Рішення

від 26.07.2023 по справі 260/175/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2023 року м. Ужгород№ 260/175/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ТОВ "Євро Континент", представник - Резуненко Р.А.,

відповідача: Закарпатська митниця, представник - Сочка О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 07 серпня 2023 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, яким просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2020 року №0000019779 та №0000020779.

Позовна заява мотивована тим, що 15.06.2018 року ТОВ «Євро Континент» за митною декларацією типу ІМ40 ДЕ №305160/2018/016826 було ввезено в режимі імпорт на митну територію України товар: «вантажний автомобіль, такий, що був у використанні, марка RENAULT, модель MASTER, фактурною вартістю 4000 Євро, заявлена декларантом митна вартість 144551,71 грн., та одночасно задекларовано преференційну ставку (та отримано) ввізного мита - 6,3%, на товар, фактурна вартість якого не перевищує 6000 євро, який імпортується з країн ЄС та має преференційне європейське походження.

На підтвердження походження товарів з Європейського Союзу, як умови для застосування преференційної ставки ввізного мита, позивачем було подано повний пакет документів, сумнів у достовірності яких у митного органу не виникало при здійсненні всіх необхідних митних формальностей, з якими останній погодився та здійснив митне оформлення наведеного вище товару за зниженим рівнем ставок ввізного мита.

В подальшому, після випуску товарів у вільний обіг митним органом 17.08.2020 було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Євро Континент» з дотримання законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно поданої митної декларації типу ІМ 40 ДЕ від 15.06.2018 №UA305160/2018/016826 на підставі наказу Закарпатської митниці Держмитслужби №428.

За результатами проведення перевірки 21.08.2020 року Закарпатською митницею складено Акт №0054/20/7.7-19/37968542 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Євро Континент» дотримання законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, при митному оформленні товару за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 15.06.2018 №UA305160/2 018/016826».

Даним актом встановлено, що Закарпатська митниця ДФС звернулася із запитом до уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина з метою отримання інформації та підтверджуючих документів стосовно фактичного продавця та дійсної експортної вартості вищевказаного транспортного засобу.

У відповідь на поданий запит уповноваженими органами Німеччини було надано наступні документи: копію рахунку від 28.05.2018 №14, виставленого фірмою «Autohaus «Aschuroff» стосовно продажу автомобіля «RENAULT MASTER 2.3 DCI. LKW», VIN № НОМЕР_1 на ім`я покупця - ОСОБА_1 за експортною вартістю 10500 євро.

На підставі цього, митний орган припустив, що згідно документів наданих уповноваженими органами Німеччини та декларантом ТОВ «Євро Континент» відомості щодо найменування та характеристик транспортного засобу повністю співпадають, проте, на думку митного органу, наявні розбіжності щодо відправника, отримувача, торгівельної країни, умов поставки та експортної вартості транспортного засобу.

Виходячи із вказаного, митним органом стверджується, що декларантом - ТОВ «Євро Континент» заявлено недостовірні відомості щодо вартості оцінюваного товару - транспортного засобу марки «Renault» номер кузова - НОМЕР_1 .

Представник позивача зазначає, що договірні відносини з приводу купівлі-продажу транспортного засобу марки RENAULT, модель MASTER, номер кузова НОМЕР_1 врегульовані між великобританською компанією «AUTO EXPORT EAST LTD», як продавцем з однієї сторони, та з ТОВ «Євро Континент», як покупцем, з іншої сторони, те що фірма «Autohaus «Aschuroff» виставила рахунок ОСОБА_1 щодо автомобіля «RENAULT MASTER 2.3 DCI. LKW», де зазначена вартість 10500 євро не свідчить, що ТОВ «Євро Континент» заявлено недостовірні дані щодо фактурної вартості товару, оскільки на підтвердження реальності купівлі товару за ціною, яка заявлена у митній декларації - 4000 євро, декларантом було надано договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного між великобританською компанією «AUTO EXPORT EAST LTD» та ТОВ «Євро Континент», який не оспорювався та є чинним між його сторонами.

Представник позивача вважає, що митний орган передчасно дійшов висновку щодо наявності в діях декларанта ознак заявлення недостовірних даних щодо задекларованої вартості при митному оформленні товару.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають та зокрема зазначив, що позивачем за митною декларацією від 15.06.2018 №UA305160/2018/016826, здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар: «Вантажний автомобіль, такий, що був у використанні, марка RENAULT, модель MASTER, номер кузова: НОМЕР_1 , фактурною вартістю 4000 євро, заявлена декларантом митна вартість 144551,71 грн. та застосовано преференційну (знижену) ставку ввізного мита щодо товарів, які імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита, передбачених п.1 ст.29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 року №1678-VІІ, (далі - Угода) у розмірі - 6,3%.

Відповідно до наказу Закарпатської митниці Держмитслужби від 17.08.2020 року №428 проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «Євро континент» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, при митному оформлені товару за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 15.06.2018 № UA305160/2018/016826.

В подальшому, митницею ініційовано направлення запиту до уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччини з метою отримання інформації та підтверджуючих документів стосовно фактичного продавця та експортної вартості вищевказаного транспортного засобу.

Згідно наданих компетентними органами Німеччини додатків було встановлено, що вказаний транспортний засіб «Renault» VIN НОМЕР_1 » 28.05.2018 був придбаний на території Німеччини у фірми «Autohaus «Aschuroff» на ім`я ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) вартістю 10500 євро із здійсненням митного оформлення митними органами Німеччини експорту товару в Україну.

Таким чином, на підставі офіційно отриманої інформації від компетентних органів Німеччини ідентифіковано, що транспортний засіб «Renault» з номером кузова НОМЕР_1 », який був проданий німецькою фірмою «Autohaus «Aschuroff» (Fasanenstrasse № 6, 10623. Berlin) покупцю на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в подальшому був переміщений, з використанням митних процедур митного оформлення на митному складі митного поста «Dobra» Митного управління «Михайлівці» Словацької Республіки, на митну територію України та задекларований до митного оформлення Закарпатській митниці ДФС суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Євро Континент».

Водночас, згідно інформації, яка міститься у митній декларації 15.06.2018 №UA305160/2018/016826 та рахунку-фактурі (інвойсі) від 12.06.2018 №018-2018 фактурна вартість транспортного засобу складає 4000 євро.

Зазначене вказує на заниження при митному оформленні митної вартості автомобіля.

З урахуванням документально встановлених відомостей щодо складових частин митної вартості: експортної фактурної вартості (10500 Євро) транспортного засобу проданого в Німеччині на експорт в Україну та витрат на переміщення (страхування) вантажу до митного кордону України на умовах EXW-DE-Berlin, згідно поданої декларантом калькуляції транспортних витрат (700 Євро), числове значення митної вартості транспортного засобу після коригування становить 344463,64 грн.

Враховуючи зазначене, за результатами проведення документальної невиїзної перевірки контролюючим органом розраховано суму заниження податкових зобов`язань позивача, на загальну суму 70389,91 грн., у тому числі: 25339,60 грн. ввізного мита та 45050,31 грн. податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити позивачу у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем за митною декларацією від 15.06.2018 №UA305160/2018/016826, здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар: «Вантажний автомобіль, такий, що був у використанні, марка RENAULT, модель MASTER, ідентифікаційний номер кузова: НОМЕР_1 , двигун дизельний, номер двигуна НОМЕР_2 , фактурною вартістю 4000 євро, заявлена декларантом митна вартість 144551,71 грн. та застосовано преференційну (знижену) ставку ввізного мита щодо товарів, які імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита, передбачених п.1 ст.29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014р., ратифікованої Законом. України від 16.09.2014 №1678-VІI, у розмірі - 6,3%.

Декларантом здійснено декларування преференційного походження товарів із зазначенням, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2015 № 1156 «Про затвердження Змін до деяких відомчих класифікаторів з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», у митній декларації коду пільги (преференції) на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, для звільнень від сплати ввізного мита, та підтверджуючих документів преференційного походження товарів у графі 36 МД - коду преференції по ввізному миту « 410» (товари, що ввозяться :в Україну та походять з країн ЄС - згідно Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України).

Позивачем подано інвойс від 12.06.2018 №018-2018, згідно якого продавцем автомобіля виступала великобританська фірма «Auto Export East ltd» за ціною 4000 євро.

Задекларовано доставку легкового автомобіля на митну територію України на умовах поставки згідно Інкотермс DAP - м. Ужгород, країна відправлення - Словаччина (м. Dobra (Slovakia) відповідно- до інформації з транспортних документів CMR від 12.06.2018 № CZ Y 7803065 та сторінки №2 CARNET TIR від 12.06.2018 RX81905093.

Митна вартість визначена та заявлена до митного оформлення декларантом із урахуванням та декларуванням в складі митної вартості витрат понесених за межами митної території України, пов`язаних з перевезенням товару у розмірі 700 євро, згідно Калькуляції транспортних витрат від 14.06.2018 року.

Дня здійснення митного оформлення автомобіля декларантом подано реєстраційний документ на транспортний засіб (гр.44 МД):

- свідоцтво про реєстрацію (зняття з реєстрації) транспортного засобу в Французькій Республіці від 10.07.2014 №2014DB87302;

- тимчасове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28.05.2018 № НОМЕР_3 , видане реєстраційними органами Федеративної Республіки Німеччини на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

В подальшому, на підставі наказу Закарпатської митниці Держмитслужби від 17.08.2020 року №428 була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «Євро континент» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, при митному оформлені товару за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 15.06.2018 № UA305160/2018/016826.

Результати проведеної перевірки були викладені в Акті №0054/20/7.7-19/ НОМЕР_4 від 21.08.2020 року.

Відповідно до якого вбачається, що митницею було ініційовано направлення запиту до Митного управління Михайлівці Словацької Республіки та уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччини з метою отримання інформації та підтверджуючих документів стосовно фактичного продавця та експортної вартості транспортного засобу, який було ввезено за митною декларацією від 15.06.2018 №UA305160/2018/016826.

Згідно наданої компетентними органами Німеччини копію рахунку від 28.05.2018 №14, виставленого фірмою «Autohaus «Aschuroff» (Fasanenstrasse № 6, 10623. Berlin), стосовно продажу автомобіля «RENAULT MASTER 2.3 DCI. LKW», VIN №. НОМЕР_1 » на ім`я покупця - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за експортною вартістю 10500 Євро, було встановлено, що вказаний транспортний засіб «Renault» VIN НОМЕР_1 » 28.05.2018 був придбаний на території Німеччини у фірми «Autohaus «Aschuroff» на ім`я ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) вартістю 10500 євро із здійсненням митного оформлення митними органами Німеччини експорту товару в Україну.

Водночас, згідно інформації, яка міститься у митній декларації 15.06.2018 №UA305160/2018/016826 та рахунку-фактурі (інвойсі) від 12.06.2018 №018-2018 фактурна вартість транспортного засобу складає 4000 євро.

Як вбачається із змісту акту перевірки, нею встановлено порушення:

1) Пункту 1 ст.16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 року № 1678-VII в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товарів ввезених за деклараціями інвойс як такими, що походять з певної країни в розумінні цього Протоколу та підпадають під дію цієї Угоди, ч.7 ст.36, п.2 ч.2 ст.52, ч.1 ст.257, ч.1 ст.270, п.1 ч.1 ст.279, ч.1 ст.281, Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 15.06.2018 №UA305160/2018/16826, на загальну суму 25339,60 грн.;

2) Пункту 190.1 ст.190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 15.06.2018 №UA305160/2018/16826, на загальну суму 45050,31 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, Закарпатською митницею Держмитслужби винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2020 року:

- № 00000197719 за платежем "мито на нафтопродукти, транспортні засоби", яким збільшено суму грошового зобов`язання на суму 38009,40 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням 25339,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12669,80 грн.;

- № 00000207719 за платежем "Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів", яким збільшено суму грошового зобов`язання на 67575,47 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 45050,31 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22525,16 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносин, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 1 п.41.1 ст.41 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митним органом з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та з цією метою має право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до ч.6 ст.245 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

У відповідності до ч.1 ст.351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до ч.1 ст.318 Митного кодексу України (далі - МК України) усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Положеннями ст.272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

В силу ч.1-3 ст.36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Частиною 9 ст.36 МК України передбачено, що особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст.281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України від 16.09.2014 №1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21.03.2014 в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27.06.2014 в м. Брюсселі (далі - Угода), яка набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження Угоди.

Згідно із п.1 ст.2 Протоколу І щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва до Угоди про асоціацію з ЄС (далі - Протокол І) з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Згідно з п.1 ст.16 цього Протоколу товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів:

- сертифікату перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку III до Протоколу, або

- у випадках, вказаних у статті 22 (1) Протоколу, - декларації інвойс, наданої експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Відповідно до ст.22 вказаного Протоколу декларація інвойс може бути складена експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Згідно з ч.3 ст.2 зазначеного Протоколу експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього протоколу.

Водночас ч.1 та 2 ст.37 розділу ІV Угоди про асоціацію встановлено, що Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

Якщо Сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої Сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Відповідно до ст.32 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу І до Угоди про асоціацію Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно положень ст.33 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу І до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Частиною 1 ст.45 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.\

Відповідно до ч.5 ст.45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Як вже встановлено судом, у якості підстави для застосування преференційної ставки ввізного мита до товару, фактурна вартість якого не перевищує 6000 євро, позивачем подано декларацію-інвойс, складеної на експортному інвойсі від 12.06.2018 №018-2018.

Згідно вищезгаданого інвойсу, продавцем автомобіля виступала великобританська фірма "Auto Export East ltd" (Manchester, M 36 BZ, Salford, 6 Bexley Square, Great Britain), фактурною вартістю 4000 євро.

За результатами порівняння даних від уповноважених органів Німеччини, з відповідними даними, що зазначені у митній декларації та документах, на підставі яких здійснено митне оформлення транспортного засобу: вантажний автомобіль, такий, що був у використанні, стосовно продажу автомобіля «RENAULT MASTER 2.3 DCI. LKW», VIN № НОМЕР_1 », на митній території України, встановлено, що відомості щодо найменування та характеристик транспортного засобу повністю співпадають, разом з тим, виявлено розбіжності щодо вартості транспортного засобу.

Відповідно до копії рахунку, наданого від уповноважених органів Німеччини, від 28.05.2018 №14, виставленого фірмою «Autohaus «Aschuroff» (Fasanenstrasse № 6, 10623. Berlin), стосовно продажу автомобіля «RENAULT MASTER 2.3 DCI. LKW», VIN №. НОМЕР_1 » на ім`я покупця - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за експортною вартістю 10500 Євро, було встановлено, що вказаний транспортний засіб «Renault» VIN НОМЕР_1 » 28.05.2018 був придбаний на території Німеччини у фірми «Autohaus «Aschuroff» на ім`я ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) вартістю 10500 євро із здійсненням митного оформлення митними органами Німеччини експорту товару в Україну.

Натомість, згідно інформації зазначеної у інвойсу від 12.06.2018 №018-2018, яку було долучено позивачем до митної декларації від 15.06.2018 №UA305160/2018/016826, задекларована позивачем фактурна вартість автомобіля "RENAULT MASTER" становить 4000 євро.

Таким чином, заявлена декларантом фактурна вартість транспортного засобу до митного оформлення на митній території України є нижчою, ніж вартість транспортного засобу, яка міститься у документах, що надійшли від уповноважених органів країни експорту транспортного засобу - Німеччини.

Крім того, у відповідь на запит Закарпатської митниці в частині перевірки інвойс від 12.06.2018 №018-2018 надіслано лист уповноважених органів Сполученого Королівства Великобританії від 07.01.2020 № E/AUTO/29 PFA (11), яким не підтверджено преференційне походження товару (в рамках Протоколу І до Угоди), зазначеного в інвойсі від 12.06.2018 №018-2018, поданому позивачем до митного оформлення.

За результатами перевірки уповноваженими органами Великобританії зазначено: що товар не відповідає умовам Угоди Україна - ЄС. Тому до товару не застосовуються вимоги пільгового режиму.

Таким чином, згідно офіційно надісланої та документально підтвердженої відповіді уповноважених органів Великобританії щодо не підтвердження преференційного походження товару, до задекларованого позивачем товару «RENAULT MASTER 2.3 DCI. LKW», VIN №. VF1MAFESC50977584» не може бути застосовано умови преференційного режиму оподаткування товарів в рамках Угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.72 ці дані встановлюються такими засобами: показаннями свідків.

Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 43 МК України, то митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 березня 2021 року № 240/7093/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, на переконання суду, обґрунтованим та правомірним є висновок відповідача, що за результатами перевірки встановлено порушення п.1 ст.16 Протоколу 1 до Угоди, в частині відсутності підтвердження статусу походження товару, ввезеного за декларацією інвойсом, як таким, що походить з певної країни в розумінні цього Протоколу та підпадає під дію цієї Угоди.

Відповідно пп. в) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з ввезення товарів на митну територію Україну.

Пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до Податкового кодексу України податок на додану вартість для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, становить 20% бази оподаткування.

Згідно положень пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими на день подання митних декларацій до митного оформлення товарів), базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 289 Митного кодексу України обов`язок із сплати митних платежів виникає: після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї етапі , на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Відповідно до пп. 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

При цьому, суд враховує висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 817/1202/17 та від 06 жовтня 2020 року у справі № 813/2643/16 щодо права контролюючого органу визначати податкові зобов`язання платника податків у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав відомостей щодо вартісних характеристик товару, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на сукупність встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення Закарпатської митниці від 25 вересня 2020 року №00000197719 та №00000207719, відповідають вимогам чинного законодавства, відповідач при їх прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим, у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк