Рішення
від 15.08.2023 по справі 420/16156/23
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16156/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄОКОМ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.06.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄОКОМ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення №4461 від 03.02.2023 року Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) критеріям ризиковості платника податку;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №7712 від 21.02.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 16.02.2023 року №1 Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) критеріям ризиковості платника податку;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення №12507 від 21.03.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.03.2023 року №2 Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою\відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) критеріям ризиковості платника податку;

4. Визнати протиправним та скасувати рішення №16758 від 20.04.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 12.04.2023 року №3 Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) критеріям ризиковості платника податку;

5. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 43142370; місцезнаходження: Україна, 65044, Одеська область, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи щодо прийняття оскаржуваних рішень, зазначає, що рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку: №4461 від 03.02.2023 року; №7712 від 21.02.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 16.02.2023 року №1; №12507 від 21.03.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.03.2023 року №2; №16758 від 20.04.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 12.04.2023 року №3 про відповідність ТОВ «ЛЕОКОМ» критеріям ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню.

У позові зазначено, що: в оскаржуваному рішенні № 4461 від 03.02.2023 року відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ... р. »; в оскаржуваному рішенні №7712 від 21.02.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 16.02.2023 року №1 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонці «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності»; в оскаржуваному рішенні №12507 від 21.03.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.03.2023 року №2 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонці «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності»; в оскаржуваному рішенні №16758 від 20.04.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 12.04.2023 року №3 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонці «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

Крім того, зазначено позивачем, у формі рішень вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. В оскаржуваних рішеннях: №4461 від 03.02.2023 року: №7712 від 21.02.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 16.02.2023 року №1; №12507 від 21.03.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.03.2023 року №2; №16758 від 20.04.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 12.04.2023 року №3 Комісії ГУ ДПС в Одеській області у розділі «Податкова інформація», який заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, зазначено лише про встановлення операцій з придбання ТОВ «ЛЕОКОМ» товарів у постачальників з ознаками ризиковості.

Як зазначено позивачем, в оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові господарські операції та/або податкові накладні, в яких були зафіксовані такі операції, не вказані учасники таких господарських операцій. Позивач стверджує, що ТОВ «ЛЕОКОМ» не отримано жодних додатків до оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цих рішень. Натомість оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області взагалі не містять належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «ЛЕОКОМ» до ризикових платників податків.

В зв`язку з вказаним позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості.

Як стверджує позивач, контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення Позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

Ухвалою суду від 10.07.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.

07.08.2023 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві вказано, що Головне управління ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнає, та не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Як стверджує відповідач, у оскаржуваних рішеннях зазначено коди податкової інформації стосовно ТОВ «ЛЕОКОМ»: 13 - придбання товарів (послуг) платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.,12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Також, у рішеннях зазначено податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях період здійснення господарських операцій та коду ДКПП операцій, визначених як ризикових. Також зазначено, про суб`єктів господарювання з якими ТОВ «ЛЄОКОМ» мало господарські відносини, та яких станом на день розгляду повідомлення включено до переліку ризикових платників податку.

У відзиві вказано, що подані позивачем документи не відображали у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, а саме: документи щодо зберігання товару з обмеженим терміном придатності, зокрема: свинина, свіжа, охолоджена або морожена (код УКТЗЕД 0203), документи щодо транспортування товару від контрагентів-постачальників, зареєстрованих у інших областях: ТОВ "БВК АГРО" (42021405, Київ), ТОВ "ФУДЛАЙФ ПЛЮС" (44359373, Волинська область), ТОВ "АГРО ОВЕН КО" (44581879, Дніпропетровська область), ТОВ "ЄВР КОМЕРС" (37059699, Львівська область), ТОВ "ТЕМФОРТ "(42153313, Київ): ТТН, видаткові накладні, акти прийому-передачі, рахунки-фактури, договори, виписки банку, платіжні доручення.

Враховуючи вищевикладене, вказано у відзиві, позивач фактично ознайомлений з недоліками, які були виявлені в рамках опрацювання повідомлень поданих до контролюючого органу на предмет розгляду питання про невідповідність критеріям ризиковості позивача, окрім цього також не надано документів щодо взаємовідносин з контрагентом «ТОВ «МП ЮГ», код ЄДРПОУ 41075659, якого включено до переліку ризикових платників податку 19.01.2022.», однак після отримання рішення №16758 від 24.04.2023 додаткових повідомлень з поясненнями та копіями документів надано не було.

Ухвалою суду від 11.08.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи №420/16156/23 з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» (код ЄДРПОУ 44518943) зареєстроване як юридична особа 02.02.2022 року (Номер запису: 1005561020000080232 та взяте на податковий облік. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» зареєстровано платником ПДВ.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» за КВЕД є: 10.11 Виробництво м`яса (основний); 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці; 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №37791 від 06.07.2022 року згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 прийнято рішення про відповідність позивача п.8 платника податку критеріям ризиковості платника (т.1 а.с.40, т.3 а.с.186).

Підставою для прийняття даного рішення визначено таке: «встановлено придбання товару від суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року по справі № 420/10012/22, яке набрало законної сили 26.10.2022 року визнано протиправним та скасовано рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області від 06.07.2022 № 37791 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» критеріям ризиковості платника податку; зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» з переліку ризикових платників податку на додану вартість (т.3 а.с.187-196).

Також судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №4461 від 03.02.2023 року згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність позивача п.8 платника податку критеріям ризиковості платника (т.1 а.с.61, т.3 а.с.166-167).

У даному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно ТОВ «ЛЕОКОМ»: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано придання/постачання позивачем у період з 01.01.2022 року по 02.02.2023 року у таких платників: 42229979, 43398825, 43672933, 44499470.

16.02.2023 позивачем було направлено на адресу податкового органу про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом із 85 додатками (т.1 а.с.62, т.3 а.с.168, 197).

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №7712 від 21.02.2023 року згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 16.02.2023 року №1 прийнято рішення про відповідність позивача п.8 платника податку критеріям ризиковості платника (т.3 а.с.173-174, 199-200).

У даному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно ТОВ «ЛЕОКОМ», яка є підставою для його прийняття: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

15.03.2023 позивачем було направлено на адресу податкового органу про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом із 97 додатками (т.3 а.с.207, 244).

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №12507 від 21.03.2023 року згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 15.03.2023 року №2 прийнято рішення про відповідність позивача п.8 платника податку критеріям ризиковості платника (т.3 а.с.148, т.4 а.с.1-2).

У розділі: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку вказано придання/постачання позивачем у період з 01.01.2022 року по 02.02.2023 року у таких платників: 42229979, 43398825, 43672933.

12.04.2023 позивачем було направлено на адресу податкового органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом із 20 додатками (т.3 а.с.150).

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №16758 від 20.04.2023 року згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 12.04.2023 року №3 прийнято рішення про відповідність позивача п.8 платника податку критеріям ризиковості платника (т.4 а.с.22).

У розділі: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку вказано придання/постачання позивачем у період з 07.11.2022 року по 31.01.2023 року у платника: 41075659 та у період з 07.11.2022 року по 25.01.2023 року у платника - 43672933.

У даному рішенні вказано, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, а саме: документи щодо зберігання товару з обмеженим терміном придатності, зокрема: сина, свіжа, охолоджена або морожена (код УКТЗЕД 0203), документи щодо транспортування товару від контрагентів постачальників, зареєстрованих у інших областях: ТОВ "БВК АГРО" (42021405, Київ), ТОВ "ФУДЛАЙФ ПЛЮС" (44359373, Волинська область), ТОВ "АГРО ОВЕН КО (44581879 Дніпропетровська область), ТОВ "ЄВР КОМЕРС" (37059699, Львівська область), ТОВ "ТЕМФОРТ "(42153313 Київ) ТТН, видатком накладні, акти прийому-передачі, рахунки-фактури, договори, виписки банку, платіжні доручення.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача п.8 критеріям ризиковості платника податку.

На момент прийняття спірних рішень, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Так, підставою для прийняття оскаржуваних рішень визначено таку податкову інформацію:

07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції;

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Щодо покликань відповідача на недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції), суд зазначає.

Так, як вказано позивачем та не спростовано відповідачем, згідно штатного розпису товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄОКОМ", на вказаному підприємстві станом на 02.02.2023 року працювало 3 особи директор, вантажник та бухгалтер.

Як вже встановлено судом, основним видом діяльності ТОВ "ЛЄОКОМ" є виробництво м`яса (КВЕД -10.11).

За твердженням позивача, ТОВ "ЛЕОКОМ" закуповує сировину (м`ясо свинини), а також товари для безпосередньої реалізації, в т.ч. і субпродукти. Отриманий товар ТОВ «ЛЕОКОМ» передає на переробку до ТОВ «МП-ЮГ», згідно договору на переробку давальницької сировини та зберігання готової продукції №13/04-22 від 13.04.2022. Після переробки сировини робітниками ТОВ «МП-ЮГ», а саме, обвалювання та жилування м`яса, охолоджена продукція за допомогою вакуумної машини фасується в поліетиленову плівку, зберігається в нульовій камері холодильного обладнання, після чого транспортується за адресою поставки покупця. Частина готової продукції фасується в поліетиленову плівку, заморожується та зберігається в холодильниках для подальшої реалізації покупцям. ТОВ "ЛЕОКОМ" має орендовані холодильні та морозильні камери для зберігання продукції, згідно договору №13/04-22 від 13.04.2022 з ТОВ «МП-ЮГ» та договору зберігання б/н від 01.08.2022р. з ПП «Фаворит». ТОВ "ЛЕОКОМ" використовує орендовані автомобілі для транспортування продукції, згідно Договору про перевезення вантажів №11.04.22 від 11.04.2022р. з ФОП ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що ні у оскаржуваних рішеннях, ні у відзиві на позов відповідачем не надано оцінку вищевказаним твердженням позивача.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про недостатність трудових ресурсів, враховуючи види діяльності позивача не є обґрунтованими.

Щодо обставин постачання товарів (послуг) платникам податку, щодо яких прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку та придбання товарів (послуг) у платників податку, щодо яких прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, то суд зазначає.

Як вже встановлено судом, у розділі: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку»:

- рішення №7712 від 21.02.2023 року вказано придання/постачання позивачем у період з 01.01.2022 року по 02.02.2023 року у таких платників: 42229979, 43398825, 43672933, 44499470.

- рішення №12507 від 21.03.2023 року вказано придання/постачання позивачем у період з 01.01.2022 року по 02.02.2023 року у таких платників: 42229979, 43398825, 43672933.

- рішення №16758 від 20.04.2023 року придання/постачання позивачем у період з 07.11.2022 року по 31.01.2023 року у платника: 41075659 та у період з 07.11.2022 року по 25.01.2023 року у платника - 43672933.

Крім того, у рішенні №16758 від 20.04.2023 року вказано, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, а саме: документи щодо зберігання товару з обмеженим терміном придатності, зокрема: сина, свіжа, охолоджена або морожена (код УКТЗЕД 0203), документи щодо транспортування товару від контрагентів постачальників, зареєстрованих у інших областях: ТОВ "БВК АГРО" (42021405, Київ), ТОВ "ФУДЛАЙФ ПЛЮС" (44359373, Волинська область), ТОВ "АГРО ОВЕН КО (44581879 Дніпропетровська область), ТОВ "ЄВР КОМЕРС" (37059699, Львівська область), ТОВ "ТЕМФОРТ "(42153313 Київ) ТТН, видатком накладні, акти прийому-передачі, рахунки-фактури, договори, виписки банку, платіжні доручення.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року по справі №420/12438/22, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасувати рішення №171563 від 15.07.2022 року Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 43672933) критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА-ПОСТАЧ" з переліку платників податків, якi вiдповiдають критеріям ризиковості платника податку.

Зважаючи на встановлення рішенням суду, яке набрало законної сили, відсутності підстав для прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків контрагента позивача товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 43672933), віднесення позивача до ризикових у зв`язку із господарськими відносинами з вказаним суб`єктом господарювання є необґрунтованим.

При розгляді даної справи суд враховує, що як вказано позивачем, з постачальником ТОВ «МОСПРОДТОРГ» (код ЄДРПОУ 43398825) позивачем було укладено договір поставки №06/05 від 06.05.2022р. Останнє придбання товару від постачальника було 16.06.2022р., оплата - 19.10.2022p. на підтвердження чого до суду надано виписку банку та акт звірки взаєморозрахунків. З постачальником ТОВ «ТРЕЙД-М`ЯСО» (код ЄДРПОУ 42229979) позивачем було укладено договір поставки №29 від 12.04.2022р. Останнє придбання товару від постачальника було 25.07.2022р., оплата - 17.10.2022р. на підтвердження чого до суду надано виписку банку та акт звірки взаєморозрахунків.

Також, позивач зазначає, що між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЄОКОМ" та постачальниками ТОВ «МОСПРОДТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД-М`ЯСО» укладено угоди про розірвання договору від 20 жовтня 2022р. та 18 жовтня 2022р. відповідно, взаємовідносини припинено, заборгованість відсутня.

Позивачем надано до суду договори перевезення вантажів, оренди на підтвердження наявності місць для зберігання товару з обмеженим терміном придатності та наявності ресурсів для транспортування товару від контрагентів постачальників, зареєстрованих у інших областях.

При розгляді даної адміністративної справи суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи протоколів засідань комісій на яких прийнято оскаржувані рішення до суду не надано.

Рішення про віднесення контрагентів позивача до ризикових, на які покликається відповідач, можуть бути вихідними даними для аналізу показників податкової звітності позивача, проте конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, судячи з матеріалів справи, контролюючим органом не створено.

При цьому віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, суд вважає неспроможним аргументом.

Крім того, поширення на позивача ризиковості через стосунки з іншим ризиковими платником податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Відповідно до п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами, Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п.38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі Lithgow and Others v. the United Kingdom від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд зазначає, що впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Сам лише факт віднесення контрагентів позивача до таких, що є ризикованими не створює підстав для твердження, що і позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При розгляді даної справи, суд вважає за необхідне зазначити, що резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені обґрунтовані мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказане не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Суд зазначає, що зважаючи на зміст оскаржуваних рішень, позивач фактично позбавлений можливості ідентифікувати, які документи необхідно йому подати для виключення з переліку ризикових платників податку.

Суд зазначає, що відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, крім іншого: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №4461 від 03.02.2023 року, №7712 від 21.02.2023 року, №12507 від 21.03.2023 року, №16758 від 20.04.2023 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є похідною від вищевказаної вимог про скасування рішень, суд дійшов висновку, що вони також є такою, що підлягають задоволенню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10736,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки рішення, яке визнано судом протиправним та скасовано прийнято Головного управління ДПС в Одеській області, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 10736,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Суд вказує на те, що відповідачем не було подано до суду відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17 додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.03.2021 у справі № 712/1720/19.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Так, згідно матеріалів справи, 08.05.2023 року між адвокатом Долженчук Н.М.та ТОВ "ЛЄОКОМ" укладено договір №127 про надання правової допомоги відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту, як позивачу, під час розгляду Одеським окружним адміністративним судом адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги.

Пунктом 4 даного договору визначено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до суду надано платіжну інструкцію №78 від 24.05.2023 року про сплату товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЄОКОМ" Долженко Н.М. 6000 грн (т.1 а.с.34).

У графі «Призначення платежу» даного платіжного документа визначено, що здійснюється оплата за надання юридичних послуг за договором №127 від 08.05.2023 року.

У постанові Верховного суду від по справі №640/18402/19 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом також зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмір 6000,00 грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄОКОМ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №4461 від 03.02.2023 року Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення №7712 від 21.02.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 16.02.2023 року №1 Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення №12507 від 21.03.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 15.03.2023 року №2 Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність товариства з обмеженою\відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення №16758 від 20.04.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 12.04.2023 року №3 Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 43142370; місцезнаходження: Україна, 65044, Одеська область, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄОКОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44518943; місцезнаходження: Україна, 65025, Одеська область, місто Одеса, 19-й км Старокиївської дороги(пн), будинок 31, офіс 3) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄОКОМ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 10736,00 грн. (десять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЄОКОМ" (19-й км Старокиївської дороги (пн), буд.31, офіс, м.Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 44518943).

Відповідачі:

Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044).

СуддяКорой С.М.


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	15.08.2023
Оприлюднено	21.08.2023
Номер документу	112876019
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —420/16156/23

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.08.2023 по справі 420/16156/23ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/16156/23

Рішення від 15.08.2023

Рішення
від 15.08.2023 по справі 420/16156/23
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД