Рішення

від 15.08.2023 по справі 913/160/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м.Харків Справа № 913/160/23

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Пришви О.О.,

від представників сторін:

від позивача: представник, адвокат Єгоров В.С. (в режимі відеоконференції),

від відповідача: не з`явився в судове засідання;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна, м. Київ

до Комунального підприємства Сватове-тепло", м. Сватове, Сватівський район, Луганська область,

про стягнення 4 002 869 грн 81 коп.,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального підприємства Сватове-тепло", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором за поставлений природний газ у розмірі 4 002 869 грн 81 коп., з яких основний борг 3 085 3003 грн 77 коп., три відсотки річних 98 542 грн 67 коп., інфляційні втрати 819 023 грн 37 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого Комунальним підприємством Сватове-тепло" з 01.12.2021 по 06.01.2022 автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна, і спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфелю постачальника останньої надії підтверджується листом оператора ГТС від 13.12.2022 № ТОВВИХ-22-13588 та інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ.

Між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено типовий Договір постачання природного газу постачальником останньої надії, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 (далі Договір). Договір укладено шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептуванням споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Позивачем, на виконання умов договору, забезпечено з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи та за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті, безперервне постачання природного газу Відповідачу у період з 01.12.2021 по 06.01.2022 73775,00 куб.м. Комунальне підприємство Сватове-тепло" здійснило тільки часткову оплату за поставлений природний газ. Отже оскільки відповідач, в порушення умов договору, не забезпечив своєчасну та повну оплату вартості поставленого природного газу згідно з умовами Договору, утворилась заборгованість у розмірі 3 085 303 грн 77 коп., та у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за стягненням 4002869 грн 81 коп., з яких основний борг 3 085 3003 грн 77 коп., три відсотки річних 98 542 грн 67 коп., інфляційні втрати 819 023 грн 37 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

04.05.2023 відкрито провадження у справі та зазначено, що підготовче судове засідання у справі буде призначено після усунення обставин існування небезпеки для життя і здоров`я учасників провадження та працівників суду пов`язаної з їх перебуванням у приміщенні Господарського суду Луганської області.

Ухвалою від 16.05.2023 підготовче судове засідання призначено на 14.06.2023.

Ухвалою від 14.06.2023 підготовче засідання відкладено на 13.07.2023.

13.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання у межах розгляду справи по суті на 15.08.2023.

15.08.2023 представник позивача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Надав пояснення з приводу позовної заяви, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про час та місце проведення судового засідання шляхом надсилання ухвали на електронну пошту, вказану в позові, та оголошенням на веб-сайті суду.

Також суд зазначає, що місцем реєстрації відповідача є - 92600, Луганська обл., Сватівський р-н, місто Сватове, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 91.

За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному сайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення поштового зв`язку за номером 92600 (Луганська обл., Сватівський р-н, місто Сватове) тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження відповідача є неможливим.

Отже повідомлення відповідача здійснювалось шляхом надсилання ухвал суду на електронну адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та оголошенням на сторінці суду на офіційному веб-сайті судової влади.

Також за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи наведене, за висновком суду відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду під час розгляду справи також у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Відповідно до положень ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу, постачальник останньої надії визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМ України № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства Магістральні газопроводи України, товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю Операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідно до ч.1 ст. 63 ГК України, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні може діяти, серед іншого і комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Згідно п.12 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. З урахуванням видів діяльності відповідача суд доходить висновку, що утримання даного комунального підприємства здійснюються за рахунок коштів, одержаних, в тому числі, в результаті його господарської діяльності, відповідно відповідач не належить до неприбуткових організацій.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено типовий Договір постачання природного газу постачальником останньої надії, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501. Об`єми спожитого газу з 01.12.2021 по 06.01.2022 автоматично включено до портфеля «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», а отже спожитий відповідачем газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» підтверджується листом оператора ГТС від 13.12.2022 №ТОВВИХ-22-13588, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10). Отже Договір укладено шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептуванням споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Позивачем, на виконання умов договору, забезпечено з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи та за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті, безперервне постачання природного газу відповідачу у період з 01.12.2021 по 06.01.2022 73775,00 тис. куб.м.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.12.2021 по 06.01.2022 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до інформації, наявної в матеріалах справи (стор. 53) EIC-кодом відповідача є 56XQ0000Z3M8K00V.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав, позивач надає лист оператора ГТС від 13.12.2022 №ТОВВИХ-22-13588 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживачів, в тому числі і з ЕІС-56XQ0000Z3M8K00V кодом; довідкою про об`єми поставленого Позивачем природного газу та відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживання з EIC-кодом 56XQ0000Z3M8K00V (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п. 2.1 договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).

На виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідний рахунок на оплату поставленого природного газу.

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п.4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 договору).

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Позивач зазначає, що він проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого Постановою КМ України від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови КМ України №1102.

Як стверджує позивач, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до умов договору, у строки та в порядку, передбаченому сторонами в договорі, належним чином та в повному обсязі.

У матеріалах справи міститься інформація, що в період з 01.12.2021 по 06.01.2022 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 73775,00 тис. куб.м., що підтверджується даними з довідки про об`єми поставленого Позивачем природного газу відповідно до відомостей з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживання з EIC-кодом 56XQ0000Z3M8K00V (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС). Для здійснення оплати на загальну суму 3684737 грн 04 коп. відповідачу позивачем було направлено рахунки на оплату природного газу №2646 від 12.01.2022 та №6502 від 11.02.2022, що підтверджується наданими у справу доказами (Список №15.12.2021 юріки Ткаченко ф.103 Рекомендовані листи, Список №14.02.22 Боженко2 (юріки) ф 103 Рекомендовані листи та скріншотом з сайту Укрпошти щодо відстеження отримання відправлення №0600017300501) однак відповідачем здійснено оплату частково, у розмірі 599433 грн 27 коп., а несплачена заборгованість склала 3085303 грн 77 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до такого договору застосовуються положення ЦК України.

Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч. 1 ст.628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст.634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Обов`язок покупця щодо оплати товару передбачено частиною 1 ст.692 ЦК України.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ч. 2 ст.714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже за поставлений газ у обсязі 73775,00 тис.м.куб., позивачем заявлено до стягнення 3085303 грн 77 коп. основного боргу.

З огляду на викладене, враховуючи умови договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3085303 грн 77 коп. за поставлений відповідачу природний газ в обсязі 73775,00 тис. куб.м. документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З приводу заявлених позивачем до стягнення з відповідача у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання за договором, зокрема допущеним простроченням в проведенні розрахунків із позивачем за поставлений газ в період з 01.12.2021 по 06.01.2022 природний газ, трьох відсотків річних за поставлений газ з 01.12.2021 по 31.12.2021 за несплачену заборгованість у сумі 2600000 грн 00 коп. заявлено у розмірі 83 983 грн 56 коп. (нарахування за період з 01.02.2022 по 28.02.2023), за поставлений газ з 01.01.2022 по 06.01.2022 за несплачену заборгованість у сумі 485 303 грн 77 коп. заявлено у розмірі 98 542 грн 67 коп. (нарахування за період з 01.03.2022 по 28.02.2023), та щодо інфляційних втрат за поставлений газ з 01.12.2021 по 31.12.2021 за несплачену заборгованість у сумі 2600000 грн 00 коп. заявлених у розмірі 698 365 грн 21 коп. (період нарахування з 01.02.2022 по 28.02.2023), за поставлений газ з 01.01.2022 по 06.01.2022 у сумі 485 303 грн 77 коп. заявлено у розмірі 120 658 грн 16 коп. (період нарахування з 01.03.2022 по 28.02.2023) суд зазначає наступне.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як зазначалося вище, у відповідності до умов п.4.4. укладеного між сторонами договору, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником.

Враховуючи встановлення судом факту несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань за зобов`язаннями, перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, наведені розрахунки виконані арифметично вірно із правильним визначенням дати виникнення прострочення та періоду нарахування та правильною методикою розрахунків.

А тому за вказаних обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 002 869 грн 81 коп., з яких основна заборгованість 3 085 303 грн 77 коп. три відсотки річних - 98 542 грн 67 коп. та інфляційні втрати у розмірі 819 023 грн 37 коп.

Відповідно позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна до відповідача Комунального підприємства Сватове-тепло" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Сватове-тепло" (92600, Луганська обл., Сватівський р-н, місто Сватове, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 91, ідентифікаційний код 35130308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1, ідентифікаційний код 40121452) 4 002 869 грн 81 коп., з яких основна заборгованість 3 085 303 грн 77 коп. три відсотки річних - 98 542 грн 67 коп., інфляційні втрати у розмірі 819 023 грн 37 коп. та стягнути 60 043 грн 05 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 16.08.2023.

Суддя Назар ЗЛЕПКО