Постанова

від 15.12.2023 по справі 460/15693/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/15693/23 пров. № А/857/17217/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року (судді Комшелюк Т.О., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне повний текст рішення складено 16.08.2023) у справі № 460/15693/23 за позовом Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради 30.06.2023 звернувся в суд з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 в якому просить визнати вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про усунення виявлених порушень законодавства №131705-14/1623-2023 від 29.05.2023, складену відносно Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради протиправною та скасувати.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що протоколом позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської міської територіальної громади № 15 від 23.11.2022, Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради доручено негайно забезпечити функціонуючі «Пункти незламності», пункти обігріву продуктами харчування в межах своєї компетенції.

Розпорядженням Рівненського міського голови №1076-р від 23.11.2022 зобов`язано позивача, зокрема, забезпечити пункти обігріву продуктами харчування.

23.11.2022 Рішенням Рівненської міської ради «Про зміни до бюджету Рівненської міської територіальної громади», затверджено зміни на 2022 рік щодо фінансування, видатків по загальному та спеціальному фондах бюджету Рівненської міської територіальної громади в розрізі відповідальних виконавців.

28.11.2022 внесено відповідні зміни до кошторису на 2022 рік.

28.11.2022 наказом Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради № 47 затверджено номенклатуру продуктів харчування.

Рішенням Рівненської міської ради «Про Програму створення місцевого матеріального резерву Рівненської міської територіальної громади для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на 2022-2025 роки» № 2111 від 08 березня 2022 року, зокрема, затверджено Програму створення місцевого матеріального резерву Рівненської міської територіальної громади для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на 2022-2025 роки та, серед інших, визначено Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради (Володимир Липко) головними розпорядниками коштів, виділених на Програму створення місцевого матеріального резерву Рівненської міської територіальної громади для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на 2022-2025 роки.

Розділом 8 Додатку до Програми визначено матеріальні цінності у складі місцевого матеріального резерву, відповідальність за зберігання яких несе позивач.

На виконання вказаних рішень, уповноважена особа позивача - головний спеціаліст відділу економічного аналізу і прогнозу Конончук Я.Г. вирішила внести зміни до річного плану закупівель на 2022 рік та провести закупівлю на придбання визначених в рішенні товарів без застосування порядку проведення відкритих торгів та/або електронного каталогу шляхом укладання договору про закупівлю, про що складено протокол 08.12.2022р. № 58.

За результатами проведених закупівель було укладено договори поставки, зокрема: - договір поставки № 1 від 08.12.2022, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради, відповідно до якого було поставлено Жири тваринні в кількості 10500 кг за ціною 116,00 гривень за кілограм без ПДВ на загальну суму 1218000 грн. без ПДВ; - договір поставки № 8 від 09.12.2022, укладений між ФОП ОСОБА_2 та Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради, відповідно до якого було поставлено соки в кількості в кількості 52500л, за ціною 41,02 грн за літр без ПДВ.

02 травня 2023 року частина (4530 л) отриманих соків було замінено, про що складено накладну на до поставку (заміну) товару.

Вказані договори поставки були виконані сторонами в повному обсязі.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, звернення керівника громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослави Примак від 23.03.2023 № 09/03/2023, проведено перевірку процедур закупівлі за номерами UA-2022-12-09-006374-a, UA-2022-12-09-002290-a, UA-2022-12-09-005192-a, UA-2022-12-09-004678-a, UA-2022-12-09-001566-a, UA-2022-12-08-017646-a, UA -2022-12-08-017175-a, UA-2022-12-08-015891-a a UA-2022-12-08-015413-a в Департаменті економічного розвитку Рівненської міської ради.

За результатами даної перевірки процедур закупівель складений акт перевірки процедур закупівель від 05.05.2023 № 13-17-05-06/п, який підписано Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради 16.05.2023 із запереченнями.

Не погодившись з актом перевірки, позивач надав заперечення № 08-318 від 16.05.2023.

В свою чергу, за наслідками розгляду заперечень, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області підготовлено висновки на заперечення до акту перевірки вищевказаних процедур закупівель від 05.05.2023 № 13-17-05-06/9п, які направлені листом № 131717-14/1607-2023 від 25.05.2023 та згідно з якими заперечення Департаменту не прийняті.

29.05.2023 відповідачем винесена вимога про усунення виявлених порушень, а саме про наявність порушень позивачем ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 67, ст. 179 Господарського кодексу України в результаті придбання продукції «Жири Тваринні» за договором поставки від 08.12.2022р. та порушення п. 6. ст. 7, пп. 1 п. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України в результаті придбання соку в кількості 52500л по ціні 41,02 грн у посередника ФОП ОСОБА_2 , а не у виробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» та, відповідно, вимагає: 1) Розглянути матеріали перевірки закупівлі на службовій нараді та притягнути до дисциплінарної відповідальності працівників, винних у допущенні порушень та здійснювати постійний контроль за дотриманням законодавства з питань бухгалтерського обліку, фінансової звітності, господарських відносин, закупівель, а також здійснювати контроль за економним та раціональним використанням коштів; 2) Відшкодувати на користь місцевого бюджету Рівненської територіальної громади матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок оплати неякісної та небезпечної продукції на суму 1218000 грн шляхом їх перерахування на бюджетний рахунок UA378999980314010535000017527 або забезпечити виконання ФОП ОСОБА_1 п.1 умов договору від 08.12.2022 № 1 щодо поставки продукції «Жири тваринні» в кількості 10500 кг відповідної якості; 3) Прийняття Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради неефективних управлінських рішень щодо придбання соку в кількості 52500л по ціні 41,02 грн у посередника ФОП ОСОБА_2 , а не у виробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» по ціні 20,00 грн призвело до втрат фінансових ресурсів в сумі 1103550 грн, яким недотримано п. 6 ст. 7, пп. 1 п. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України в частині недотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів та не забезпечення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, який спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до законодавства. А також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їй цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Враховуючи викладене, надалі неухильно дотримуватися п. 6 ст. 7, пп. 1 п. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України в частині дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів та забезпечення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, який спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до законодавства, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їй цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Відповідно до п. 27 Порядку № 631, вичерпну інформацію про вжиті заходи та виконання цих вимог разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати Управлінню до 29.06.2023.

Вважаючи таку вимогу відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

За приписами частини 1 статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. А згідно з пунктом 7 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. В силу пункту 6 Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині 2 статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі Порядок № 550).

Пунктом 2 Порядку № 550, визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Суд зауважує, що предметом оскарження у цій справі є вимога Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області № 131705-14/1623-2023 від 29.05.2023.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і є обов`язковою до виконання, а оспорювана вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року у справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема, обов`язки для свого адресата, а тому наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Тому, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суди, які розглядали справу і наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об`єктивно мали право перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірної вимоги, а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того чи породжує ця вимога права і обов`язки позивача.

У контексті цього питання варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року у справі № 822/2087/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку правову позиція висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 2 листопада 2021 року у справі № 420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі № 826/13003/17, від 25 жовтня 2023 року у справі №420/12006/22.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що вимога не породжує правові наслідки (зокрема і обов`язки) для підконтрольної установи і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи є необґрунтованими.

Щодо порушення позивачем частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 67, статті 179 Господарського кодексу України в результаті придбання продукції «Жири тваринні» за договором поставки № l від 08.12.2022, колегія суддів враховує наступне.

Так, положенням частини 1 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Статтею 179 Господарського кодексу України встановлені загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання.

Згідно із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто відносини між суб`єктами господарювання в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, які є обов`язковими для виконання сторонами такого договору.

Згідно висновків Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області в акті перевірки «Жири тваринні», фактичною кількістю 10314 кг знаходяться в пошкоджених упаковках (в розірваних сміттєвих пакетах чорного і синього кольору та в поліетиленовій плівці білого кольору), без маркування, з цвіллю на поверхні жирів. Окрім того, проведеними під час перевірки закупівлі заходами, не встановлено фактичного виробника та походження такого товару.

Судом встановлено, що 08.12.2022 між ФОП ОСОБА_1 та Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради укладений договір поставки № 1, предметом якого є поставка жирів тваринних в кількості 10500 кг за ціною 116,00 гривень за кілограм без ПДВ на загальну суму 1218000 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.4 вказаного Договору, якість товару, що поставляється по договору, має відповідати вимогам стандартів, технічних умов, УкрЦСМ, інших нормативних актів, що встановлюють вимоги до їх якості, і підтверджуватися Декларацією виробника (якісне свідоцтво) та/або Протоколом випробування (дослідження) тощо.

Товар повинен поставлятися в непошкодженій упаковці (тарі). Упаковка (тара) товару повинна забезпечити повне збереження товару від усякого роду пошкоджень, при його транспортуванні, навантаженні та розвантаженні.

Постачальник несе відповідальність перед покупцем за будь-які пошкодження, дефекти, втрати, які сталися з товаром через погану упаковку та/або маркування до моменту передачі товару у власність покупця (пункт 3.5 Договору).

Згідно з пунктом 4.1 Договору, прийом товару по кількості та якості проводиться на підставі фактичних даних якості і кількості на складі покупця. Товар приймається у тарі, упакованій то промаркованій. В момент передачі товару покупець візуально оглядає його, не порушуючи цілісності упаковки, тари (не розкриваючи ящиків), перевіряє кількість.

При виявлені у ході приймання товару його невідповідності вимогам стандартів, технічних умов та/або зазначеним у супровідних документах даним, які засвідчують якість товару, сторони складають акт, в якому зазначається якість оглянутого товару та характер виявлених при його прийманні дефектів (недоліків) з обов`язковою фотофіксацією. У разі виникнення спору щодо якості товару кожна із сторін має право ініціювати залучення для вирішення спору незалежної лабораторії (пункт 4.4 Договору).

На підставі видаткової накладної від 20.12.2022 № 124, Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради отримав від ФОП ОСОБА_1 товар «Жири тваринні» в кількості 10500 кг відповідної якості за ціною 116,00 грн за 1 кг без ПДВ на загальну суму 1218000 грн без ПДВ.

В свою чергу, Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради згідно з платіжним дорученням № 9 від 27.12.2022 сплачено для ФОП ОСОБА_1 кошти у сумі 1218000 грн за товар «Жири тваринні».

Відповідно до частини 7 статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі Закон № 771/97-ВР), якщо інше не передбачено законом, єдиним документом, яким супроводжуються об`єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна.

Частинами 2-4 статті 22 Закону №771/97-ВР передбачено, що оператори ринку повинні мати можливість ідентифікувати інших операторів ринку, що постачають та яким постачаються харчові продукти, тварини, призначені для виробництва харчових продуктів. Оператори ринку повинні запровадити системи та процедури, шо дають змогу систематизувати інформацію про операторів, що постачають та яким постачаються харчові продукти. Інформація, зазначена у цій частині, повинна надаватися на вимогу компетентного органу. Для забезпечення простежуваності, харчові продукти, що розміщуються на ринку або будуть введені в обіг, повинні бути належним чином марковані або позначені згідно з документацією чи супроводжуватися інформацією відповідно до вимог законодавства.

Також суд звертає увагу, що загальні принципи надання та вимоги до інформації про харчові продукти, що надається споживачам, зокрема щодо маркування харчових продуктів, встановлюються Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 06.12.2018 № 2639-VIII (далі Закон № 2639-VIII).

У відповідності до підпунктів 10, 11 пункту 1 статей 1, 4 Закону № 2639-VIII, будь-який харчовий продукт, призначений для кінцевого споживача або закладу громадського харчування, має супроводжуватися інформацією про харчовий продукт.

Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача.

Інформація про харчовий продукт - інформація, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення y маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв`язку або усних повідомлень.

Маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Закону № 2639-VIII для фасованих харчових продуктів, обов`язковою для надання є така інформація: 1) назва харчового продукту; 2) перелік інгредієнтів; 3) будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які наведені у додатку № 1 до цього Закону або походять з речовин чи продуктів, наведених у додатку №1 до цього Закону, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі; 4) кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів у випадках, передбачених цим Законом; 5) кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання; 6) мінімальний термін придатності або дата «вжити до»; 7) будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби); 8) найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера; 9) країна походження або місце походження - у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону; 10) інструкції з використання - у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту; 11) для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об`ємних одиниць фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТ ЗЕД); 12) інформація про поживну цінність харчового продукту; 13) позначення, що ідентифікує партію (лот), до якої (якого) належить харчовий продукт.

Згідно статті 1 Закону Україну «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної небезпечної продукції» від 14.01.2000 № 1393-XIV, до неякісної та небезпечної продукції відноситься, зокрема: - продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися; - продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.

Як встановлено контрольним заходом, Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради в особі начальника Департаменту Липка В. отримано відповідно до укладеного договору поставки від 08.12.2022 № 1 від ФОП ОСОБА_1 , продукцію - Жири тваринні в кількості 10500 кг відповідної якості за ціною 116,00 грн за кілограм без ПДВ на загальну суму 1218000 грн без ПДВ.

Вказані жири тваринні супроводжувалися декларацією (посвідчення про якість) виробника від 20.12.2022 № 01122022/12, в якій зазначено що виробником і відправником даної продукції є ФОП ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), а отримувач ОСОБА_1 .

Так під час проведення контролюючого заходу встановлено, що в декларації (посвідчення про якість) виробника від 20.12.2022 № 01122022/12 відсутні посилання на санітарні заходи, технічні умови або стандарти, відповідно яких продукція вироблена.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу апеляційного суду, що під час контрольованого заходу інші супроводжуючі документи на вищеперераховані харчові продукти не були надані, що не спростовано апелянтом.

Так в декларації (посвідчення про якість) виробника від 20.12.2022 №01122022/12 в графі ДСТУ, ГОСТ, або ТУ на готову продукцію вказано - ДСТУ 4455:2005 «Жири тваринні», а в графі - Інструкція про порядок санітарно-технічного контролю вказано ДСТУ ISO18609:2004 «Жири тваринні».

Однак ДСТУ 4455:2005 «Жири тваринні» - це стандарт який встановлює методи визначення температури спалаху жирів тваринних, рослинних жирів та олії для встановлення їх небезпечності з точки зору виникнення вибуху за наявності залишку гексану або інших розчинників, які присутні. ДСТУ ISO18609:2004 «Жири тваринні» - цей стандарт встановлює метод визначення неомильних речовин тваринних і рослинних жирів та олій з використанням трьох екстрагувань гексаном.

Із викладеного слідує, що наведені стандарти не є нормативними актами, що встановлюють вимоги до якості жирів тваринних та визначають технічні умови вироблення вказаної продукції.

Відтак, декларація виробника ФОП ОСОБА_3 від 20.12.2022 № 01122022/12, не є належним документом, який посвідчує якість продукції: «Жири тваринні» в кількості 10500 кг, прийнятої директором Департаменту економічного розвитку Липком В.С. по видатковій накладній від 20.12.2022 № 124 від ФОП ОСОБА_1 .

Також під час здійснення контрольного заходу, інші супроводжуючі документи на продукцію під назвою «Жири тваринні» позивачем надані не були, що не долучено і до матеріалів даної адміністративної справи.

Доводи апелянта, що на момент проведення перевірки закупівлі жири тваринні перестали бути в розпорядженні Департаменту, так як були вилучені на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/4645/23 від 22.03.2023 не приймається до уваги судом, оскільки контрольним заходом відповідача встановлено, що товар неналежної якості «Жири тваринні» отримано позивачем від постачальника саме на момент поставки.

Окрім того, під час проведення перевірки відповідачем проведено інвентаризацію, відповідно до якої встановлено, що жири тваринні фактичною кількістю 10314 кг знаходяться відповідно до Договору відповідального зберігання № 04/12-29-2022 від 29.12.2022 в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну» в брикетах прямокутної форми з пошкодженими упаковками (в розірваних сміттєвих пакетах чорно і синього кольору та в поліетиленовій плівці білого кольору) без маркування, з цвіллю на поверхні жирів.

Колегія суддів вважає, що апелянтом не надано доказів, що вказаний товар знаходиться у цілих упаковках з маркуванням на момент вилучення в ході проведення слідчих дій, також суд звертає увагу, що під час проведення перевірки позивач листом від 21.04.2023 № 08-266 Управлінню Західного офісу додатково надані декларації від 20.12.2022 № 03122022/12 та від 20.12.2022 № 02122022/12, зокрема: 1) Декларація (Посвідчення про якість) виробника від 20.12.2022 № 03122022/12 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , з зазначенням в колонках декларації наступної інформації: - «Найменування продукції» - жири тваринні (Жир топлений яловичий); - «Дата виготовлення» - грудень 2022 року; - «Кількість» - 3000кг; - «Вид тари» - поліетиленова захисна плівка, коробка картонна; - «Термін зберігання» - 6 місяців; - «Відповідність вимогам показів, що вимірюються (ДСТУ, ГОСТ або ТУ на готову продукцію)» - відповідно до Протоколу випробувань № 218 від 01.12.2022, виданий випробувальним центром «ВІННИЦЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», виробник ТОВ «ЛАРГА-В».

Також, на поставлені жири тваринні наявний Протокол випробувань № 218 від 01.12.2022, виготовлений випробувальним центром Державного підприємства «ВІННИЦЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» на замовлення ТОВ «ЛАРГА-В», відповідно до якого найменування продукції і НД Жир топлений яловичий від партії 5,00 тонн. Згідно з експертним висновком дата виготовлення партії 28.11.2022. 2) Декларація (Посвідчення про якість) виробника від 20.12.2022 № 02122022/12 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , з зазначенням в колонках декларації наступної інформації: - «Найменування продукції» - жири тваринні (Жир свинний топлений харчовий); - «Дата виготовлення» - грудень 2022 року; - «Кількість» - 7500кг; - «Вид тари» - поліетиленова захисна плівка, коробка картонна; - «Термін зберігання» - 6 місяців; - «Відповідність вимогам показів, що вимірюються (ДСТУ, ГОСТ або ТУ на готову продукцію)» - ТУ У10.1-37059699-008-2020 відповідно до Експертного висновку № 001690 п/22 від 15.09.2022, виробник ТОВ «ЄВРО-КОМЕРС».

При поставлені жирів тваринних наявний Експертний висновок № 001690 п/22 від 15.08.2022, при цьому, дата на висновку 15.08.2022 не відповідає даті, вказаній в декларації - 15.09.2022, виготовлений Львівською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області на замовлення ТОВ «ЄВРО-КОМЕРС», відповідно до якого назва продукції 001690п/1/22 - Жир свинний топлений харчовий від партії 90,00 тонн. Згідно з експертним висновком дата виготовлення партії з 01.07.2022 по 08.08.2022.

Відповідачем для вказаних в деклараціях товаровиробників ТОВ «ЛАРГА-В», ТзоВ «ЄВРО-КОМЕРС» надано запити від 25.04.2023 № 131705-14/1322-2023 та від 25.04.2023 №131705-14/1323-2023 щодо відвантаження продукції зазначених партій ФОП ОСОБА_3 з наданням відповідних сертифікатів якості/відповідності, посвідчення якості, декларації виробника, експертних висновків, протоколів випробувань.

Відповідно до інформації ТОВ «ЛАРГА-В» від 28.04.2023 б/н, ТОВ «ЛАРГА-В» договори з ФОП ОСОБА_3 на відвантаження жирів тваринних в кількості 3т з партії 5т не укладались, так як з 03.06.2022 по даний час фактична діяльність підприємства призупинена. Вказана партія в кількості 5т підприємством не виготовлялась, протокол випробувань від 01.12.2022 № 218 товариством не замовлявся та не отримувався.

Згідно із інформацією ТОВ «ЄВРО-КОМЕРС» від 26.04.2023 б/н, товариством не укладались договори поставки та не відвантажувався вказаний у запиті товар для ФОП ОСОБА_3 .

Крім того, для ФОП ОСОБА_1 , постачальника жирів тваринних та для ФОП ОСОБА_3 , вказаному в деклараціях як виробник жирів, який поставив товароотримувачу ФОГ ОСОБА_1 жири тваринні, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області надані запити від 27.04.2023 № 131705-14/1352-2023 та від 27.04.2023 № 131705-14/1353-2023 щодо відвантаження/виготовлення продукції зазначених партій з наданням відповідних сертифікатів якості/відповідності, посвідчення якості, декларації виробника, експертних висновків, протоколів випробувань, наявності площ сільськогосподарських угідь, власних/орендованих торгівельних, складських та виробничих приміщень.

Як зазначено у акті перевірки, станом на 05.05.2023 інформації від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 до Управління Західного Рівненській області не надійшли.

Таким чином, в ході проведення перевірки не встановлено фактичного виробника та походження жирів тваринних, а отже, в результаті придбання продукції «Жири тваринні», така продукція згідно статті 1 Закону № 393-XIV відноситься до неякісної та небезпечної продукції, що є порушенням пунктів 3.4, 3.5, 4.4 умов Договору поставки від 08.12.2022 № 1.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на принципу ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно листа №08-710 від 12.10.2023 Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради повідомив відповідача, що ФОП ОСОБА_1 відшкодовано на користь місцевого бюджету кошти в сумі 1218000,00 грн. згідно Договору поставки від 08.12.2022 №1.

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про те, що в результаті придбання позивачем неякісної та небезпечної для вживання продукції (жирів тваринних), останнім зайво використано бюджетних коштів в сумі 1218000 грн, що є порушенням пунктів 3.4, 3.5, 4.1, 4.4 умов Договору поставки від 08.12.2022 № 1, частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України в частині обов`язкового виконання сторонами договору та частини 1 статті 67, 179 Господарського кодексу України, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Щодо порушення Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради в результаті придбання соку в кількості 52500 л по ціні 41,02 грн за договором поставки від 09.12.2022 № 8, що призвело до втрат фінансових ресурсів в сумі 1103550,00 грн., то колегія суддів враховує наступне.

09.12.2022 за результатами проведеної закупівлі UA-2022-12-09-005192-а за предметом «ДК 021:2015:15320000-7: Фруктові та овочеві соки: Соки», між ФОП ОСОБА_2 та Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради укладено договір поставки від 09.12.2022 № 8, відповідно до змісту якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію «Соки» в кількості 52500 л відповідної якості за ціною 41,02 грн за літр без ПДВ на суму 2153550 грн.

Відповідно до пункту 2.3 Договору, Покупець здійснює оплату за товар на умовах 100 % після оплати на підставі накладної шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів.

Ціна за одиницю Товару складена на підставі середньозважених цін на аналогічні товари в регіоні, станом на дату укладення цього договору (пункту 2.4 Договору).

На підставі видаткової накладної від 20.12.2022 № 00011222, позивач отримав товар «Соки» в кількості 52500 л на суму 2153550 грн, який супроводжувався посвідченням про якість № 1705 від 28.12.2022, виданим ПрАТ «Гощанський завод продтоварів».

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на принципі ефективності та результативності.

Колегія суддів вважає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів досягнути максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно статті 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 26 Бюджетного кодексу Украйни контроль за дотриманим бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Як слідує із акту перевірки, в ході проведення контрольного заходу Управлінням встановлено, що посадовими особами Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради не проведений детальний аналіз цін та асортименту товарів, робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань. тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій.

Зокрема, підтвердженням вказаного є лист регіонального товаровиробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» № 49 від 19.04.2023, який наданий на запит відповідача та в якому зазначено, що ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» продавав свою продукцію (сік) в грудні 2022 року для ФОП ОСОБА_2 за договором поставки від 19.12.2022 № 922 за ціною 20,00 грн за 1л., тобто за ціною, що є вдвічі нижчою за ціну, по якій закупив позивач, що свідчить, що апелянт не був позбавлений права самостійно здійснити покупку відповідного товару.

Доводи позивача про те, що він не може змусити будь-якого суб`єкта господарювання вступити з ним в договірні відносини, так як це суперечитиме цивільному законодавству є необгрунтованими з огляду на те, що позивач навіть і не намагався вчинити будь-які дії щодо придбання соку безпосередньо у виробника, зокрема, у ПрАТ «Гощанський завод продтоварів», відповідних доказів до суду не подав.

Щодо посилань позивача на статистичний бюлетень, за яким ціна на соки за 1 л у жовтні 2022 становила 35,65 грн, то суд враховує наступне.

Судом встановлено, що під час проведення контрольного заходу з метою дослідження закупівельних цін на продукти харчування до цін, врегульованих державою та середньоринкових, середньостатистичних цін було залучено спеціаліста - начальника відділу контролю за регульованими цінами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області ОСОБА_4 .

Так, проведеною перевіркою встановлено, що купівля-продаж досліджуваних товарів була здійснена Департаментом економічного розвитку Рівненської міської ради як оптова торгівля, отже, ціни та торгівельні надбавки, що застосовувались суб`єктами господарювання, не підпадають під державне регулювання.

Разом з тим, відповідно до ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 05.07.2004 № 130 оптова торгівля - вид економічно діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надання пов`язаних із цим послуг.

Пунктом 7 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 6833, передбачено, що торговельними об`єктами у сфері оптової торгівлі є: - склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний): - магазин-склад.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що статистичний бюлетень «Середні ціни на окремі продовольчі товари у жовтні 2022 року», в якому вказано ціну на соки фруктово-ягідні у розмірі 35,65 грн за 1 л та який враховувався позивачем при формуванні ціни на продукцію «Соки», не може братись до уваги, оскільки даний бюлетень містить середні ціни для роздрібної торгівлі у торговій мережі та на міських ринках.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що на офіційному сайті ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» (https://gzpt.com.ua/optom/) наведена повна інформація щодо виготовленої продукції, асортименту, умови придбання оптом (гарантована знижка, доставка по всій Україні), контактні телефони.

При цьому, відповідач, як приклад, звернув увагу, що під час контрольного заходу ним встановлено, що за інформацією з відкритої електронної системи закупівель «Prozorro» в процедурі закупівлі UA-2023-03-24-002733-а, ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» реалізував соки фруктові та овочеві у березні 2023 року для Гощанського закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) «Малятко» Гошанської селищної ради Рівненської області за ціною 27,20 грн за 1л, що є значно нижчою, за ціну, яка вказана у договорі поставки від 09.12.2022 № 8.

Щодо доводів позивача про необґрунтованість відповідачем розрахунків фінансових втрат в сумі 1103550 грн внаслідок укладення наведеного вище договору поставки соку, то суд зауважує, що такий розрахунок здійснений відповідачем, виходячи із вартості соку, який був поставлений контрагенту позивача за договором поставки від 19.12.2022 № 922 за ціною 20,00грн за 1л згідно листа регіонального товаровиробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» № 49 від 19.04.2023 та який в подальшому був перепроданий позивачу за вищою ціною.

Тобто позивач не вчинив жодних дій щодо придбання такого товару у товаровиробника ПрАТ «Гощанський завод продтоварів» за ціною 20 грн за 1л, що мало б у підсумку економію коштів платників податків в сумі 1103550 грн, натомість уклав договір із посередником на поставку такого товару за ціною 41,02 грн за 1л на суму 2153550 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, у зв`язку із прийняттям позивачем неефективного управлінського рішення, що призвело до втрат фінансових ресурсів Рівненської міської територіальної громади в сумі 1103550 грн, останнім не дотримано пункту 6 частини 1 статті 7, пункту 3 частини 1 статті 26 Бюджетного кодексу України в частині не дотримання законності та ефективного використання бюджетних коштів та не забезпечення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Також, у відповідності до абзацу 1 статті 4 Закону № 2939-XII та пункту 35 Порядку № 550, відповідачем у констатуючій частині акту перевірки процедур закупівель від 05.05.2023 № 13-17-05-06/п (ст. 18, 19 акта) зазначено вид та суть порушення з посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, а також зазначено винних у їх допущенні осіб, відтак, твердження позивача про те, що ні в акті перевірки, ні у вимозі не зазначено посад, виду порушень в яких винні працівники Департаменту, не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, позовні вимоги задоволенню не підлягають, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга позивача не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, тому задоволенню не підлягає.

Щодо доводів апелянта про порушення права позивача на змагальність та безпосередню участь у розгляді справи в суду першої інстанції, оскільки ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, то такі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки розгляд справи здійснюється за участі позивача у даній справі, однак в порядку письмового провадження, яке як передбачено пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України є розглядом і вирішенням адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом, також сторони мають право користуватися всіма наданими нормами процесуального законодавства на будь якій стадії розгляду справи із поданням відповідних доказів.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» «Варела Ассаліно проти. Португалії» від 25 квітня 2002 р. у справі (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 460/15693/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 20.12.2023