Рішення

від 03.08.2023 по справі 908/734/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/55/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2023 Справа № 908/734/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Концерну Міські теплові мережі, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, будинок 137,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Одяг-5, 69076, м. Запоріжжя, просп. Ювілейний, будинок 33,

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Шикун В.О., довіреність № 619/20-23 від 08.05.2023;

від відповідача: Бородіна Ю.Г., директор ТОВ Одяг-5, паспорт серія НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізький області;

Нікітіна Ю.С., адвокат, довіреність № б/н від 14.04.2023;

вільний слухач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області

суть спору

07.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі, м. Запоріжжя, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Одяг-5, м. Запоріжжя, про стягнення 263 218,44 грн боргу за отриману послугу з постачання теплової енергії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023, справу № 908/734/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 13.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/734/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

12.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у строк для подачі відзиву до 12.04.2023, разом з відзивом подав клопотання про витребування у позивача доказів.

Ухвалою суду 18.04.2023 розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначити на 04.05.2023. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Одяг-5 про витребування у Концерну Міські теплові мережі, документів задовольнити частково.

25.04.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

01.05.2023 від відповідача до суду надійшло заперечення проти клопотання.

04.05.2023 від представника відповідача до суду надійшла заява про вступ у справу як представника та письмові пояснення.

Ухвалою суду 04.05.2023 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання відкладено на 06.06.2023.

17.05.2023 від представника позивача, Тувайкіна Р.В., до суду надійшла відповідь на відзив.

01.06.2023 від представника відповідача, адвоката Нікітіної Ю.С., до суду надійшли заперечення.

Ухвалою суду 06.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2023.

10.07.2023 від представника Концерну «Міські теплові мережі» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника позивача на лікарняному, представник зазначив, що докази будуть наданні суду в наступному судовому засіданні.

10.07.2023 судом відкладено розгляд по суті на 25.07.2023, про що постановлено ухвалу. В засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 03.08.2023 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд.

Позов обґрунтовано наступним: відповідач є власником об`єкта приватизації нерухомого майна. З урахуванням Закону України «Про житлово-комунеальні послуги» з відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. За період з 01.11.2021 по 31.09.2022 позивачем було надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії на суму 263 218,44 грн. Відповідач вартість теплової енергії не оплатив. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість.

Відповідач щодо позову заперечив з настуних підстав: вважає, що договір № 404480 від 01.02.2007 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді є чинним на час вирішення спору в суді, і відносини між позивачем та позивачем регулюються саме даним договором. Позивачем не надано доказів надання та отримання відповідачем послуги за договором у певному обсязі та певною вартістю, надання послуг в обсязі та вартістю, які відображені у неналежно оформлених рахунках та не є первинними документами, які містять інформацію про господарську операцію. Також не надано документів, які підтверджують обсяг показань вузла комерційного обліку відповідача за спірний період, реєстри відправлення та реєстри про отримання актів приймання-передачі та рахунків за спожиту теплову енергію, інформація про вузли обліку та обсягт спожитої теплової енергії, рахунки, які надані позивачем оформлені неналежним чином. У нежитловому приміщенні стоїть прилад комерційного обліку теплової енергії, який прийнято на абонентський облік та пройшов повірку. Однак покази даного лічильника не враховані позивачем при розрахунку об`єму відпущеної теплової енергії. Просить у позові відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 74201811 є укладеним через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту його опублікування, договір № 404480 від 01.02.2007 припинив свою дію з 01.11.2021. Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою м. Запоріжжя, пр. Ювілейний 33, в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону в м. Запоріжжі. Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з руахуванням показань вузла розподільного обліку теплової енергії відповідно до Методики № 315. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії з урахуванням умов Закону України «Про комерційний облік теплової енергії або водопостачання».

У запереченнях відповідач виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів, а саме: договір № 404480 купівлі-продажу теплової енергії в установленому чинним законодавством порядком не розірвано, а тому він є дійсним на теперішній час. Посилання позивача на застосування тарифів, які встановлені Запорізькою міською радою, а також застосування Методики розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг, затверджених Мінрегіоном від 22.11.2018 № 315 є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства Уркаїни. Рахунки за період листопад 2021 року по вересень 202 року направлені позивачем на адресу відповідача 28.10.2022, про що свідчить опис вкладення. Позивачем не надано докази (акти по будинку в цілому), які підтверджують загальну кількість обсягу Гкал за будинком по проспекту Ювілейному 33 в м. Запоріжжя в цілому, які зазначені у документах, наданих позивачем до матеріалів справи. Інформація щодо нарахування за послугу з постачання теплової енергії, інформація щодо спожитої теплової енергії згідно із показниками приладу обліку по будинку підписані особою, повноваження якої на підписання зазначених документів (розрахунків) відсутні у матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, надавати пояснення суду.

25.07.2023 після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, до суду надійшли додаткові пояснення позивача в яких зазначено про те, що помилкова назва «розподільчого» приладу обліку теплової енергії «Січ» зав. № 11020277 «комерційним», в акті від 27.10.2020 про прийняття на абонентський облік приладу обліку теплової енергії, не впливає на загальне нарахування за надану послугу, відповідно до п. 8 Методикик розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Споживачу у житловому будинку з власним розподільчим приладом обліку опалення нараховується загально-будинкові потреби, а також Гкал спожиті згідно із своїм власним приладом обліку або у разі, якщо Гкал по приладу менші, ніж мінімальна частка питомого споживання 50%, споживачу до нараховується мінімальна частка. Також наведено формули за якими здійснювався розрахунок об`єму спожитої теплової енергії.

31.07.2023 відповідачем надано додаткові пояснення із посиланням на документи про те, що за результатами своєчасно проведеної повірки приладу обліку теплової енергії «Січ» заводський № 11020277, останній було прийнято позивачем на абонентський облік саме як вузол комерційного обліку. Позивач безпідставно посилається на Методику № 315 в редакції, що набула чинності 28.01.2022 та була повністю викладена в новій редакції, оскільки застосування її положень до правовідносин, які виникли до 28.01.202 є таким, що суперечать Конституції України. Матеріали справи не містять доказів надання позивачем послуг відповідачу в обсязі, які зазначені ним лише у рахунках та в інформаційних матеріалах.

Позивач до додаткових поясень від 24.07.2023 № 06/54-3 (вхідний № 15917/08-08/23 від 25.07.2023) додав акти зняття показань приладу обліку «Січ», акти про місячний відпуск теплової енергії, скріншоти програмного комплексу «Збут», в копіях та просив долучити їх до матеріалів справи.

Відповідач заперечив з приводу приєднання доказів, оскільки позивачем їх подано з порушенням ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Тобто подача доказів разом з поданням позовної заяви є обов`язком позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може убти поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Позивач письмово не повідомляв суд із зазначенням вище наведеної інформації про неможливість подати доказ у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Подаючи докази разом з додатковими поясненнями від 24.07.2023 № 06/54-3 Концерн «Міські теплові мережі» не обгрунутвав їх неможливість подання у строк визначений ГПК України з причн, що не залежали від нього.

З урахуванням наведеного, суд не примає до розгляду докази, подані позивачем разом з додатковим поясненнями.

Справа розглядається з урахуванням доказів поданих сторонами разом із заява по суті справи.

У судому засіданні 08.08.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Суд установив наступне.

Позивач Концерн Міські теплові мережі є суб`єктом природної монополії відповідно до положень Закону України Про природні монополії та за приписами статті 19 Закону України Про теплопостачання, як монополіст, не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Концерн Міські теплові мережі діє на підставі Статуту. Основною метою діяльності Концерну Міські теплові мережі є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одяг - 5» є власником об`єкту нерухомого майна: вбудованого приміщення магазину одягу (приміщення ХVІІІ першого поверху площею за внутрішніми замірами 1520,7 кв.м., 11/50 приміщення № 1 частин підвалу літера А-9 за внутрішніми замірами площею 138,3 кв.м., розташованого за адресою пр. Ювілейний 33 у м. Запоріжжі, про що свідчить Свідоцтво про право власності № 105 від 31.10.1996.

01.02.2007 між Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одяг-5» укладено договір № 404480 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Договір укладено з додатковими угодами.

Відповідно до п. 1.1. договору, за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно з п. 2.1 договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на та потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявної можливості; кондиціювання по замовленню споживача; інші технологічні потреби по замовленню споживача.

У додатку № 1 до договору визначено, що Теплопостачальна організація відпускає споживачу в поточному році теплову енергію в гарячій воді на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою пр. Ювілейний 33, загальною площею 1520,7 кв.м. в обсягах Q рік = 230,7 Гкал, приєднане теплове навантаження Q = 0,109864 Гкал/годину, максимальні витрати теплоносія не більше G=1,326 м.куб/годину.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач зобов`язується виконувати умови цього договору. Дотримуватися вимог актів цивільного законодавства України, нормативно-праових актів, рішень органів місцевого самоврядування, Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води ДНАОП 0.00-1.11-98, Правил технічної експлуатації теплових установах і мереж.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.4 договору цей договір набирає чинності з 01.02.2007 і діє до 31.12.2008.

За умовами пункту 10.2 договору, договір припиняє свою дію у випадках:

- взаємної згоди сторін про його припинення;

- прийняття відповідного рішення господарським судом;

- ліквідації однієї із сторін.

07.10.2021 Концерн Міські теплові мережі оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/10370/ukladannya-publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-) та на власному офіційному веб-сайті 02.10.2021 (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http//teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/) індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Таким чином, як вказує позивач, в силу вимог вище наведених норм Закону з 01.11.2021 Концерном Міські теплові мережі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Одяг-5» укладено типовий індивідуальний договір № 74201811 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний буд. 33 (договір), відповідно, раніше укладений з відповідачем договір № 404480 від 01.02.2007 припинив свою дію.

Пунктом 4 Типового індивідуального договору № 74201811 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання та складається з:

- обсягу теплової енергії на палення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

В обґрунтування своїх доводів позивачем до матеріалів справи надано: рахунок за постачання теплової енергії № 74201811 за листопад 2021 року на суму 39074,94 грн з посиланням на договір № 74201811 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 74201811 за грудень 2021 року на суму 30 358,37 грн з посиланням на договір № 74201811 від 01.11.2021; рахунок № 74201811 за січень 2022 року за опалення на суму 51 556,84 грн з посиланням на договір № 74201811; рахунок № 74201811 за лютий 2022 року на суму 25 503,34 грн з посиланням на договір № 74201811; рахунок № 74201811 за березень 2022 року на суму 81 771,61 грн з посиланням на договір № 74201811; рахунок № 74201811 за квітень 2022 року на суму 6806,45 грн з посиланням на договір № 74201811; рахунок № 74201811 за травень 2022 року на суму 6806,45 грн з посиланням на договір № 74201811; рахунок № 74201811 за червень 2022 року на суму 6806,45 грн з посиланням на договір № 74201811; рахунок № 74201811 за липень 2022 року на суму 6806,45 грн; рахунок № 74201811 за серпень 2022 року на суму 6806,45 грн з посиланням на договір № 74201811; рахунок № 74201811 за вересень 2022 року на суму 6806,45 грн з посиланням на договір № 74201811. В рахунках міститься посилання на показання вузлів розподільчого обліку типу ТС «Січ» заводський номер 11020277, типу Sonometer 2000 заводський номер НОМЕР_3 , типу Sonometer 2000 заводський номер НОМЕР_4 .

Рахунки надіслані на адресу відповідача 28.10.2022 про що свідчить опис вкладення в рекомендований лист.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одяг-5» вважає, що Коцерном «Міські теплвоі мережі» порушено вимоги чинного законодавства України щодо розірвання договору № 404480 від 01.02.2007 та порядку укладення нового договору № 74201811.

Суд не погоджується з доводами позивача внаслідок наступного.

Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 275 ГК України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до приписів ст. ст. 3, 4 Закону України Про теплопостачання від 02.05.2005 № 2633-IV відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України Про теплопостачання та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

За змістом ст. 25 цього Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).

Положеннями ст. 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що:

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Отже, обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, а саме споживачем теплової енергії може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

У офіційному виданні Голос України № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі Закон).

Відповідно до п. 1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.

Згідно з ч. ч. 1, 3 статтею 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 №2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У статті 1 Закону № 2189-VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 12 даного Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 24 Закону України Про теплопостачання встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 3, 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг. Згідно із цим Законом внесено зміни до Законів України що регулюють житлово-комунальні відносини, в тому числі і до Закону України Про житлово-комунальні послуги, зокрема до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У частині 1 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) установлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

За приписами ч. 5 ст. 13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2189-VIII (в редакції від 01.05.2021) договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України Про житлово-комунальні послуги договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

02.10.2021 на виконання вимог Закону, Концерн Міські теплові мережі оприлюднив на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/).

Відповідне повідомлення про розміщення на сайті Концерну МТМ публічних договорів опубліковано на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради 07.10.2021 (у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням: http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/.

Згідно з п. 1 оприлюдненого Концерном Міські теплові мережі Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Згідно із матеріалами справи Теплопостачальнка орагіназція відпускає ТОВ «Одяг - 5» теплову енергію в гарячій воді на об`єкт: вбудоване приміщення № 18 першого поверху, загальною площею за внутрішніми замірами 1520,7 кв.м., розташованого за адресою пр.. Ювілейний 33 у м. Запоріжжі.

Доказів того, що у визначений нормативними актами строк позивачем, прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії Концерном «Міські теплові мережі» (відповідач у справі) не надано.

Таким чином, з урахуванням аналізу вище наведених норм чинного законодавства і матеріалів справи, через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-деного строку з моменту опублікування Концерном відповідно до вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (02.10.2021) та між Концерном МТМ та ТОВ Одяг-5 укладено з 01.11.2021 типовий індивідуальний договір № 74201811. Тоді як, попередньо укладений між сторонами договір № 404480 від 01.02.2007 про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді припинив свою дію з 01.11.2021. Тобто, твердження позивача про те, що договір № 404480 від 01.02.2007 є чнним та посилання на недодержання процедури розірвання договору є безпідставними.

Крім того, суд не вбачає в діях відповідача порушень правил укладення типових індивідуальних договорів про надання послуги з постачання теплової енергії. Опублікування тексту договору здійснюється на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, та одночасність здійснення такого опублікування вимогами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комуальні послуги» не вимагається. Саме на споживачів Законом України «Про теплопостачання» покладається обов`язок по укладенню договорів з надання послуги теплопостачання (в даному випадку споживачем є позивач). Щодо паперової форми між юридичними особами, то в даному випадку застосуванню підлягають норми спеціального Закону № 2189 щодо порядку і факту укладення договору.

Відсутність доказів щодо розміщення повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в даному випадку не спростовує факту виконання позивачем вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комуальні послуги», відтак, індивідуальний договір є укладеним в силу вимог Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830» затверджено 5-ть видів типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, які набули чинності 01.10.2021, а саме: типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговування внутрішньо будинкових систем; типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії; типовий договір з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії; типовий колективний договір про надання послуги з постачання теплової енергії; типовий договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.

Суд вважає, що в даному випадку правовідносини з постачання теплової енергії можуть бути врегульовані між позивачем та відповідачем саме за моделлю типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який і був оприлюднено відповідачем. Доказів того, що позивач підпадає під ознаки можливості укладення з ним іншого типового договору із визначеного вище переліку не надано.

Згідно з п. п. 3, 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 опалювальний період - період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.10.2021 № 382 Про початок опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжя встановлено, що забезпечення Концерном Міські теплові мережі початку опалювального періоду для житлових будинків незалежно від форм власності та відомчої належності та нежитлових будівель підприємств, установ і організацій здійснюється з 01 листопада 2021 року.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.10.2021 № 382 встановлено початок опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжі з 01.11.2021 з проведенням Концерном «МТМ» постачання теплової енергії споживачам. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.10.2022 № 410 встановлено початок опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжі з 01.11.2021 з проведенням Концерном «МТМ» постачання теплової енергії споживачам. Початок та закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя відбувалось з урахуванням рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Таким чином, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 33, у т.ч. нежитлове приміщення відповідача, підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон у м. Запоріжжі.

Щодо факту надання послуги.

Згідно з п. п. 3, 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 опалювальний період - період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Як вже зазначалось, Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.10.2021 № 38 рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.10.2021 № 382 встановлено початок опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжі з 01.11.2021 з проведенням Концерном «МТМ» постачання теплової енергії споживачам. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.10.2022 № 410 встановлено початок опалювального періоду 2022-2023 років у м. Запоріжжі з 01.11.2021 з проведенням Концерном «МТМ» постачання теплової енергії споживачам. Початок та закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя відбувалось з урахуванням рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Таким чином, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою м. Запоріжжя, пр. Ювілейний буд. 33, в якому знаходиться вбудоване нежитлове приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезонів 2021-2023 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон у м. Запоріжжі.

Позвиачем в обґрунтування наявності заборгованості надано рахунки з вартістю постачання теплової енергії.

Нежитлове приміщення відповідача площею 1520,7 кв.м. (вбудоване) знаходиться на першому поверсі будинку № 33 по пр. Ювілейний у місті Запоріжжі.

Згідно із наданих рахунків вбачається, що в будинку за вказаною адресою наявні три прилади обліку теплової енергії, а саме: ТС «СІЧ» заводський номер 11020277; Sonometer 2000 заводський номер НОМЕР_3 ; Sonometer 2000 заводський номер НОМЕР_5 .

Прилад обліку теплової енергії «СІЧ», який стоїть у нежитловому приміщенні відповідача, пройшов чергову повірку у 2020 році, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки № 2-1919-20 від 21.10.2020, яке чинне до 21.10.2024.

27.10.2020 прилад обліку теплової енергії «СІЧ» прийнято Концерном «МТМ» на абонентський облік як комерційний, що підтверджується актом про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік.

Такми чином, згідно з п. 11 типового договору, Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг наданої послуги здійснюється за даними комерційного засобу обліку.

Згідно зі п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом;

вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів (п. 6 ч. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.

Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювач* теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не "передбачено договором.

Відповідно до п. 23 типового договору, зняття показань засобів вимірювальної техніки (вузлів) розподільчого обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплвоої енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою системи дистанційного знятят показань.

Відповідно до п. 24 типовго договору, зняття виконавцем показань вузлів обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії за допомогою систем дистанційного зняття показів може здійснюватися без присутності споживача або його представника.

У такому разі виконавець зобов`язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення з показаннями:

- вузла комерційного обліку шляхом опублікування на веб-сайті виконавця, зазначення в рахунках на оплату послуги та/або через електронну систему обліку розрахунків споживачів;

- вузла розподільного обліку/приладу-розподілювача теплової енергії шляхом повідомлення в рахунку на оплату послуги та/або через електронну систему обліку розрахунків споживача.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зазначено, шо у разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника.

Споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором.

Позивач зазначає, що зняття показань вузлів комерційного обліку здійснювалося щомісяця робітниками позивача, про що складалися відповідні акти (акти зняття показань приладів обліку теплової енергії).

Як стверджує позивач, згідно з даним програмного комплексу «Збут», комерційний прилад обліку «СІЧ» заводський № 11020277 є розподільним приладом обліку, який знаходиться за адресою проспект Ювілейний 33, належить ТОВ «Одяг-5» та має окреме відгалуження перед комерційним приладом обліку («тип розподілу» - врезка до ПУ (прибор уче`та).

Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що прилад обліку теплової енергії «СІЧ» заводський № 11020277 є розподільним приладом обліку теплової енергії, оскільки забезпечує індивідуальний облік споживання теплової енергії виключно у приміщенні відповідача.

Згідно із п. 8 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, у разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики.

Суд не погоджується з твердженнями позвиача, оскільки 27.10.2020 прилад обліку теплової енергії «СІЧ» прийнято Концерном «МТМ» на абонентський облік як комерційний, що підтверджується актом про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік.

За період з листопада 2021 року по травень 2022 року ТОВ «Одяг-5» з приводу зняття та передачі показів позивачу, відповідачем складались акти про щомісячний відпуск теплової енергії.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами помісячного обсягу теплоносія, поданого на вказаний житловий будинок, зокрема і відповідачу. Звідси не підтверджені первинними документами (актами зняття показань лічильника, актами наданих послуг, які підписані представником теплопостачальної організаціїх та представниками будинку, у т.ч. ТОВ «Одяг - 5») дані, наведені у щомісячних рахунках, які виставлені відповідачу.

З наданих відповідачем актів про відпуск теплової енергії вбачається, що між тпредставником теплопостачальної організації та відповідачем підписано акти за грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року. Однак, дані лічильника «СІЧ» в рахунках не відображені в рахунках, які складені позивачем за період з січня по червень 2022 року.

Доводи позивача про врахування показників засобу обліку відповідача у виставлених рахунках спростовані змістом рахунків, в яких дані показників засобу обліку відповідача відсутні, а наведені показники не збігаються із наданими відповідачем.

Відповідно до п. 33 типового договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживача.

Доказів своєчасного надання відповідачу рахунків на опату послуг з теплопостачання позивачем не надано. Усі рахунки надіслані відповідачу 28.10.2022, що підтверджується описом вкладення в рекомендований лист.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315 (далі Методика №315), опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315 встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Нормами п. 3 розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних Приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги (п. п. 1 п. 4 розділу І Методики).

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем не доведено первинними документами обсяг послуги, що поставлена та розподілена на відповідача.

Згідно із Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 Концерном МТМ для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Запорізької Міської Ради від 11.10.2021 № 374.

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі Правила) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

Пунктом 6 Розділу III Методики визначено, що у будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється на опалення опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку, визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку з врахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIII цієї Методики.

Позивачем у додаткових поясненнях від 24.07.2023 № 06/54-3 навдено формули за якими здійснювався розрахунок обліку теплової енергії з посиланням на п. 3 родділу ІІІ Методики із розрахунку оснащення прміщення приладом (приладами) розподільного обліку. Разом з тим як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, у відповідача встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії. Крім того, під час дослідження обставин справи, представником позивача зазначено про те, що будинок за адресою пр. Ювілейний буд. 33 має чотири засоби обліку теплової енергії, тоді як у деяких рахунках навдені дані трьох лічильників.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем належними і допустимими доказами не доведено надання послуги відповідачу з теплопостачання на суму 263 218,44 грн. у спірний період, що є підставою для відмови у позові.

Підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У позові відмовити повністю.

Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов