Рішення
від 17.08.2023 по справі 640/21892/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2023 року м. Київ № 640/21892/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

Державної інспекції архітектури та містобудування України

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ

ЛТД",

Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт",

Публічне акціонерне товариство "ТОРГРІЧТРАНС",

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ПРОДЖЕКТ",

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦМЕХБУД 21"

про визнання протиправним та скасування дозволу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якій просить: визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013210406973 від 15.04.2021 р. виданий Державною будівельною інспекцією України замовникам Товариству з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД", Приватному акціонерному товариству "КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ", Публічному акціонерному товариству "ТОРГРІЧТРАНС" об`єкту будівництва "Реконструкція майнового комплекту під багатофункціональний комплекс. Адреса: вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м. Києва".

В обгрунтування позову позивач зазначив, що проживає в районі із заплановим об`єктом будівництва, на який видано відповідачем спірний дозвіл, який порушує її права. Позивач вважає, що при видачі відповідачем вказаного дозволу було допущено порушення норм чинного законодавства. Позивач зазначає, що всупереч ч. 2 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та містобудівної документації цільове призначення земельних ділянок на забудову якої видано оскаржуваний дозвіл не відповідає намірам забудови, проектування об`єкту здійснено за межами земельної ділянки, всупереч Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оцінку впливу на довкілля для отримання оскаржуваного дозволу не надавалось. Відзначає, що порушено Закон України «Про охорону культурної спадщини», не дотримано вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 22.01.2020 № 76 та перевищено гранично допустиму висоту будівлі, що зазначена в містобудівних умовах- 27м.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у письмовому провадженні). Також суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД", Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт", Публічне акціонерне товариство "ТОРГРІЧТРАНС", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ПРОДЖЕКТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦМЕХБУД 21".

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 суд прийняв до провадження адміністративну справу № 640/21892/21 до провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Також суд залучив до участі в адміністративній справі № 640/13303/21 в якості співвідповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, адреса: 0133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на відсутність порушеного права позивача. Також зазначив про відсутність законодавчо визначеної можливості скасування в порядку державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.

Треті особи подали до суду письмові пояснення в яких заперечували щодо задоволення позовних та зазначили, що Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013210406973 від 15.04.2021, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у відповідності до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 за відсутності підстав для відмови у його видачі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 суд витребував від Державної інспекції архітектури та містобудування України докази по справі: належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 013210406973 від 15.04.2021 виданий Державною будівельною інспекцією України замовникам будівництва: Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД», Приватному акціонерному товариству «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ», Публічному акціонерному товариству «ТОРГРІЧТРАНС».

На виконання вимог ухвали від 07.08.2023 Державною інспекцією архітектури та містобудування України була подана заява від 15.08.2023 про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 суд відмовив у задоволення клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про закриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи принцип офіційного з`ясування обставин у справі, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26.12.2002 Київською міською радою прийнято рішення від 26.12.2002р. № 206/366 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею». Пунктом 8 Рішення Київської міської ради від 26.12.2002р. № 206/366 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» вирішено передати акціонерному комерційно-виробничому товариству «ТОРГРІЧТРАНС», за умови виконання п. 8.1 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,56 га для експлуатації та обслуговування офісної будівлі, складських будівель та споруд на вул. Набережно-Хрещатицькій, 14 у Подільському районі м. Києва у зв`язку з переходом права власності на будівлі і споруди (лист Фонду державного майна України від 06.05.98 N 10-25-4648, свідоцтво про право власності на майновий комплекс від 19.02.2001, серія МК N 010003833) за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 27.07.48 № 1700 «Про закріплення території за Київським Річним Портом», в тому числі: - площею 0,49 га - в довгострокову оренду на 25 років; - площею 0,07 га (в межах червоних ліній) - у короткострокову оренду на 5 років.

У відповідності до зазначеного рішення, 26.07.2004 між Київською міською радою (як Орендодавцем) та Акціонерним комерційно-виробничим товариством «ТОРГРІЧТРАНС» (як Орендарем) було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований у реєстрі за № 754, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 20.01.2005р. за № 85-6-00168 від 20.01.2005р.

Згідно п.2.1. Договору Об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - на вул. Набережно-Хрещатицькій 14 у Подільському районі м. Києва; розмір - 4871 кв.м.; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування офісної будівлі, складських будівель та споруд; кадастровий номер 8000000000:85:316:0040.

Крім того, Приватне акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» на підставі Акта на право користування землею № 51 від 25.04.1963 року має право постійного користування земельними ділянками кадастровий номер 8000000000:85:316:0072 площею 0,2142 га та 8000000000:85:316:0069 площею 12,2332 га.

09.08.2019р. було укладено Договір № 09/08/2019р про інвестування та делегування функцій Замовника між публічним акціонерним товариством «ТОРГРІЧТРАНС» (Сторона 1), товариством з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» (Сторона 2), товариством з обмеженою відповідальністю «НАБЕРЕЖНА-ІНВЕСТ» (сторона 3) (далі - Договір № 09/08/2019р.), предметом якого є зобов`язання та права сторін щодо отримання вихідних даних, дозвільних документів, проектування, організації процесу будівництва Об`єкта на Земельній ділянці, введення його до експлуатації, реєстрації майнових прав на нього та продажу таких майнових прав.

В порядку та на умовах даного Договору Сторона 1 делегує Стороні 2 повноваження щодо проведення дій, спрямованих на виконання передпроектних та проектних робіт, отримання вихідних даних та дозвільних документів, здійснення будівництва об`єкта (офісно-апартаментного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, б.14 в Подільському районі м. Києва) на земельній ділянці площею 4 871 кв.м, що знаходиться в користуванні Сторони 1, а також повноваження, необхідні для будівництва об`єкту, а Сторона 2 зобов`язується за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів здійснити будівництво об`єкта.

Також, 20.08.2019р. було укладено Договір №20/08/19-01 про делегування функцій Замовника (далі - Договір №20/08/19-01) між приватним акціонерним товариством «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» (Сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» (Сторона 2), предметом якого є взаємовідносини сторін щодо будівництва вказаного вище Об`єкта, введення в експлуатацію Об`єкта будівництва, а також розподіл інвестиційних площ Об`єкта між сторонами та реєстрації прав на них (п.1.1. Договору).

В порядку на умовах даного Договору Сторона 1 передає, а Сторона 2 приймає функцію замовника щодо будівництва Об`єкта, введення його та окремих об`єктів у його складі в експлуатацію, реєстрацію прав на Інвестиційні площі Об`єкта (п.1.2. Договору).

Додатковою угодою № 1 до Договору № 20/08/19-01 від 27.12.2019р. Договір доповнено змістом: земельна ділянка - земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:316:0072 загальною площею 0,2142 га, що знаходиться в користуванні Сторони 1 та розташована за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька; будинки та споруди - об`єкти нерухомості, що знаходяться на Земельній ділянці та належать Стороні 1 на праві власності, а саме: майновий комплекс, загальною площею 686,5 кв.м в частині контрольна прохідна , 2-й район (літ.У), кладові будівельного цеху (літ.Т, Т), будинок будівельного цеху (літ.С).

При цьому, сторони погодили, що до будівель та споруд відносяться і інші капітальні та не капітальні об`єкти , які розміщені на земельній ділянці.

Наміри забудови земельних ділянок 8000000000:85:316:0069, 8000000000:85:316:0072 на умовах визначених Договором №20/08/19-01 від 20.08.2019р. підтверджується також змістом Додаткової угоди №2 від 27.01.2020р. до зазначеного Договору.

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видано замовникам Приватному акціонерному товариству «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ», Публічному акціонерному товариству «ТОРГРІЧТРАНС» та Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс» від 10.01.2020р. № 282/0/7-20, затверджені Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.01.2020р. №76 (Містобудівні умови та обмеження).

За змістом Містобудівних умов та обмежень адреса реконструкції - вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м.Києва, майновий комплекс (будівлі та споруди): вул. Набережно-Лугова, 2 літера З, Ж, И, Г, 2Б, Д, 2А, 2Г, Ч, Щ, Ю, Я, 2Д, (літера 1 (Цифра), 2В, 2Е , що належить ПРАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» Свідоцтво НБ №010001161 від 27.01.1998 р., Свідоцтво НБ № 010001162 від 27.01.1998 р., Свідоцтво НБ № 010001163 від 27.01.1998 р., Свідоцтво НБ № 010001164 від 27.01.1998 р., Свідоцтво НБ № 010001166 від 27.01.1998 р., Свідоцтво МК № 010001991 від 08.02.1999р., Свідоцтво САЕ №178945 від12.01.2011р., Свідоцтво САЕ №178946 від 12.01.2011р., Свідоцтво САЕ №178015 від 12.01.2011р., Свідоцтво САЕ №178016 від 12.01.2011р., Свідоцтво САЕ №178017 від 12.01.2011р., Свідоцтво САЕ №178018 від 12.01.2011р., Свідоцтво ЯЯЯ № 802165 від 23.08.2006р., Свідоцтво ЯЯЯ № 802167 від 23.08.2006р., Свідоцтво ЯЯЯ № 802168 від 23.08.2006р., Свідоцтво ЯЯЯ № 802169 від 23.08.2006р., Свідоцтво CAB № 552563 від 23.03.2009р.; вул. Набережно-Хрещатицька, 14, літ У, літери Т, Т1 , літера С, Свідоцтво МК№010001992 від 08.02.1999р. 1701118 від 27.03.2013.

Замовниками зазначено землекористувача земельних ділянок 8000000000:85:316:0069 та 8000000000:316:0072 - Приватне акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» (Замовник 1), землекористувача земельної ділянки 8000000000:85:316:0040 - Акціонерне комерційно-виробниче товариство «ТОРГРІЧТРАНС» (Замовник 2), та Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» (Замовник 3) в частині реконструкції об`єктів нерухомого майна відповідно до Договорів про інвестування та делегування функцій Замовника №09/08/2019 від 09.08.2019р. та №20/08/19-01 від 20.08.2019р., додаткової угоди №1 від 27.12.2019р. до Договору №20/08/19-01 від 20.08.2019р.

Як вбачається з наданих суду відповідачем - Державною інспекцією архітектури та містобудування України матеріалів, а саме, заяви від 05.04.2021 на видачу дозволу на виконання будівельних робіт, замовниками будівництва: Приватним акціонерним товариством «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ», Акціонерним комерційно-виробничим товариством «ТОРГРІЧТРАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України була подана заява на видачу дозволу на виконання будівельних робіт та такі документи: Містобудівні умови та обмеження; Витяг (витяги) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявного права власності або землекористування земельною ділянкою (земельними ділянками) (крім випадків, визначених пунктом 7 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт"); Витяг (витяги) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будівель і інженерних споруд, які реконструюються, піддаються капітальному ремонту чи реставрації; Технічні умови щодо теплопостачання або лист розробника проекту про відсутність потреби; Технічні умови щодо водопостачання та водовідведення або лист розробника проекту про відсутність потреби; Технічні умови щодо електропостачання або лист розробника проекту про відсутність потреби; Технічні умови щодо газопостачання або лист розробника проекту про відсутність потреби; Генеральний план на топографічній основі масштабом 1:500 або 1:1000; Плани поверхів, фасадів масштабом 1:50, 1:100 або 1:200 (для будівель); Розрахунок класу наслідків; План трас зовнішніх інженерних мереж та комунікацій масштабом 1:2 000; Експертний звіт щодо розгляду проектної документації; Фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про затвердження проектної документації, завірена замовником, або лист фізичної особи - замовника; Фотокопія договору підряду (генерального підряду) на виконання будівельних робіт, завірена замовником; Ліцензія, що дає право на виконання будівельних робіт; Документи про призначення відповідального виконавця будівельних робіт; Фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, завірена замовником; Фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про призначення осіб, які здійснюють технічний нагляд, завірена замовником.

За результатом розгляд цих документів Державною архітектурно - будівельною інспекцією України був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт реєстраційний номер ІУ013210406973 від 15.04.2021 року, яким замовникам - ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», ПАТ «Київський річковий порт» та ТОВ «Торгрічтранс» та генеральному підряднику ТОВ «Спецмехбуд» надано дозвіл на: «Реконструкцію майнового комплексу під багатофункціональний комплекс. Адреса: вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м. Києва. Клас наслідків СС3».

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернулась до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.20211 № 3038-VІ встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до визначення наданого у статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

1) будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва;

4) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

7) містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

8) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Приписами пунктів 6, 7 частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обумовлено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:

6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;

7) надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Згідно частин першої - п`ятої ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обумовлено, що основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Частиною третьою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 121 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Частиною четвертою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Водночас, частиною п`ятою зазначено статті визначено, що Містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

3) за рішенням суду.

У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) було видано замовникам Приватному акціонерному товариству «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ», Публічному акціонерному товариству «ТОРГРІЧТРАНС» та Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» Містобудівні умови обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс».

Замовниками зазначено землекористувача земельних ділянок 8000000000:85:316:0069 та 8000000000:316:0072 Приватне акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» (Замовник 1), землекористувача земельної ділянки 8000000000:85:316:0040 Акціонерне комерційно-виробниче товариство «ТОРГРІЧТРАНС» (Замовник 2), та Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» (Замовник 3) в частині реконструкції об`єктів нерухомого майна відповідно до Договорів про інвестування та делегування функцій Замовника №09/08/2019 від 09.08.2019р. та №20/08/19-01 від 20.08.2019р., додаткової угоди № 1 від 27.12.2019р. до Договору №20/08/19-01 від 20.08.2019р.

При цьому, зазначені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс», затверджені Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.01.2020р. № 76 (Містобудівні умови та обмеження), отже станом на час оформлення спірного дозволу на виконання будівельних робіт були чинними.

Приписами статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (ч.1).

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.2).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ч.1).

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається (ч,2).

Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);

інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об`єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12 1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);

реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;

реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єкта в Реєстрі будівельної діяльності;

реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;

ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання заяви);

відомості про складові частини об`єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано- прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна).

У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва.

Порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм набуття права на виконання підготовчих і будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466 в редакції чинній на час видачі Дозволу на виконання будівельних робіт).

Приписами пункту 1 Порядку № 466 визначено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту;

Приписами пункту 5 Порядку №466 визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Пунктом 27 Порядку № 466 визначено, що дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.

Замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку.

Перелік документів, необхідний для отримання дозволу наведено у пункті 28 Порядку, а саме:

витяг (витяги) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявного права власності або землекористування земельною ділянкою (земельними ділянками) (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку);

витяг (витяги) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будівель і інженерних споруд, які реконструюються, піддаються капітальному ремонту чи реставрації;

нотаріально завірена згода власника (власників) будівлі (будівель), інженерної споруди на проведення будівельних робіт у разі здійснення не власником будівель і інженерних споруд їх реконструкції, реставрації, капітального ремонту;

частина проектної документації у складі:

для нового будівництва, капітального ремонту та реконструкції містобудівних умов та обмежень або листа уповноваженого органу містобудування та архітектури про те, що для проектування даного об`єкта будівництва містобудівні умови та обмеження не надаються; технічних умов щодо теплопостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби; технічних умов щодо водопостачання та водовідведення або листа розробника проекту про відсутність потреби; технічних умов щодо електропостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби; технічних умов щодо газопостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби; розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії складності; генерального плану на топографічній основі масштабом 1:500 або 1:1000; плану трас зовнішніх інженерних мереж та комунікацій масштабом 1:2000; планів поверхів, фасадів масштабом 1:50, 1:100 або 1:200 (для будівель);

експертний звіт щодо розгляду проектної документації;

фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про затвердження проектної документації, завірена замовником, або лист фізичної особи - замовника;

фотокопія договору підряду (генерального підряду) на виконання будівельних робіт, завірена замовником;

фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, завірена замовником;

фотокопія договору підряду на здійснення технічного нагляду та/або фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про призначення осіб, які здійснюють технічний нагляд, завірена замовником;

оцінка впливу на довкілля (у разі потреби).

Відповідно до п. 29 Порядку № 466 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

Під час розгляду заяви орган державного архітектурно-будівельного контролю на основі чек-листа, поданого за формою згідно з додатком 9-3 до цього Порядку (для об`єктів нового будівництва, капітального ремонту та реконструкції) або додатком 9-4 до цього Порядку (для об`єктів реставрації), встановлює: відповідність цільового призначення земельної ділянки; відсутність зауважень за результатами проведеної експертизи проектної документації; відповідність проектних рішень містобудівним умовам і обмеженням, а саме дотримання вимог щодо відсотка забудови земельної ділянки, висотності; дотримання вимог щодо збереження охоронних зон (у разі потреби): зони приаеродромної території; зон потенційно небезпечних об`єктів лінійної частини магістральних продуктопроводів; заборонних зон електромереж; санітарно-захисної зони; природоохоронної зони; зон потенційно небезпечних об`єктів 2 класу; зони охорони пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій; історичних ареалів населених місць; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; забезпеченість об`єктами благоустрою: дитячими майданчиками; зонами відпочинку; паркувальними майданчиками;

достовірність поданих документів (у тій частині, що об`єктивно може бути документально перевірена):

- чинність ліцензії/сертифіката відповідального виконавця робіт та її/його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва;

- чинність сертифіката архітектора та його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва (СС2 чи СС3) (у разі потреби);

- чинність сертифіката інженера-проектувальника та його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва (СС2 чи СС3) (у разі потреби);

- чинність сертифіката інженера технічного нагляду та його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва (СС2 чи СС3).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає на адресу електронної пошти замовника будівництва скановану копію виданого дозволу не пізніше одного робочого дня з дати прийняття такого рішення.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує архівування та зберігання поданого пакета документів, а територіальні органи Держсервісбуду - зберігання поданого пакета документів до передачі до відповідного територіального органу ДІМ.

За приписами п. 30 та 31 Порядку № 466 та ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", невідповідність цільового призначення земельної ділянки; наявність у поданих документах порушень містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема дотримання вимог висотності (блакитна лінія), щільності населення, планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), дотримання охоронних зон об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури та об`єктів підвищеної небезпеки (червоні та жовті лінії), а також зелених насаджень (зелена лінія).

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій особі) протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви відмову в паперовій або електронній формі через електронний кабінет з обґрунтуванням причин за формою, наведеною у додатку 11до цього Порядку.

При цьому, як встановлено судом Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 15.04.2021 видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013210406973 замовникам Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД», Приватному акціонерному товариству «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ», Публічному акціонерному товариству «ТОРГРІЧТРАНС» об`єкту будівництва: «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс. Адреса: вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м.Києва», інформацію про що розміщено на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/permits_doc_detail/2545736684058707890.

Водночас, позивач у позові зазначає про те, що підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним і скасування виданого дозволу є відсутність результатів оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності з реконструкції об`єкту будівництва і неподання цих результатів відповідачу разом із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що до проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Пунктом 7 частини 3 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що до заяви на отримання дозволу додається результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», вплив на довкілля - будь-які наслідки планової діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально - економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з пунктами 2, 10 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає намив територій на землях водного фонду; інфраструктурні проекти: облаштування індустріальних парків: будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення: будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами: будівництво (облаштування) автостоянок на плоті не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.

Відтак, процедуру з оцінки впливу на довкілля обов`язково проходять ті об`єкти, які можуть мати значний вплив на довкілля згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», що містить вичерпний перелік видів планової діяльності та об`єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля.

Варто зазначити, що у матеріалах справи наявні Технічні умови № 14856 від 17.03.2020 на водопостачання та Технічні умови № 14828 від 17.03.2020 на каналізування об`єкту «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс» по вул. Набередно-Хрещатицька видані Приватним акціонерним товариством «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ», які як зазначали треті особи були надані у складі проектної документації .

Таким чином, проектними рішеннями передбачено підключення об`єкта до централізованого водопостачання та водовідведення, а отже об`єкт будівництва «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс за адресою вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м. Києва» не підлягає обов`язковій оцінці впливу на довкілля відповідно до норм Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до відомостей листа Генерального проектувальника ТОВ «ТЕРРА ПРОДЖЕКТ» від 20.04.2020 вих. № 15 адресованого ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» запроектований багатофункціональний комплекс не розмішений поза межами населених пунктів на площі 1, 5 гектара і більше; багатофункціональний комплекс запроектовано з підключенням до централізованого водопостачання та водовідведення згідно технічних умов; автостоянки на площі не менше як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць відсутні.

При цьому, з наявного у матеріалах справи листа Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.01.2021 №077-366 адресованого ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД» вбачається, що в Управлінні екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто лист від 28.01.2021 № НВП/4-28/01/2021 стосовно надання інформації щодо необхідності розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля для об`єкта «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс за адресою вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м. Києва (І черга)». За результатами розгляду повідомлено, що пунктом 1 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Згідно з пунктом 10 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для будівництва житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення, будівництва (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.

Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у вказаному листі зазначило, що відповідно до змісту розглянутого листа та наданих матеріалів, планована діяльність не відноситься до зазначеного переліку та не потребує розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля.

З огляду на викладене, судом встановлено, що запроектований багатофункціональний комплекс не розміщений поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше; багатофункціональний комплекс запроектовано з підключенням до централізованого водопостачання та водовідведення згідно технічних умов; автостоянки на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць - відсутні.

Враховуючи викладене та оскільки Об`єкт будівництва не входить до переліку видів планової діяльності та об`єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно п.10. ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля не вимагається, що також підтверджується змістом Листа № 15 від 20.04.2020 Генерального проектувальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ПРОДЖЕКТ».

Оскільки п. 7 ч. 3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання дозволу на виконання будівельних робіт надання результатів оцінки впливу на довкілля вимагає лише у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», а у даному випадку планована реконструкція Обєкту будівництва здійснення оцінки впливу на довкілля не потребує, у замовників будівництва, обов`язку надавати Державній архітектурно-будівельній інспекції України результати оцінки впливу на довкілля для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції об`єкту будівництва: «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс. Адреса: вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м. Києва», не виникало.

Щодо доводів позивача про ненадання технічних умов щодо теплопостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби, чим не дотримано п.28 та чек-лист 9-1 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, суд зауважує наступне.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи змісту заяви на видачу дозволу на виконання будівельних робіт поданої замовниками ТОВ «РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД», ПАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ», ТОВ «ТОРГРІЧТРАНС» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, додатками до вказаної заяви зазначено, зокрема «технічні умови щодо теплопостачання або лист розробника проекту про відсутність потреби», що спростовує твердження позивача про не дотримання п.28 та чек-лист 9-1 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Так, зокрема, згідно з відомостями листа ТОВ «ТЕРРА ПРОДЖЕКТ», яке відповідно до Договору від 21.01.2019 р. № 1901/003/ЕП/П/Р виступає генеральною проектною організацією проекту «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс за адресою вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м. Києва» від 11.05.2020 вих. № 28: «…відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 № 466, згідно прийнятих проектних рішень по проекту «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс за адресою вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м. Києва» (1 черга будівництва) джерелом теплопостачання передбачено підключення до газорозподільної системи АТ «Київгаз» згідно технічних умов №SW025780420 від 02.04.2020. Потреба у отриманні технічних умов щодо теплопостачання відсутня».

Стосовно доводів позивача про порушення вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема те, що в складі проектної документації відсутні відомості щодо погодження проектних рішень із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (вимога ч. 3 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини»), не надано погодження Міністерства культури України, чим не дотримано положення закону України «Про охорону культурної спадщини», а також що не дотримано вимоги ч. 6 ст. 14 Закону України «Про архітектурну діяльність», яким обумовлено, що головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Позивач посилається на ст.5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», яка встановлює, що до повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Суд зазначає, що Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Статтею 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлює, що проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (ч.1). Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями (ч.2). Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами (ч.3).

Наведене також підтверджується Листом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 40-701-(90-9)/9111 від 15.09.2016р, який наявний у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що генеральним проектувальником було розроблено проектну документацію об`єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс» за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Набережно-Хрещатицька на яку отримано експертний звіт (позитивнй).

Суд відзначає, що п. 14 ч.2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на яку посилається позивач передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Отже, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини яким є Міністерство культури та інформаційної політики України належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації.

При цьому, суд також бере до уваги, що за змістом Дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ013210406973 15.04.2021, вид будівництва - реконструкція, а не нове будівництво.

Крім того, за змістом Листа Міністерства культури, молоді та спорту України № 3415/6.11.1 від 03.02.2020р. на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України Міністерством розглянуто звернення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.02.2020 № 40-304- 10/1189-20 (вхідний реєстраційний № 6441/-20 від 12.20.2020) стосовно деяких питань, пов`язаних з погодженням МКМС проектної документації об`єктів нового будівництва чи реконструкції існуючих, і, діючи в межах повноважень, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини» й Положенням про Міністерство культури, молоді та спорту України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, відзначає, що беручи до уваги положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо розподілу сфер відповідальності центральних органів виконавчої влади та пов`язаних з ними установ і організацій, зокрема, в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, Міністерство культури, молоді та спорту України позбавлене повноважень щодо надання дозволів чи погоджень, пов`язаних із здійсненням будівництва.

Таким чином, суд вважає недоведеними обставини щодо порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Суд відзначає, що твердження позивача про порушення ч.2 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», недотримання вимог п.5 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 22.01.2020р. № 76 жодним чином не підтверджено.

Частиною другою ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Зазначений пункт Містобудівних умов і обмежень, містить узагальнюючу вимогу про розроблення та затвердження проектної документації відповідно до вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про охорону культурної спадщини», «Про благоустрій населених пунктів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних обґєктів для загального водокористування», Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 «Про містобудівний кадастр», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.2.2-9-2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування і забудови населених пунктів», ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДБН В. 1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об`єктів», ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», ДБН В.2.3-5-2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», Водний кодекс України, ДБН В.2.3-7-2018 «Метрополітени. Споруди транспорту» та інших будівельних норм, державних стандартів і правил.

Суд зауважує, що відповідно до ст.7 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральним проектувальником було розроблено проектну документацію об`єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс» за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Набережно-Хрещатицька, на яку отримано позитивний експертний звіт.

За змістом експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс», адреса: вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м. Києва за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будинків, споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної та техногенної, ядерної та радіаційної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з техніко-економічним показниками, що додаються.

Наведене спростовує твердження позивача щодо неврахування вимог Містобудівних умов та обмежень при видачі дозволу, зокрема, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про охорону культурної спадщини», «Про благоустрій населених пунктів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних обґєктів для загального водокористування», Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 «Про містобудівний кадастр», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.2.2-9-2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування і забудови населених пунктів», ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДБН В. 1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об`єктів», ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», ДБН В.2.3-5-2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», Водний кодекс України, ДБН В.2.3-7-2018 «Метрополітени. Споруди транспорту» та інших будівельних норм, державних стандартів і правил.

Щодо твердження позивача, що цільове призначення земельних ділянок не відповідає намірам забудови, чим порушено ч.2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт суд зазначає наступне.

Частина друга статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

За визначенням наданим ст.1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За змістом Договору оренди земельної ділянки укладеного між Київською міською радою (Орендодавець) та Акціонерним комерційно-виробничим товариством «ТОРГРІЧТРАНС» (Орендар) від 26.07.2004р. обґєкт оренди - земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - на вул.Набережно-Хрещатицькій, 14 у Подільському районі м.Києва; Розмір - 4871 кв.м; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування офісної будівлі, складських будівель та споруд; кадастровий номер 8000000000:85:316:0040.

Приватне акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» на підставі Акту на право користування землею №51 від 25.04.1963 року має право постійного користування земельними ділянками кадастровий номер 8000000000:85:316:0072 площею 0,2142 га та 8000000000:85:316:0069 площею 12,2332 га.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» (код ЄДРПОУ 03150071 (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів Публічного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ», протокол б/н від 18 квітня 2018 року, Приватне акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», Відкритого акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ», яке було засноване Фондом державного майна України шляхом перетворення Державного Київського річкового порту Українського міжгалузевого державного об`єднання річкового флоту «Укррічфлот» у відкрите акціонерне товариство відповідно до законів України «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про приватизацію майна державних підприємств», Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 р. та наказів Фонду державного майна України від 10.11.1992 №477 та від 03.12.1992 р. №537. Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» з моменту його державної реєстрації є правонаступником Державного Київського річкового порту Українського міжгалузевого державного об`єднання річкового флоту «Укррічфлот» з переходом до нього усіх майнових прав і обов`язків та Публічного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ».

У 1963 році Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих було надано Київському річковому порту у постійне користування земельні ділянки загальною площею 145,15 га.

25.04.1963р. Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих Державному підприємству «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ») видано Державний акт на право користування землею за №51.

Зазначені обставини встановлено та підтверджено чинною Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2017 року у справі № 910/17639/15.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 року у справі № 826/17193/16 встановлено, що у 1993 році до акціонерного товариства «Київський річковий порт» перейшло право користування земельними ділянками, які належали на праві постійного користування Київському річковому порту на підставі державного акту на право користування землею зареєстрованого в державній книзі реєстрації землекористувань 25.04.1963 року за № 51 та рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 3 вересня 1963 р. № 1290.

Відповідно, ПАТ «Київський річковий порт» володіє тими ж самими правами на землю, якими володіло й державне підприємство «Київський річковий порт», починаючи з 1963 р.

Є законним факт передачі Акту на право постійного користування земельною ділянкою №51 від 25.04.1963 року до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» як правонаступника державного підприємства.

Отже, Приватне акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» на підставі чинного Державного акту на право користування землею №51 від 25.04.1963 року виданого Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих має право постійного користування земельними ділянками, зокрема, кадастровий номер 8000000000:85:316:0072 площею 0,2142 га та 8000000000:85:316:0069 площею 12,2332 га.

Судом враховано, що на час видачі вищевказаного акту у 1963 році був чинним Земельний кодекс УРСР 1922 року. Відповідно до вимог Земельного кодексу УРСР 1922 року усі землі перебували у державній власності. Чіткого поділу земель за цільовим призначенням земельне законодавство того часу не встановлювало. Окрім цього, на відміну від чинного на цей час земельного законодавства, Земельний кодекс УРСР 1922р. не пов`язував виникнення права користування земельною ділянкою з державною реєстрацією чи з отриманням певних документів, які посвідчують право на земельну ділянку.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Отже, за своєю правовою природою право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України.

Згідно п.2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Рішенням Київської міської ради IV сесія VIII скликання від 20.04.2017р. N241/2463 (Рішення №241/2463) «Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві» затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі - Порядок №241/2463) згідно з додатком 1 до цього рішення (п.1).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється на підставі резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради на розроблення такої документації. (п.3.2. Порядку N 241/2463).

За змістом Акту на право користування землею №51 від 25.04.1963 року, в постійне користування Приватного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» відведено 145,15 га землі згідно з нижченакресленим планом і описом меж.

Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів та здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Пунктом 12 Рішення №241/2463 встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідно до якої не передбачається передача земельних ділянок комунальної власності у власність чи користування, розроблена по земельних ділянках, не зареєстрованих у Державному земельному кадастрі та по земельних ділянках, щодо яких Київська міська рада прийняла рішення про надання (передачу) їх у власність, оренду чи постійне користування до 01.01.2013, не підлягає погодженню або затвердженню Київською міською радою та її виконавчим органом.

Суд зазначає, що ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлює, що: містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Частинами 2, 3 ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об`єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 19 Земельного кодексу України землі житлової та громадської забудови за основним цільовим призначенням віднесено до однієї категорії земель.

Згідно зі статтями 38 та 39 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно із Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 чинного на час видачі дозволу, землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше) та для розміщення громадських будівель і споруд (офісних будівель, торговельних будівель та ін.) та інших об`єктів загального користування, належать до категорії земель житлової та громадської забудови.

Таким чином, земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:316:0069, 8000000000:85:316:0072, 8000000000:85:316:0040 за класифікацією видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів, від 23.07.2010р. №548 відносяться до земель житлової та громадської забудови.

Відповідна категорія земель охоплює, як експлуатацію та обслуговування будівель та споруд, так і їх реконструкцію та нове будівництво в тому числі житла.

Варто зазначити, що наведену інформацію відображено у Витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0003217372019 від 28.05.2019, НВ-0003217382019 від 28.05.2019, НВ-8001058162020 від 03.02.2020 відповідно.

За даними Витягів НВ-003217372019, НВ-0003217382019 від 28.05.2019р. з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок площами 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069) та 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) по вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва визначено: - категорію земель - землі житлової та громадської забудови; - цільове призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отримання прибутку).

За даними витягу НВ-8001058162020 від 03.02.2020р. з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 0,4871га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0040) по вул. Набережно-Хрещатицькій, 14 у Подільському районі міста Києва визначено: - категорію земель - землі житлової та громадської забудови; - цільове призначення - 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Суд зауважує, що ч.5 ст.20 Земельного кодексу України встановлює, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Таким чином, земельне законодавство передбачає можливість використання земель житлової та громадської забудови відповідно до намірів їх власників як за житловим так і за громадським призначенням.

Отже, суд дійшов висновку про відповідність намірів забудови вищезазначених земельних ділянок вимогам закону, містобудівній документації, функціональному та цільовому їх призначенню.

Крім того, суд враховує, що Державними будівельними нормами (ДБН) В.2.2-9-2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення» визначено, що багатофункціональні будинки і комплекси - це будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, будинків та споруд різного громадського і житлового призначення (п.3.3.).

Також, ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено доцільність формування багатофункціональних архітектурно-планувальних структур та зазначено, що окремі земельні ділянки мають бути планувально об`єднані, серед іншого, у функціональну зону житлової та громадської забудови (п.п.4.16, 5.1). Визначено, що багатофункціональні споруди - будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, різного громадського, житлового та іншого призначення, поєднання яких обумовлено економічною доцільністю і містобудівними вимогами (п.3.7.).

ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» передбачено можливість об`єднання в одному об`єкті функцій громадського та житлового призначення без обмеження їх часток (площі, поверховості тощо) (п.5.37).

Таким чином, включення житлової функції до складу багатофункціонального не впливає на функціональні параметри використання земельних ділянок.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000р. N 507 код 1122.3 включає Будинки житлові готельного типу.

Таким чином, включення житлової функції, апартаментів до складу багатофункціонального комплексу із присвоєнням коду об`єкта 1122.3 згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 не впливає на функціональні параметри використання зазначених земельних ділянок.

Наведене спростовує твердження позовної заяви щодо порушення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт.

Матеріалами справи, зокрема, проектною документацію не підтверджено здійснення будівництва обґєктів в порушення вимог ст.89 Водного кодексу України та ст.61 Земельного кодексу України. Крім того, відповідно до ч.4 ст.89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об`єктів.

Щодо посилання позивача про перевищення гранично допустимої висоти будівлі, що зазначена в містобудівних умовах 27 м.

Судом встановлено, що Містобудівними умовами та обмеженнями визначено, що гранична висота об`єкту

За змістом Листа № 29 від 11.05.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ПРОДЖЕКТ», яка виступає генеральною проектною організацією проекту «Реконструкція майнового комплексу під багатофункціональний комплекс за адресою вул.Набережно-Хрещатицька у Подільському районі м.Києва», згідно з проектом, розробленим ТОВ «ТЕРРА ПРОДЖЕКТ» будівлі запроектовані з поверховістю 6-7-8 поверхів з максимальною висотою 27,0 м, що у свою чергу свідчить про недоведеність обставин щодо перевищення гранично допустимої висоти будівлі, яка зазначена в містобудівних умовах.

Стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт.

Щодо твердження позивача про те, що проектування здійснено за межами земельної ділянки, чим порушено вимоги ч.4, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки відповідно до генплану частина будинку розташована за межами, варто зазначити наступне.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою, другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами частини першої - третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Варто зазначити, що позивачем на обгрунтування доводів щодо того, що частина будинку розташована за межами генплану не було зазначено ані будь-яких доводів стосовно проведеного аналізу наданих замовниками документів, ані будь-яких інших відомостей та документів з яких позивачу стали відомі такі обставини.

Суд зауважує, що приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим, приписами частини першої зазначено статті обумовлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, твердження позивача щодо здійснення проектування об`єкту поза межами земельної ділянки в порушення ч.ч. 4, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не підтверджено будь-якими доказами.

Крім того, слід зазначити, що позивачем не наведено належного обґрунтування зазначених у позові підстав, всупереч принципу змагальності сторін, а також з урахуванням приписів статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не позбавлений обов`язку навести відповідні докази на обґрунтування протиправності рішення відповідача. Сам позивач таких обставин не довів суду, не виклав доводи позову із посиланням на конкретні документи та відомості, і лише у декларативній формі зазначив про порушення.

Вирішуючи питання щодо порушеного права позивача у межах даних правовідносин суд зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року N 6-зп суд зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Окрім того, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 9 частини п`ятої статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

При цьому порушення вимог закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відповідно до висновку, що сформульований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Як зазначає позивач у позові стосовно наявності у нього порушено права, фактом видачі відповідачем оскаржуваного дозволу були порушені права та інтереси позивача, оскільки позивач мешкає у районі забудови на вулиці, яка перетинає вулицю забудови. Позивач зауважила, що вона відстоює свої особисті права та права громадян на здорове та безпечне довкілля у цьому кварталі міста та виступає проти незаконної забудови у ньому.

Варто зазначити, що позивачем до матеріалів справи додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , з якого вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 . Зазначені відомості щодо місця проживання позивача вказані у позовній заяві.

При цьому, згідно загальнодоступних відомостей карти міста Києва вул. Оболонська не перетинається територіально з вулицею Набережно-Хрещатицька на якій передбачено розташування об`єкту будівництва і яка зазначена як місцезнаходження об`єкту будівництва у дозволі на виконання будівельних робіт від 15.04.2021 № ІУ013210406973. При цьому, позивачем не доведено суду обставин її проживання саме у районі забудови та наявність порушеного права чи інтересу у спірних правовідносинах.

Крім того, розглядаючи дану справу суд також враховує правові висновки Верховного Суду. Так, Верховний Суд у постанові від 08.12.2020 у справі № 826/11282/17 зазначав, що дозвіл на виконання будівельних робіт є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів ( чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 802/233/16-а від 27 червня 2018 року у справі №814/104/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 815/1568/16).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності у нього порушеного права чи законного інтересу у межах даних публічно-правових відносинах.

Щодо доводів позивача стосовно того, що останній відстоює інтереси прав інших громадян, суд зауважує, що позивач звернувся до суду самостійно, доказів на підтвердження наявності повноважень звертатися до суду в інтересах інших громадян позивачем не надано, що спростовує відповідні твердження позивача, зокрема звернення до суду в інтересах інших громадян.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволенню, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	17.08.2023
Оприлюднено	21.08.2023
Номер документу	112875553
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Панова Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.08.2023 по справі 640/21892/21КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —640/21892/21

Рішення від 17.08.2023

Рішення
від 17.08.2023 по справі 640/21892/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД