Рішення

від 09.08.2023 по справі 205/2642/23

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 205/2642/23

Провадження №2/190/281/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 серпня 2023 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Кудрявцевої Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Пронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. П`ятихатки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Азовського басейнового управління Державного агенства меліорації та рибного господарства України, від імені та в інтересах якого діє адвокат Ткаченко Наталія Михайлівна, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від

14 січня 2022 року по справі № 265/157/22 за ознаками кримінального

правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України (незаконне зайняття

рибним добувним промислом), яким заподіяно істотну шкоду на суму 62526,00

грн. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального

правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. В кримінальному провадженні цивільний позов не подавався. Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження судом було

встановлено, що 23.10.2021 року громадянин ОСОБА_1 , біля

23.00 годин, перебуваючи на березі річки Кальміус на вул. Набережна у

Лівобережному районі м. Маріуполя, діючи умисно, з метою зайняття незаконним

рибним добувним промислом, не маючи належного законного дозволу на зайняття

рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, за допомогою

заздалегідь придбаного та принесеного з собою забороненого знаряддя лову типа

«Павук», в порушення ст. 76 та пункту 3.15 «Правил любительського та спортивного

рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства

України № 19 від 15.02.1999 року, п.14 ст.11 Постанови Кабінету міністрів України

«Про затвердження Порядку здійснення любительського та спортивного

рибальства», ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» , діючи умисно,

усвідомлюючи протиправність своїх дій, з берегу річки за допомогою вищевказаного

забороненого знаряддя лову, умисно здійснив незаконний вилов риби пелінгас у

кількості 26 особин та рибу судак у кількості 4 особини. 24.10.2021 року в період часу з 01:25 до 01:50, працівниками поліції було виявлено тавилучено рибу виду пелінгас у кількості 26 особин та рибу виду судак у кількості 4 особини. Розмір істотної шкоди у вигляді матеріального збитку, заподіяного рибному господарству України, відповідно до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів

України № 1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру

відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або

знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних

видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України» в (редакції

Постанови КМУ від 06.10.2021 № 1039) становить 62526,00 (шістдесят дві тисячі

п`ятсот двадцять шість гривень).

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь Маріупольської міської територіальної громади Донецької області в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби, в сумі 62 526 грн.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Ткаченко Н.М. в судове засідання не з`явилася, на електронну пошту суду надіслала клопотання, в якому просить провести судове засідання без її участі, позов підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив; заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав, своїм правом надання відзиву та заперечень на позовну заяву, не скористався.

Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 січня 2022 року у справі №265/157/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік (а. с. 9-11).

Як вбачається зі змісту вищезазначеного вироку Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14.01.2022 року судом встановлено, що 23.10. 2021 року біля 23.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на узбережжі річки Кальміус по вул. Набережній у Лівобережному районі м. Маріуполя, діючи умисно, з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, не маючи належного, законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, за допомогою забороненого знаряддя лову - риболовного сіткоснастевого риболовного засобу «павук», у порушення п. п. 3.14, 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 року, п. 14 ст. 11 постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», ст. 27 ЗУ «Про тваринний світ», діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою вищевказаного забороненого знаряддя лову - риболовного сіткоснастевого риболовного засобу «павук» здійснив незаконний вилов риби виду «піленгас» з річки Кальміус у кількості 26 одиниць та риби виду «судак» у кількості 4 одиниць. 24.10.2021 року в період часу з 01.25 год. до 01.50 год. працівниками поліції в ході проведення огляду місця події у ОСОБА_1 виявлено та вилучено: рибу видів «піленгас» у кількості 26 одиниць та «судак» у кількості 4 одиниць, один сіткоснастевий риболовний засіб «павук», яким він незаконно виловив вищевказану рибу, розмір збитків якої відповідно до Додатку 1 до постанови КМУ №1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» становить 62 526,00 грн., чим заподіяв навколишньому природному середовищу матеріальну шкоду на суму, що є істотною.

Положеннями ст. ст. 13, 66 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про тваринний світ» риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі належать до об`єктів тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону.

Статтею 10 ЗУ «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно із ст. 11 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; тощо.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 27 ЗУ «Про тваринний світ» встановлено, що у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно із ст. 34 ЗУ «Про тваринний світ» користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про тваринний світ» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і мисливського господарства та полювання у встановленому законом порядку мають право: контролювати додержання встановленого порядку обліку тварин та обліку їх використання; вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу; пред`являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу, тощо.

Пунктами 3.14, 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 №19 забороняється застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства; перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них; забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження аток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Згідно із пп. 14 п. 11 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою КМУ від 18 липня 1998 року №1126, під час здійснення любительського і спортивного рибальства забороняється: лов (добування) водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову (добування), виготовлених із сіткоснасних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способу багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм; у каналах теплоенергоцентралей, підводних або скидних каналах електростанцій; у підводних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо; у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження); з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів); з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів; на промислових ділянках (тоні, плави, місця встановлення промислових знарядь лову тощо); у водоймах риборозплідних господарств; у верхніх б`єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів; поблизу мостів, які охороняються в межах режимних зон охорони; у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Статтею 63 ЗУ «Про тваринний світ», ч. ч. 4, 5 ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону, в зв`язку з чим підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Крім того, ст. 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що під час розгляду кримінального провадження судом питання про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів не вирішувалося.

Згідно із ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, у відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України суд встановив, що мали місце дії, встановлені вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області, та ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки він вчинив незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, а розмір шкоди (збитків) відповідно до додатку №1 до постанови КМУ №1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів біоресурсів» становить 62526,00 грн.

За загальним правилом позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

У діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, між його діями (протиправною поведінкою) і спричиненою шкодою існує причинно-наслідковий зв`язок, наявна вина відповідача, що у сукупності є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідача.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги до ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у справі за майнову вимогу у розмірі 2 684 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

На підставі викладено та керуючись ст.ст.223, 247, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Азовського басейнового управління Державного агенства меліорації та рибного господарства України, від імені та в інтересах якого діє адвокат Ткаченко Наталія Михайлівна, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської територіальної громади майнову шкоду завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 62526 (шістдесят дві тисячі п`ятсотдвадцять шість) грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: Державне агентство меліорації та рибного господарства України Азовське басейнове управління Державного агентства меліорації та рибного господарства ,код ЄДРПОУ 41157474, місцезнаходження: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дачна, 92.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Ю.В. Кудрявцева