Ухвала

від 17.08.2023 по справі 240/4410/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 серпня 2023 року

Київ

справа № 240/4410/22

адміністративне провадження № К/990/27250/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 240/4410/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКДАРІЯ» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд».

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 06.12.2022, повний його текст складено 13.12.2022, відповідно останнім днем його оскарження було 12.01.2023, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 04.08.2023, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що законом не встановлено строк для повторного подання скарги, але виходячи із загальних засад він повинен бути розумним з огляду на сукупність усіх обставин, а норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаться поважними для вирішення питання поновлення пропущеного строку, такі причини визначаються з огляду на обставини справи. Зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення та з моменту прийняття оскаржуваного рішення не пройшло одного року, як це передбачено частиною п`ятою статті 333 КАС України. Просить врахувати, що повторне подання касаційної скарги відбулося у стислі строки після отримання ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги. Зауважує, що ГУ ДПС було враховано зауваження Верховного Суду, викладені в попередній ухвалі про повернення касаційної скарги, доповнено та приведено касаційну скаргу у відповідність до вимог КАС України. Також, ГУ ДПС посилається на закріплений у Конституції України принцип забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, та просить поновити пропущений строк.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу подану до суду через підсистему «Електронний суд» 03.01.2023, однак, Верховний Суд її повернув ухвалою від 10.01.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржнику було роз`яснено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Електронні примірники ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 10.01.2023 о 15:44 год.

Вдруге касаційну скаргу ГУ ДПС направило засобами поштового зв`язку 24.03.2023, проте, Верховний Суд ухвалою від 12.04.2023 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Верховний Суд висловив ті ж самі зауваження до оформлення касаційної скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які були зазначені в ухвалі від 10.01.2023 про повернення вперше поданої касаційної скарги. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 21.04.2023.

Втретє касаційну скаргу ГУ ДПС направило 04.08.2023, тобто майже через чотири місяці після отримання ухвали Верховного Суду від 12.04.2023 про повернення вдруге поданої касаційної скарги. Разом з тим, зміст втретє поданої касаційної скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичним її попереднім редакціям. Тому доводи скаржника про те, що ним враховано усі зауваження Верховного Суду не відповідають дійсності.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ГУ ДПС не обґрунтовує необхідність таких проміжків часу для приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Звернення з касаційною скаргою є третім, а підставою для повернення попередніх касаційних скарг стало недотримання саме скаржником вимог статей 328 і 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений ГУ ДПС підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення та є підставою для залишення втретє поданої касаційної скарги без руху.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

Загальний строк, що сплинув з дня ухвалення судового рішення і до дня звернення з касаційною скаргою втретє становить більше семи місяців, що значно виходить за межі встановленого у статті 329 КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень.

Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Колегією суддів встановлено, що зміст втретє поданої касаційної скарги є ідентичним до тих, які суд касаційної скарги вже визнав неналежно оформленими. Враховуючи, що Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також зазначав про неприпустимість наведення обґрунтування безвідносно до висновків судів, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 240/4410/22 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко