Постанова

від 08.08.2023 по справі 910/2051/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2023 р. Справа № 910/2051/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гончарова Андрія Михайловича

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 (суддя Мудрий С.М.)

у справі № 910/2051/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ Поінт"

до фізичної особи-підприємця Гончарова Андрія Михайловича

про стягнення 420 305,48 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТМ Поінт" (далі - ТОВ "АТМ Поінт", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Гончарова Андрія Михайловича (далі - ФОП Гончаров А.М., відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 318 000,00 грн, інфляційних втрат та трьох процентів річних, які станом на 02.02.2023 становлять 90 354,02 грн та 12 051,46 грн відповідно. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 13 135,58 грн судових витрат, які складаються з витрат на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 6 831,00 грн та витрат з оплати судового збору в розмірі 6 304,58 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами № 003/21-КП від 29.09.2021 та № 004/21-КП від 08.10.2021 щодо передачі у власність позивача ПЕКК (банкомати) у кількості 4 одиниці, у зв`язку з чим, за доводами позивача, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу кошти в розмірі 318 000,00 грн, оплачені за постачання банкоматів (4 одиниці), які не були передані у власність позивача, а також сплатити позивачу інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2051/23 позов ТОВ "АТМ Поінт" задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Гончарова А.М. на користь ТОВ "АТМ Поінт" грошові кошти в розмірі 318 000,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 90 254,02 грн, три проценти річних у розмірі 12 051,46 грн, судовий збір у розмірі 6 304,58 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 831,00 грн.

4. Місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов`язання за зазначеними договорами щодо поставки товару. Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є грошовим зобов`язанням, а тому, відповідно, на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

5. Таким чином, за висновком суду першої інстанції, у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто за договором № 003/21-КП від 29.09.2021 з 13.11.2021 та за договором № 004/21-КП від 08.10.2021 з 16.10.2021.

6. При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що наявність обов`язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та визнано відповідачем, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 318 000,00 грн.

7. Крім того, суд першої інстанції погодився з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 12 051,46 грн та інфляційних втрат у розмірі 90 254,02 грн, наданим позивачем, та визнав його обґрунтованим.

8. Також, враховуючи, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг та їх обсягу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) витрати позивача на правову допомогу підлягають покладенню на відповідача в сумі 6 831,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2051/23, ФОП Гончаров А.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково зазначене рішення в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 90 254,02 грн, стягнення трьох процентів річних у розмірі 12 051,46 грн та стягнення коштів за послуги правової допомоги і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, трьох проценів річних та коштів за послуги правової допомоги.

10. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що:

- згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Проте суд проігнорував той факт, що покупець зобов`язаний сам визначитись із тим варіантом реалізації права, який передбачає кодекс, і надати відповідну вимогу; продавець повинен чекати вимоги покупця, і його зобов`язання залежать від вимоги покупця - це або поставка товару, або повернення коштів;

- обсяг наданих позивачу послуг на правничу допомогу є мінімальним, оскільки суть правничої допомоги полягала лише в підготовці позовної заяви, і відповідачем не доведено існування трудових та фінансових витрат, які б дорівнювали тим, що зазначені в розрахунку позивача; при цьому, суд у рішенні переклав обов`язок доведення співмірності на відповідача, хоча доводити це мала особа, яка їх заявила; крім того, договір про надання професійної правової допомоги підписаний з фізичною особою-підприємцем, а ордер виписаний адвокатом, і документи завірені та підписані також адвокатом, тобто правової допомоги ФОП не надавав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

11. 23.05.2023 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2051/23; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

13. На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2051/23.

14. У зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 № 09.1-08/2067/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2051/23.

15. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 у справі № 910/2051/23 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Гончарова А.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2051/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 08.08.2023 о 10:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 18.07.2023.

Позиції учасників справи

17. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "АТМ Поінт" проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

18. ФОП Гончаров А.М. надав суду відповідь на відзив ТОВ "АТМ Поінт" на апеляційну скаргу, відповідно до якої вважає відзив на апеляційну скаргу необґрунтованим.

19. ТОВ "АТМ Поінт", у свою чергу, подало до суду заперечення на відповідь апелянта на відзив.

Явка представників учасників справи

20. У судове засідання, призначене на 08.08.2023, представники позивача та відповідача не з`явились.

21. Про судове засідання сторони були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 позивачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідачу (скаржнику) - в електронний кабінет у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) "Електронний суд".

22. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами частин п`ятої, сьомої статті 6 ГПК України:

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;

- особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Водночас, положення частини п`ятої статті 242 ГПК України передбачають, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 вказано, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто Держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана відповідачем, останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду апеляційної інстанції, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї апеляційної скарги.

Отже, скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його власної апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі № 904/272/22.

23. Отже, апеляційний суд належним чином здійснив повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, за правилами, передбаченими ГПК України.

24. Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

25. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи та, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників сторін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

26. Між ТОВ "АТМ Поінт" (покупець) та ФОП Гончаровим А.М. (продавець) укладено договори № 003/21-КП від 29.09.2021 та № 004/21-КП від 08.10.2021 (далі - договори).

27. Відповідно до п. 1.1 договорів продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність повнофункціональний електронний касовий комплекс і-STREAM 6676 (надалі за текстом ПЕКК), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити ПЕКК згідно з умовами Договору.

28. Найменування, кількість та ціна ПЕКК, що є предметом Договору, визначаються у специфікаціях, які підписуються сторонами та є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 договорів).

29. Згідно з п. 2.1 договорів сукупна вартість ПЕКК, кількість, строки постачання та умови оплати фіксуються у специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною.

30. За бажанням покупця для проведення розрахунків продавець має підготувати рахунок (ки) (п. 2.3 договорів).

31. Відповідно до п. 3.3 договорів продавець передає ПЕКК в кількості згідно зі специфікацією протягом 3 (трьох) діб з дня перерахування грошових коштів на користь продавця.

32. Датою постачання покупцю (перехід права власності) вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі ПЕКК (п. 3.4 договорів).

33. Відповідно до п. 4.1 договорів, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.2021 (за договором № 003/21-КП від 29.09.2021) та до 31.12.2021 (за договором № 004/21-КП від 08.10.2021), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами умов Договору за усіма його додатками.

34. Додатком № 1 від 08.10.2021 до договору № 004/21-КП сторони визначили, що обладнання становить: повнофункціональний електронний касовий комплекс (ПЕКК) програмно-технічний платіжний пристрій "і-STREAM6676" у кількості 2 (двох) одиниць. Ціна Договору складає загальну вартість обладнання і становить 160 000,00 грн без урахування ПДВ. Оплата за Договором здійснюється покупцем на умовах передплати, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця у 3-иденний термін з дня підписання Договору або отримання рахунку від продавця.

35. На виконання умов договорів позивачем за постачання ПЕКК (банкоматів) відповідачу була перерахова сума в розмірі 318 000,00 грн, а саме:

- на виконання умов договору № 003/21-КП від 29.09.2021 позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 158 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 05.11.2021 на суму 68 000,00 грн та платіжним дорученням № 5 від 09.11.2021 на суму 90 000,00 грн;

- на виконання умов договору № 004/21-КП від 08.10.2021 позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 160 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 11.10.2021 на суму 60 000,00 грн та платіжним дорученням № 3 від 12.10.2021 на суму 100 000,00 грн.

36. Відповідач свої зобов`язання відповідно до договорів щодо поставки товару не виконав, що ним визнається.

37. У зв`язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 318 000,00 грн, а також інфляційні втрати та три проценти річних, що станом на 02.02.2023 становили 90 254,02 грн та 12 051,46 грн відповідно.

38. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних з тих підстав, що грошових зобов`язань у відповідача не виникло, оскільки вимог про повернення коштів позивач не заявляв, а договори не містять умов повернення коштів при затримці поставок.

39. Щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що сума витрат на правничу допомогу не є співмірною з обсягом виконаної роботи; обсяг наданих послуг є мінімальним, оскільки суть правничої допомоги склала лише підготовка позовної заяви; відповідачем не доведено існування трудових та фінансових витрат, які б дорівнювали 8 931,00 грн, що зазначені в рахунку позивача. Крім того, за доводами відповідача, договір, за яким сплачувалися кошти позивачем, підписаний з фізичною особою-підприємцем, а ордер виписаний адвокатом, і документи завірені та підписані також адвокатом. Тобто послуги ФОП не надавав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

40. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

41. Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

42. Укладені між сторонами договори № 003/21-КП від 29.09.2021 та № 004/21-КП від 08.10.2021 за своєю правовою природою є договорами поставки.

43. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

44. Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

45. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

46. Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

47. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

48. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

49. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

50. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 ГК України).

51. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

52. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

53. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

54. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

55. За ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

56. Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

57. Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

58. Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

59. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

60. У пункті 3.3 договорів сторони погодили, що продавець передає ПЕКК в кількості згідно зі специфікацією протягом 3 (трьох) діб з дня перерахування грошових коштів на користь продавця.

61. Як правильно вказав місцевий господарський суд, оскільки відповідно до договору № 003/21-КП від 29.09.2021 позивач оплатив відповідачу другу частину коштів 09.11.2021, граничною датою поставки ПЕКК є 12.11.2021 включно.

62. У свою чергу, згідно з договором № 004/21-КП від 08.10.2021 позивач оплатив відповідачу другу частину коштів 12.10.2021, тому граничною датою поставки ПЕКК є 15.10.2021 включно.

63. Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Такий висновок про застосування норми права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та обґрунтовано врахований судом першої інстанції.

64. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 зроблено такі висновки:

"За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу). При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України. З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.

Зобов`язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у пункті 2.1 контракту строку поставки (30 листопада 2016 року), який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів. Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01 грудня 2016 року.".

65. З урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у відповідача (продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто за договором № 003/21-КП від 29.09.2021 - з 13.11.2021 та за договором № 004/21-КП від 08.10.2021 - з 16.10.2021.

66. Оскільки наявність обов`язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, та визнана відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 318 000,00 грн.

67. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

68. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині задоволення позовної вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 318 000,00 грн, рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

69. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

70. З урахуванням викладеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних у розмірі 12 051,46 грн та інфляційних втрат у розмірі 90 254,02 грн, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що такий розрахунок є обґрунтованим, а позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат - такими, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених ним під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, слід зазначити таке.

71. У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 13 135,58 грн судових витрат, які складаються з витрат на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 6 831,00 грн та витрат з оплати судового збору в розмірі 6 304,58 грн.

72. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

73. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

74. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

75. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

76. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

77. Отже, за умовами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

78. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

79. Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

80. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

81. Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

82. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст.ст. 124, 129 ГПК України позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, що становить 13 135,58 грн, з яких 6 831,00 грн - професійна правнича (правова) допомога, яка надається адвокатом Бартосевичем Б.В. позивачу, 6 304,58 грн - судовий збір за подання позовної заяви.

83. До позовної заяви позивач додав докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 831,00 грн, а саме копії: договору № 5/01-П про надання професійної правничої (правової) допомоги від 12.12.2022, рахунка № 1212-2022 від 12.12.2022, акта-розрахунка № 5/12 приймання-передачі послуг професійної правничої (правової допомоги) від 12.12.2022, платіжної інструкції № 4 від 13.12.2022, свідоцтва серії КВ № 5370 від 24.02.2020 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Бартосевичу Богдану Васильовичу (далі - Бартосевич Б.В.), ордера серії АА № 1248622 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "АТМ Поінт", зокрема, в Господарському суді міста Києва.

84. Як встановлено судом першої інстанції і свідчать матеріали справи, відповідно до умов договору № 5/01-П про надання професійної правничої (правової) допомоги від 12.12.2022, укладеного між ТОВ "АТМ Поінт" (клієнт) та ФОП Бартосевичем Б.В. (виконавець) (далі - Договір № 5/01-П), клієнт доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання надавати правову допомогу з будь-яких питань, що виникають у клієнта.

85. Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Договору № 5/01-П правову допомогу, що надається виконавцем, клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Оплата за цим договором здійснюється не пізніше п`яти днів з моменту отримання клієнтом акта-розрахунку.

86. Відповідно до п. 4.3 Договору № 5/01-П за результатами надання правової допомоги складається акт-розрахунок, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги та її вартість.

87. Вартість договору є гонораром виконавця за надання професійної правової допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5 Договору № 5/01-П).

88. Згідно з п. 9.1 Договору № 5/01-П цей договір укладений на строк до 31.12.2023 та набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

89. Адвокатом виставлено рахунок № 1212-2022 від 12.12.2022 на суму 8 931,00 грн.

90. 12.12.2022 між сторонами підписано акт-розрахунок № 5/12 приймання-передачі послуг професійної правничої (правової) допомоги, згідно з яким виконавець відповідно до умов Договору № 5/01-П надав клієнту професійну правничу (правову) допомогу на загальну суму 8 931,00 грн, з яких 6 831,00 грн - за надання правової допомоги по стягненню коштів з ФОП Гончарова А.М. на користь клієнта (ознайомлення із суттю правових питань клієнта, які потребують вирішення, у тому числі аналіз наданих клієнтом документів, аналіз судової практики з подібних спорів, надання клієнту розгорнутої консультації з приводу можливих судових перспектив виконання предмета договору, а саме: надання правничої допомоги по стягненню з ФОП Гончарова А.М. на користь клієнта коштів за непоставлені товари - 2 год. витраченого часу, 2 000,00 грн; підготовка, подача до Господарського суду міста Києва позовної заяви та комплекту документів про стягнення з ФОП Гончарова А.М. на користь клієнта коштів за непоставлені товари - один пакет документів (позов), 4 831,00 грн).

91. Згідно з платіжною інструкцією № 4 від 13.12.2022 ТОВ "АТМ Поінт" перерахувало на рахунок ФОП Бартосевича Б.В. 8 931,00 грн з призначенням платежу: "оплата юридичних послуг згідно Рахунку № 1212-2022 від 12 грудня 2022р.".

92. За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

93. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

94. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

95. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

96. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

97. Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

98. Частинами другою та третьою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

99. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.

100. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

101. У розгляді даного спору судова колегія враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. У наведеній постанові Верховний Суд у звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

102. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

103. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

104. Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.

105. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що сума витрат позивача на правничу допомогу не є співмірною з обсягом виконаної роботи, оскільки обсяг наданих послуг є мінімальним, а саме суть правничої допомоги склала лише підготовка позовної заяви; співмірною сумою витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами є сума не більше 3 000,00 грн. Крім того, за доводами відповідача, договір, за яким сплачувалися кошти позивачем, підписаний з фізичною особою-підприємцем, а ордер виписаний адвокатом, і документи завірені та підписані адвокатом, тобто послуги ФОП не надавав. Аналогічні доводи викладені в апеляційній скарзі.

106. Втім, як правильно вказав суд першої інстанції, відповідачем не надано суду доказів з метою доведення завищення вартості понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування, а зазначено тільки щодо неспівмірності.

107. З огляду на те, що позивачем підтверджено наявність у виконавця за Договором № 5/01-П правового статусу адвоката, зважаючи на наявність доказів фактичного надання цим адвокатом послуг та їх обсягу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 831,00 грн, оскільки такий висновок суду відповідає положенням ГПК України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

108. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

109. З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 6 831,00 грн підлягають покладенню на відповідача, та правомірно стягнув з відповідача на користь позивача зазначену суму витрат на професійну правничу допомогу.

110. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

111. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

112. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

113. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є аналогічними доводам, наведеним відповідачем у відзиві на позовну заяву, яким місцевий господарський суд надав правильну та повну оцінку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

114. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

115. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2051/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

116. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ФОП Гончарова А.М. відсутні.

Судові витрати

117. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гончарова Андрія Михайловича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2051/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 14.08.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська