Ухвала

від 16.08.2023 по справі 520/3205/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

16 серпня 2023 року Справа № 520/3205/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова М.О., розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про відкладення розгляду справи по адміністративній справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд.4,м. Харків,61003) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії-,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд:

1. Припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.11.2011 № ХК 08311073894 на об`єкт: «Офісний центр з об`єктами інфраструктури по вул. Маршала Бажанова, 28 в м. Харкові», категорія складності ІІІ, замовник будівництва - ФО-П ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 );

2. Припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про зміну даних у декларації про початок будівельних робіт за № ХК 103151730209 від 22.06.2015 на об`єкт: «Офісний центр з об`єктами інфраструктури по вул. Маршала Бажанова, 28 в м. Харкові», замовник будівництва - ФО-П ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 );

3. Припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі дозволу на будівельні роботи № ХК 12412029814 від 27.11.2012 на об`єкт: «Офісний центр з об`єктами інфраструктури по вул. Маршала Бажанова, 28 в м. Харкові», замовник будівництва - ФО-П ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 );

4. Припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про зміну даних у дозволі на будівельні роботи за № ХК 124171533721 від 02.06.2017 на об`єкт: «Будівництво офісного центру з об`єктами інфраструктури; АДРЕСА_2 », замовник будівництва - ФО-П ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 );

5. Припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про зміну даних у дозволі на будівельні роботи за № ХК 12412029814-2 від 08.06.2021 на об`єкт: «Будівництво офісного центру з об`єктами інфраструктури по АДРЕСА_2 », ФО-П ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ).

15.08.2023 року до суду від відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить суд:

1. У зв`язку з загрозою здоров`ю, життю та безпеці учасників справи № 520/3205/23 та працівників суду здійснення судочинства за участю припинити до усунення обставин, які зумовили небезпеку;

2. Відкласти розгляд справи № 520/3205/23 за участю відповідача, у зв`язку з воєнними діями;

3. Процесуальні строки по справі № 520/3205/23 за участю відповідача продовжити щонайменше до закінчення воєнного стану, зокрема в частині подання доказів, відзиву, заперечень тощо;

4. Після усунення загрози здоров`ю, життю та безпеці учасників справи та працівників суду надати можливість ознайомитися з матеріалами справи № 520/3205/23 за участю відповідача.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у зв`язку з воєнними діями та побоюваннями за життя, позивач не відвідує місце реєстрації, де і знаходяться документи, які можуть бути доказами по справі, у зв`язку з чим позбавлений можливості скористатися правом на захист.

Суд, аналізуючи зміст клопотання відповідача зазначає, що вказане клопотання фактично є клопотанням про зупинення провадження у справі та перехід до розгляду справи з викликом сторін.

Суд, дослідивши клопотання відповідача, вивчивши матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Порядок та підстави зупинення провадження у справі визначені ст. 236 КАС України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

За приписами пункту 2 вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався Указами Президента України та продовжений до теперішнього часу.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону №389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII (далі - Закон №1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону №1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону №1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону №2232-XII.

Конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Між тим, з огляду на приписи статті 3 Закону №1934-XII, за змістом якої військові частини та органи військового управління (якими у цьому випадку є відповідач) є складовими елементами Збройних Сил України, такі суб`єкти перебувають у їх структурі на постійній основі, що не обумовлено часовими межами або певними подіями, як наприклад завершення воєнного стану.

Однак зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення військового стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Згідно зі статтею 26 Закону №389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

З аналізу статті 26 Закону №389-VIII слідує, що здійснення судами правосуддя на час введення воєнного стану не зупиняється.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 5 частини 1 статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 27 лютого 2023 року по справі №380/7845/21.

Таким чином, суд дійшов висновку, що продовження розгляду справи жодним чином не порушує права відповідача, а норма пункту 5 частини 1 статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Щодо питання викладеного в клопотанні відповідача стосовно розгляду справи за участю відповідача суд зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 статті 257 КАС України).

Предметом розгляду даної справи є припинення права на виконання будівельних робіт. Тобто, дана справа не належить до переліку, визначеного ч. 4 статті 257 КАС України.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Окремо, суд акцентує увагу учасників судового процесу на той факт, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 47, 236, 241, 243, 257 - 262 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання відповідача про зупинення провадження по адміністративній справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд.4,м. Харків,61003) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Клопотання відповідача про перехід до розгляду справи з викликом сторін по адміністративній справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд.4,м. Харків,61003) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Спірідонов М.О.