Постанова

від 13.05.2024 по справі 908/734/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/734/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2023 (суддя - Горохов І.С.)

у справі № 908/734/23

за позовом Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одяг-5", м. Запоріжжя

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" (далі - Концерн "МТМ") звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одяг-5" (далі - ТОВ "Одяг-5") про стягнення 263 218,44 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником об`єкта нерухомого майна розташованого за адресою: проспект Ювілейний, 33, у м. Запоріжжі. З урахуванням Закону України "Про житлово-комунальні послуги (далі - Про ЖКП)" з відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії згідно якого відповідачем, як споживачем, у період з 01.11.2021 по 31.09.2022 було спожито, проте не оплачено надану позивачем послугу з постачання теплової енергії на заявлену до стягнення суму.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.08.2023 у справі № 908/734/23 у позові відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено первинними документами обсяг наданої відповідачу послуги з постачання теплової енергії на суму 263 218,44 грн у заявлений період.

Не погодившись з вказаним рішенням Концерном "МТМ" подано апеляційну скаргу, згідно якої він просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2023 у справі № 908/734/23 та прийняте нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначав, що приміщення відповідача є окремим приміщенням у будинку з окремим інженерним вводом, тож враховуючи Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, прилад обліку встановлений у даному приміщенні є приладом розподільного обліку для відповідача та приладом комерційного обліку для будинку.

Окрім зазначеного апелянт вказував, що матеріали справи містять рахунки в яких міститься площа будинку, площа приміщення відповідача, покази приладів комерційного обліку, кількість спожитої теплової енергії відповідачем, ціна послуги, сума заборгованості помісячно, при цьому наявність або відсутність рахунків не звільняє відповідача від обов`язку здійснювати оплату отриманих послуг, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору. Також до справи були долучені документи щодо спожитої відповідачем теплової енергії згідно показників приладів обліку та відповідний розрахунок в яких зазначені покази приладів обліку, загальна кількість спожитої у будинку теплової енергії, кількість спожитої теплової енергії відповідачем з наведеними складовими нарахувань, суми нарахувань за кожен місяць заявленого періоду.

Враховуючи наведене, на переконання позивача, ним було надано всі необхідні докази, які дозволяють встановити факт укладення договору № 74201811, надання послуги, її об`єм, а також алгоритм розрахунку основного боргу, однак суд першої інстанції ігноруючи долучені до матеріалів справи докази та здійснюючи невірне трактування законодавства дійшов неправомірного висновку щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 витребувано з Господарського суду Запорізької області матеріали справи та відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги на подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у порядку письмового провадження (без повідомлення (виклику) учасників справи).

01.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу, в яких він вказував, що прилад обліку теплової енергії "Січ" заводський № 11020277 був прийнятий позивачем на абонентський облік, як вузол комерційного обліку, що підтверджується відповідним актом від 27.10.2020, тож такий прилад обліку є комерційним, при цьому приміщення відповідача не пов`язане з житловим будинком й містами загального користування будинку.

Окрім зазначеного відповідач посилався на рішення від 05.03.2019 у справі № 908/2112/18 (набрало законної сили) в якому,зокрема, зазначено, що "система опалення ТОВ "Одяг-5" - відокремлена, зі своїм елеваторним вузлом, з прибором обліку тепла, двухтрубна, горизонтальна; точка підключення системи обігріву виконана в підвалі житлового будинку до елеваторного вузла житлового будинку і до прибору обліку тепла житлового будинку трубопроводами". Тож, на переконання відповідача, відсутні підстави вважати його прилад обліку саме приладом розподільчого обліку.

За твердженням відповідача, у виставлених позивачем рахунках відсутні дані показників засобу обліку відповідача, а наведені показники не збігаються із наданими відповідачем.

13.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він заперечував твердження відповідача про те, що прилад обліку теплової енергії є приладом комерційного обліку, з огляду на невірне трактування відповідачем законодавства. Окрім того, повторно зазначив, що матеріали справи містять докази на підставі яких можна встановити та розрахувати суму заборгованості.

