Рішення

від 02.08.2023 по справі 357/10055/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10055/22

Провадження № 2/357/85/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В.П.,

секретар судового засідання - Чайка О.В.,

за участю представника позивача - Бассараба В.І. , представника позивача - Ковбасюк-Бобрової А.І. , представника відповідача - адвоката Радецької Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 3» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території (внески), та комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 3» (далі - «Позивач») звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_3 (далі - «Відповідач») про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території (внески), та комунальні послуги.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на наступні обставини.

Позивач є власником:

- квартири АДРЕСА_1 загальною площею 132,4 м2, що підтверджується інформаційною довідкою за № 301183027 від 22.02.2022 року;

- квартири АДРЕСА_2 загальною площею 236,3 м2, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.08.2008 року;

- квартири АДРЕСА_3 загальною площею 125,5 м2, що підтверджується інформаційною довідкою за № 161421354 від 26.03.2019 року;

- квартири АДРЕСА_4 загальною площею 109,8 м2, що підтверджується інформаційною довідкою за № 161440561 від 19.03.2019 року;

- нежитлового приміщення НОМЕР_4 загальною площею 57,0 м2, що підтверджується інформаційною довідкою за № 300925101 від 22.02.2022 року;

- нежитлового приміщення НОМЕР_5 загальною площею 117,4 м2, що підтверджується інформаційною довідкою за № 300934509 від 22.02.2022 року;

- нежитлового приміщення НОМЕР_3 загальною площею 290,6 м2, що підтверджується інформаційною довідкою за № 301179611 від 22.02.2022 року в будинку по АДРЕСА_5 , та є співвласником багатоквартирного будинку в якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя,3».

Щомісяця ОСББ «Гоголя, 3» нараховує Відповідачу на підставі укладеного договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» за №6047 від 28.11.2013 року вартість послуги за споживання холодного водопостачання та водовідведення, на підставі договору про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, укладеного з Приватним акціонерним товариством «КАТП-1028» за №1876-19 від 23.11.2018 року, нараховує Відповідачу вартість послуги з вивезення та захоронення побутових відходів.

Позивач належним чином, регулярно та в повному обсязі не здійснює оплату вартості наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті внесків та за споживання комунальних послуг, яка станом на 31.08.2022 року становить 141977,69 гривень.

З огляду на викладене Позивач просив стягнути з Відповідача заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, заборгованість по комунальним послугам в розмірі 141977,69 гривень, а також судові витрати.

Історія справи. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.

23.11.2022 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 а.с. 86).

19.12.2022 року до канцелярії суду представником Позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, до якої додано позовну заяву із зменшеними позовними вимогами. У зв`язку із частковою добровільною сплатою суми заборгованості Позивач просив стягнути з Відповідача заборгованість зі сплати комунальних послуг у розмірі 38389,12 гривень, а також судові витрати (т.1 а.с. 96-97, 98-105).

20.12.2022 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т.1 а.с. 142).

20.12.2022 року судове засідання відкладено за клопотання представника Відповідача (т.1 а.с. 148, зворот).

09.01.2023 року до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому той просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначив, що умови Договору №6047 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 28.11.2013 року на думку Відповідача не є достатньою правовою підставою для нарахування та стягнення заявленого розміру заборгованості. Позивачем не підтверджено в передбаченому законом порядку наявність правових підстав для нарахування та стягнення з Відповідача заборгованості та не обґрунтовано її розміри. Зазначив, що надана Позивачем копія платіжного доручення №562 від 15.09.2022 року на суму 13354,80 гривень про оплату СБББ «Гоголя, 3» на рахунок ТОВ «Білоцерківвода» є лише підтвердженням оплати ОСББ «Гоголя, 3» нарахувань по всьому багатоквартирному будинку за загальнобудинковим лічильником та не підтверджує обсяги спожитої води Відповідачем. Наголосив, що після закінчення терміну повірки №9257690, який розміщено в підвальному приміщенні №60, його було замінено на лічильник №220052384Х на наступний день після обстеження вузла обліку водопостачання та зняття показників води із лічильника №9257690, показник якого становив 2261. Підкреслив, що згідно з наданими Позивачем рахунками за серпень 2022 року вказано показники лічильника «поточні - 2138» та «попередні-2138», при цьому як було отримано такі показники та на підставі чого їй невідомо. Крім того, Актом обстеження вузла обліку водопостачання від 18.05.2022 року по нежитловому підвальному приміщенню №60 показник лічильника становить 2261, разом з тим, на думку представника Відповідача, відсутні докази показників попередніх періодів, які виникли або могли б виникнути та які є складовою показника 2261 в розрізі щомісячної розбивки за заявлений спірний період. Розрахунок заборгованості за спожиту холодну воду та водовідведення за період з 01.01.2020 року по 31.08.2022 року, на думку представника Відповідача не містить показників в розрізі спожитої води з помісячною розбивкою показників, що має істотне значення, а наведені Позивачем фотографії не є належними та допустимими доказами у даній справі (т.1 а.с. 163-169).

