Рішення

від 07.08.2023 по справі 44/258-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2023Справа № 44/258-б (910/6351/23)

За позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3)

до Приватного підприємства "Ріалбуд" (09701, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. Шевченка, 31)

про розірвання договору оренди, витребування майна та стягнення заборгованості в розмірі 1 154 402,42 грн.

В межах справи № 44/258-б

За заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство

суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/258-б за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2013.

25.04.2023 до Господарського суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з позовом до Приватного підприємства "Ріалбуд" про розірвання договору оренди, витребування майна та стягнення заборгованості в розмірі 1 154 402, 42 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 прийнято позовну заяву Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Приватного підприємства "Ріалбуд" " про розірвання договору оренди, витребування майна та стягнення заборгованості в розмірі 1 154 402, 42 грн. до розгляду в межах справи № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та постановлено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105494431560, однак конверт повернувся на адресу суду 21.06.2023 із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 між Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (орендодавець, позивач), в особі арбітражного керуючого Кравчука Володимира Івановича, який діє на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 по справі 44/258-б та Приватним підприємством "Ріалбуд" (орендар, відповідач), в особі директора Горбача Олексія Анатолійовича, який діє на підставі статуту було укладено Договір оренди нерухомого майна № 67-07 (далі - Договір).

За умовами зазначеного Договору позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 2281,70 кв.м., а саме: частина адміністративного приміщення із майстернею (контора-майстерня) 1972 року будівництва, інв.№1, літ. А-2 загальною площею 413,80 кв.м.; гараж 1972 року будівництва, інв. №2, літ. Б-1, загальною площею 447, 0 кв.м.; матеріальний склад 1972 року будівництва, інв. № 3, літ. В-1, загальною площею 332,70 кв.м.; господарський двір: котельня 1999 року будівництва, інв. № 308, літ. Г-1, загальною площею 45,0 кв.м.; адмінбудівля 1972 року будівництва, інв. № 639, літ. Д-1, загальною площею 150,70 кв.м.; прохідна 1972 року будівництва, інв. № 638, літ. Е-1, загальною площею 18,0 кв.м.; навіс для автотранспорту 2000 року будівництва, інв. № 25, літ Є, загальною площею 236,30 кв.м.; гараж 1999 року будівництва, інв. № 24, літ. Ж-1, загальною площею 662,70 кв.м. паливно-заправний пункт 1998 року будівництва, інв. № 23 (заправка) літ. 3-1, загальною площею 6,10 кв.м.; навіс над заправочними колонками літ. 3; прохідна 1998 року будівництва, інв. № 640, літ. К-1, загальною площею 9,40 кв.м.; вбиральня літ. Л-1, склад ГСМ №1; огорожа ГСМ №2; ворота №3; ворота, хвіртка №4; огорожа № 5; огорожа № 6; вимощення № 7; колодязь № 8; що обліковується на балансі філії «Богуславське райДУ» ДП «КИЇВОБЛДОРУПР» та розташовано за адресою: Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. І. Франка, 68 (далі - «Майно»), вартість якого визначена згідно із незалежною оцінкою і становить станом на 14.04.2021 3 146 441,00 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном, у термін, який вказаний у даному Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, згідно з Актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.

Договором, а саме, п. 2.3, передбачено, що у разі припинення цього Договору, майно повертається орендарем орендодавцю за Актом приймання-передачі в день закінчення дії Договору. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі 100% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих балансоутримувачем рахунків.

Згідно із п.3.5. Договору у разі припинення (розірвання) Договору орендна плата сплачується до дня повернення майна за Актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою та іншим платежам у повному обсязі, враховуючи санкції

Відповідно до п.4.2. Договору орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок орендодавця орендну плату, суму податку на додану вартість, суму податку на нерухоме майно, суму відшкодування плати за комунальні та інші послуги (якщо такі надаються), плату за послуги, які надає балансоутримувач (якщо такі надається) та компенсацію податку на землю шляхом щомісячних перерахувань до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих балансоутримувачем рахунків та надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати.

Як вбачається зі змісту Договору, сторони узгодили усі істотні умови, у тому числі умови повернення об`єкта оренди у разі припинення або розірвання Договору.

Позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав, передавши відповідачу об`єкт оренди, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією Акту приймання-передачі основних засобів від 01.10.2021.

В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 730 646, 43 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актом звіряння взаємних розрахунків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували б щомісячну сплату відповідачем орендної плати за період 31.01.2022-30.11.2022 рр. Станом на 31.03.2023 заборгованість відповідача з оплати орендної плати та суми відшкодування за комунальні послуги перед позивачем становить 730 646,43 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм законодавства та умов Договору оренди № 67-07 від 01.10.2021, не здійснив сплату орендної плати та відшкодування витрат за комунальні послуги, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 730 646, 43 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 227 402, 83 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.3. Договору у разі затримки внесення орендної плати та інших платежів, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати).

Відтак, здійснивши перевірку розрахунку пені, наведеного позивачем в позовній заяві, в розмірі 229 402,83 грн., суд вважає даний розрахунок обґрунтованим, таким, що не суперечить положенням Договору та нормам чинного законодавства. У зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 229 402, 83 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 18 196, 10 коп. та інфляційних нарахувань в розмірі 176 157, 06 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить положенням Договору та нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 18 196, 10 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 176 157,06 грн. також підлягають задоволенню.

У зв`язку із невиконанням умов Договору і, як наслідок, виникненням заборгованості, 14.11.2022 позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення № 01/156 від 14.11.2022 про дострокове розірвання договору оренди № 67-07 від 01.10.2021.

У даному повідомленні позивач заявив про відмову від Договору, а також повідомив відповідача про розірвання Договору та необхідність повернути протягом десяти календарних днів від дати отримання даного повідомлення об`єкт оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповіді на дане повідомлення не надав, а орендоване майно позивачу не повернув.

Згідно із п.7.3 Договору орендодавець має право розірвати Договір у разі порушення орендарем вимог п.4.2. та п.п.5.1-5.5 цього Договору.

Відповідно до п.10.4 Договору договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін та за рішенням господарського суду у випадках, передбачених законодавством.

Договором встановлено, що сторони погоджуються, що Договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично (більше двох разів) порушує термін здійснення будь-яких платежів за цим Договором (п.10.8 Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно із ч.1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що Договір оренди № 67-07 від 01.10.2021, укладений між позивачем та відповідачем підлягає розірванню, а нерухоме майно загальною площею 2281,70 кв.м. підлягає поверненню позивачу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна № 67-07 від 01.10.2021, укладений між Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3, ідентифікаційний код 33096517) та Приватним підприємством "Ріалбуд" (09701, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. Шевченка, 31, ідентифікаційний код 36432040).

3. Зобов`язати Приватне підприємство "Ріалбуд" (09701, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. Шевченка, 31, ідентифікаційний код 36432040) повернути за актом приймання-передачі на користь Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3, ідентифікаційний код 33096517) орендоване нерухоме майно за договором оренди нерухомого майна № 67-07 від 01.10.2021, що розташоване за адресою: Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. І. Франка, 68.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Ріалбуд" (09701, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. Шевченка, 31; ідентифікаційний код 36432040) на користь Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3; ідентифікаційний код 33096517) заборгованість в розмірі 730 646 (сімсот тридцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 43 коп., пеню в розмірі 229 402 (двісті двадцять дев`ять тисяч чотириста дві) грн. 83 коп., інфляційні втрати в розмірі 176 157 (сто сімдесят шість тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 06 коп., 3 % річних в розмірі 18 196 (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто шість) грн. 10 коп., судовий збір в розмірі 20 015 (двадцять тисяч п`ятнадцять) грн. 05 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Копію рішення направити сторонам, керуючому санацією, Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України та Київській обласній прокуратурі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк