Рішення

від 15.08.2023 по справі 520/24165/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2023 р. № 520/24165/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кегичівської селищної ради (вул.Волошина, буд.33, смт.Кегичівка, Красноградський район, Харківська область,64003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Кегичівської селищної ради, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення XIX сесії VIII скликання від 29 жовтня 2021 року №4666 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Кегичівську селищну раду код ЄДРПОУ 04396963 Харківська область, Красноградський район, смт.Кегичівка, вулиця Волошина, будинок 33 на найближчій сесії повторно розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ), вхідний № 6667/04-16 від 17 вересня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності розташованої за межами населених пунктів на території Кегичівської селищної ради.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення XIX сесії VIII скликання від 29 жовтня 2021 року №4666 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 24.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 24.11.2021 провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 154/3345/16 за позовом Особа _1 до Володимир-Волинської міської ради, третя особа Особа_2 про визнання незаконним та часткове скасування рішення.

Представником відповідача 29.11.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване позивачем рішення XIX сесії VIII скликання від 29 жовтня 2021 року №4666 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

01.12.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.08.2023 року провадження по справі поновлено.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , в порядку частини 6 статті 118 Земельного кодексу України звернувся до Кегичівської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га із земель комунальної власності, яка знаходиться в межах населеного пункту.

До заяви позивачем було додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, до якої найближчим кадастровим номером є 6323182700:02:000:0198, з копіями документів, що посвідчують особу у відповідності до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України. Вищевказане клопотання з документами було направлено Позивачем цінним листом з описом вкладення по пошті 17.09.2021 року, згідно накладній №6400301307268 та отримане відповідачем від 17.09.2021 року, вхідний №6667/04-16 від 17 вересня 2021 року.

29.10.2021 року Кегичівською селищною радою було прийнято рішення XІХ сесії VIII скликання № 4666 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ".

В оскаржуваному рішенні в якості підстави для відмови зазначалося, що на бажана до відведення у власність земельна ділянка, розташована за межами населених пунктів території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, представлена землями колективної власності.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України. Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ(далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-Ш) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч.1 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97- ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.

Так, згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б)одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в)одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований приписами статті 118 ЗК України.

Зокрема, ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, шо громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Положеннями частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, то Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція із цього приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах від 25.02.2020 по справі за № 723/1964/14-а, від 15.04.2020 по справі за № 638/15764/17, від 15.04.2020 по справі за № 638/15764/17, від 22.04.2020 по справі за № 818/1707/16 та від 14.05.2020 по справі за № 360/536/17-а.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №154/3345/16 (п.п. 47-50):

«…застосуванню підлягає правовий висновок про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України (п. 21 цієї постанови), та правовий висновок про незаконність відмови у наданні дозволу у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі (п. 23 цієї постанови: «У постанові від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 Верховний Суд погодився з тим, що «чинним законодавством не передбачено право сільської ради відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття сільською радою рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі».»).

Застосовуючи ці підходи до справи, що розглядається, Суд звертає увагу, що рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 10.06.2016 № 8/7 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зміни цільового призначення» приймалося за наслідками розгляду заяв обох претендентів - позивача і ОСОБА_2 .

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до пункту 9 оскаржуваного рішення та пояснень представника відповідача, підставою для відмови позивачу в наданні дозволу стали рекомендації постійної депутатської комісії міської ради з питань містобудування, ЖКГ, інфраструктури, комунальної власності, енергозбереження та земельних відносин Володимир-Волинської міської ради, суть яких - надавати ділянки згідно зі списком черговості.

Зазначені обставини не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вичерпний перелік яких передбачено частиною сьомою статті 118 ЗК України.»

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зроблені у постанові від 18 травня 2022 року у справі №154/3345/16, за встановлених в ході розгляду справи обставин, а саме те, що підстави відмови у наданні позивачці дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, які визначені відповідачем у оскаржуваному рішенні, не гуртуються на положеннях земельного законодавства (ч.7 ст. 118 ЗК України), рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Кегичівську селищну раду на найближчій сесії повторно розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 , вхідний № 6667/04-16 від 17 вересня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності розташованої за межами населених пунктів на території Кегичівської селищної ради, суд зазначає про таке.

Згідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, позивач зокрема просив суд зобов`язати Кегичівську селищну раду на найближчій сесії повторно розглянути його клопотання.

Проте, суд позбавлений можливості вважати, що клопотання позивача не буде повторно розглянуто на найближчій сесії Кегичівської селищної ради.

Таким чином, вказані позовні вимоги зверненні на майбутнє, в цій частині права позивача не було порушено, а тому позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання Кегичівської селищної ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею до 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населеного пункту від 17.09.2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кегичівської селищної ради (вул.Волошина, буд.33, смт.Кегичівка, Красноградський район, Харківська область,64003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення XIX сесії VIII скликання від 29 жовтня 2021 року №4666 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Кегичівську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , вхідний № 6667/04-16 від 17 вересня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності розташованої за межами населених пунктів на території Кегичівської селищної ради.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кегичівської селищної ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 33 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.