20.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких представник зазначав, що направлення рахунків позивачем здійснюється в письмовому вигляді і відповідач не надавав згоди про направлення рахунків в електронному вигляді. Водночас матеріали справи не містять доказів надання позивачем у встановлені строки рахунків на сплату послуг, при цьому позивачем не надано помісячного обсягу теплоносія поданого на житловий будинок та можливості зняття позивачем показів вузлів обліку в будинку в цілому за допомогою систем дистанційного зняття показів. Окремо відповідач зазначав, що позивачем подано докази разом з клопотанням № 06/54-1 від 20.04.2023 в порушення процесуального законодавства на їх подання, а тому вони не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Одяг-5" є власником об`єкта нерухомого майна: вбудованого приміщення магазину одягу (приміщення ХVІІІ першого поверху площею за внутрішніми замірами 1 520,7 кв.м, 11/50 приміщення № 1 частин підвалу літера А-9 за внутрішніми замірами площею 138,3 кв.м, розташованого за адресою проспект Ювілейний, 33, у м. Запоріжжі, про що свідчить свідоцтво про право власності № 105 від 31.10.1996 (а.с. 24 том 1).

01.02.2007 між ТОВ "Одяг-5" (споживач) та Концерном "МТМ" (теплопостачальна організація) укладено договір № 404480 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (а.с. 64-68 том 1), відповідно до предмету якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

07.10.2021 було оприлюднено на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради та 02.10.2021 на власному офіційному веб-сайті позивача індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (http://teploseti.zp.ua/wp-content/uploads/2023/02/thermal_energy_contract.doc; http://teploseti.zp.ua/wp-content/uploads/2023/02/hot_water_contract.doc).

Як вказував позивач, в силу законодавчих норм з 01.11.2021 сторонами даної справи було укладено типовий індивідуальний договір № 74201811 про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 9-11 том 1) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний буд. 33, а раніше укладений договір № 404480 від 01.02.2007 припинив свою дію.

Пунктом 4 типового індивідуального договору № 74201811 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення.

Згідно пункту 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018. У разі організації вузла обліку не на межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням теплових втрат від межі розділу до місця встановлення приладу обліку.

За умовами пункту 17 договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Умовами пункту 34 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 38 договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.

Згідно з пп. 3 п. 41 договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 382 від 23.10.2021 встановлено початок опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжі з 01.11.2021 з проведенням Концерном "МТМ" постачання теплової енергії споживачам, а рішенням № 126 від 29.03.2022 закінчено опалювальний період з 31.03.2022 (а.с. 25 том 1).

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 410 від 31.10.2022 встановлено початок опалювального періоду 2022-2023 років у м. Запоріжжі з 02.11.2021 з проведенням Концерном "МТМ" постачання теплової енергії споживачам (а.с. 26 том 1).

Позивач зазначав, що надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії у його нежитлове приміщення у період з 01.11.2021 по 31.09.2022 на загальну суму 269 103,80 грн, однак відповідачем було частково сплачено заборгованість у сумі 5 885,36 грн у грудні 2021, тож не оплачена сума боргу становить 263 218,44 грн.

На підтвердження чого позивач надав інформацію щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії та рахунки постачання теплової енергії за договором № 74201811 (а.с. 8; 12-22 том 1) на загальну суму 269 103,80 грн, а саме:

- за листопад 2021 року на суму 39 074,94 грн;

- за грудень 2021 року на суму 30 358,37 грн;

- за січень 2022 року на суму 51 556,84 грн;

- за лютий 2022 року на суму 25 503,34 грн;

- за березень 2022 року на суму 81 771,61 грн;

- за квітень 2022 року на суму 6 806,45 грн;

- за травень 2022 року на суму 6 806,45 грн;

- за червень 2022 року на суму 6 806,45 грн;

- за липень 2022 року на суму 6 806,45 грн;

- за серпень 2022 року на суму 6 806,45 грн;

- за вересень 2022 року на суму 6 806,45 грн,

які надіслані на адресу відповідача 28.10.2022 відповідно до квитанції та опису вкладення в рекомендований лист (а.с. 23 том 1).

В рахунках зазначено, що оплата складається з: послуги постачання теплової енергії (умовно-постійна частина тарифу; Гкал/год); послуги з постачання теплової енергії (умовно-змінна частина тарифу; Гкал); абонентського обслуговування (умов.од.). Також міститься інформація щодо кількості поставленої одиниці виміру, ціни тарифу, загальної площі будівлі (17 187,27) та опалювальної площі споживача (1 520,7).

Окрім наведеного позивачем надано інформацію щодо спожитої теплової енергії згідно показників приладів обліку будинку за адресою: проспект Ювілейний, 33, зокрема і покази споживання відповідачем теплової енергії з детальним розрахунком (а.с. 116-117 том 1).

Вказуючи, що згідно укладеного типового індивідуального договору за період з 01.11.2021 по 31.09.2022 позивачем було надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії, яку відповідач у розмірі 263 218,44 грн в добровільному порядку не оплатив, позивач просив господарський суд стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем обсягу наданої відповідачу послуги на заявлену суму у наведений період.

Колегія суддів з таким висновком не може погодитись з огляду на наступне.

01.05.2021 набрав чинності Закон України № 1060-ІХ від 03.12.2020 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання ЖКП".

Згідно із цим Законом внесено зміни до Законів України що регулюють ЖКП, в тому числі і до Закону України "Про ЖКП", зокрема, до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

Статтею 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ЖКП" передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У частині 1 ст. 14 Закону України "Про ЖКП" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) установлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про ЖКП" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною 1 цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини 5 статті 13 цього Закону.

За приписами ч. 5 ст. 13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ЖКП" № 2189-VIII від 09.11.2017 (в редакції від 01.05.2021) договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановами КМУ № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України "Про ЖКП" договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021) ці правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про ЖКП". Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

02.10.2021 на виконання вимог Закону, Концерн "МТМ" оприлюднив на власному офіційному веб-сайті типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (http://teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/).

Відповідне повідомлення про розміщення на сайті Концерну "МТМ" публічних договорів опубліковано на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради 07.10.2021 (http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/).

Доказів прийняття рішення про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії до матеріалів справи сторонами не надано, а отже з урахуванням аналізу вище наведених норм чинного законодавства, між Концерном "МТМ" та ТОВ "Одяг-5" з 01.11.2021 укладено типовий індивідуальний договір № 74201811. Водночас попередньо укладений між сторонами договір № 404480 від 01.02.2007 припинив свою дію з 01.11.2021, тож доводи відповідача про чинність такого правочину є помилковими.

Згідно із матеріалами справи теплопостачальна організація поставляє споживачу (відповідачу) теплову енергію в вбудоване приміщення № 18 першого поверху, загальною площею за внутрішніми замірами 1 520,7 кв.м, яке розташоване за адресою: проспект Ювілейний, 33, у м. Запоріжжі.

Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначено, що:

- вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом;

- вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Нормами ч. 1 ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вказано, що зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором. Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювач теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.

Частиною 2 ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" зазначено, що у разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника. Споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором.

Пунктом 23 типового договору визначено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки (вузлів) розподільчого обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою системи дистанційного зняття показань.

Позивач зазначав, що зняття показань вузлів комерційного обліку здійснювалося щомісяця його робітниками, про що складалися відповідні акти (акти зняття показань приладів обліку теплової енергії). При цьому, згідно з даними програмного комплексу "Збут", комерційний прилад обліку "Січ" заводський № 11020277 є розподільним приладом обліку, який знаходиться за адресою: проспект Ювілейний, 33, належить ТОВ "Одяг-5" та має окреме відгалуження перед комерційним приладом обліку ("тип розподілу" - врезка до ПУ (прибор учета).

Пунктом 8 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг передбачено, що у разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики.

З наданого відповідачем до матеріалів справи робочого проєкту з комплексу робіт по встановленню приладів обліку теплової енергії 61125-111/2002-АТС (а.с. 85-98 том 1) вбачається, що приміщення відповідача має окремий інженерний ввід (а.с. 95 том 1), а отже прилад обліку "Січ" заводський № 11020277 є розподільним приладом обліку для відповідача та комерційним для будинку.

З наведених підстав твердження відповідача, що такий прилад обліку є саме комерційним, оскільки про це вказано в акті від 27.10.2020 про прийняття на абонентський облік приладу обліку теплової енергії "Січ" (а.с. 104 том 1) є помилковими.

Згідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 Концерном "МТМ" для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької Міської Ради № 374 від 11.10.2021 (https://zp.gov.ua/uk/documents/item/47678).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн/Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонентську плату), сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 (далі - Правила) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг для всіх споживачів будинку визначаються та розподіляються обсяги спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування (далі - МЗК) (згідно пункту 2 розділу ІІІ Методики) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (згідно пункту 2 розділу ІV методики).

В житловому будинку за адресою: проспект Ювілейний, 33, обсяги теплової енергії на МЗК визначаються як частка 10 % від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді. Функціонування - 8 % від обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі в січні місяці, попереднього опалювального періоду.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 358 від 28.12.2021 внесено зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, згідно яких змінено механізм визначення обсягу теплової енергії на загально-будинкові потреби (далі - ЗБП) (згідно пункту 8 розділу IV Методики).

У зв`язку з чим в житловому будинку за адресою: проспект Ювілейний, 33, обсяги теплової енергії на ЗБП визначаються як частка 20 % від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики.

Для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії. Середнє питоме споживання теплової енергії визначається згідно формули 30 (п. 1 розділу IV Методики).

Враховуючи наведене, споживачу у житловому будинку з власним розподільчим приладом обліку опалення нараховується ЗБП, а також Гкал спожиті згідно свого власного приладу обліку або у разі, якщо Гкал по приладу менші, ніж мінімальна частка питомого споживання (50 %), споживачу донараховується мінімальна частка.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, позивачем сформовані та направлені відповідачу рахунки за спірний період на оплату послуг з постачання теплової енергії за договором № 74201811, що підтверджується квитанцією та описом вкладення в рекомендований лист (а.с. 23 том 1), тож твердження відповідача стосовно їх не отримання до уваги не приймаються.

Окрім того, рахунок є документом, який має інформаційний характер. Водночас, врахування показників засобу обліку відповідача у виставлених позивачем рахунках підтверджуються інформацією щодо спожитої теплової енергії згідно показників приладів обліку будинку і показами споживання відповідачем теплової енергії з детальним розрахунком, а саме: позивачем під час розрахунку було застосовано формули розрахунку споживання, враховано показники приладу обліку відповідача та застосовано двоставковий тариф, а саме: з листопада 2021 року по березень 2022 року враховано умовно-змінну частину тарифу, умовно-постійну частину тарифу та абонентське обслуговування, а з квітня 2022 року по вересень 2022 року враховано умовно-постійну частину тарифу та абонентське обслуговування (а.с. 116-117 том 1).

Колегія суддів також зазначає, що складені відповідачем акти відпуску теплової енергії, зокрема, від 28.01.2022, 23.02.2022, 18.03.2022, які підписані відповідачем та представником філіалу Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району (а.с. 53, 55, 56 том 1), містять показники кількості теплової енергії, що відповідають наданої позивачем інформації стосовно спожитої теплової енергії та розрахунку заборгованості.

Наведеним вище спростовуються доводи відповідача щодо того, що позивачем не доведено факту надання послуг за спірний період, їх обсягу, вартості, а також настання у відповідача строку виконання грошових зобов`язань з оплати таких послуг у відповідності до пункту 34 укладеного між сторонами спору договору.

Відповідачем не надано доказів оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.09.2022 на загальну суму 263 218,44 грн, а отже позовні вимоги щодо стягнення з відповідача цієї заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відтак, аргументи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення про задоволення позову.

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269-270, 275, 277, 281-282, 284 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2023 у справі № 908/734/23 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2023 у справі № 908/734/23 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов Концерну "Міські теплові мережі" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одяг-5" (69076, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, буд. 33; ЄДРПОУ 22116022) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Героїв Полку "Азов", буд. 137; ЄДРПОУ 32121458) 263 218 грн 44 коп. заборгованості, 3 948 грн 28 коп. судового збору за подання позову та 5 922 грн 42 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяВ.Ф.Мороз

СуддяТ.А.Верхогляд

СуддяЮ.Б.Парусніков