Ухвала

від 16.08.2023 по справі 760/16485/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/16485/22

2/760/702/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Фареник А. О.

представника позивача- ОСОБА_1

представника відповідача- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ служби у справах дітей та сім`ї Таращанської міської ради про визначення місця проживання дитини, суддя

В С Т А Н О В И В :

Позивач у листопада 2022 року звернулася до суду з позовом до відповідача та просить визначити місце проживання дитини, сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею.

Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 30 січня 2023 року до участі в справі в якості 3-ї особи був залучений Відділ служби у справах дітей та сім`ї Таращанської міської ради, оскільки, за повідомленням Органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, позивач разом з дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно з ч.5 ст.19 СК України Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до пункту 72 постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24 вересня 2008 року для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Протягом тривалого часу Відділ служби у справах дітей та сім`ї Таращанської міської ради під різними приводами ухиляється від виконання покладеного на нього законом обов`язку.

При цьому представник відповідача в судовому засіданні заявив, що відповідач на засідання комісії не викликався і будь-які документи з приводу спору в суді та необхідні для надання Висновку у нього не витребовувалися.

Заперечує проти відсутності спору і наполягає на вирішенні спору судом.

З урахуванням цього, ухилення 3-ї особи від виконання покладеного на нього обов`язку просить витребувати передбачений ст.19 СК України висновок шляхом постановлення ухвали.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частиною 7, 8 ст. 84 ЦПК України встановлено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача та витребування передбаченого ч.5 ст.19 СК України Висновку шляхом постановлення ухвали.

Суд враховує, що відповідно до ч. ч.2, 3 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, в тому числі :

1) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

2) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

3) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

4) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

З точки зору цивільного процесуального законодавства підставами для застосування заходів процесуального примусу є:

а) порушення встановлених у суді правил;

б) протиправне перешкоджання здійсненню судочинства.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є: розумність строків розгляду справи судом.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Цивільний процесуальний закон встановлює граничні строки розгляду цивільних справ: загальний - не більше 2 місяців із дня відкриття провадження у справі та спеціальний- не більше одного місяця (справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів).

Відповідно до ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Види заходів процесуального примусу визначені в ст.144 ЦПК України.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Витребувати від:

- Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області передбачений ст.19 Сімейного кодексу України Висновок щодо розв`язання спору між сторонами про визначення місця проживання дитини.

Попередити Таращанську міську раду про наслідки невиконання судового рішення, передбачені ст.ст.143, 144 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва