Рішення

від 16.08.2023 по справі 460/15693/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2023 року м. Рівне№460/15693/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради (далі - позивач) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 (далі треті особи) звернулися до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просять суд: визнати вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про усунення виявлених порушень законодавства №131705-14/1623-2023 від 29.05.2023 року, складену відносно Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради протиправною та скасувати. В обґрунтування позову позивач стверджує, що висновок відповідача про порушення позивачем норм цивільного, господарського та бюджетного законодавства, базується на припущеннях, є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, тому є протиправними. На думку позивача, ним не було вчинено жодного порушення чинного законодавства, отже підстав для винесення вимоги не було. Просить позовні вимоги задовольнити.

Треті особи на стороні позивача будь-яких пояснень, заяв чи клопотань у даній справі до суду не подали.

Відповідач подав відзив на позов в якому заперечив проти задоволення позовної заяви. Свої заперечення аргументує тим, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність з вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку підконтрольною установою або шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом. При цьому, позивачем не доведено невідповідність спірної вимоги щодо її форми та змісту, як і необґрунтовано в чому полягає її протиправність. За сталою практикою Верховного суду, вимога не породжує правові наслідки (зокрема і обов`язки) для підконтрольної установи і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи. По суті вимоги зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 629 ЦК України, ч. 1 ст. 67, ст. 179 ГК України внаслідок придбання продукції «Жири тваринні» за договором поставки № 1 від 08.12.2022, а також порушення позивачем бюджетного законодавства в результаті придбання соку в кількості 52500л по ціні 41,02грн за договором поставки № 8 від 09.12.2022, що призвело до втрат фінансових ресурсів в сумі 1103550грн. За наслідками висновків акту перевірки винесена спірна вимога про усунення виявлених порушень. Уважає, що вимога є правомірною та скасування не належить. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив в якій, на спростування доводів відзиву, наводить тотожні змісту позовної заяви доводи та аргументи.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив в яких наводить подібні відзиву твердження та посилання.

Ухвалою суду від 04.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб на стороні позивача.

07.07.2023 позивач, а 20.07.2023 відповідач подали клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

25.07.2023 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотань позивача та відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

28.07.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи в якості доказу на підтвердження своїх доводів, лист Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 8066/24-2023 від 26.07.2023.

03.08.2023 від позивача надійшли заперечення на клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Розглянувши заяви по суті, подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Протоколом позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської міської територіальної громади № 15 від 23.11.2022р., Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради доручено негайно забезпечити функціонуючі «Пункти незламності», пункти обігріву продуктами харчування в межах своєї компетенції.

Розпорядженням Рівненського міського голови №1076-р від 23.11.2022 зобов`язано позивача, зокрема, забезпечити пункти обігріву продуктами харчування.

23.11.2022 Рішенням Рівненської міської ради «Про зміни до бюджету Рівненської міської територіальної громади», затверджено зміни на 2022 рік щодо фінансування, видатків по загальному та спеціальному фондах бюджету Рівненської міської територіальної громади в розрізі відповідальних виконавців.

28.11.2022 внесено відповідні зміни до кошторису на 2022 рік.

28.11.2022 наказом Департаментом економічного розвитку № 47 затверджено номенклатуру продуктів харчування.

Рішенням Рівненської міської ради «Про Програму створення місцевого матеріального резерву Рівненської міської територіальної громади для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на 2022-2025 роки» № 2111 від 08 березня 2022 року, зокрема, затверджено Програму створення місцевого матеріального резерву Рівненської міської територіальної громади для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на 2022-2025 роки та, серед інших, визначено Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради (Володимир Липко) головними розпорядниками коштів, виділених на Програму створення місцевого матеріального резерву Рівненської міської територіальної громади для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на 2022-2025 роки.

Розділом 8 Додатку до Програми визначено матеріальні цінності у складі місцевого матеріального резерву, відповідальність за зберігання яких несе позивач.

На виконання вказаних рішень, уповноважена особа позивача - головний спеціаліст відділу економічного аналізу і прогнозу Конончук Я.Г. вирішила внести зміни до річного плану закупівель на 2022 рік та провести закупівлю на придбання визначених в рішенні товарів без застосування порядку проведення відкритих торгів та/або електронного каталогу шляхом укладання договору про закупівлю, про що складено протокол 08.12.2022р. № 58.

За результатами проведених закупівель було укладено договори поставки, зокрема:

- договір поставки № 1 від 08.12.2022, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради, відповідно до якого було поставлено Жири тваринні в кількості 10500 кг за ціною 116,00 гривень за кілограм без ПДВ на загальну суму 1218000грн без ПІДВ;

- договір поставки № 8 від 09.12.2022, укладений між ФОП ОСОБА_2 та Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради, відповідно до якого було поставлено соки в кількості в кількості 52500л, за ціною 41,02грн за літр без ПДВ.

02 травня 2023 року частина (4530 л) отриманих соків було замінено, про що складено накладну на допостаку (заміну) товару.

Вказані договори поставки були виконані сторонами в повному обсязі.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, звернення керівника громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослави Примак від 23.03.2023 № 09/03/2023, проведено перевірку процедур закупівлі за номерами UA-2022-12-09-006374-a, UA-2022-12-09-002290-a, UA-2022-12-09-005192-a, UA-2022-12-09-004678-a, UA-2022-12-09-001566-a, UA-2022-12-08-017646-a, UA -2022-12-08-017175-a, UA-2022-12-08-015891-a a UA-2022-12-08-015413-a в Департаменті економічного розвитку Рівненської міської ради.

За результатами даної перевірки процедур закупівель складений акт перевірки процедур закупівель від 05.05.2023 № 13-17-05-06/п, який підписано Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради 16.05.2023 із запереченнями.

Не погодившись з актом перевірки, позивач надав заперечення № 08-318 від 16.05.2023.

В свою чергу, за наслідками розгляду заперечень, Управлінням підготовлено висновки на заперечення до акту перевірки вищевказаних процедур закупівель від 05.05.2023 № 13-17-05-06/9п, які направлені листом № 131717-14/1607-2023 від 25.05.2023 та згідно з якими заперечення Департаменту не прийняті.

29.05.2023 відповідачем винесена вимога про усунення виявлених порушень.

У вимозі відповідач зробив висновок про наявність порушень позивачем ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 67, ст. 179 Господарського кодексу України в результаті придбання продукції «Жири Тваринні» за договором поставки від 08.12.2022р. та порушення п. 6.ст. 7, пп. 1 п. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України в результаті придбання соку в кількості 52500л по ціні 41,02 грн у посередника ФОП ОСОБА_2 , а не у виробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» та, відповідно, вимагає:

1. Розглянути матеріали перевірки закупівлі на службовій нараді та притягнути до дисциплінарної відповідальності працівників, винних у допущенні порушень та здійснювати постійний контроль за дотриманням законодавства з питань бухгалтерського обліку, фінансової звітності, господарських відносин, закупівель, а також здійснювати контроль за економним та раціональним використанням коштів.

2. Відшкодувати на користь місцевого бюджету Рівненської територіальної громади матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок оплати неякісної та небезпечної продукції на суму 1218000грн шляхом їх перерахування на бюджетний рахунок НОМЕР_1 або забезпечити виконання ФОП ОСОБА_1 п.1 умов договору від 08.12.2022 № 1 щодо поставки продукції «Жири тваринні» в кількості 10500 кг відповідної якості.

3. Прийняття Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради неефективних управлінських рішень щодо придбання соку в кількості 52500л по ціні 41,02 грн у посередника ФОП ОСОБА_2 , а не у виробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» по ціні 20,00грн призвело до втрат фінансових ресурсів в сумі 1103550грн, яким недотримано п. 6 ст. 7, пп. 1 п. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України в частині недотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів та не забезпечення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, який спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до законодавства. А також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їй цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Враховуючи викладене, надалі неухильно дотримуватися п. 6 ст. 7, пп. 1 п. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України в частині дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів та забезпечення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, який спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до законодавства, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їй цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Відповідно до п. 27 Порядку № 631, вичерпну інформацію про вжиті заходи та виконання цих вимог разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати Управлінню до 29.06.2023.

Вважаючи таку вимогу відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Щодо придбання продукції «Жири тваринні» за договором поставки № l від 08.12.2022.

Так, положенням частини першої статті 67 ГК України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Статтею 179 ГК України встановлені загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання.

Згідно із вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із викладеного слідує, що відносини між суб`єктами господарювання в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, які є обов`язковими для виконання сторонами такого договору.

Як наведено вище по тексту, посадовими особами відповідача проведено у позивача перевірку процедур закупівлі, зокрема, жиру тваринного.

Згідно висновків акту перевірки, відповідачем встановлено, що «Жири тваринні», фактичною кількістю 10314 кг знаходяться в пошкоджених упаковках (в розірваних сміттєвих пакетах чорного і синього кольору та в поліетиленовій плівці білого кольору), без маркування, з цвіллю на поверхні жирів. Окрім того, проведеними під час перевірки закупівлі заходами, не встановлено фактичного виробника та походження такого товару.

Водночас позивач стверджує, що відповідач не врахував, що маркування було зазначено на кожному піддоні, а з 17.03.2023 така продукція перестала бути у розпорядженні позивача, позаяк цей товар вилучений в ході проведення обшуку. Тобто позивач втратив контроль на цією продукцією, тому у останнього відсутній склад будь-якого правопорушення. Крім того, позивач стверджує, що відповідач не приймав товар по якості чи кількості в момент його поставки, не був присутній при цьому, тому його висновок про порушення норм чинного законодавства позивачем ґрунтується на припущеннях та є необґрунтований.

Такі твердження позивача суд уважає неприйнятними з врахуванням наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08.12.2022 між ФОП ОСОБА_1 та Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради укладений договір поставки № 1, предметом якого є поставка жирів тваринних в кількості 10500кг за ціною 116,00 гривень за кілограм без ПДВ на загальну суму 1218000грн без ПІДВ.

Відповідно до пункту 3.4 вказаного Договору, якість товару, що поставляється по договору, має відповідати вимогам стандартів, технічних умов, УкрЦСМ, інших нормативних актів, що встановлюють вимоги до їх якості, і підтверджуватися Декларацією виробника (якісне свідоцтво) та/або Протоколом випробування (дослідження) тощо.

Товар повинен поставлятися в непошкодженій упаковці (тарі). Упаковка (тара) товару повинна забезпечити повне збереження товару від усякого роду пошкоджень, при його транспортуванні, навантаженні та розвантаженні.

Постачальник несе відповідальність перед покупцем за будь-які пошкодження, дефекти, втрати, які сталися з товаром через погану упаковку та/або маркування до моменту передачі товару у власність покупця (пункт 3.5).

Згідно з пунктом 4.1 Договору, прийом товару по кількості та якості проводиться на підставі фактичних даних якості і кількості на складі покупця. Товар приймається у тарі, упакованій то промаркованій. В момент передачі товару покупець візуально оглядає його, не порушуючи цілісності упаковки, тари (не розкриваючи ящиків), перевіряє кількість.

При виявлені у ході приймання товару його невідповідності вимогам стандартів, технічних умов та/або зазначеним у супровідних документах даним, які засвідчують якість товару, сторони складають акт, в якому зазначається якість оглянутого товару та характер виявлених при його прийманні дефектів (недоліків) з обов`язковою фотофіксацією. У разі виникнення спору щодо якості товару кожна із сторін має право ініціювати залучення для вирішення спору незалежної лабораторії (пункт 4.4).

На підставі видаткової накладної від 20.12.2022 № 124, Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради отримав від ФОП ОСОБА_1 товар «Жири тваринні» в кількості 10500кг відповідної якості за ціною 116,00грн за 1 кг без ПДВ на загальну суму 1218000грн без ПДВ.

В свою чергу, Департаментом згідно з платіжним дорученням № 9 від 27.12.2022 слачено для ФОП ОСОБА_1 кошти у сумі 1218000грн за товар «Жири тваринні».

Відповідно до п. 7 ст. 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР, якщо інше не передбачено законом, єдиним документом, яким супроводжуються об`єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна.

Пунктами 2 - 4 статті 22 Закону № 771 передбачено, що оператори ринку повинні мати можливість ідентифікувати інших операторів ринку, що постачають та яким постачаються харчові продукти, тварини, призначені для виробництва харчових продуктів.

Оператори ринку повинні запровадити системи та процедури, шо дають змогу систематизувати інформацію про операторів, що постачають та яким постачаються харчові

продукти.

Інформація, зазначена у цій частині, повинна надаватися на вимогу компетентного органу.

Для забезпечення простежуваності,, харчові продукти, що розміщуються на ринку або будуть введені в обіг, повинні бути належним чином марковані або позначені згідно з документацією чи супроводжуватися інформацією відповідно до вимог законодавства.

Загальні принципи надання та вимоги до інформації про харчові продукти, що надається споживачам, зокрема щодо маркування харчових продуктів, встановлюються Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 06. 12.2018 № 2639- VIII.

У відповідності до пп. 10, 11 п. 1 ст. 1, ст. 4 Закону № 2639, будь-який харчовий продукт, призначений для кінцевого споживача або закладу громадського харчування, має супроводжуватися інформацією про харчовий продукт.

Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача.

Інформація про харчовий продукт - інформація, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення y маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв`язку або усних повідомлень.

Маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону № 2639 для фасованих харчових продуктів, обов`язковою для надання є така інформація:

1) назва харчового продукту;

2) перелік інгредієнтів;

3) будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які наведені у додатку № 1 до цього Закону або походять з речовин чи продуктів, наведених у додатку №1 до цього Закону, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі;

4) кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів у випадках, передбачених цим Законом;

5) кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;

6) мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;

7) будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби);

8) найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера;

9) країна походження або місце походження - у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону;

10) інструкції з використання - у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту;

11) для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об`ємних одиниць фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТ ЗЕД);

12) інформація про поживну цінність харчового продукту;

13) позначення, що ідентифікує партію (лот), до якої (якого) належить харчовий продукт.

Згідно ст. 1 Закону Україну «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної небезпечної продукції» від. 14.01.2000 № 1393-XIV, до неякісної та небезпечної продукції відноситься, зокрема:

- продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися;

- продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.

Як встановлено контрольним заходом, Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради в особі начальника Департаменту Липка В. отримано відповідно до укладеного договору поставки від 08.12.2022 № 1 від ФОП ОСОБА_1 , продукцію - Жири тваринні в кількості 10500 кг відповідної якості за ціною 116,00грн за кілограм без ПДВ на загальну суму 1218000грн без ПДВ.

Вказані жири тваринні супроводжувалися декларацією (посвідчення про якість) виробника від 20.12.2022 № 01122022/12, в якій зазначено що виробником і відправником даної продукції є ФОП ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), а отримувач ОСОБА_1 .

В декларації (посвідчення про якість) виробника від 20.12.2022 № 01122022/12 відсутні посилання на санітарні заходи, технічні умови або стандарти, відповідно яких продукція вироблена.

В графі ДСТУ, ГОСТ, або ТУ на готову продукцію вказано - ДСТУ 4455:2005 «Жири тваринні», а в графі - Інструкція про порядок санітарно-технічного контролю вказано ДСТУ ISO18609:2004 «Жири тваринні».

ДСТУ 4455:2005 «Жири тваринні» - це стандарт який встановлює методи визначення температури спалаху жирів тваринних, рослинних жирів та олії для встановлення їх небезпечності з точки зору виникнення вибуху за наявності залишку гексану або інших розчинників, які присутні.

ДСТУ ISO18609:2004 «Жири тваринні» - цей стандарт встановлює метод визначення неомильних речовин тваринних і рослинних жирів та олій з використанням трьох екстрагувань гексаном.

Із викладеного слідує, що наведені стандарти не є нормативними актами, що встановлюють вимоги до якості жирів тваринних та визначають технічні умови вироблення вказаної продукції.

За наведеного, суд погоджується із твердженням відповідача, що декларація виробника ФОП ОСОБА_3 від 20.12.2022 № 01122022/12, не є належним документом, який посвідчує якість продукції: «Жири тваринні» в кількості 10500кг, прийнятої директором Департаменту економічного розвитку Липком В.С. по видатковій накладній від 20.12.2022 № 124 від ФОП ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу, що під час здійснення контрольного заходу, інші супроводжуючі документи на продукцію під назвою «Жири тваринні» позивачем надані не були.

Таких документів не було долучено і до матеріалів даної адміністративної справи.

Окрім того, під час проведення перевірки відповідачем проведено інвентаризацію, відповідно до якої встановлено, що жири тваринні фактичною кількістю 10314 кг знаходяться відповідно до Договору відповідального зберігання № 04/12-29-2022 від 29.12.2022 в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну» в брикетах прямокутної форми з пошкодженими упаковками (в розірваних сміттєвих пакетах чорно і синього кольору та в поліетиленовій плівці білого кольору) без маркування, з цвіллю на поверхні жирів.

На противагу цьому, жодних доказів, що вказаний товар знаходився у цілих упаковках, з маркуванням, на момент вилучення в ході проведення слідчих дій, суду не надано і судом не встановлено. Тому твердження позивача про те, що станом на час здійснення перевірки вказана продукція перестала бути у розпорядженні позивача, і він втратив за нею контроль, що може бути наслідком пошкодження упаковки та відсутність маркування, є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, вищевикладене вказує на те, що позивачем вказана продукція отримана по видатковій накладні від 20.12.2022 № 124, з недотриманням вимог п. 4.1 Договору поставки від 08.12.2022 № 1.

Суд також звертає увагу, що під час проведення перевірки позивач листом від 21.04.2023 № 08-266 Управлінню Західного офісу додатково надані декларації від 20.12.2022 № 03122022/12 та від 20.12.2022 № 02122022/12, зокрема:

1) Декларація (Посвідчення про якість) виробника від 20.12.2022 № 03122022/12 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , з зазначенням в колонках декларації наступної інформації

- «Найменування продукції» - жири тваринні (Жир топлений яловичий);

- «Дата виготовлення» - грудень 2022 року;

- «Кількість» - 3000кг;

- «Вид тари» - поліетиленова захисна плівка, коробка картонна;

- «Термін зберігання» - 6 місяців;

- «Відповідність вимогам показів, що вимірюються (ДСТУ, ГОСТ або ТУ на готову продукцію)» - відповідно до Протоколу випробувань № 218 від 01.12.2022, виданий випробувальним центром «ВІННИЦЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», виробник ТОВ «ЛАРГА-В».

Також, на поставлені жири тваринні наявний Протокол випробувань № 218 від 01.12.2022, виготовлений випробувальним центром Державного підприємства «ВІННИЦЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» на замовлення ТОВ «ЛАРГА-В», відповідно до якого найменування продукції і НД Жир топлений яловичий від партії 5,00тонн. Згідно з експертним висновком дата виготовлення партії 28.11.2022.

2) Декларація (Посвідчення про якість) виробника від 20.12.2022 № 02122022/12 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , з зазначенням в колонках декларації наступної інформації:

- «Найменування продукції» - жири тваринні (Жир свинний топлений харчовий);

- «Дата виготовлення» - грудень 2022 року;

-«Кількість» - 7500кг;

- «Вид тари» - поліетиленова захисна плівка, коробка картонна;

- «Термін зберігання» - 6 місяців;

- «Відповідність вимогам показів, що вимірюються (ДСТУ, ГОСТ або ТУ на готову продукцію)» - ТУ У10.1-37059699-008-2020 відповідно до Експертного висновку № 001690 п/22 від 15.09.2022, виробник ТОВ «ЄВРО-КОМЕРС».

Також, як встановлено в ході перевірки, на поставлені жири тваринні наявний Експертний висновок № 001690 п/22 від 15.08.2022, при цьому, дата на висновку 15.08.2022 не відповідає даті, вказаній в декларації - 15.09.2022, виготовлений Львівською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області на замовлення ТОВ «ЄВРО-КОМЕРС», відповідно до якого назва продукції 001690п/1/22 - Жир свинний топлений харчовий від партії 90,00тонн. Згідно з експертним висновком дата виготовлення партії з 01.07.2022 по 08.08.2022.

Відповідачем для вказаних в деклараціях товаровиробників ТОВ «ЛАРГА-В», ТзоВ «ЄВРО-КОМЕРС» надано запити від 25.04.2023 № 131705-14/1322-2023 та від 25.04.2023 №131705-14/1323-2023 щодо відвантаження продукції зазначених партій ФОП ОСОБА_3 з наданням відповідних сертифікатів якості/відповідності, посвідчення якості, декларації виробника, експертних висновків, протоколів випробувань.

Відповідно до інформації ТОВ «ЛАРГА-В» від 28.04.2023 б/н, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАРГА-В» договори з ФОП ОСОБА_3 на відвантаження жирів тваринних в кількості 3т з партії 5т не укладались, так як з 03.06.2022 по даний час фактична діяльність підприємства призупинена. Вказана партія в кількості 5т підприємством не виготовлялась, протокол випробувань від 01.12.2022 № 218 товариством не замовлявся та не отримувався.

Згідно з інформацією ТзоВ «ЄВРО-КОМЕРС» від 26.04.2023 б/н, товариством не укладались договори поставки та не відвантажувався вказаний у запиті товар для ФОП ОСОБА_3 .

Крім того, для ФОП ОСОБА_1 , постачальника жирів тваринних та для ФОП ОСОБА_3 , вказаному в деклараціях як виробник жирів, який поставив товароотримувачу ФОГ ОСОБА_1 жири тваринні, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області надані запити від 27.04.2023 № 131705-14/1352-2023 та від 27.04.2023 № 131705-14/1353-2023 щодо відвантаження/виготовлення продукції зазначених партій з наданням відповідних сертифікатів якості/відповідності, посвідчення якості, декларації виробника, експертних висновків, протоколів випробувань, наявності площ сільськогосподарських угідь, власних/орендованих торгівельних, складських та виробничих приміщень.

Як зазначено у акті перевірки, станом на 05.05.2023 інформації від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 до Управління Західного Рівненській області не надійшли.

Таким чином, в ході проведення перевірки не встановлено фактичного виробника та походження жирів тваринних.

Суд зауважує, що наведені обставини позивачем не заперечуються. Жодні доводи чи аргументи на спростування таких обставин позивачем у позовній заяві не наведені.

Отже, в результаті придбання продукції «Жири тваринні», така продукція згідно ст. 1 Закону Україну від 14.01.2000 1 № 393-XIV відноситься до неякісної та небезпечної продукції, що є порушенням п. 3.4, 3.5, 4.4 умов договору поставки від 08.12.2022 № 1.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на принципу ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про те, що в результаті придбання позивачем неякісної та небезпечної для вживання продукції (жирів тваринних), останнім зайво використано бюджетних коштів в сумі 1218000грн, що є порушенням п. 3.4, 3.5, 4.1, 4.4 умов договору поставки від 08.12.2022 № 1, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України в частині обов`язкового виконання сторонами договору та ч. 1 ст. 67, ст. 179 Господарського кодексу України, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Зважаючи на наведене, вимога відповідача в частині п. 2 є правомірною та скасуванню не належить.

Щодо придбання соку в кількості 52500 л по ціні 41,02 грн за договором поставки від 09.12.2022 № 8.

Судом встановлено, що 09.12.2022 за результатами проведеної закупівлі UA-2022-12-09-005192-а за предметом «ДК 021:2015:15320000-7: Фруктові та овочеві соки: Соки», між ФОП ОСОБА_2 та Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради укладено договір поставки від 09.12.2022 № 8, відповідно до змісту якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію «Соки» в кількості 52500л відповідної якості за ціною 41,02грн за літр без ПДВ на суму 2153550грн.

Відповідно до п. 2.3 цього договору, Покупець здійснює оплату за товар на умовах 100 % після оплати на підставі накладної шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів.

Ціна за одиницю Товару складена на підставі середньозважених цін на аналогічні товари в регіоні, станом на дату укладення цього договору (п. 2.4 договору).

На підставі видаткової накладної від 20.12.2022 № 00011222, позивач отримав товар «Соки» в кількості 52500л на суму 2153550грн, який супроводжувався посвідченням про якість № 1705 від 28.12.2022, виданим ПрАТ «Гощанський завод продтоварів».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на принципі ефективності та результативності.

Згідно статті 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль.

За змістом пункту 3 частини першої статті 26 Бюджетного кодексу Украйни контроль за дотриманим бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Як слідує із акту перевірки, в ході проведення контрольного заходу Управлінням встановлено, що посадовими особами Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради не проведений детальний аналіз цін та асортименту товарів, робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань. тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій.

Підтвердженням цього є лист регіонального товаровиробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» № 49 від 19.04.2023, який наданий на запит Управління та в якому зазначено, що ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» продавав свою продукцію (сік) в грудні 2022 року для ФОП ОСОБА_2 за договором поставки від 19.12.2022 № 922 за ціною 20,00грн за 1л.

Суд уважає такі висновки відповідача обґрунтованими та зазначає, що позивач не був позбавлений права самостійно здійснити купівлю вищевказаного товару без використання посередника.

Доводи позивача про те, що він не може змусити будь-якого суб`єкта господарювання вступити з ним в договірні відносини, так як це суперечитиме цивільному законодавству, є непереконливими, відтак неприйнятними з огляду на те, що позивач навіть і не намагався вчинити будь-які дії щодо придбання соку безпосередньо у виробника, зокрема, у ПрАТ «Гощанський завод продтоварів». Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.

З цих же підстав є неприйнятними і посилання позивача на те, що за договором поставки соку від 09.12.2022 № 8, оплата здійснюється на умовах післяплати, в той час, як доказів про те, що ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» працює на таких умовах, немає.

Щодо посилань позивача на статистичний бюлетень , за яким ціна на соки за 1 л у жовтні 2022 становила 35,65грн, то суд враховує наступне.

Судом встановлено, що під час проведення контрольного заходу з метою дослідження закупівельних цін на продукти харчування до цін, врегульованих державою та середньоринкових, середньостатистичних цін було залучено спеціаліста - начальника відділу контролю за регульованими цінами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області ОСОБА_4 .

Так, проведеною перевіркою встановлено, що купівля-продаж досліджуваних товарів була здійснена Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради як оптова торгівля, отже, ціни та торгівельні надбавки, що застосовувались суб`єктами господарювання, не підпадають під державне регулювання.

Разом з тим, відповідно до ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 05.07.2004 № 130 оптова торгівля - вид економічно діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надання пов`язаних із цим послуг.

Пунктом 7 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 6833, передбачено, що торговельними об`єктами у сфері оптової торгівлі є:

- склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний):

- магазин-склад.

Враховуючи вищевикладене, суд уважає, що статистичний бюлетень «Середні ціни на окремі продовольчі товари у жовтні 2022 року», в якому вказано ціну на соки фруктово-ягідні у розмірі 35,65грн за 1 л та який враховувався Департаментом при формуванні ціни на продукцію «Соки», не може братись до уваги, оскільки даний бюлетень містить середні ціни для роздрібної торгівлі у торговій мережі та на міських ринках.

Варто зазначити, що на офіційному сайті ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» (https://gzpt.com.ua/optom/) наведена повна інформація щодо виготовленої продукції, асортименту, умови придбання оптом (гарантована знижка, доставка по всій Україні), контактні телефони.

При цьому, відповідач, як приклад, звернув увагу, що під час контрольного заходу ним встановлено, що за інформацією з відкритої електронної системи закупівель «Prozorro» в процедурі закупівлі UA-2023-03-24-002733-а, ПрАт «Гощанський завод продтоварів» реалізував соки фруктові та овочеві у березні 2023 року для Гощанського закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) «Малятко» Гошанської селищної ради Рівненської області за ціною 27,20грн за 1л, що є значно нижчою, за ціну, яка вказана у договорі поставки від 09.12.2022 № 8.

З приводу тверджень позивача про необґрунтованість відповідачем розрахунків фінансових втрат в сумі 1103550грн внаслідок укладення наведеного вище договору поставки соку, то суд зауважує, що такий розрахунок здійснений відповідачем, виходячи із вартості соку, який був поставлений контрагенту позивача за договором поставки від 19.12.2022 № 922 за ціною 20,00грн за 1л згідно листа регіонального товаровиробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» № 49 від 19.04.2023 та який в подальшому був перепроданий позивачу за ціною вдвічі вищою.

Тобто позивач не вчинив жодних дій щодо придбання такого товару у товаровиробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» за ціною 20грн за 1л, що мало б у підсумку економію коштів платників податків в сумі 1103550грн, натомість уклав договір із посередником на поставку такого товару за ціною 41,02грн за 1л на суму 2153550грн.

На думку суду, такі дії свідчать про прийняття позивачем неефективного управлінського рішення, а тому суд погоджується із висновками акту перевірки про порушення позивачем чинного законодавства в цій частині.

Отже, враховуючи вищевикладене, у зв`язку із прийняттям позивачем неефективного управлінського рішення, що призвело до втрат фінансових ресурсів Рівненської міської територіальної громади в сумі 1103550грн, останнім не дотримано пункту 6 частини першої статті 7, пункту 3 частини першої статті 26 Бюджетного кодексу України в частині не дотримання законності та ефективного використання бюджетних коштів та не забезпечення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Також, суду звертає увагу що у відповідності до абзацу 1 статті 4 Закону № 2939-XII та пункту 35 Порядку № 550, відповідачем у констатуючій частині акту перевірки процедур закупівель від 05.05.2023 № 13-17-05-06/п (Ст. 18, 19 акта) зазначено вид та суть порушення з посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, а також зазначено винних у їх допущенні осіб, відтак, твердження позивача про те, що ні в акті перевірки, ні у вимозі не зазначено посад, виду порушень в яких винні працівники Департаменту, не знайшли свого підтвердження.

Щодо тверджень відповідача, що вимога не породжує правові наслідки (зокрема і обов`язки) для підконтрольної установи і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої та другої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі також - «Закон») головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За приписами частини першої статті 4 Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено право органу державного фінансового контролю, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (пункт 1); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Відповідно до частини другої статті 15 указаного Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі - «Положення № 43»).

Відповідно до пункту 1 Положення № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно із пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - «Порядок № 550»).

Пунктом 2 Порядку № 550, визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Суд зауважує, що предметом оскарження у цій справі є вимога Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області № 131705-14/1623-2023 від 29.05.2023.

Перш за все варто зазначити, що дійсно, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і є обов`язковою до виконання.

Разом з тим, оспорювана вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року у справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 8 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

До того ж, у постанові від 8 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема, обов`язки для свого адресата, а тому наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Тому, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суди, які розглядали справу і наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об`єктивно мали право перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірної вимоги, а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того чи породжує ця вимога права і обов`язки позивача.

У контексті цього питання варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року у справі № 822/2087/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», з якою кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку правову позиція неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 2 листопада 2021 року у справі № 420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі № 826/13003/17.

Дійсно, законність і правильність обчислення розміру визначення збитків, зазначених у цій частині, може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу фінансового контролю до винних осіб, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Проте, оскарження у судовому порядку індивідуально-правового акта, яким у цьому випадку є вимога Держаудитслужби, є гарантованим правом підконтрольного органу в розрізі завдань та принципів адміністративного судочинства.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 500/2489/21 від 09.03.2023 та № 560/4370/22 від 21.03.2023.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що вимога не породжує правові наслідки (зокрема і обов`язки) для підконтрольної установи і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи, є неприйнятними.

Крім того, суд відхиляє лист ГУ Національної поліції в Рівненській області від 26.07.2023 № 8066/24-2023 (а. с. 201), як неналежний доказ.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В свою чергу, ч. 6 ст. 78 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як слідує із змісту наведеного листа, групою слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023180000000071 від 14.03.2023 за ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 367 КК України.

29.05.2023 СУ ГУНП в Рівненській області отримано акт перевірки процедур закупівель за номерами ID: UA-2022-12-09-006374-а, UA-2022-12-09-005192-2, UA-2022-12-09-004678-a, UA-2022-12-09-002290-a, UA-2022-12-09-001566-a, UA-2022-12-08-017646-3, UA-2022-12-08.012175-2, UA-2022-12-08-015891-а, UA-2022-12-08-015413-а в Департаменті економічного розвитку Рівненської міської ради від 05.05.2023 № 13-17-05-06/9п, який долучено до матеріалів даного кримінального провадження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи службовою особою - директором Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, всупереч вимогам Бюджетного кодексу, у порушення вимог договору поставки від 08.12.2022 № 1, під час виконання умов договору, а саме прийому-передачі Товару - жирів тваринних, не належно здійснив прийом Товару, поставленого ФОП ОСОБА_1 , не перевірив його по кількості та якості та прийняв неякісну та небезпечну для здоров`я людини продукцію жири тваринні фактичною кількістю 10314кг в пошкоджених упаковках, без маркування, з цвіллю на поверхні жирів на загальну суму 1218000грн без ПДВ, за відсутності належних документів, що підтверджують якість Товару, чим не забезпечив досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів та не організував контроль за виконанням постачальником умов договору.

Внаслідок чого, в результаті неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов`язків, місцевому бюджету (бюджетна програма місцевого бюджету на 2022 рік «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайної ситуації та наслідків стихійного лиха») спричинено збитки на загальну суму1218000грн, що згідно з п. 3 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

25.07.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Із викладеного слідує, що посадовій особі позивача лише повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, вироку суду, в якому були б встановлені обставини щодо порушення такою посадовою особою вимог договору поставки від 08.12.2022 № 1, станом на час розгляду даної адміністративної справи немає.

За наведеного, такий доказ суд уважає неналежним, оскільки цей лист не встановлює наявність обставин (фактів), що обґрунтовують заперечення відповідача.

Відповідно до частин 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін, суд приходить до переконання про залишення позовної заяви без задоволення.

Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 серпня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради (вул. Поштова, 2, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 02739212)

Відповідач - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (вул. Міцкевича, 14, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40913624)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 Адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Т.О. Комшелюк