Ухвала

від 16.08.2023 по справі 813/2109/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 серпня 2023 року справа№ 813/2109/16

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Наталія Іванівна, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурова техніка" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ОДПІ про стягнення з товариства податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 630 850,99 грн, з якої 527 038,96 грн за основним платежем, 103 812,03 грн пеня.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 08.09.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017, позов задовольнив: стягнув з товариства на користь місцевого бюджету міста Дрогобича податковий борг в сумі 630 850,99 грн..

Не погодившись із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурова техніка" задоволено частково. Скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції..

Справа надіслана Верховним Судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 11.08.2023, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №61963.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №1340/3914/18 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І.

У постанові від 28 липня 2023 року в даній справі Верховний суд звернув увагу, зокрема, на наступне:

«Стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді у цій справі колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

…У позовній заяві підставою для звернення до суду прокурор вказав недостатність коштів у контролюючого органу (ОДПІ) для сплати судового збору за подання позову.

Однак, такі обставини стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й труднощі у сплаті судового збору, не можуть розцінюватися як такі, що надають безумовні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. До того ж, процесуальним законодавством передбачена можливість полегшення судом тягаря судових витрат для сторін. Наприклад, суд за заявою сторони у справі може відстрочити або розстрочити або дозволити сплатити судовий збір у меншому розмірі.».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви в тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частин 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі №810/2509/17.

Як свідчить з обставин у даній справі у прокурора відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави з адміністративним позовом, оскільки, станом на момент виникнення спірних правовідносин, Дрогобицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області вповноважене на звернення до суду з позовом щодо зобов`язання вчинити певні дії.

Однак ґрунтовних пояснень щодо наявності правових підстав для звернення прокуратури до суду з даним позовом прокурором не було надано.

Суд звертає увагу на те, що частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» чітко визначено, що прокурор може здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі відсутності органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Разом з тим, наведеним вище підтверджується наявність на момент подання позовної заяви органу, до компетенції якого належить здійснення повноваження щодо, зокрема, звернення з позовною заявою щодо стягнення податкового боргу.

Таким чином, твердження позивача про відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за дотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері справляння податків або не здійснення чи не неналежним чином здійснення таким органом своїх функцій, не знаходить належного обґрунтування.

Відтак, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід обґрунтувати наявність виняткових умов для здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що чинним процесуальним законом (ст. 53, ч. 7 ст. 160 КАС України) до позовної заяви прокурора встановлені окрім загальних, ще й спеціальні вимоги. Такі вимоги стосуються обґрунтування передбачених ст. 23 Закону від 14.10. 2014 № 1697-VII підстав для представництва інтересів держави у суді.

Таким чином, прокурором не дотримано вимог ст. 53, ч. 7 ст. 160 КАС України щодо обґрунтування законних підстав для звернення до суду в інтересах держави. Водночас це має наслідком застосування судом положень, визначених статтею 169 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої додати:

- обґрунтування наявності законних підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді та подання доказів, які підтверджують існування передбачених законом підстав.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сподарик Наталія Іванівна