Вирок

від 11.08.2023 по справі 754/8861/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 754/8861/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд)

у складі головуючої судді ОСОБА_1 одноособово,

за участю

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2023 року за № 12023100030001100 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянин України, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1, 2 ст. 308 Кримінального кодексу (далі КК) України,

у с т а н о в и в :

Суть питання, що вирішується судом

З обвинувального акта, складеного 28 червня 2023 року слідчим СВ Деснянського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_5 та затвердженого того ж дня прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , слідує, що ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню в т.ч. 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення .

Особливості наведених правовідносин свідчать, що у провадженні необхідно надати відповідь на такі ключові питання:(1) чи вчиняли обвинувачені діяння, яке охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого КК ?; (2) чи доведено стороною обвинувачення винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення ?;(3) як слід кваліфікувати діяння обвинувачених, у випадку доведення їх винуватості ?

Суд надає ствердні відповіді на 1 та 2 питання, у зв`язку з чим кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 1, 2 ст. 308 КК, з огляду на наступне.

Формулювання обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення

Судом визнано доведеним, що у невстановлений слідством дату, час та місці, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи з 07 грудня 2021 року на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з опіоїдною залежністю у ТОВ «ДЕСНЯНСЬКИЙ НАРКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР ІНТЕГРОВАНИХ ПОСЛУГ» (ЄДРПОУ 44298871, ліцензія МОЗ України, затверджена наказом №1835 від 28 серпня 2021 року, адреса: м. Київ, вул. Закревського, буд. 20-Б), під час якої за призначенням лікаря отримував для прийому лікарський засіб «Tab.Methadoni 0,025 mg», що містить - метадон, який відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06 травня 2000 року відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого1995 року, Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України №200 від 27 березня 2012 року, достовірно знаючи про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії, маючи умисел на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, 25 січня 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні діяльності ТОВ «Медичний центр «МЕДСЕРВІС» (ЄДРПОУ 43219689, ліцензія МОЗ України, затверджена наказом №684 від 20 березня 2020 року, адреса: м. Київ, вул. О. Бальзака, буд. 6-Б), подав заяву на отримання наркотичних засобів та уклав угоду про надання медичних послуг приховавши від працівників медичної установи інформацію про перебування на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з опіоїдною залежністю в іншому медичному закладі.

Так, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння наркотичного засобу шахрайським шляхом, 25 січня 2023 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТОВ «Медичний центр «МЕДСЕРВІС», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Бальзака, буд. 6-Б, шляхом обману лікаря ОСОБА_6 , отримав рецепт серії ЛД № 361639 від 25 січня 2023 року на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3) на право одержання в аптечних закладах лікарського засобу, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів (за схемою з 25 січня по 03 лютого 2023 року), а саме у виді таблеток в загальній кількості 40 шт.

В подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи, отриманий вищезазначений рецепт серії ЛД № 361639 від 25 січня 2023 року за формою № 3 (ф.3) в аптеці №119 КП «Фармація», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини, 15, 25 січня 2023 року о 13:02 годин придбав 40 таблеток «Tab.Methadoni 0,025 mg», який містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - мета дон (фенадон), загальною масою 1 г., тим самим заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Крім того, ОСОБА_4 у невстановлений слідством дату, час та місці, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на повторне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи з 07 грудня 2021 року на вказаній програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з опіоїдною залежністю 10 лютого 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні діяльності ТОВ «Медичний центр «МЕДСЕРВІС», за адресою: м. Київ, вул. О. Бальзака, буд. 6-Б, шляхом обману лікаря ОСОБА_6 , отримав рецепт серії ЛД № 361844 від 10 лютого 2023 року на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3) на право одержання в аптечних закладах лікарського засобу, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів (за схемою з 14 по 23 лютого 2023 року), а саме у виді таблеток в загальній кількості 40 шт.

В подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи, отриманий вищезазначений рецепт серії ЛД № 361844 від 10 лютого 2023 року за формою № 3 (ф.3) в аптеці №119 КП «Фармація», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини, буд. 15, 10 лютого 2023 року о 13:22 годин придбав 40 таблеток «Tab.Methadoni 0,025 mg», який містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - мета дон (фенадон), загальною масою 1 г., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Також, ОСОБА_4 20 лютого 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні діяльності ТОВ «Медичний центр «МЕДСЕРВІС», за адресою: м. Київ, вул. О. Бальзака, буд. 6-Б, шляхом обману лікаря ОСОБА_6 , отримав рецепт серії ЛД № 361988 від 20 лютого 2023 року на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3) на право одержання в аптечних закладах лікарського засобу, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів (за схемою з 24 лютого по 05 березня 2023 року), а саме у виді таблеток в загальній кількості 40 шт.

В подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи, отриманий вищезазначений рецепт серії ЛД № 361988 від 20 лютого 2023 року за формою № 3 (ф.3) в аптеці №119 КП «Фармація», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини, 15, 20 лютого 2023 року о 11:34 годин придбав 40 таблеток «Tab.Methadoni 0,025 mg», який містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - мета дон (фенадон), загальною масою 1 г., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Надалі, ОСОБА_4 07 березня 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні діяльності ТОВ «Медичний центр «МЕДСЕРВІС», за адресою: м. Київ, вул. О. Бальзака, 6-Б, шляхом обману лікаря ОСОБА_6 , отримав рецепт серії ЯШ № 348288 від 07 березня 2023 року на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3) на право одержання в аптечних закладах лікарського засобу, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів (за схемою з 07 по 16 березня 2023 року), а саме у виді таблеток в загальній кількості 40 шт.

В подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи, отриманий вищезазначений рецепт серії ЯШ № 348288 від 07 березня 2023 року за формою № 3 (ф.3) в аптеці №119 КП «Фармація», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини, 15, 07 березня 2023 року о 09:30 годин придбав 40 таблеток «Tab.Methadoni 0,025 mg», який містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - мета дон (фенадон), загальною масою 1 г., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Крім того, ОСОБА_4 14 березня 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні діяльності ТОВ «Медичний центр «МЕДСЕРВІС» за адресою: м. Київ, вул. О. Бальзака, буд. 6-Б, шляхом обману лікаря ОСОБА_6 , отримав рецепт серії ЯШ № 348447 від 14 березня 2023 року на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3) на право одержання в аптечних закладах лікарського засобу, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 5 днів (за схемою з 17 по 21 березня 2023 року), а саме у виді таблеток в загальній кількості 20 шт.

В подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи, отриманий вищезазначений рецепт серії ЯШ № 348447 від 14 березня 2023 року за формою № 3 (ф.3) в аптеці №119 КП «Фармація», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини, 15, 14 березня 2023 року о 15:04 годин придбав 20 таблеток «Tab.Methadoni 0,025 mg», який містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - мета дон (фенадон), загальною масою 0,5 г., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Більш того, ОСОБА_4 22 березня 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні діяльності ТОВ «Медичний центр «МЕДСЕРВІС», за адресою: м. Київ, вул. О. Бальзака, буд. 6-Б, шляхом обману лікаря ОСОБА_6 , отримав рецепт серії ЯШ № 348621 від 22 березня 2023 року на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3) на право одержання в аптечних закладах лікарського засобу, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 5 днів (за схемою з 22 по 26 березня 2023 року), а саме у виді таблеток в загальній кількості 20 шт.

В подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи, отриманий вищезазначений рецепт серії ЯШ № 348621 від 22 березня 2023 року за формою № 3 (ф.3) в аптеці №79 КП «Фармація», що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 15, 22 березня 2023 року о 13:30 годин придбав 20 таблеток «Tab.Methadoni 0,025 mg», який містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - мета дон (фенадон), загальною масою 0,5 г., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Згідно з положеннями ст. 308 КК йдеться про

[…1. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства […].

2. Ті самі дії, вчинені повторно […] …].

При заволодінні наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами наслідки у вигляді матеріальної шкоди, як правило, не настають чи є незначними і тому не визначають суспільної небезпечності посягання. Відтак, для викрадення наркотичних засобів (психотропних речовин) не є обов`язковою ознака безоплатності їх вилучення. Грошова чи інша компенсація вартості цих предметів не змінює соціальної суті даного злочину. Протиправні дії винного, який хоча й сплатив вартість наркотиків чи психотропних речовин і тому не заподіяв шкоди власності, однак охоплюються ст. 308 КК.

Заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом шахрайства вважається закінченим злочином з моменту заволодіння цими предметами і реальної можливості хоча би первісно розпорядитися ними (сховати, передати іншій особі тощо).

Мотиви суду

Суд провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходить з наступного в своїх висновках.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин та процедура розгляду

Згідно положень ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ВС від 28 березня 2019 року в справі № 154/3213/16).

В цьому випадку, будучи допитаним, у порядку ст. 351 КПК, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні зазначених діянь визнав повністю, надав покази, в яких підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу, щиро розкаявся у вчиненому.

Вказав, що дійсно за наведеного у вироку алгоритму дій вчинив заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, а саме обману лікаря.

Останній також виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини. Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень обвинувачений просив визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення, оскільки повністю погоджується з встановленими обставинами.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В цьому випадку, повне визнання вини, не заперечення обвинуваченим фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин діянь, в яких обвинувачується, правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення останнім цих обставин є передумовами для здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно, Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 308 КК України, за обставин встановлених судом.

Щодо кваліфікації дій

Згідно ст. 2, 11 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2018 року в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

З огляду на наведене в розділі «стаття …» цього вироку та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним,Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 308 КК, оскільки він вчинив заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства та за ч. 2 ст. 308 КК, позаяк він здійснив повторно заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, Суд, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому Суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує

(1) ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання;

(2) те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами;

(3) юридична відповідальність особи, за ч. 2 ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) .

В рішенні від 15 червня 2022 № 4-р(II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […]має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].

Отже, принцип домірності зобов`язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022)

Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).

В цій ситуації, обставинами, що пом`якшують покарання є

? щире каяття, яке полягає у визнанні у суді обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. час, місце, спосіб учинення.

Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. постанову ВС від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к).

Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених дій та осуд своєї поведінки;

? активне сприяння розкриттю злочину, що виразилось у активному сприянні у встановленні обставин регламентованих ст. 91 КПК України та розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК, не установлено .

Також, Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, але з 11 квітня 2017 року знаходиться на обліку у лікаря-нарколога (перебування особи на спеціальному обліку не означає, що вона не може самостійно реалізувати своє право на захист, див. позицію Верховного Суду у справі № 686/25855/18 (судове рішення від 28 травня 2020 року); має місце проживання, стан здоров`я, спосіб життя (див. дані установочної частині цього рішення), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає прийнятні соціальні зв`язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання та слушності застосування положень ст. 75 КК; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, а саме: класифікацію за ст. 12 КК, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1, 2 ст. 308 КК у виді позбавлення волі зі звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 того ж Кодексу та покладенням обов`язків з числа визначених його ст. 76 КК.

Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням в цій справі є переконання суду про можливість її виправлення без відбування покарання. Цей висновок суду ґрунтується на тих відомостях, які він оцінював на час ухвалення вироку, зокрема, відомостях про вчинені особою злочини, зміст мети й мотивів протиправної поведінки, тривалість та інтенсивність протиправної діяльності, відомості щодо судимості. Також, важливе значення для вирішення питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням мали відомості, що характеризують: особистісні прояви винуватого в головних сферах життєдіяльності; його соціально-демографічні властивості; спосіб життя; соціальні зв`язки; посткримінальна поведінка; дані щодо джерел отримання доходів для забезпечення власних потреб та осіб, які знаходяться на його утриманні; наскільки його ціннісні орієнтири співпадають з загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі; соціально-психологічна характеристика та інші.

Проаналізувавши саме такі обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, позаяк Суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Визнаючи тривалість іспитового строку та вид обов`язків визначених ст. 76 КК Суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, тобто визначає їх у обсязі необхідному і достатньому для виправлення терміном на 3 роки, в силу ч. 4 ст. 75 КК.

Щодо «позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю», то слід зауважити, що згідно з абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі Постанова) відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою або із заняттям ним певною діяльністю.

Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на статтю 69 КК не потрібно (абз. 4 п. 17 Постанови).

В цій справі, наявні обставини визначені абз. 4 п. 17 Постанови, а тому Суд не призначає це додаткове покарання.

Щодо конфіскації майна, то згідно ст. 77 КК у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, відповідно, в силу звільнення від відбування покарання з випробуванням обвинуваченого, таке додаткове покарання, як конфіскація майна, йому не може бути визначене відповідно до положень ст. 77 КК.

Отже, у підсумку Суд зауважує, що визначене покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо Суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, в той час, як покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з урахуванням того, що оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого (див. постанову ВС від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18), що власне і має місце, в цій ситуації, при застосуванні наведеного судом покарання щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення при застосуванні в т.ч. норм ст. 75, 76 КК.

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, в цій ситуації, в ключі характеристик особи, вчинюваного злочину, поведінки після, Суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, сприймалося б як жорстоке поводження.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом

Процесуальні витрати розподілено у порядку регламентованому ч. 2 ст. 124 КПК.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, Суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1, 2 ст. 308 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

? за ч. 1 ст. 308 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

? за ч. 2 ст. 308 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Речові докази: лист призначення лікарями наркотичних та психотропних засобів та виконання цих призначень на ім`я ОСОБА_4 ; рецепт №0004663 на ім`я ОСОБА_4 ; копії документів ТОВ "ДЕСНЯНСЬКИЙ НАРКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР ІНТЕГРОВАНИХ ПОСЛУГ" із копією документації на 51 арк. та копією ліцензії на медичну практику на 1 арк.; копії документів ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "МЕДСЕРВІС" на 25 арк.; лист КП "ФАРМАЦІЯ" за вих.№324/04/07 від 08.05.2023; лист КП "ФАРМАЦІЯ" за вих .№340/04/07 від 17.05.2023, лист КП "ФАРМАЦІЯ" за вих .№397/04/07 від 14.06.2023 - залишити в матеріалах провадження; наркотичний засіб метадон, масою 0,660 г - знищити.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я Оксана БІРСА