Ухвала

від 13.03.2023 по справі 370/3028/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 370/3028/21-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2023 р.

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача-1: ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1: ОСОБА_4,

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача-2 із запереченнями проти розгляду в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Українська правда» про захист честі, гідності і ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_1 ), Приватного підприємства «Українська правда» (далі - відповідач-2, ПП «Українська правда») про захист честі, гідності і ділової репутації.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 29.12.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у вищевказаній цивільній справі.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27.01.2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Українська правда» про захист честі, гідності і ділової репутації, передано на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2022 року вищевказану цивільну справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.09.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2022 року відкладено розгляд справи на 23.11.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.11.2022 року відкладено розгляд справи на 13.03.2023 року.

28.01.2022 року представником відповідача-2 подано клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та розгляд справи в порядку загального позовного провадження для всебічного дослідження всіх обставин справи.

В судовому засіданні представник позивача щодо задоволення клопотання заперечував, просив відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав клопотання, просив задовольнити.

В судове засідання представник відповідача-2 не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд вважає, що дана справа є справою незначної складності, пріоритетним є швидке вирішення такої справи. Тобто, відповідно до положень ч. 4 ст. 19 ЦПК України, вказана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Як визначено у ч. 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Частиною 4 статті 274 ЦПК України справи у спорах про захист честі, гідності і ділової репутації не віднесені до категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Як визначено у ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З огляду на предмет позову та характер спірних правовідносин, стадію розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати даний позов в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження, спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи. Тобто, спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.

Отже, позивач та відповідач не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи; не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог та заперечень один одного у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користуватися правами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України.

Крім того, відповідач-2 не навів суду посилання на те, які процесуальні дії не можуть бути вчинені судом в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника відповідача-2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 274, 277, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача-2 із запереченнями проти розгляду в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Українська правда» про захист честі, гідності і ділової репутації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошеня та окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Є.С. Хайнацький