ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 817/2937/15
касаційне провадження № К/9901/3448/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному ГУ ДФС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 (суддя Сало А.Б.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді - Бучик А.Ю., Шидловський В.Б.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Рівному ГУ ДФС у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, Інспекція, податковий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (далі - орган казначейства), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 форми «В1» №0001061742, визнати протиправною бездіяльність щодо не надання висновку державній казначейській службі про суми відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року, стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 150739,00 грн.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 04.03.16, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 09.06.2015 форми "В1" №0001061742; визнав протиправною бездіяльність Інспекції щодо ненадання висновку до органу казначейства про суми відшкодування податку на додану вартість платнику за лютий 2015 року в сумі 144755,82 грн, червень 2015 року в сумі 5876,00 грн, липень 2015 року в сумі 8206,00 грн; зобов`язав Інспекцію подати до органу казначейства висновок про суми відшкодування податку на додану вартість позивачу за лютий 2015 року в сумі 144755,82 грн, червень 2015 року в сумі 5876,00 грн, липень 2015 року в сумі 8206,00 грн. В решті позовних вимог відмовив.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями із контрагентами позивача, оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків, сприяли отриманню доходу, а відтак зазначені податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.
Інспекція 20.12.2016 звернулась до суду із заявою про перегляд постанови суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
Як на підставу перегляду судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, заявник вказує на відомості отримані від Ягодинської митниці (від 10.10.2016 № 9584/03-70-61), а саме витяг з АСМО «Інспектор» про переміщення через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 в період з 01.01.2012, в якому містяться відомості, що згідно «СМR» в графі перевізник вказано ТОВ «Міко Транс». Наведені обставини, на переконання заявника, спростовують факти правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту витрат на запчастини до транспортних засобів, в тому числі RENAULT Midlum реєстраційний номер НОМЕР_1 , що, в свою чергу, потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.
Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.03.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, залишив без задоволення заяву Інспекції про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Залишаючи заяву без задоволення, суди виходили з того, що відповідь Ягодинської митниці на запит відповідача не є підставою для перегляду судового рішення, оскільки відповідач мав знати про обставини, викладені у листі митного органу і, відповідно, такі обставини не є нововиявленими.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує, що судами залишено поза увагою отримання позивачем інформації від митного органу вже після розгляду даної справи. Скаржник наполягає на неврахуванні судами надання позивачем недостовірної інформації по транспортному засобу, про яку відповідач дізнався після отримання листа від митного органу, в якій зазначено, що позивач послуги з міжнародного перевезення вантажів не надавав.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він обґрунтовував підстави звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача просив залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.08.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 15.08.2023.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних ухвал норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначений у статті 245 КАС України (в редакції, що діяла на момент подання позивачем заяви) й відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті такою підставою є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, нововиявленими вважаються обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі на той час особі, що звертається із заявою. Саме наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.
Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи у зв`язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд, та ознаками яких є їх істотність, наявність під час розгляду справи й невідомість таких обставин.
Істотними обставинами справи вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін з метою розгляду спірної ситуації й могли вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі.
При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Також, слід розрізняти нововиявлені обставини як факти та нові докази як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами, й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи.
Істотними для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду адміністративної справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справі в суді; не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.
В той же час, як зазначили в оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій, посилання відповідача як на нововиявлену у даній справі обставину на лист митного органу, є безпідставними, оскільки про зазначені обставини було і мало бути відомо скаржнику на момент прийняття оскаржуваних рішень. Обставини, які зазначені у листі митного органу, були досліджені судовими інстанціями під час розгляду даної справи.
Відповідачем не було надано жодного доказу на обґрунтування обставин щодо неможливості отримання витягу з АСМО «Інспектор» від Ягодинської митниці під час проведення документальної перевірки чи на час розгляду даної справи у суді.
Відомості, на які посилається заявник у своїй заяві, були відомі контролюючому органу до 20.10.2016, що підтверджується запитом податкового органу від 03.10.2016 на адресу Ягодинської митниці, в якому податковий орган посилається на відомості ПІК «Інспектор».
Враховуючи наведене та з огляду на зміст поданої відповідачем у справі заяви про перегляд судових рішень першої та апеляційної інстанцій за нововиявленими обставинами, касаційний суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному ГУ ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2023 |
Оприлюднено | 17.08.2023 |
Номер документу | 112850562 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні