Рішення

від 01.08.2023 по справі 199/5346/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5346/21

(2/199/79/23)

РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.

при секретареві Буточкіній М.К.,

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів Єлісєєва О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про виділ в натурі частини будинку та частини земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про виділ в натурі частини будинку та частини земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилалися на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 травня 2018 року, виданого приватний нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журавель В.Ю. зареєстрованого в реєстрі під №370, ОСОБА_4 належить 36/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_7 .

Також, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 травня 2018 року, виданого приватний нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журавель В.Ю. зареєстрованого в реєстрі під №372, ОСОБА_4 належить частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0975 га, кадастровий номер - 1210100000:01:460:0031 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить інша частина вказаного домоволодіння.

Позивач неодноразово зверталася до відповідачів з приводу поділити майно в натурі, однак відповідачі у добровільному порядку ділити майно не мають наміру. Тому позивач вимушена звернутися до суду в інтересах своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_4 .

Таким чином позивач, з урахування уточнених позовних вимог просить виділити в натурі неповнолітній ОСОБА_4 у володінні і користування 41/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. А-1, А1-1, А2-1, житловою площею 49,5 кв.м., загальною площею 98,1 кв.м., сарай - Г, душ - Д, душ - Е, туалет - Ж, навіс -З згідно варіанта №2 висновків комплексної судової будівельно-технічної експертизи; виділити в натурі неповнолітній ОСОБА_4 у володінні і користування частину земельної ділянки площею 0,0975 га, кадастровий номер - 1210100000:01:460:0031 згідно варіанта №3 висновків комплексної судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О.

Ухвалою від 09.08.2021 відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та по справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.10.2021 по справі призначено судову будівельно-технічнк експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 24.10.2022 поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 22.11.2022 провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 29.03.2023 поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 25.05.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні змісту уточнених позовних вимог, на задоволенні позову наполягав. Позивач у судове засідання не з`явився.

Відповідачі у судове засіданні не з`явилися. Представник відповідачів - Адвокат Єлісєєв О.Д. у судовому засіданні проти позову заперечував, надавши відзив на позов. (а.с.29-31).

Заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 травня 2018 року, виданого приватний нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журавель В.Ю. зареєстрованого в реєстрі під №370, ОСОБА_4 належить 36/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_7 .

Також, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 травня 2018 року, виданого приватний нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журавель В.Ю. зареєстрованого в реєстрі під №372, ОСОБА_4 належить частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0975 га, кадастровий номер - 1210100000:01:460:0031 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить інша частина вказаного домоволодіння.

Таким чином, сторонам у справі належить на праві спільної власності спірне нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: домоволодіння АДРЕСА_1 .

І крім того, сторонам на праві приватної власності належить земельна ділянка, що знаходиться за адресою: домоволодіння АДРЕСА_1 , кадастровий 1210100000:01:460:0031.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) , тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

За змістом ч. 1 ст.356, ч. ч. 1, 2 ст.358 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

У ч. 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13 зазначено, що «частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні».

З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 березня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц (провадження № 14-43цс20).

Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 року в справі № 295/451/16-ц.

Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16 вказавши також, що виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Відповідно до п.6 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).

Згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 року, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Так, згідно висновку експерта №6041-6044-21 від 13.03.2023 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, вказано, що за технічними показниками об`єкт нерухомого майна, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 може бути поділено, теж саме зазначено про розподіл земельної ділянки площею 0,0975 га, кадастровий номер - 1210100000:01:460:0031. (а.с.88-138).

Згідно із статтею 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.

Статтею 88 ЗК України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник у спільній частковій власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

В постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20) зроблено висновок про те, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до частин першої, другої статті 76, частини першої статті 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Аналіз матеріалів свідчить, що згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13.03.2023, суду запропоновано технічно можливі варіанти поділу житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також варіант розділу присадибної земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, врахувавши позицію сторін, суд приходить до висновку, щодо виділення в натурі 36/100 частини домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності в порядку спадкування за законом ОСОБА_4 , згідно другого варіанту розподілу висновку судових експертів, а саме: квартира АДРЕСА_2 (зафарбовано жовтим кольором): житловий будинок літ. А-1; кв. №1: 5,4 кв.м. (обладнати під кухню); приміщення 1-13 (5,4 кв.м.); кв. №2: 42,9 кв.м.; приміщення 1-3 (23,2 кв.м.); приміщення 1-4 (7.1 кв.м.); приміщення 1-6 (12,6 кв.м.). Прибудова літ. А2-1: кв. №1: 25,7 кв.м.; приміщення 1-8 (13,5 кв.м.); приміщення 1-7 (2,4 кв.м.); приміщення 1-10 (5,3 кв.м.); приміщення 1-11 (3,6 кв.м.); кв. №2: 11,0 кв.м.; приміщення 1-5 (11,0 кв.м.). Згідно другого варіанту розподілу висновку судових експертів необхідно виконати переобладнання по житловому будинку: улаштувати перегородку в приміщеннях 1-4 для утворення приміщень 1-4 та приміщень 1-13 (обладнати під кухню приміщення 1-12); віконний отвір в приміщеннях 1-11 переобладнати у дверний отвір.

Виділити в натурі 36/100 земельної ділянки за кадастровим номером - 1210100000:01:460:0031 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , згідно другого варіанту розподілу судових експертів, а саме: земельної ділянки 1210100000:01:460:0031, загальною площею 351,0 кв.м.( зафарбовано жовтим кольором), а саме: СК: 8,37 кв.м. (для проходу до квартири АДРЕСА_3 та городу); 43,35 кв.м. поряд з квартирою АДРЕСА_3 та городом.

Стягнути з ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 грошову компенсацію у розмірі 54 660 грн. 00 коп.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням їх уточнення, підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду судові витрати віднести на рахунок сторін по справі.

Керуючись ст. ст. 10,13,18, 81, 258, 259, 263-265, 354ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 204, 257, 261, 267, 536 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про виділ в натурі частини будинку та частини земельної ділянки - задовольнити.

Виділити в натурі 36/100 частини домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності в порядку спадкування за законом ОСОБА_4 , згідно другого варіанту розподілу висновку судових експертів, а саме: квартира АДРЕСА_2 (зафарбовано жовтим кольором):

Житловий будинок літ. А-1;

кв. НОМЕР_3: 5,4 кв.м. (обладнати під кухню)

-приміщення 1-13 (5,4 кв.м.)

кв. НОМЕР_4: 42,9 кв.м.

-приміщення 1-3 (23,2 кв.м.)

-приміщення 1-4 (7.1 кв.м.)

-приміщення 1-6 (12,6 кв.м.)

Прибудова літ. А2-1:

кв. НОМЕР_3: 25,7 кв.м.

-приміщення 1-8 (13,5 кв.м.)

-приміщення 1-7 (2,4 кв.м.)

-приміщення 1-10 (5,3 кв.м.)

-приміщення 1-11 (3,6 кв.м.)

кв. НОМЕР_4: 11,0 кв.м.

-приміщення 1-5 (11,0 кв.м.)

Згідно другого варіанту розподілу висновку судових експертів необхідно виконати переобладнання по житловому будинку:

-улаштувати перегородку в приміщеннях 1-4 для утворення приміщень 1-4 та приміщень 1-13 (обладнати під кухню приміщення 1-12);

-віконний отвір в приміщеннях 1-11 переобладнати у дверний отвір.

Стягнути з ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 грошову компенсацію у розмірі 54 660 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 00 коп.

Виділити в натурі 36/100 земельної ділянки за кадастровим номером - 1210100000:01:460:0031 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , згідно другого варіанту розподілу судових експертів, а саме: земельної ділянки 1210100000:01:460:0031, загальною площею 351,0 кв.м.( зафарбовано жовтим кольором), а саме:

-СК: 8,37 кв.м. (для проходу до квартири АДРЕСА_3 та городу);

-43,35 кв.м. поряд з квартирою 1 та городом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів.

Суддя О.О.Богун

01.08.2023