Рішення

від 16.08.2023 по справі 620/7929/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2023 року Чернігів Справа № 620/7929/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ" до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» (далі також позивач) до Чернігівської митниці (далі також митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000013/2 від 23.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000085.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що для митного оформлення імпортованого товару надано всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових). Натомість митниця, в порушення нормМК України,безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем. Також митницею не доведено, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

20.06.2023 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не подано документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, тому враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості товару, приймаючи до уваги митні оформлення подібних товарів, здійснені в попередній період (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, відповідач вважає, що є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно. Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ проведена консультація з особою, уповноваженою на декларування, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ підстави для визнання заявленої митної вартості товару відсутні.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій, з поміж-іншого вказав, що декларантом надано повний пакет документів, встановлений частиною другою статті 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості, які не містять розбіжностей, містять належну та достатню інформацію про товар та його ціну, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), та достатні підстави щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем надано суду заперечення, в яких виклав аргументи щодо доводів позивача у відповіді на відзив та вважає їх безпідставними.

Ухвалою суду від 11.07.2023 клопотання представника Чернігівської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін повернуто без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

23.06.2021 між ТОВ «ТК ДТ-Чернігів» (Покупець) та Компанією Компанія «ГАП Пазарлама А.Ш.» (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт № LLC01-2021 від (надалі контракт) відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує Товар, асортимент, кількість, ціна якого зазначається в Інвойсі для кожної партії товару окремо. (а.с. 28-30).

23.05.2023 23.05.2023до митниці була подана митна декларація (далі МД) № UA102020/2023/003817та задекларовано товар: - № 1 Тканина сурова напівпанама (100%) бавовна, полотняного переплетення, шир 149 см., щільність 23 г/м2, 4*3 1/1-8/1. Арт. 15129. Тканина сурова напівпанама (100%) бавовна, полотняного переплетення, шир. 163 см., щільність 228г/м2, 84*30 16/1-8/1. Арт. 15029. Використовується на власних виробничих потужностях. Країна виробництва ТМ. Торговельна марка TDS. Виробник TURMENBASYTEKSTILKOMPLEKSI» за рівнем митної вартості 2,19 USD/кг. Одержувачем цих товарів є ТОВ «ТК ДТ-Чернігів». Поставка здійснювалася автомобільним транспортом на умовах EXW TRMERSIN в рамках зовнішньоекономічного контракту від 23.06.2021 № LLC01-2021, укладеного з GAPPAZARLAMAA.S. (Туреччина), на умовах передоплати, що зазначається в інвойсі від 12.05.2023 № 90377901. Митну вартість товару було заявлено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до Чернігівської митниці позивачем подано контракт № LLC01-2021 від 23.06.2021; рахунок-Проформа на суму 45 537,34 доларів США; платіжне доручення про повну оплату товару № 28 від 10.05.2023 на загальну суму 45537,34 доларів США (сплачена сума на підставі проформи-інвойс); інвойс/рахунок-фактура № 90377901 від 12.05.2023 на загальну суму 41 723,22 доларів США; довідку про транспортні витрати (Документ, що підтверджує вартість перевезення товару) вих. № 0000-000242 від 17.05.2023; транспортний документ CMR від 15.05.2023.

Додатково декларантом надано митному органу разом з митною декларацією: експертний висновок ТПП № Ц-454 від 22.05.2023; пакувальний лист від 12.05.2023; сертифікат про походження товару NO Y 0893693 від 15.05.2023; декларація країни відправлення ТІ 23TR33010000954220 від 16.05.2023; договір (контракт) про перевезення № 0807 від 08.07.2022; договір (контракт) про перевезення № 299 від 20.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 242 від 17.05.2023; прайс-лист продавця від 10.04.2023; паспорт якості від 24.04.2023; паспорт якості від 24.04.2023; заявка на перевезення № 1; бухгалтерська документація: виписка з бухгалтерської документації за 10.05.2023; декларація UA102020/2021/001523 від 07.08.2021 (раніше оформлені ЕМД по попередній поставці); декларація UA102020/2021/006219 від 22.11.2021 (раніше оформлені ЕМД по попередній поставці); декларація UA102020/2022/002973 від 08.08.2022 (раніше оформлені ЕМД по попередній поставці); видаткова накладна №159 від 05.04.2023; калькуляція оприбуткування ЕМД 08.03.2023; калькуляція собівартості обробки тканини 228 г/м2 від 31.03.2023; калькуляція собівартості обробки тканини 223 г/м2 від 31.05.2023.

Митна вартість товару визначена декларантом згідно зіст.57 Митного кодексу Україниза основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

23.05.2023 Чернігівською митницею прийнято рішення № UA102000/2023/000013/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість товару 0,5729 USD за одиницю, загальна сума 50459,96 USD (а.с. 18).

У графі 33 вказаного рішення зазначено причини здійснення коригування митної вартості, а саме:

-відповідно до платіжного доручення від 10.05.2023 №28 комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні ПУМБ за рахунок». Також сплата комісійних передбачена п.п. 4.2 п. 4 «Умови оплати» контракту від 23.06.2021 №LLC01-2021. Розмір сплати цих витрат зазначено в виписці за 10.05.2023, але до митної вартості товару їх включено не було, чим порушено вимоги п. 1а ч. 10 ст. 58 МКУ;

-відповідно до п.п. 5.1 п. 5 «Пакування та маркування, якість та кількість товару» контракту від 23.06.2021 №LLC01-2021 товар повинен бути упакований таким чином, щоб запобігти будь-яким пошкодженням під час транспортування та транзитних перевезень. Але, жодним пунктом контракту не визначено, що включає в себе ціна товару, у тому числі і витрати на пакування. Згідно з п. 1 в ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. З огляду на зазначене, такі витрати до митної вартості товару включено не було, чим порушено вимоги п. 1в ч. 10 ст. 58 МКУ;

-до митного оформлення надана копія митної декларації Т1 країни відправлення від 16.05.2023 №23TR33010000954220. Даний документ свідчить про транзитне переміщення вантажу з території Туреччини. У той же час в Туреччині з вантажем застосовувалися операції щодо обробки вантажу, ¦перевантаження, зберігання та навантаження. Відомості про ці витрати до митного оформлення не надані згідно з п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на вивантаження та обробку оцінюваних товарів з огляду на зазначене, такі витрати до митної вартості товару включено не було, чим порушено вимоги п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ;

- експертний висновок КТПП від 22.05.2023 №Ц-454-при аналізі цінової кон`юнктури ринку експертом до уваги брався прайс-лист компаній Туркменістану, які не мають часового діапазону дії встановлених цін. Експертом не були проаналізовані цінові пропозиції на ринку Туркменістану та Туреччини (з урахуванням усіх логістичних витрат). Таким чином, наданий експертний висновок не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити його перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ.

Враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості товару, які можуть свідчити про викривлення його дійсної вартості, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів особі, уповноваженій на декларування, запропоновано надати наступні додаткові документи: специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Надання вказаних документів дасть змогу підтвердити вартісні характеристики товару. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У зв`язку з неподанням особою, уповноваженою на декларування, документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості товару, приймаючи до уваги митні оформлення подібних товарів, здійснені в попередній період (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно. Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ проведена консультація з особою, уповноваженою на декларування, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ підстави для визнання заявленої митної вартості товару відсутні.

Проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246 митне оформлення тканини сурової здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 2,45 USD/кг, що вище за рівень митної вартості оцінюваного товару згідно з товаросупровідними документами. А тому митну вартість товару скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митна декларація від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246. Митну оцінку товару здійснено за резервним методом з розрахунку 2,45 USD/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA102020/2023/000085 (а.с. 20).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно дост. 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2ст. 52 МК України).

Відповідно дост. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, ч.3ст. 53 МК Українипередбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньст. 55 МК України(ч.3ст. 54 МК України).

При цьому в ч.6ст. 54 МК Українивизначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, як встановлено судом, підставами для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів стало виявлення відповідачем у наданих до митного оформлення документах розбіжностей, а також відсутність складових митної вартості, зокрема, комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, але до митної вартості товару їх включено не було; у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів, пов`язаних із пакуванням, до ціни, що була фактично або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; МД від 16.05.2023 № №23TR33010000954220 містить відомості про транзитне переміщення вантажу, під час якого застосовувалися операції щодо обробки вантажу, ¦перевантаження, зберігання та навантаження, проте відомості про ці витрати до митного оформлення не надані; наданий декларантом експертний висновок свідчить, що експертом брався до уваги прайс-лист компанії, які не мають часового діапазону дії встановлених цін.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений ч. 10 ст. 58 МК України.

Зокрема, відповідно до пп. «а», «б», «в» п. 1 ч. 10ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як встановлено судом, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі п.2 контракту № LLC01-2021 від 23.06.2021, ціна на товар визначена п. 2.3 на умовах згідно цінами інвойсу, п. 2.4 контракту, ціна залишається незмінною протягом всього строку дії контракту, якщо інше не обумовлено сторонами за умови взаємно узгоджених змін, зазначених у додатках до контракту, а умовами п. 5 контракту не визначено, що вартість пакування та маркування не включена до ціни товару. Відтак, вартість пакування та маркування входить до ціни товару згідно інвойсу, поки інше не обумовлено сторонами за умови взаємно узгоджених змін, зазначених у додатках до контракту.

Отже, суд вважає аргументованими доводи позивача, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною, оскільки умовами договору не визначено, що упаковка та маркування товару не включена до ціни товару. Отже, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Щодо комісійних витрат, то суд встановив, що умовами поставки (п. 2.3 контракту), як у продавця, так і у покупця відсутні зобов`язання щодо включення комісійних витрат банку до митної вартості товару, тому відповідно до положень ч. 10 ст. 58 МК Україниці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Щодо висновків відповідача, що МД від 16.05.2023 № №23TR33010000954220 містить відомості про транзитне переміщення вантажу, під час якого застосовувалися операції щодо обробки вантажу, ¦перевантаження, зберігання та навантаження, проте відомості про ці витрати до митного оформлення не надані, суд зазначає таке.

Митна декларація ТІ, яка надана до митного оформлення містить інформацію про місце замитнення м. Мерсін. Разом з цим, умовами поставки відповідно до інвойсу № 90377901 від 12.05.2023 за контрактом № LLC01-2021 - є EXW / Mersin. Отже, на продавця покладено всі витрати по доставці до м. Мерсін, в тому числі завантаження, вивантаження, обробка вантажу, завантаження на транспортний засіб покупця ТОВ «ТК ДТ-Чернігів» в м. Мерсін, здійснювалось за рахунок продавця GAP PAZARLAMA A.S, відповідно умов поставки, що підтверджено додатково довідкою продавця GAP PAZARLAMA A.S від 31.03.2023, а також зазначено в довідці про транспортні витрати № 0000-000242 від 17.05.2023, яка надавалась до митного оформлення.

Щодо висновків відповідача, що наданий декларантом експертний висновок свідчить, що експертом брався до уваги прайс-лист компанії, які не мають часового діапазону дії встановлених цін, суд зазначає таке.

Експертний висновок від 22.05.2023 № Ц-454 містить комплексну оцінку товарів, предметом дослідження є саме товари, які ввозились на підставі контракту № LLC1-2021 від 23.06.2021, з Туреччини, на умовах поставки EXW Mersin (Туреччина).

В якості джерел інформації експерт використовував документи, які були надані до митного оформлення, інформацію з інтернет-джерел, довідково-інформаційні матеріали з розрахунку зовнішньоторговельних контрактних цін, цінові кон`юнктури ринку країни товаровиробника та постачальників даної продукції отриманої зі спеціалізованих торгівельних площадок та даними відкритих джерел ГМ Інтернет, інформаційний банк даних ТПП, закони України, національні стандарти.

Експертом зроблений висновок про те, що контрактна (ринкова) вартість вказаної продукції знаходиться в діапазоні ринкових цін, відповідає поточній кон`юнктурі ринку та може становити: тканина сурова напівпанама (100%) бавовна, полотняного переплетення, шир. 149см., щільність 223г/м2, 84*30 16/1-8/1. Арт. 15129-0,71 USD зам/п; тканина сурова напівпанама (100%) бавовна, полотняного переплетення, шир. 163см., щільність 228г/м2, 84*30 16/1-8/1. Арт. 15029-0,77 USD зам/п.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Тобто митним органом безпідставно проігноровано інформацію щодо цін на продукцію, зазначену в експертному висновку торгово-промислові палати.

Таким чином, проаналізувавши аргументи відповідача, з якими останній пов`язує неможливість визначення ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом, суд дійшов висновку, що декларантом надані документи, які дозволяють ідентифікувати партії поставленого товару, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Доказів того, що вказані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, митницею суду не надано.

При цьому суд зазначає, що з огляду на законодавчо визначену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами відповідача, що надані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом.

Також суд вважає необґрунтованим визначення митницею митної вартості товару за другорядним методом.

Так, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246 митне оформлення тканини сурової здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 2,45 USD/кг, що вище за рівень митної вартості оцінюваного товару згідно з товаросупровідними документами. А тому митну вартість товару скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митна декларація від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246.

У той же час, відповідач не зазначив, який саме товар оформлено за МД від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246, не порівнює характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, не порівнює комерційні умови та умови поставки цих товарів.

Таким чином, оскільки у спірному випадку судом встановлено, що у своїй сукупності подані декларантом документи дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, а також те, що при застосуванні другорядного методу відповідачем необґрунтовано порівняння характеристик оцінюваного товару, суд дійшов висновку щодо протиправності оскарженого рішення митниці про коригування митної вартості товарів та його скасування.

Наслідком визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості є і визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки її видано у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного контракту, суд доходить висновку, що позивач надав суду необхідні документи за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, натомість доводи митного органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, митний орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару, а вартість витрат на перевезення товару до митної території України, є складовою митної вартості товару, та не врахована декларантом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000013/2 від 23.05.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000085 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Суд також зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 4 та ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу ч. 6, ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами ч. 9ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 5ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, у розумінні наведених положеньКАС Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо вона вважає, що не було дотримано вимоги стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 6500,00 грн. суду надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.09.2022, додаткової угоди від 24.05.2023, акту виконаних робіт від 06.06.2023, видаткового касового ордеру від 06.06.2023 на суму 6500,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер (а.с. 73-79).

У відзиві відповідач зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 грудня 2022 року у справі №922/1964/21 сформулювала такий висновок. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу є розумність заявлених до відшкодування витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постановах від 1 вересня 2021 року у справі №178/1522/18, від 8 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 Верховним Судом зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.

Отож, виходячи з критеріїв співмірності, а також з урахуванням заперечень відповідача, суд вважає, що сума заявлених позивачем до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у суді підлягає зменшенню.

Виходячи з критерію реальності та розумності розміру визначених судових витрат, їх необхідності і враховуючи фактичний обсяг наданих послуг, суд вважає обґрунтованим та співмірним зі складністю справи присудження на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн, що відповідатиме принципу розумності розподілу судових витрат.

Також, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000013/2 від 23.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000085.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні), та витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень), сплачені відповідно до платіжних документів від 06.06.2023.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ" вул.Калачівська, буд.13,м.Київ,02090 код ЄДРПОУ 43526760.

Відповідач: Чернігівська митниця пр-т Перемоги,6,м. Чернігів,14017 код ЄДРПОУ 43985581.

Повний текст рішення виготовлено 16 серпня 2023 року.

Суддя І.І. Соломко