Постанова

від 16.08.2023 по справі 560/3997/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа №560/3997/18

адміністративне провадження № К/9901/19893/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у складі судді Петричковича А.І. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Охрімчук І.Г. (головуючий), суддів: Капустинського М.М., Мацького Є.М. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Активна Країна Буд"</a> (далі - ТОВ "Активна Країна Буд") до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 6 листопада 2018 року №22/567 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесену відносно ТОВ «Активна Країна Буд».

1.1 На обґрунтування позовних вимог вказує, що не погоджується з висновками відповідача про те, що фізичні особи, які на умовах цивільного договору виконували роботи для ТОВ «Активна Країна Буд», здійснюють трудову функцію без оформлення трудового договору. Перебування фізичних осіб саме в відносинах цивільно-правових (підряду), а не трудових, підтверджується цивільно-правовими договорами, додатковими угодами до цивільно-правових договорів, актами приймання-передачі робіт, видатковими касовими ордерами, платіжними дорученнями, звітом ТОВ «Активна Країна Буд», поданим до ДПІ м. Хмельницького про фізичних осіб, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 21 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 6 листопада 2018 року за №22/567 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесену відносно ТОВ «Активна Країна Буд».

2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач не довів того, що спірні відносини мали ознаки саме трудових відносин. Тобто, відповідач не встановив та не довів, що: особі виплачувалася винагорода більше одного разу за виконувану роботу (оплата носила систематичний характер); робота виконувалась особою за дорученням та під контролем роботодавця; на особу, яка виконує роботу, поширювалися правила трудового розпорядку роботодавця; роботодавець має працівників, з якими укладено трудові договори на аналогічні роботи, які виконуються фізичними особами за цивільно-правовими угодами; має місце недійсність правочинів, укладених з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 16 - 17 жовтня 2018 року посадовими особами управління Держпраці у Хмельницькій області здійснено інспекційне відвідування ТОВ «Активна Країна Буд», за результатами якого складено Акт №22-01/2977-ІВ, яким встановлено, що трудові відносини із ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 не оформлені.

3.2 Трудові договори ТОВ "Активна Країна Буд" у письмовій формі із вищевказаними найманими працівниками (чи шляхом видання наказів про прийом) відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не укладені, до початку допуску працівників до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі - Порядок №413), що підтверджено та встановлено згідно отриманих пояснень. З цього приводу роботодавцем не надано підтверджуючих документів про оформлення трудових відносин із вищевказаними особами.

3.3 Так, 16 жовтня 2018 року о 13 год. 20 хв. інспекторами праці виявлено факт здійснення будівельно-монтажних та оздоблювальних робіт щодо утеплення багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що на території за вказаною адресою (біля будинку, на риштованнях та на підйомниках) знаходилося 9 осіб, які без згоди керівництва надавати будь-які пояснення, у т.ч. письмово, категорично відмовляються. На об`єкт прибув керівник ТОВ "Активна Країна Буд", який з приводу працевлаштування осіб надав ідентичні документи з назвою «цивільно-правовий договір», у яких не визначено будь-якого розміру (визначення, розрахунку) в цифровому значенні вартості виконаних робіт (наданих послуг), в гривневому (грошовому) визначенні, та не містяться посилання на норми Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).

3.4 Крім того, відповідно до частини другої статті 18 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон №2694-ХІІ) працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Отже, роботи з підвищеною небезпекою, зокрема, роботи верхолазні та на висоті, можуть виконуватися виключно працівниками, які працюють згідно з трудовим договором (контрактом).

3.5 23 жовтня 2018 року позивачем подано заперечення до акта інспекційного відвідування, з додатками. Листом від 25 жовтня 2018 року за №4927/18 управління Держпраці у Хмельницькій області надало відповідь, згідно якої відсутність порушення не підтверджується матеріалами інспекційного відвідування.

3.6 6 листопада 2018 року, на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України, управлінням Держпраці у Хмельницькій області прийнята постанова управління Держпраці у Хмельницькій області від 6 листопада 2018 року №22/567 про накладення штрафу у розмірі 1005210 грн.

3.7 Уважаючи прийняту постанову протиправною, ТОВ "Активна Країна Буд" звернулося до суду з адміністративним позовом за захистом порушених прав.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Держпраці у Хмельницькій області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1 На її обґрунтування відповідач зазначив, що роботи, які виконувалися працівниками, можуть виконуватися лише бригадним способом, при взаємодії кількох робітників різних професій, що працюють на умовах трудових договорів. Зміст договорів будівельного підряду, укладений між ТОВ «Активна Країна Буд» та працівниками, суперечить вимогам частини третьої статті 837 ЦК України і договори не могли бути укладені з виконавцями, які не мали дозволу на виконання визначених робіт підвищеної небезпеки, не зареєстрували декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Роботи підвищеної небезпеки виконуються працівниками, які працюють за трудовим договором за умови дотримання роботодавцем всіх вимог безпеки та отримання відповідних дозволів.

5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.

8. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

10. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

11. Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

12. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

13. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

14. Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

15. Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України.

16. Згідно з частинами першою, другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

17. Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 839 ЦК України).

18. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у вересні-жовтні 2018 року позивач уклав з дев`ятьма особами цивільно-правові договори, згідно пункту 1.1 яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи (надати послуги) по утепленню фасаду будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Згідно пунктом 2.1 договорів підставою для підписання документа, який підтверджує виконання робіт виконавцем за цим договором є підписаний акт приймання виконаних робіт на об`єкті.

19. Законом №2694-ХІІ визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

20. Згідно зі статтею 18 Закону №2694-ХІІ працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, а згідно розділу 1 статті 1 Закону №2694-ХІІ працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

21. Відповідно до статті 21 Закону №2694-ХІІ, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинен одержати саме роботодавець.

22. З аналізу наведених норм вбачається, що для виконання робіт з підвищеною небезпекою чинним законодавством висуваються додаткові вимоги як до роботодавця, так і до працівників.

23. Так, положення статті 21 Закону №2694-ХІІ свідчать про те, що саме роботодавець (а не конкретні працівники) отримують відповідний дозвіл.

24. Своєю чергою, стаття 18 вказаного Закону визначає додаткові вимоги до працівників підприємства, яке виконує роботи з підвищеною небезпекою, які полягають у проходженні спеціального навчання і перевірки знань з охорони праці.

25. Визначення чинним законодавством відповідних робіт такими, що містять у собі підвищену небезпеку нерозривно пов`язано із додатковими трудовими гарантіями для працівників, які ризикують життям при здійсненні своїх трудових функцій.

26. Встановлені чинним законодавством додаткові вимоги для виконання робіт з підвищеною небезпекою направлені на додержання основних цінностей - збереження життя та здоров`я людини.

27. Колегія суддів вважає, що роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватися виключно працівниками за трудовими договорами, а не будь-якими особами за цивільно-правовими договорами, у зв`язку з тим, що саме роботодавець одержує дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки і саме на нього покладаються вимоги щодо додержання правил охорони праці при здійсненні небезпечних робіт, у разі відсутності такого договору.

28. Натомість правова природа цивільно-правового договору свідчить про те, що особа, яка виконує роботу здійснює її на власний ризик і власними засобами.

29. У разі укладання товариством цивільно-правового договору на виконання робіт підвищеної небезпеки дозвіл товариства, передбачений статтею 21 Закону №2694-ХІІ, не буде поширюватися на підрядників за цивільно-правовим договором.

30. Також товариство, яке небезпечні роботи доручило здійснити фізичним особам за цивільно-правовим, а не трудовим договором, не може перевіряти дотримання правил охорони праці, що може призвести до травмувань осіб, які виконують небезпечні роботи. При цьому, соціальні гарантії у разі настання нещасних випадків за трудовим договором та цивільно-правовим договором є різними, оскільки трудові гарантії не поширюються на виконавців за цивільно-правовими договорами, які виконують роботу на власний ризик.

31. Верховний Суд у постанові від 4 вересня 2019 року у справі №480/4515/18 виклав правову позицію, згідно якої «оскільки суб`єкт господарювання подає декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства та отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт фізична особа-підприємець (роботодавець), то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт.».

32. Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року (справа №200/9683/20-а) і Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.

33. Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року (справа №813/2961/18) зробив висновок, що монтаж (демонтаж) збірно-роздрібної опалубки стін, перекриття, який обумовлений цивільно-правовим договором є безпосередньою частиною процесу монтажу будинків. При цьому Суд, у вказаній справі, дійшов висновку про трудовий характер правовідносин, а не цивільно-правовий.

34. Застосовуючи вищевказаний підхід Верховного Суду із застосуванням вищенаведених норм чинного законодавства, слід зробити висновок, що у цій справі зазначені будівельні роботи, які виконувалися дев`ятьма особами по цивільно-правових договорах з Товариством, є роботами з підвищеною небезпекою для виконання яких необхідний дозвіл.

35. Відповідно до частини третьої статті 837 ЦК України для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. При цьому, пункт 4.13 ДБН А.3.2-2-2009, передбачає обов`язок підрядника здійснювати допуск до виконання робіт лише тих підрядників, які мають дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки. Отже, для того, щоб виконавці могли виконувати вищезазначені роботи за цивільно-правовими договорами, вони мали мати спеціальний дозвіл.

36. За таких обставин, до виконання вищевказаних будівельних робіт мали залучатися працівники, з якими укладено трудовий договір або особи, які мають відповідний дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а не особи, з якими товариством укладено цивільно-правові договори щодо надання певних послуг.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що трудовий договір з цими особами не укладався.

Крім того, немає даних, які б свідчили про те, що винавцями одержаний спеціальний дозвіл.

38. З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відносини, які склалися між Товариством та 9 особами є не трудовими, а цивільно-правовими.

39. Ураховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій у цій справі неправильно застосували норми матеріального права, а саме статей 18, 21 Закону №2694-ХІІ, що є підставою, передбаченою статтею 351 КАС України, для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Активна Країна Буд"</a> до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: В.М. Кравчук С.М. Чиркін