19.01.2023 року до канцелярії суду від представника Позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якому той просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Із посиланням на наявні цивільні справи між сторонами зазначив, що Відповідач обізнаний з необхідністю нести витрати на утримання об`єктів нерухомого майна відповідача, які знаходяться в будинку АДРЕСА_5 та свідомо нехтує передбаченим законодавством обов`язком. Оскільки, представником Відповідача та головою ОСББ «ГОГОЛЯ, 3» 17.12.2021 року було складено акт про роз пломбування вузла обліку лічильник, заводський № 9257690, Відповідачу, в результаті арифметичних дій, у період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року вартість за 1 куб.м. (з врахуванням ПДВ) становить 37,20 гривень по середньому спожитому показнику 41 куб.м. щомісяця. Наголосив, що на його думку твердження представника Відповідача щодо встановлення у підвальному приміщенні НОМЕР_3 нового лічильника холодного водоспоживання по квартирі АДРЕСА_1 саме 19.05.2022 року не відповідає дійсності, оскільки власник засобу обліку зобов`язаний повідомити та запросити уповноважену особу ОСББ для здійснення спільних дій по взяттю на обліку вузла обліку водопостачання по квартирі АДРЕСА_1 , спільно оглянути, зафіксувати найменування приладу, заводський №, покази лічильника, місце встановлення, дату встановлення, проставити особисті підписи з двох сторін представників та занести іншу інформацію до акту обстеження/звірки чи взяття на облік. При цьому ні від Відповідача, ні від його представників у період з 19.05.2022 року по момент надходження відзиву на позовну заяву не надходило ні усних, ні письмових заяв чи повідомлень, ні через засоби поштового зв`язку, ні через телекомунікаційні системи - СМС через контактні номери телефонів, Vіber чи інтернет, не надходило інформації про встановлення в підвальному приміщенні НОМЕР_3 лічильника із заводським № 220052384А, який має обліковувати споживання холодної води для квартири АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 1-10).

19.01.2023 року до канцелярії суду від представника Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. У зв`язку із частковою добровільною сплатою суми заборгованості просили стягнути з Відповідача заборгованість зі сплати комунальних послуг у розмірі 35582,65 гривень, а також судові витрати (т.2 а.с. 30-32).

25.01.2023 року та 07.03.2023 року у зв`язку з оголошенням тривалої повітряної тривоги та знеструмленням електромережі суду судове засідання відкладено (т.1 а.с. 154, зворот, 159).

02.03.2023 року до канцелярії суду від представника Відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів (т.2 а.с. 54).

21.03.2023 року до канцелярії суду від представника Позивача надійшло клопотання про долучення доказів, що підтверджують розмір судових витрат (т.1 а.с.234-236).

21.03.2023 року до канцелярії суду від представника Позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів (т.2 а.с. 34-35).

04.04.2023 року до канцелярії суду від представника Відповідача надійшла заява про намір подання доказів понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів з дня винесення судового рішення (т.2 а.с. 120).

05.04.2023 року до канцелярії суду від представника Відповідача надійшли письмові пояснення (т.2 а.с. 47-53).

05.04.2023 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я представника Відповідача під час судового засідання та викликом головуючим карети швидкої допомоги у судовому засіданні оголошено перерву до 11.05.2023 року (т.2 а.с. 70, зворот).

01.05.2023 року до канцелярії суду від представника Відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів (т.2 а.с. 79-83).

11.05.20232 року у судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Надали пояснення аналогічні за змістом позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву. Зазначили, що на даний момент, з урахуванням фактично сплачених сум, заборгованість Позивача у межах розгляду даної справи складає 5935,83 гривень.

11.05.2022 року у судовому засіданні Відповідач та його представник заперечували проти позовних вимог, просили відмовити у їх задоволенні. Надали пояснення, аналогічні за змістом відзиву на позовну заяву та письмовим поясненням.

11.05.2023 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, зобов`язано Позивача надати у наступне судове засідання письмове обґрунтування фактичного зменшення позовних вимог. Сторони зобов`язано провести взаємну звірку розрахунків, про що скласти акт, примірник якого надати суду (т.2 а.с. 123, зворот, 124).

26.05.2023 року до канцелярії суду від представника Позивача надійшло письмове обґрунтування фактичного зменшення позовних вимог, яке за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог. У ній представник Позивача просить суд стягнути із Відповідача на його користь заборгованість за централізоване холодне водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2022 року по 31.08.2022 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 у сумі 5935,83 гривень та судові витрати. До обґрунтування додано акт звірки розрахунків між сторонами у справі за підписом представника Позивача разом із доказами надсилання його примірника на адресу Відповідача (т.2 а.с. 127-130, 131, 132).

20.06.2023 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника Відповідача надійшли письмові пояснення, до яких додано акт звірки розрахунків між сторонами у справі за підписом Відповідача разом із доказами направлення його примірника на електронну адресу Позивача (т.2 а.с. 137-140, 143, 144).

21.06.2023 року для надання можливості сторонам у справі підготувати та надати додаткові пояснення по справі у судовому засіданні оголошено перерву до 01.08.2023 року (т.2 а.с. 146).

01.08.2023 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника Позивача надійшли додаткові письмові пояснення (т.2 а.с. 153-162).

01.08.2023 року у судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги, із врахуванням зави про їх зменшення, підтримали у повному обсязі. Надали пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та додатковим письмовим поясненням. Наполягали, що мирне врегулювання спору між сторонами у позасудовому порядку є неможливим. Зазначили, що заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу ними буде подано після ухвалення рішення у справі.

01.08.2023 року у судовому засіданні представник Відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні за змістом відзиву на позовну заяву та письмовим поясненням. Наголосив, що у розрахунку заборгованості, який складено представником Позивача зазначено, що Відповідачем було фактично сплачено 5000,00 гривень за спожиті комунальні послуги. При цьому Позивач пояснює, що таке зарахування коштів було здійснено за попередньою усною домовленістю між Позивачем та Відповідачем про те, що витрати, які стягнуті постановою колегії суддів Київського апеляційного суду від 25.08.2020 року по справі № 357/11044/19 на правову допомогу на користь ОСОБА_3 з ОСББ «Гоголя, 3», буде зараховано в рахунок сплати комунальних послуг. Утім, представник Відповідача наполягав, що такої усної домовленості не існувало, і відповідне зарахування коштів є неправомірним. Зазначив, що мирне врегулювання спору між сторонами у позасудовому порядку є можливим на умовах прийняття Позивачем позиції Відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Зазначив, що заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу буде подано після ухвалення рішення у справі.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом.

Відповідачу на праві приватної власності у спірний період з 01.01.2022 року по 31.08.2022 року належала та належить на час розгляду даної справи квартира АДРЕСА_6 загальною площею 132,4 м2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 301183027 від 22.02.2022 року (т.1 а.с. 39-43).

На ім`я Відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по внесках на утримання будинку і споруд та прибудинкової території, компенсацію витрат на холодне водопостачання та водовідведення, поводження з твердими побутовими відходами за указаною адресою (т.1 а.с. 38, 48).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « АДРЕСА_5 » зареєстровано у якості юридичної особи з 13.05.2011 року. Керівником об`єднання станом на 13.05.2011 року був Бассараба Володимир Іванович , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.05.2011 року №406572 (т.1 а.с. 9).

На підставі договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 6047 від 28.11.2013 року, укладеного між Позивачем та ТОВ «Білоцерківвода», ОСББ «Гоголя, 3» нараховує Відповідачу вартість послуги за споживання холодного водопостачання та водовідведення (т.1 а.с. 24-27, 28).

17.12.2021 року, згідно з актом обстеження вузла обліку від 17.12.2021 року, вузол обліку холодного водопостачання - лічильник № 9257690 було розпломбовано (т.1 а.с. 45).

19.05.2022 року Відповідачем у підвальному приміщенні НОМЕР_3 багатоквартирного будинку, з якого обліковується холодне водопостачання до квартири АДРЕСА_1 , було замінено вузол обліку холодного водопостачання - лічильник №9257690 на лічильник із заводським номером 220052384А (т.1 а.с. 45, 177 - 179).

02.01.2023 року Відповідач звернувся до Позивача із заявою про проведення комісійного обстеження вузлів обліку холодного водопостачання у період з 09.01.2023 року по 12.01.2023 року (т.2 а.с. 36).

Позивачем опломбування лічильника із заводським номером 220052384А не здійснювалося, облік указаного лічильника не проводився.

27.02.2023 року співвласниками квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було складено Акт №586 комісійного огляду вузла обліку холодного водопостачання житлових та нежитлових приміщень НОМЕР_6 в будинку АДРЕСА_5 , у якому, поряд із іншим, зафіксовано показники та відомості лічильника №220052384А (т.2 а.с. 55).

Відповідачем здійснено наступні перерахування коштів по особовому рахунку № НОМЕР_1 за централізоване холодне водопостачання та водовідведення на рахунки Позивача: 12898,57 гривень за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року; 16748,25 гривень за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року; 4278,00 гривень за період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року; 2083,20 гривень за період з 01.05.2022 року 28.02.2023 року; 1971,60 гривень за період з 01.03.2023 року по 31.03.2023 року (т.2 а.с. 85, 86, 87, 88, 89)

Станом на 31.08.2022 року, на думку Позивача, за Відповідачем ОСОБА_3 рахується заборгованість за послуги з централізованого холодного водопостачання та водовідведення в сумі 5935,83 гривень по особовому рахунку № НОМЕР_1 в період з 01.01.2022 року по 31.08.2022 року (т.2 а.с. 131).

Відповідач не погоджується із такою позицією Позивача, вважає її неправомірною, оскільки відповідні розрахунки ним здійснено не на підставі показників лічильника №220052384А, а у відповідності до Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року за №690 (т.2 а.с. 144).

Означене складає зміст спірних правовідносин у межах розгляду даної справи.

2. Мотивувальна частина.

Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами процесуального та матеріального права України.

Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

За правилами ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

А ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, який введений в дію 01.05.2019 року (далі - Закон № 2189-VIII), а також Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 року № 1875.

У п. 5 ч. 3 Закону № 2189-VIII визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із положеннями ст. 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Приписами ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4 Закону № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Положеннями ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Частиною 20 вказаної статті визначено, що до компетенції правління відноситься, серед іншого, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно законодавства та Статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

За правилами ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Також, 14.05.2015 року прийнято Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що набрав чинності з 01.07.2015 року, яким визначено особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, врегульовані правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Таким чином, предметом регулювання Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до термінів наведених у ст. 1 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

Статями 4 - 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, яке знаходиться у спільній сумісній власності співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Закон передбачає право співвласників вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.

Обов`язки співвласників багатоквартирного будинку та їх відповідальність викладені у статті 7, 8 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», серед яких забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов`язки співвласника. Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним належить до повноважень зборів співвласників, а також прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, в т.ч. відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За змістом ст. 11 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

У зв`язку з прийняттям Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року № 2119-VIII, зі структури тарифів було вилучено витрати, пов`язані з обслуговуванням та повіркою загально будинкових та індивідуальних засобів обліку води (на відміну від світло- та газо-постачальників у яких в тарифі включені витрати на повірку лічильника за рахунок виконавця послуг). Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року № 2119-VIII обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії здійснюється за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з внесеними змінами № 2189- VIII від 09.11.2017 року, ВВР, 2018, № 1, ст. 1 до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» п. 4 ст. 17 «Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюється за рахунок власників таких вузлів обліку».

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року № 2119-VIII передбачено: «Власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об`єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов`язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті.».

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року № 2119-VIII передбачено: «У будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.».

Відповідно до пункту 4 Розділу «I. Загальні положення» Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 року за №270 (надалі - Порядок № 270) визначено, що прийняття на абонентський облік вузлів обліку здійснюється:

вузла комерційного обліку - оператором зовнішніх інженерних мереж, а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги,- оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем відповідної комунальної послуги;

вузла розподільного обліку - виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами.

Розділом «II. Прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку/ приладу - розподілювача теплової енергії» Порядку № 270 визначено механізм щодо послідовність дій по опломбуванню вузла обліку, зокрема:

1. Вузол розподільного обліку / прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об`єктом нерухомого майна).

2. Власник приміщення у будівлі, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, власник будівлі, в якій окреме приміщення не є самостійним об`єктом нерухомого майна, подає виконавцю відповідної комунальної послуги або визначеній власником (співвласниками) будівлі іншій особі, яка здійснює розподіл між споживачами обсягів комунальних послуг, письмову заяву в довільній формі про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік, у якій зазначає:

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка є власником приміщення або будівлі;

поштову адресу заявника (власника або представника власника (співвласників) будівлі);

спосіб отримання повідомлення та адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним та відповідний засіб зв`язку з ним (адреса електронної пошти тощо);

місцезнаходження приміщення, в якому встановлено вузол розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії;

перелік документів, що додаються до заяви:

копія документа, що підтверджує право власності на приміщення;

копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки;

копія супровідної документації до засобу (засобів) вимірювальної техніки, що входять до складу вузла обліку / копія супровідної документації до приладу - розподілювача теплової енергії;

копія акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла обліку / приладу - розподілювача теплової енергії (за наявності).

Заяву підписує власник будівлі, приміщення або його представник. Представник додає до заяви документ, що підтверджує його повноваження.

3. Виконавець відповідної комунальної послуги або визначена власником (співвласниками) інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, протягом 5 календарних днів з дня отримання повідомлення призначає дату і час огляду й опломбування вузла обліку та повідомляє про них власнику приміщення, будівлі або його представнику.

4. Повідомлення власнику (співвласникам) будівлі, приміщення або його (їх) представнику про дату і час огляду й опломбування вузла обліку надсилається виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами у спосіб, зазначений у заяві про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік, не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати такого огляду й опломбування.

5. Огляд і опломбування вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) проводяться представником виконавця відповідної комунальної послуги, іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, у присутності власника (співвласників) окремого приміщення/будівлі (для приміщень, які не є самостійними об`єктами нерухомого майна) або його представника.

Представник виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, який здійснює огляд і опломбування вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії, повинен мати при собі документи, що підтверджують його особу та повноваження (службове посвідчення тощо).

Огляд та опломбування вузла розподільного обліку можуть проводитися за відсутності власника (співвласників) приміщення/будівлі або його (їх) представника, якщо він був належним чином повідомлений про дату і час огляду й опломбування та якщо без нього представник виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, має можливість безперешкодного доступу до вузла розподільного обліку.

У разі відсутності власника (співвласників) приміщення/будівлі або його представника, що унеможливлює доступ представника виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, до вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії, представник виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, складає про це акт у довільній формі та призначає нові дату і час огляду й опломбування вузла обліку та повідомляє про них власнику (співвласникам) приміщення/будівлі або його (їх) представнику.

6. Під час огляду вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії перевіряються:

відповідність даних елементів вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) зазначеним у супровідній документації;

копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки (для засобів вимірювальної техніки, що встановлюються вперше);

наявність повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки або запису з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів або свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки, що входять до вузла розподільного обліку (для засобів вимірювальної техніки, що були у використанні);

строк дії повірки приладу обліку.

7. У разі відсутності порушень вимог частини першої статті 4 Закону представник виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, виконує опломбування вузла розподільного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури), приладу - розподілювача теплової енергії та запірної арматури на опалювальному приладі, на якому прилад-розподілювач встановлено, та складає акт про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік відповідно до додатка 2 до цього Порядку.

Опломбування вузла розподільного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) / приладу - розподілювача теплової енергії та запірної арматури опалювального приладу, на якому встановлено прилад - розподілювач теплової енергії, здійснюється пломбами виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами.

Дата опломбування та початкові показання приладів обліку вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) зазначаються в акті про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік.

Акт про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік складається у двох примірниках та підписується представником виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, та присутнім власником (співвласниками) будівлі, приміщення чи його (їх) представником. Власник (співвласники) будівлі, приміщення або його (їх) представник мають право додати до акта свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті.

Один примірник акта з додатками до нього (за їх наявності) залишається у виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, а другий примірник надається присутньому власнику (співвласникам) будівлі, приміщення чи його (їх) представнику, в разі відсутності представника під час огляду й опломбування - надсилається йому засобами поштового зв`язку.

Пунктом 2 Розділу «I. Загальні положення» Порядку № 270 зазначено «У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зазначено: Власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об`єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов`язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті.

Частиною 1 стаття 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зазначено: У будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Висновки суду.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що Відповідач є власником квартири АДРЕСА_6 загальною площею 132,4 м2.

17.12.2021 року вузол обліку холодного водопостачання, яке здійснюється до квартири АДРЕСА_1 - лічильник № 9257690 було розпломбовано. Дана обставина не оспорюється сторонами у справі.

Сторонами також не оспорюється той факт, що Відповідачу за указаною адресою надавалися послуги з централізованого холодного водопостачання та водовідведення у спірний період, тобто з 01.01.2022 року по 31.08.2022 року.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що Позивачем здійснювалося опломбування лічильника із заводським номером 220052384А, а також постановки на облік указаного лічильника.

Аналогічним чином у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази звернення Відповідача до Позивача щодо здійснення такого опломбування лічильника та постановки його на облік у порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 року за № 270.

Наявні у матеріалах справи копії заяви про проведення комісійного обстеження вузлів обліку холодного водопостачання від 02.01.2023 року у період з 09.01.2023 року по 12.01.2023 року та Акту № 586 від 27.02.2023 року про комісійний огляд вузла обліку холодного водопостачання житлових та нежитлових приміщень НОМЕР_6 в будинку АДРЕСА_5 не є документами, перелік яких затверджено указаним Порядком №270. Крім того такі документи подано та/або складено у 2023 році, а відтак, вони не мають відношення до спірних правовідносин.

З тих же підстав суд критично оцінює посилання представника Відповідача на факт зарахування Відповідачем 5000,00 гривень у якості сплати Позивачем наданих послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення, у якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі, оскільки таке зарахування було здійснено у жовтні 2020 року, тобто поза межами спірного періоду. Окрім того, указані дії Позивача жодним чином не погіршують становище Відповідача, оскільки на відповідну суму Позивачем зменшено його зобов`язання зі сплати послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі наданих сторонами доказів.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 гривень, а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача (т.1 а.с. 78).

За заявою представника Позивача питання про судові витрати на професійну правничу допомогу має бути вирішено додатково у встановлений законом спосіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 3» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території (внески), та комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 3» заборгованість за централізоване холодне водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2022 року по 31.08.2022 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 у сумі 5935,83 гривень (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять гривень 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 3» судовий збір у розмірі 2481,00 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гоголя, 3», місцезнаходження: вулиця Гоголя, будинок №3, місто Біла Церква, Київська область, 09117.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 07.08.2023 року.

Суддя В. П. Цукуров