Ухвала

від 13.12.2024 по справі 754/8861/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:754/8861/23

Провадження №: 1-в/755/850/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд місті Києва (далі - Суд) у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві подання Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про направлення звільненого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком, установив:

І. Історія питання (узагальнена)

Відповідно до вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року, згідно зі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покладено наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітних та працевлаштуватися, якщо їм буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

ІІ. Суть подання

27 грудня 2023 року до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області надійшло розпорядження № 1-кп/755/1382/23 від 06 грудня 2023 року про виконання вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року відносно ОСОБА_3 .

15 січня 2024 року ОСОБА_3 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, попереджений про відповідальність за систематичне скоєння адміністративних правопорушень, вчинення нових кримінальних правопорушень, засудженому роз`яснено правові наслідки за невиконання покладених на нього судом обов`язків, які передбачені ст. 76 КК України.

Того ж дня, тобто 15 січня 2024 року, ОСОБА_3 під підпис було надано направлення до Дніпровського районного центру Київського міського центру зайнятості м.Києва для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

22 лютого 2024 року ОСОБА_3 був зареєстрований як шукаючий роботу та було видано направлення на працевлаштування.

Надалі, 05 листопада 2024 року було направлено запит до Лівобережного управління Київського міського центру зайнятості для перевірки виконання обов`язку ОСОБА_3 щодо реєстрації як безробітного або працевлаштування за направленням.

19 листопада 2024 року на адресу Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області надійшла відповідь з Лівобережного управління Київського міського центру зайнятості.

Відповідно до наданої інформації ОСОБА_3 станом на 23 лютого 2024 року знятий з обліку у зв`язку із не відвідуванням центру зайнятості протягом 60 календарних днів.

Враховуючи викладене, засудженим ОСОБА_3 було порушено обов`язок, передбачений ч. 3 ст. 76 КК України, а саме працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися для взяття на облік до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітних, якщо на час виконання вироку вони не працюють або звільнені з роботи відповідно до законодавства про працю та працевлаштуватися, якщо їм буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Окрім того, постановою про встановлення днів явки на реєстрацію ОСОБА_3 призначено 1-ий та 3-й понеділок кожного місяця, з якою засуджений ознайомлений.

ОСОБА_3 порушив обов`язок періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а саме не з`явився без поважної причини в день реєстрації 04 листопада 2024 року.

Надалі, 05 листопада 2024 року ОСОБА_3 з`явився до Дніпровського відділу де йому було винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбуття призначеного покарання та відібрано пояснення.

Викладені обставини, на думку заявника, свідчать про те, що засуджений не виконує покладені на нього обов`язки та ухиляється від відбування покарання.

ІІІ. Позиції сторін

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 подання не підтримала.

У судове засідання представник Центру пробації та засуджена, будучи повідомленими про день та час розгляду клопотання (подання), згідно вимог ст. 135 КПК України, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, однак Суд, враховуючи положення ст. 7, 22, 26, абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, вважає за можливе провести судовий розгляд провадження у їх відсутність.

IV. Правове регулювання питання

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 164 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов`язані: виконувати обов`язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до зазначеного органу.

Згідно ч. 1 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Згідно із ч. 4 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

V. Мотиви суду

Враховуючи обставини п. ІІ ухвали, на переконання суду, котре сформоване у порядку ст. 94 КПК, на цей час, відсутні передумови (докази) для висновку про умисне невиконання засудженим покладених на нього обов`язків, у розумінні положень ст. 166 КВК України в її системному зв`язку із положеннями ст. 78 КК України. Позаяк, такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», а не базуватися на припущеннях.

В цьому випадку засуджений прибув до Центру пробації двадцять разів. Неявка за 04 листопада 2024 року не може автономно вказувати саме по собі про небажання засудженого стати на шлях виправлення. Тим паче, що він прибув до заявника уже на наступний день (хоча наступна дата була визначена - 18 листопада), уже 05 листопада 2024 року та надав відповідні пояснення.

В частині ситуації, з пошуком роботи, то слід зауважити, що ОСОБА_3 станом на 23 лютого 2024 року був знятий з обліку, у зв`язку із не відвідуванням центру зайнятості протягом 60 календарних днів, однак останній був лише 22 лютого 2024 року зареєстрований як шукаючий роботу та було видано направлення на працевлаштування. Тобто, йдеться про 2 календарних дні, тому висновок про невідування протягом 60 календарних днів, є дискусійним та таким, що потребує додаткової перевірки (з`ясування).

Також, у особовій справі наявні дані, що засудженому було надано для самосійного опрацювання вакансії на посаду озеленювача та лицювальника-плиточника, однак у ній (особовій справі) відсутні запити до підприємств, у яких були наявні ці вакансії, чи опрацював їх засуджений і якщо так, то які були причини відхилення його кандидатури, як працівника (об`єктивні чи суб`єктивні).

Без перевірки цих відомостей та при наявності суперечливої інформації з центру зайнятості щодо причин зняття з обліку не може йтися про установлення факту умисного порушення обв`язку заслуженим працевлаштуватися з своїх суб`єктивних причин.

З огляду на наведене, у світлі фактичних обставин провадження направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком не ґрунтується на дійсних обставинах справи, відповідно і задоволене бути не може.

Тому, на підставі викладеного та керуючись статтями 369-372, 376, 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України Суд постановив:

відмовити у задоволенні клопотання (подання).

Матеріали особової справи засудженого повернути до Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.

С у д д я ОСОБА_1