Ухвала

від 17.08.2023 по справі 916/3535/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3535/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Л.Д. Компані від 15.08.2023 за вх.№2-1217/23 про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Л.Д. Компані (65071, м. Одеса, вул. Новомосковська, 5, оф. 301) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квікмілз Україна» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44, оф. 402) про стягнення заборгованості у розмірі 77743,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023 за вх. № 2-1217/23 до Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Л.Д. Компані (65071, м. Одеса, вул. Новомосковська, 5, оф. 301) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квікмілз Україна» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44, оф. 402), в якій заявник просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на банківські рахунки, грошові кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю Квікмілз Україна.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Положеннями п.3 ч.1 ст. 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову. Між тим, в обґрунтування такої необхідності заявник посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань та зневажливе ставлення до вимог позивача про таке виконання.

Згідно положень п.4 ч.1 ст. 139 ГПК України заява повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтування його необхідності.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Тобто, з метою збалансування інтересів сторін у справі законодавцем визначено умови, за яких постановлення ухвали про забезпечення позову є правомірним, а саме - наявність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому відсутність доказів на підтвердження таких умов та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі лише припущень матиме наслідком порушення прав та інтересів особи, щодо якої вжиті такі заходи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.11.2011.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, предметом позовних вимог ТОВ Л.Д. Компані до ТОВ Квікмілз Україна є стягнення суми боргу у розмірі 77 743,32 грн.

Між тим, в обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань та зневажливе ставлення до вимог позивача про таке виконання.

Наразі, твердження позивача стосовно невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та нехтування вимогами позивача про виконання таких зобов`язань суд вважає такими, що не обґрунтовують належним чином необхідність застосування заходів забезпечення позову у справі.

Заявник не посилається та не надає будь які докази, що вказували б на наявність певних фактичних обставин, що свідчать про ускладнення або неможливість виконання рішення суду у майбутньому у разі незастосування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене вище суд доходить висновку, що в заяві про забезпечення позову захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки, грошові кошти та інше майно належного відповідачу, який застосовує заявник не містить обґрунтування його необхідності.

Положеннями п.6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення); розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Так, заявник в заяві про забезпечення позову від 15.08.2023 за вх.№2-1217/23 запропонував в якості зустрічного забезпечення сплатити відповідачу на рахунок суду 2000,00грн. Проте, відповідно до приписів ч. 3 ст. 141 ГПК України заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову. Так, позивачем заявлений розмір стягнення заборгованості становить 77743,32грн. У зв`язку з чим, суд вважає, що дана пропозиція зустрічного забезпечення є неспівмірною та необґрунтованою.

Звідси, заява від 15.08.2023 року за вх.№2-1217/23, не відповідає вимогам п. п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Згідно ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За положеннями ч.7 ст.140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи встановлене вище, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Л.Д. Компані про забезпечення позову від 11.08.2023 за вх.№2-1217/23 подана без додержання вимог ч.1 ст.139 ГПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Л.Д. Компані заяву про забезпечення позову від 15.08.2023 за вх.№2-1217/23.

2. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 17.08.2023 та згідно ч.2 ст.254, п.6 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сил.

Суддя І.А. Малярчук