Постанова

від 06.11.2023 по справі 620/7929/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7929/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-Чернігів" до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-Чернігів" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000013/2 від 23.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000085.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.06.2021 між ТОВ «ТК ДТ-Чернігів» (Покупець) та Компанією Компанія «ГАП Пазарлама А.Ш.» (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт № LLC01-2021 від (надалі - контракт) відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує Товар, асортимент, кількість, ціна якого зазначається в Інвойсі для кожної партії товару окремо. (а.с. 28-30).

23.05.2023 23.05.2023до митниці була подана митна декларація (далі - МД) № UA102020/2023/003817та задекларовано товар: - № 1 Тканина сурова напівпанама (100%) бавовна, полотняного переплетення, шир 149 см., щільність 23 г/м2, 4*3 1/1-8/1. Арт. 15129. Тканина сурова напівпанама (100%) бавовна, полотняного переплетення, шир. 163 см., щільність 228г/м2, 84*30 16/1-8/1. Арт. 15029. Використовується на власних виробничих потужностях. Країна виробництва - ТМ. Торговельна марка - TDS. Виробник TURMENBASYTEKSTILKOMPLEKSI» за рівнем митної вартості 2,19 USD/кг. Одержувачем цих товарів є ТОВ «ТК ДТ-Чернігів». Поставка здійснювалася автомобільним транспортом на умовах EXW - TRMERSIN в рамках зовнішньоекономічного контракту від 23.06.2021 № LLC01-2021, укладеного з GAPPAZARLAMAA.S. (Туреччина), на умовах передоплати, що зазначається в інвойсі від 12.05.2023 № 90377901. Митну вартість товару було заявлено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до Чернігівської митниці позивачем подано контракт № LLC01-2021 від 23.06.2021; рахунок-Проформа на суму 45 537,34 доларів США; платіжне доручення про повну оплату товару № 28 від 10.05.2023 на загальну суму 45537,34 доларів США (сплачена сума на підставі проформи-інвойс); інвойс/рахунок-фактура № 90377901 від 12.05.2023 на загальну суму 41 723,22 доларів США; довідку про транспортні витрати (Документ, що підтверджує вартість перевезення товару) вих. № 0000-000242 від 17.05.2023; транспортний документ CMR від 15.05.2023.

Додатково декларантом надано митному органу разом з митною декларацією: експертний висновок ТПП № Ц-454 від 22.05.2023; пакувальний лист від 12.05.2023; сертифікат про походження товару №Y0893693 від 15.05.2023; декларація країни відправлення ТІ 23TR33010000954220 від 16.05.2023; договір (контракт) про перевезення № 0807 від 08.07.2022; договір (контракт) про перевезення № 299 від 20.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 242 від 17.05.2023; прайс-лист продавця від 10.04.2023; паспорт якості від 24.04.2023; паспорт якості від 24.04.2023; заявка на перевезення № 1; бухгалтерська документація: виписка з бухгалтерської документації за 10.05.2023; декларація UA102020/2021/001523 від 07.08.2021 (раніше оформлені ЕМД по попередній поставці); декларація UA102020/2021/006219 від 22.11.2021 (раніше оформлені ЕМД по попередній поставці); декларація UA102020/2022/002973 від 08.08.2022 (раніше оформлені ЕМД по попередній поставці); видаткова накладна №159 від 05.04.2023; калькуляція оприбуткування ЕМД 08.03.2023; калькуляція собівартості обробки тканини 228 г/м2 від 31.03.2023; калькуляція собівартості обробки тканини 223 г/м2 від 31.05.2023.

Митна вартість товару визначена декларантом згідно зі ст.57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

23.05.2023 Чернігівською митницею прийнято рішення № UA102000/2023/000013/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість товару 0,5729 USD за одиницю, загальна сума 50459,96 USD (а.с. 18).

У графі 33 вказаного рішення зазначено причини здійснення коригування митної вартості, а саме:

- відповідно до платіжного доручення від 10.05.2023 №28 комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, про що свідчить відмітка в графі 71 «Комісійні ПУМБ за рахунок». Також сплата комісійних передбачена п.п. 4.2 п. 4 «Умови оплати» контракту від 23.06.2021 №LLC01-2021. Розмір сплати цих витрат зазначено в виписці за 10.05.2023, але до митної вартості товару їх включено не було, чим порушено вимоги п. 1а ч. 10 ст. 58 МКУ;

- відповідно до п.п. 5.1 п. 5 «Пакування та маркування, якість та кількість товару» контракту від 23.06.2021 №LLC01-2021 товар повинен бути упакований таким чином, щоб запобігти будь-яким пошкодженням під час транспортування та транзитних перевезень. Але, жодним пунктом контракту не визначено, що включає в себе ціна товару, у тому числі і витрати на пакування. Згідно з п. 1 в ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. З огляду на зазначене, такі витрати до митної вартості товару включено не було, чим порушено вимоги п. 1в ч. 10 ст. 58 МКУ;

- до митного оформлення надана копія митної декларації Т1 країни відправлення від 16.05.2023 №23TR33010000954220. Даний документ свідчить про транзитне переміщення вантажу з території Туреччини. У той же час в Туреччині з вантажем застосовувалися операції щодо обробки вантажу, перевантаження, зберігання та навантаження. Відомості про ці витрати до митного оформлення не надані згідно з п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на вивантаження та обробку оцінюваних товарів з огляду на зазначене, такі витрати до митної вартості товару включено не було, чим порушено вимоги п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ;

- експертний висновок КТПП від 22.05.2023 №Ц-454-при аналізі цінової кон`юнктури ринку експертом до уваги брався прайс-лист компаній Туркменістану, які не мають часового діапазону дії встановлених цін. Експертом не були проаналізовані цінові пропозиції на ринку Туркменістану та Туреччини (з урахуванням усіх логістичних витрат). Таким чином, наданий експертний висновок не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити його перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ.

Враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості товару, які можуть свідчити про викривлення його дійсної вартості, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів особі, уповноваженій на декларування, запропоновано надати наступні додаткові документи: специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Надання вказаних документів дасть змогу підтвердити вартісні характеристики товару. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У зв`язку з неподанням особою, уповноваженою на декларування, документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості товару, приймаючи до уваги митні оформлення подібних товарів, здійснені в попередній період (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно. Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ проведена консультація з особою, уповноваженою на декларування, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ підстави для визнання заявленої митної вартості товару відсутні.

Проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246 митне оформлення тканини здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 2,45 USD/кг, що вище за рівень митної вартості оцінюваного товару згідно з товаросупровідними документами. А тому митну вартість товару скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митна декларація від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246. Митну оцінку товару здійснено за резервним методом з розрахунку 2,45 USD/кг.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA102020/2023/000085 (а.с. 20).

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України вбачається, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

У силу норм п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 Митного кодексу України).

Водночас, судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15, згідно якої, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Судом встановлено, що підставами для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів стало виявлення відповідачем у наданих до митного оформлення документах розбіжностей, а також відсутність складових митної вартості, зокрема, комісійні витрати за переказ коштів здійснювалися за рахунок платника, але до митної вартості товару їх включено не було; у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів, пов`язаних із пакуванням, до ціни, що була фактично або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; МД від 16.05.2023 № №23TR33010000954220 містить відомості про транзитне переміщення вантажу, під час якого застосовувалися операції щодо обробки вантажу, ¦перевантаження, зберігання та навантаження, проте відомості про ці витрати до митного оформлення не надані; наданий декларантом експертний висновок свідчить, що експертом брався до уваги прайс-лист компанії, який не має часового діапазону дії встановлених цін.

Водночас, відповідно до пп. «а», «б», «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі п.2 контракту № LLC01-2021 від 23.06.2021, ціна на товар визначена п. 2.3 на умовах згідно цінами інвойсу, п. 2.4 контракту, ціна залишається незмінною протягом всього строку дії контракту, якщо інше не обумовлено сторонами за умови взаємно узгоджених змін, зазначених у додатках до контракту, а умовами п. 5 контракту не визначено, що вартість пакування та маркування не включена до ціни товару. Відтак, вартість пакування та маркування входить до ціни товару згідно інвойсу, поки інше не обумовлено сторонами за умови взаємно узгоджених змін, зазначених у додатках до контракту.

Отже, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною, оскільки умовами договору не визначено, що упаковка та маркування товару не включена до ціни товару. Таким чином, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Щодо комісійних витрат, то суд встановив, що умовами поставки (п. 2.3 контракту), як у продавця, так і у покупця відсутні зобов`язання щодо включення комісійних витрат банку до митної вартості товару, тому відповідно до положень ч. 10 ст. 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Щодо висновків відповідача, що МД від 16.05.2023 № №23TR33010000954220 містить відомості про транзитне переміщення вантажу, під час якого застосовувалися операції щодо обробки вантажу, перевантаження, зберігання та навантаження, проте відомості про ці витрати до митного оформлення не надані, суд зазначає таке.

Митна декларація, яка була надана до митного оформлення містить інформацію про місце здійснення митного оформлення вантажу - м. Мерсін. Разом з цим, умовами поставки відповідно до інвойсу № 90377901 від 12.05.2023 за контрактом № LLC01-2021 - є EXW / Mersin. Отже, на продавця покладено всі витрати по доставці до м. Мерсін, в тому числі завантаження, вивантаження, обробка вантажу, завантаження на транспортний засіб покупця ТОВ «ТК ДТ-Чернігів» в м. Мерсін, здійснювалось за рахунок продавця GAP PAZARLAMA A.S, відповідно умов поставки, що підтверджено додатково довідкою продавця GAP PAZARLAMA A.S від 31.03.2023, а також зазначено в довідці про транспортні витрати № 0000-000242 від 17.05.2023, яка надавалась до митного оформлення.

Стосовно висновків відповідача, що експертом брався до уваги прайс-листи компанії, які не мають часового діапазону дії встановлених цін, суд зазначає таке.

Експертний висновок від 22.05.2023 № Ц-454 містить комплексну оцінку товарів, предметом дослідження є саме товари, які ввозились на підставі контракту № LLC1-2021 від 23.06.2021, з Туреччини, на умовах поставки EXW Mersin (Туреччина).

В якості джерел інформації експерт використовував документи, які були надані до митного оформлення, інформацію з інтернет-джерел, довідково-інформаційні матеріали з розрахунку зовнішньоторговельних контрактних цін, цінові кон`юнктури ринку країни товаровиробника та постачальників даної продукції отриманої зі спеціалізованих торгівельних площадок та даними відкритих джерел ГМ Інтернет, інформаційний банк даних ТПП, закони України, національні стандарти.

Експертом зроблений висновок про те, що контрактна (ринкова) вартість вказаної продукції знаходиться в діапазоні ринкових цін, відповідає поточній кон`юнктурі ринку та може становити: тканина сурова напівпанама (100%) бавовна, полотняного переплетення, шир. 149см., щільність 223г/м2, 84*30 16/1-8/1. Арт. 15129-0,71 USD зам/п; тканина сурова напівпанама (100%) бавовна, полотняного переплетення, шир. 163см., щільність 228г/м2, 84*30 16/1-8/1. Арт. 15029-0,77 USD зам/п.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Тобто митним органом безпідставно проігноровано інформацію щодо цін на продукцію, зазначену в експертному висновку торгово-промислові палати.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що декларантом були надані документи, які дозволяють ідентифікувати партії поставленого товару, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Доказів того, що вказані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, митницею надано не було.

При цьому суд зазначає, що з огляду на законодавчо визначену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами відповідача, що надані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом.

Також суд вважає необґрунтованим визначення митницею митної вартості товару за другорядним методом.

Так, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246 митне оформлення тканини сурової здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 2,45 USD/кг, що вище за рівень митної вартості оцінюваного товару згідно з товаросупровідними документами. А тому митну вартість товару скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митна декларація від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246.

У той же час, відповідач не зазначив, який саме товар оформлено за МД від 13.01.2023 №UA100380/2023/600246, не порівнює характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, не порівнює комерційні умови та умови поставки цих товарів.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2020 у справі № 820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Таким чином, оскільки у спірному випадку судом встановлено, що у своїй сукупності подані декларантом документи дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, а також те, що при застосуванні другорядного методу відповідачем необґрунтовано порівняння характеристик оцінюваного товару, суд дійшов висновку щодо протиправності оскарженого рішення митниці про коригування митної вартості товарів та як наслідок його скасування.

Вимога про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною, оскільки її видано у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості, а тому вона також підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк