивачем на користь відповідача склала 1 583 201.57 грн.

Суд звертає увагу сторін, що вказані вище документи, зокрема договір, додаткова угода до нього, довідки та акти є підписаними і пропечатаними з обох сторін уповноваженими представниками на це. Відтак, сторони погодили умови такого договору, перелік виконаних робіт та їхню вартість.

Судом встановлено, що платіжними інструкціями, а саме за період дії зобов`язальних відносин між сторонами, підтверджується сплата відповідачем на користь позивача вказаних вище грошових коштів згідно з умовами актів приймання виконаних будівельних робіт.

Судом також встановлено, що 19.04.2021 відповідач направляв позивачу лист про внесення змін у проектній документації, згідно якого повідомляв позивача про необхідність негайного початку виконання робіт згідно договору підряду та про оцінку зміни у проектній документації і щодо необхідності надати нову скореговану комерційну пропозицію.

21.04.2023 позивачем була надана відповідь відповідачу у вигляді листа, в якому він зазначав, що замовник неодноразово порушував терміни прийняття виконаних робіт та їх оплати, відтак всі роботи можуть бути виконані за умови 100 % попередньої оплати.

25.05.2023 позивач направив відповідачу вимогу, в якій зазначав про здійснення оплати ним без врахування різниці вартості виконаних робіт в сумі 144 103.12 грн. і просив здійснити таку оплату протягом 3 робочих днів. Доказів надіслання такої вимоги відповідачу позивачем не надано суду.

ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦКУ, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 843 ЦКУ, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 844 ЦКУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 844 ЦКУ, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати (ч. 5 ст. 844 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦКУ, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦКУ).

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦКУ, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 ст. 180 ГКУ встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 і ч. 3 ст. 182 ГКУ, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно положень ст. 524 ЦКУ, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦКУ).

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦКУ, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положеннями ст. 632 ЦКУ встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відтак, судом встановлено, що сторонами в договорі підряду №02 від 07.12.2021, а саме в п. 3.1. договору визначено, що договірна ціна за вказані вище роботи є твердою і становить 2 467 544.00 грн. без ПДВ, що в євровому еквіваленті станом на 02.12.2021 становить за курсом НБУ суму еквіваленту 80 000.00 євро.

Пунктом 13.1. договору сторони визначили, що розрахунки за даним договором здійснюються в гривнях шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок підрядника.

Таким чином, сторони визначили, що вартість договору та виконаних робіт є твердою і становить 2 467 544.00 грн. без ПДВ, що в євровому еквіваленті станом на 02.12.2021 становить за курсом НБУ суму еквіваленту 80 000.00 євро, тому згідно положень ч. 3 ст. 844 ЦКУ, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Що стосується тверджень позивача щодо здійснення оплат без врахування курсових різниць, то суд зазначає, що відповідно до положень ст. 524 ЦКУ, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Відтак, сторони на виконання даних положень ЦКУ, визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті - євро станом на 02.12.2021 року.

Ч. 2 ст. ст. 533 ЦКУ, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Суд підкреслює, що сторони п. 13.1. договору передбачили інший порядок розрахунків за вказаним вище договором підряду, а саме зазначили, що він здійснюється в гривнях. Сторонами не було визначено в п. 13.1. договору, яким регулюється питання проведення розрахунків за виконані роботи, що такий розрахунок має бути проведений в гривнях і він визначається за офіційним курсом євро на день платежу. Натомість, сторонами п. 13.2. договору було визначено, що такі розрахунки за договором здійснюються на певних умовах, зокрема через отримання замовником від підрядника актів приймання-дачі виконаних робіт щомісячно.

Судом встановлено, що позивачем виконались роботи на користь відповідача, що підтверджується довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати за січень 2022 року на загальну суму 459 645.12 грн. і актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року на суму 459 645.12 грн.; довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року на загальну суму 688 254.53 грн. і актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року на суму 688 254.53 грн.; довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати за серпень 2022 року на загальну суму 435 301.92 грн. і актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року на суму 435 301.92 грн.

Відповідачем були оплачені дані роботи, що не заперечується ні, самим позивачем, ні відповідачем у заявах по суті справи. Відтак, суд дійшов висновку, що позивач, підписуючи довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022, лютий 2022 і серпень 2022 року погодився з вартістю таких виконаних будівельних робіт, зазначив вартість виконаних робіт в гривнях без визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті - євро на виконання п. 13.1. договору підряду. Відтак, долучені позивачем акти до позову підтверджують, що роботи були виконані позивачем належним чином і були оплачені відповідачем згідно отриманого рахунку від позивача. В тому випадку, якщо якась із сторін не погоджувалась з умовами таких довідок та актів, то у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Дане твердження підтверджується і нормою ч. 4 ст. 882 ЦКУ. Однак, акти приймання виконаних будівельних робіт за спірні періоди підписані обома сторонами, відтак обоє сторін погодились з їхнім змістом, зокрема із ціною за виконані роботи.

Крім того, суд підкреслює, що сторонами в договорі підряду №02 від 07.12.2021, а саме в п. 3.1. договору визначено, що договірна ціна за вказані вище роботи є твердою. Згідно положень ч. 3 ст. 844 ЦКУ, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Сторони передбачили у п. 16.1. договору, що внесення змін до договору чи його розірвання допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Внесення змін до договору оформлюється додатковою угодою (п. 16.4 договору).

Додатковою угодою від 26.12.2022 до основного договору підряду сторони внесли зміни щодо дії такого договору до 29.12.2023, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Пунктом 3 договору сторони передбачили, що інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання. Відтак, сторони не внесли змін до договору підряду в частині п. 13.1. договору, зокрема щодо способів здійснення розрахунків за договором.

Суд також відхиляє доводи позивача, що ним отримано було лист від відповідача 19.04.2023 про необхідність змін до проектної документації для подальшого виконання робіт. Як встановлено судом, лист схожого характеру направлявся відповідачем позивачу ще 19.04.2021 року. Сторонами не надано доказів направлення відповіді позивачем відповідачу у 2021 році і щодо відповідної зміни кошторису та ціни договору.

Крім того, суд зазначає, що за твердженням позивача, ним направлялась вимога відповідачу 25.05.2023 щодо необхідності сплати заборгованості за виконані роботи у сумі 144 103.12 грн., однак позивачем доказів направлення такої вимоги відповідачу суду не надано. Отримання такої вимоги не підтверджує і відповідач у відзиві, а навпаки зазначає, що позов до суду позивачем було подано через певний період часу після підписання договору підряду, яким були затверджені істотні умови договору, та вже після підписання актів виконаних робіт за спірні періоди.

Суд також відхиляє твердження позивача, що ним було отримано від відповідача лист щодо припинення дії договору, оскільки копію такого не долучено до матеріалів справи жодною із сторін.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з ТОВ "РЕГУ СЕРВІС" основної заборгованості за договором підряду у виді курсових різниць в загальній сумі 144 103.12 грн. є необґрунтованими, безпідставними, а відтак не можуть бути задоволені.

Що стосується штрафних санкцій (пені та штрафу) внаслідок порушення відповідачем строків розрахунків з позивачем за виконані роботи, то суд зазначає наступне.

Розрахунки за договором здійснюються на наступних умовах: Підрядник виставляє проміжні акти приймання-здачі виконаних робіт щомісячно до 7 числа наступного календарного місяця. Замовник перевіряє проміжні акти приймання-здачі виконаних робіт протягом 14 календарних днів та при відсутності зауважень приймає до оплати. Період оплати починається з моменту закінчення періоду для перевірки (п. 13.2.1. договору); замовник проводить оплату на підставі підписаного проміжного акту приймання-здачі виконаних робіт наступним чином впродовж 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-здачі виконаних робіт (п. 13.2.2. договору).

Згідно умов п. 13.2.3. договору підряду, замовник здійснює оплату на підставі оригіналу рахунку-фактури від підрядника.

Пунктом 15.1. договору передбачено, що за порушення строків оплати, встановлених розділом 13 договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення. Окрім цього замовник відшкодовує підряднику всі додаткові витрати та збитки, що були понесені підрядником внаслідок невиконання такого договору.

У разі прострочення замовником строків оплати, встановлених розділом 13 договору більше ніж на 20 календарних днів замовник зобов`язується сплатити підряднику штраф у розмірі 1% від несплаченої суми (п. 15.2. договору).

Суд, здійснивши перевірку долучених позивачем і відповідачем платіжних інструкцій, встановив, що відповідач здійснював оплату на користь позивача без застосування положень підпункту 13.2.3. договору, згідно умов якого при кожній оплаті замовник утримує 10 % від вартості виконаних робіт (брутто), що підлягають оплаті на підставі підписаних проміжних актів приймання-здачі виконаних робіт (утримання). Відтак, у відповідача сформувалась певна передплата перед позивачем. Крім того, позивач здійснював такі оплату також всупереч положень п. 13.2.3. договору, без оригіналів рахунків, що підтверджується також і твердженням позивача у відповіді на відзив, в якій він зазначає, що направляв відповідачу акти за електронною адресою, зазначеною в п. 12.3. договору. Однак, суд зазначає, що така можливість передбачена п. 12.3. договору лише стосовно актів виконаних робіт, однак не стосується рахунків.

Відтак, враховуючи проведення оплат відповідачем з врахуванням здійсненої передоплати та відсутність заперечень позивача щодо проведеної передоплати у відповіді на відзив, суд дійшов висновку щодо відсутності прострочення проведених відповідачем оплат.

Положеннями статей 13-14 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на позивача покладається 2503,76 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 16.08.2023 року.

Суддя Андрейчук Л. В.