Ухвала
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 490/6883/21
провадження № 61-11698 ск 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Всеукраїнська професійна спілка працівників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді,
ВСТАНОВИВ:
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом у якому просив визнати протиправним його звільнення з посади Начальника департаменту офісної охорони РП Південного макрорегіонального управління, філія «Миколаївське регіональне управління» Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», визнати протиправним та скасувати наказ Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») від 30 липня 2021 року № DN-YB-2021-7105923-п про звільнення його в зв`язку зі скороченням штату, визнати протиправним та скасувати наказ АТ КБ «ПриватБанк» від 17 серпня 2021 року № 3.28.0.0.0/1-7199854 про зміну дати його звільнення, поновити його на посаді начальника департаменту офісної охорони РП Південного макрорегіонального управління, філія «Миколаївське регіональне управління» АТ КБ «ПриватБанк» або на рівнозначній скороченій посаді, внести відповідний запис в його трудову книжку щодо поновлення на роботі.
2. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 травня 2023 року позов задоволено. Скасовано накази АТ КБ «ПриватБанк» № DN-УВ-2021-7105925-п від 30 липня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 та №Э.28.0.0.0/1-7199854 від 17 серпня 2021 року про «Про зміну дати звільнення ОСОБА_1 » Поновлено ОСОБА_1 на посаді Начальника департаменту офісної охорони РП Південного макрорегіонального управління, філія «Миколаївське регіональне управління» АТ КБ «ПриватБанк». Встановлено, що в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 рішення підлягає до негайного виконання. Вирішено питання судових витрат.
3. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 травня 2023 року скасовано та ухвалено у нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
4. До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»,надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником ОСОБА_2 , на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2023 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 травня 2023 року.
5. Враховуючи малозначність справи скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій ця справа не була визнана малозначною та розглядалася за правилами загального позовного провадження.
6. Водночас стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
7. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
9. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження, зокрема, призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
10. Частинами першою та другою статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
11. Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, щодо спадкування, щодо приватизації державного житлового фонду, щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
12. Предметом спору у справі № 490/6883/21 є вимоги про скасування наказів про звільнення та поновлення на роботі тобто вимоги, які виникли з трудових відносин, ціна позову у справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
13. Таким чином, дослідивши предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд дійшов висновку про малозначність цієї справи, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки стаття 19 ЦПК України розташована у Розділі I «Загальні положення» та поширюється й на касаційне провадження.
14. Крім цього, касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
15. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
16. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень - res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
17. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
18. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
19. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
20. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
21. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
22. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
23. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України, відтак не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Всеукраїнська професійна спілка працівників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 , на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2023 року.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Пророк
А. І. Грушицький
Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2023 |
Оприлюднено | 18.08.2023 |
Номер документу | 112872842 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пророк Віктор Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні