Рішення

від 11.07.2023 по справі 159/725/23

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/725/23

Провадження № 2/169/178/23

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Хвіц Г.Й.

за участю: секретаря судового засідання Мисюка П.З.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Ковальчука В.С.

представника відповідача

ПП «ДІМ ВЕР ТРАНС» - адвоката Овсієнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЕРША», Приватного підприємства «Дім Вер Транс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

08 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовом до ПрАТ «СК «ПЕРША», ПП «Дім Вер Транс» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 12 червня 2022 року о 21 годині 00 хвилин на автодорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 467 км, з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT VARIANT», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Постановою Турійського районного суду Волинської області від 27 вересня 2022 року встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та на підставі статті 38 КУпАП провадження у справі закрито через закінчення строку, протягом якого може бути накладене адміністративне стягнення. Відповідно до висновку експерта № 2555 згідно автотоварознавчої експертизи від 04 січня 2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_2 , складає 222 851.43 гривень, а завданий йому матеріальний збиток в результаті пошкодження транспортного засобу - 207 375.58 гривень. Висновком експерта № 057 згідно експертного автотоварознавчого дослідження від 27 січня 2023 року підтверджується залишкова вартість автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_2 , після ДТП, в розмірі 120 299.23 гривень. Крім того, пошкодженням транспортного засобу йому було завдано моральної шкоди. Вказуючи, що власником автомобіля марки «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та роботодавцем останнього є ПП «Дім Вер Транс», цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЕРША», що виплатила йому страхове відшкодування в розмірі 61 642.97 гривень, однак цієї суми недостатньо для повного відшкодування завданої йому шкоди, то позивач просив стягнути з відповідача ПрАТ «СК «ПЕРША» 66 900 гривень страхового відшкодування, з відповідача ПП «Дім Вер Транс» - 20 176.35 гривень на відшкодування майнової шкоди та 10 000 гривень моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судові витрати.

10 лютого 2023 року суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області своєю ухвалою передала зазначену справу за підсудністю на розгляд до Турійського районного суду Волинської області.

Суддя Турійського районного суду Волинської області своєю ухвалою від 08 березня 2023 року прийняла справу до провадження, а ухвалою від 13 березня 2023 року - відкрила провадження у справі та призначила її до розгляду у судовому засіданні.

Відповідач - ПП «Дім Вер Транс» подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЕРША» та відповідно до Полісу №206631031 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000 гривень, розмір франшизи - 500 гривень. Із наданих позивачем висновків експерта видно, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу - 222 851.43 гривень перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження - 207 375.58 гривень, а тому позивачу як власнику пошкодженого автомобіля підлягає до відшкодування різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП (207 375.58 гривень - 120 299.23 гривень), що не перевищує ліміт страхового відшкодування, а отже, має бути сплачена ПрАТ «СК «ПЕРША». Вказуючи, що майнова шкода, завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, повністю покривається страховиком, а доказів заподіяння йому моральної шкоди позивач не надав, відповідач - ПП «Дім Вер Транс» просив у задоволенні позову щодо нього відмовити та стягнути з позивача на його користь судові витрати.

Представник відповідача - ПрАТ «СК «ПЕРША» у відзиві на позовну заяву позов визнала частково, на суму 25 433.38 гривень, посилаючись на те, що із наданих позивачем висновків експерта видно, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу - 222 851.43 гривень перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження - 207 375.58 гривень, а тому позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля, підлягає до відшкодування різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, що становить 87 076.35 гривень (207 375.58 гривень - 120 299.23 гривень). Вказуючи, що згідно з платіжною інструкцією №137 від 16 січня 2023 року ПрАТ «СК «ПЕРША» виплатила позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 61 642.97 гривень, то до сплати останньому підлягає 25 433.38 гривень (87 076.35 гривень - 61 642.97 гривень), а в решті позову щодо ПрАТ «СК «ПЕРША», як і у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, які не підтверджені жодними доказами, просила відмовити та розглядати справу без участі представника відповідача - ПрАТ «СК «ПЕРША».

Суд своєю ухвалою від 03 квітня 2023 року залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ковальчук В.С. позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «СК «ПЕРША» - Олексієнко О.І. у судове засідання не з`явилася, у поданому відзиві на позовну заяву просила розгляд вказаної справи проводити без участі представника ПрАТ «СК «ПЕРША».

Представник відповідача ПП «Дім Вер Транс» -адвокат Овсієнко О.В. просила у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо ПП «Дім Вер Транс» відмовити з підстав, зазначених у відзиві, та стягнути з позивача на користь ПП «Дім Вер Транс» витрати за надання професійної правничої допомоги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ковальчука В.С., представника відповідача ПП «Дім Вер Транс» -адвоката Овсієнко О.В., свідка ОСОБА_3 , дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Як установив суд, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT VARIANT», номерний знак НОМЕР_2 , 2007 року випуску (а. с. 6).

12 червня 2022 року о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_2 на автодорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 467 км, керував автомобілем марки «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості для руху, під час обгону транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку, не впевнився в безпечності маневру, здійснив зіткнення з автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT VARIANT», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив факт зіткнення 12 червня 2022 року автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT VARIANT», номерний знак НОМЕР_2 , під його керуванням з автомобілем марки «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Турійського районного суду Волинської області від 27 вересня 2022 року встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та на підставі статті 38 КУпАП провадження у справі закрито через закінчення строку, протягом якого може бути накладене адміністративне стягнення (а. с. 9-10).

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №206631031), яким була застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , - ПП «Дім Вер Транс», страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 130 000 гривень, розмір франшизи - 500 гривень (а. с. 7).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

26 грудня 2022 року власник пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «ПЕРША» із заявою про виплату страхового відшкодування (а. с. 8).

Відповідно до страхового акту №ЦВ23212 від 11 січня 2023 року, розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну власнику пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_2 , становить 61 642.97 гривень (а. с.71).

Згідно з платіжною інструкцією №137 від 16 січня 2023 року ПрАТ «СК «ПЕРША» виплатила позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 61 642.97 гривень (а. с. 76).

Відповідно до висновку експерта №2555 згідно автотоварознавчої експертизи від 04 січня 2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_2 , складає 222 851.43 гривень, а завданий йому матеріальний збиток в результаті пошкодження транспортного засобу, що є його ринковою вартістю на момент ДТП, - 207 375.58 гривень (а. с. 11-16).

Висновком експерта №057 згідно експертного автотоварознавчого дослідження від 27 січня 2023 року підтверджується залишкова вартість автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_2 , після ДТП, в розмірі 120 299.23 гривень (а. с. 37-39).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За змістом статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а також - незалежно від вини заподіювача шкоди, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2021 року у справі №753/11069/16.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Із наданих позивачем висновків експерта видно, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу - 222 851.43 гривень перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження - 207 375.58 гривень, а тому позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля, відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає до відшкодування різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що становить 87 076.35 гривень (207 375.58 гривень - 120 299.23 гривень).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18).

Встановлено, що згідно з Полісом №206631031 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , ПП «Дім Вер Транс», що є роботодавцем останнього, на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЕРША», що виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 61 642.97 гривень.

Враховуючи вищевикладене, те, що відповідно до Полісу №206631031 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000 гривень, розмір франшизи - 500 гривень; позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля, підлягає до відшкодування різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що становить 87 076.35 гривень, та що ПрАТ «СК «ПЕРША» виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 61 642.97 гривень, то суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: про стягнення з ПрАТ «СК «ПЕРША» на користь ОСОБА_1 25 433.38 гривень (87 076.35 гривень - 61 642.97 гривень) страхового відшкодування, а в решті позову щодо ПрАТ «СК «ПЕРША» слід відмовити.

Враховуючи, що майнова шкода, завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не перевищує ліміту відповідальності страховика - ПрАТ «СК «ПЕРША» та повністю покривається ним, у позові ОСОБА_1 до ПП «Дім Вер Транс»про відшкодування 20 176.35 гривень майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, слід відмовити.

Крім того, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача ПП «Дім Вер Транс»10 000 гривень моральної шкоди.

Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить з конкретних установлених обставин цієї справи, оцінки ступеня та глибини моральних страждань позивача, яких він зазнав внаслідок пошкодження його майна, порушення його нормального укладу життя, та враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності завданої моральної шкоди, вважає доцільним та достатнім стягнути з відповідача ПП «Дім Вер Транс» на користь позивача ОСОБА_1 3 000 гривень моральної шкоди.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними та допустимими доказами, відповідно до зазначених вище норм матеріального права, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення позову і стягнення з відповідача - ПрАТ «СК «ПЕРША» на користь ОСОБА_1 25 433.38 гривень страхового відшкодування та з відповідача ПП «Дім Вер Транс» на користь позивача ОСОБА_1 3 000 гривень моральної шкоди.

В решті позову слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

На підтвердження понесених витрат за проведення експертиз позивач надав рахунки - фактури від 12 грудня №2555 на суму 4 290.25 гривень та від 26 січня 2023 року №057 на суму 1 000 гривень, а також дублікати квитанцій про сплату коштів всього на суму 5 290.25 гривень (а. с. 40-43).

Крім того, відповідно до квитанції від 08 лютого 2023 року позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 147.20 гривень (1 073.60 гривень * 2) (а. с. 4).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач доказів не надав, зазначивши у позовній заяві, що такі докази будуть надані суду не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, що позбавляє суд можливості здійснити розподіл таких витрат.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково: на суму 28 433.38 гривень (25 433.38 гривень майнової шкоди з відповідача ПрАТ «СК «ПЕРША» + 3 000 гривень моральної шкоди з відповідача ПП «Дім Вер Транс»), що від ціни позову (97 076.35 гривень) складає 29.29 %:, з яких 26.20 % з відповідача ПрАТ «СК «ПЕРША» та 3.10% з відповідача ПП «Дім Вер Транс»,то з відповідача - ПрАТ «СК «ПЕРША» на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 1 386.05 гривень (5 290.25 гривень *26.20%) витрат за проведення експертиз та 562.57 гривень (2 147.20 гривень *26.20%) судового збору, а з відповідача - ПП «Дім Вер Транс»- 66.56 гривень (2 147.20 гривень * 3.10%) судового збору.

Крім того, відповідач - ПП «Дім Вер Транс» у відзиві на позовну заяву просив стягнути з позивача ОСОБА_1 на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат ПП «Дім Вер Транс»надав договір про надання правової допомоги від 16 березня 2023 року та орієнтовний розрахунок суми витрат за надану правову допомогу, відповідно до яких вартість послуг, що складає 6 000 гривень, оплачена ПП «Дім Вер Транс» та отримана адвокатом Овсієнко О.В. (а. с. 63-64).

Враховуючи, що вимоги позивача до відповідача ПП «Дім Вер Транс» задоволені частково: на суму 3 000 гривень моральної шкоди, що від ціни позову складає 3.10 %, то з позивача ОСОБА_1 на користь ПП «Дім Вер Транс» слід стягнути 5 814 гривень (6 000 гривень *96.90% (100%-3.10%)) витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Позивач клопотання про їх зменшення не заявляв, не співмірності цих витрат наданим адвокатом послугам не спростував.

На підставі викладеного, статей 22, 23, 1166, 1187, 1194 ЦК України, статей 22, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись статтями 133, 141, 263 - 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЕРША», Приватного підприємства «Дім Вер Транс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЕРША» на користь ОСОБА_1 25 433 (двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять три) гривні 38 (тридцять вісім) копійок страхового відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Дім Вер Транс» на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЕРША» на користь ОСОБА_1 1 386.05 ( одну тисячу триста вісімдесят шість) гривень 05 (п`ять) копійок витрат за проведення експертиз та 562 (п`ятсот шістдесят дві) гривні 57 (п`ятдесят сім) копійок судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства «Дім Вер Транс» на користь ОСОБА_1 66 (шістдесят шість) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Дім Вер Транс» 5 814 (п`ять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 , житель: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області 07 квітня 1997 року.

Ім`я представника позивача - Ковальчук Василь Сергійович , місце перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серія паспорта невідомі.

Найменування відповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЕРША», місцезнаходження: вул. Фізкультури, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ: 31681672.

Ім`я представника відповідача - Олексієнко Оксана Ігорівна, місце перебування: АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Вишгородським РВ ГУ УМВС України в Київській області 01 червня 2011 року.

Найменування відповідача - Приватне підприємство «Дім Вер Транс», місцезнаходження: вул. Бобрика, 15/3, смт Турійськ, Волинська область, код ЄДРПОУ: 40945572.

Ім`я представника відповідача - Овсієнко Оксана Володимирівна, жителька: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серія паспорта невідомі.

Ім`я третьої особи - ОСОБА_2 , житель: АДРЕСА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серія паспорта невідомі.

Головуючий

Повне рішення складено 24 липня 2023 року.