Постанова від 15.08.2023 по справі 757/28027/22-ц

Постанова

Іменем України

15 серпня 2023 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/10435/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Ратушного А. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Печерського районного суду м. Києва

від 27 березня 2023 року

в складі судді Козлова Р. Ю.

у цивільній справі №757/28027/22-ц Печерського районного суду м. Києва

за позовом Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн

до ОСОБА_1 , Національного органу інтелектуальної власності України - Державної організації "Український офіс інтелектуальної власності та інновацій"

про визнання недійсним свідоцтва та зобов`язання вчинити дії

У С ТА Н О В И В:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року позов Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation) до ОСОБА_1 (відповідач-1), Національного органу інтелектуальної власності України - Державної організації "Український офіс інтелектуальної власності та інновацій" (відповідач-2) задоволено.

Визнано недійсними чотири свідоцтва України на знак для товарів і послуг (НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9) для всіх товарів Міжнародної класифікації товарів і послуг, для яких вони були зареєстровані, від дати публікації відомостей про їх видачу, та зобов`язано Національний орган інтелектуальної власності України Державну організацію «Український офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести відомості до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсними повністю цих свідоцтв та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позовну заяву подано особою без належних повноважень. Представником позивача не надано документи, які підтверджують державну реєстрацію компанії Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн та документи, які підтверджують призначення особи, яка підписала довіреність. Однак, суд першої інстанції не перевірив повноваження представника позивача та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Також судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про забезпечення стягнення судових витрат.

Суд, проігнорувавши заяву про відвід, допустив порушення норм процесуального права, принципів верховенства права, справедливості та неупередженості.

В порушення норм процесуального права, щодо строків подання доказів, суд прийняв докази після закінчення підготовчого провадження.

Рішення суду ґрунтується на висновку експерта, який є не тільки таким, що поданий з порушенням норм процесуального права, а й за змістом не відповідає критеріям законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Судом проігноровано аргументи відповідача-1. Оскаржуване рішення не відповідає критерію вмотивованості.

За наведених обставин просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позову.

Відповідач-2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та правомірність рішення про реєстрацію знаків для товарів і послуг та видачі свідоцтв України, просив апеляційну скаргу задовольнити та ухвалити судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач, заперечуючи проти апеляційної скарги, подав відзив, в якому посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Представник скаржника - ОСОБА_5. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник Національного органу інтелектуальної власності України - Державної організації "Український офіс інтелектуальної власності та інновацій" - Козелецька Н. О. в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу, рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача - Охромєєв Ю. Г. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05 лютого 2019 року до Міністерства економічного розвитку торгівлі України було подано заявку №m201902422 на реєстрацію знака для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 та заявку №m201902430 на реєстрацію знака для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1, а 01.02.2019 було подано заявку №m201902247 на реєстрацію знака для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 та 05.03.2019 було подано заявку №m201905105 на реєстрацію знака для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Верховної Ради України №838 від 11 вересня 2019 року вищезазначене Міністерство було перейменовано в Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

11 листопада 2019 року на підставі наданих ОСОБА_4 документів вказаним Міністерством були видані свідоцтво України НОМЕР_7 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1, а свідоцтво України НОМЕР_6 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 для 9, 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі - МКТП).

10 грудня 2019 року на підставі наданих ОСОБА_4 документів вказаним Міністерством були видані свідоцтво України НОМЕР_8 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 та свідоцтво України НОМЕР_9 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 для 9, 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі - МКТП).

Таким чином, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України здійснило державну реєстрацію на ім`я відповідача-1 вказаних знаків для товарів і послуг з офіційною публікацією про це в Офіційному бюлетені «Промислова власність» №21/2019 з датою публікації від 11.11.2019 та Офіційному бюлетені «Промислова власність» №23/2019 з датою публікації від 10.12.2019.

Датою подання заявки №m201902422 за оскаржуваним свідоцтвом України НОМЕР_8 є 05.02.2019, №m201902430 за оскаржуваним свідоцтвом України НОМЕР_6 є 05.02.2019, №m201902247 за оскаржуваним свідоцтвом України НОМЕР_7 є 01.02.2019, №m201905105 за оскаржуваним свідоцтвом України НОМЕР_9 є 05.03.2019.

Згідно висновку експерта №СЕ-19-22/47506-ІВ за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 09 березня 2023 року:

«Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , від 11.11.2019 є схожим настільки, що його можна сплутати із раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 15.09.2004»;

«Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_3 від 10.12.2019 є схожим настільки, що його можна сплутати із раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 15.09.2004»;

«Знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України № НОМЕР_4 від 11.11.2019 є схожим настільки, що його можна сплутати із раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 15.09.2004»;

«Знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України № НОМЕР_5 від 10.12.2019 є схожим настільки, що його можна сплутати із раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 15.09.2004»;

«Позначення, зареєстроване як знак для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , на дату подання заявки, а саме на 01.02.2019 було таким, що може ввести в оману щодо товару 9 класу МКТП, послуг 35 класу МКТП та особи, яка виробляє товар 9 класу МКТП, а саме Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation)»;

«Позначення, зареєстроване як знак для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_3 , на дату подання заявки, а саме на 05.02.2019 було таким, що може ввести в оману щодо товару 9 класу МКТП, послуг 35 класу МКТП та особи, яка виробляє товар 9 класу МКТП, а саме Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation)» ;

«Позначення, зареєстроване як знак для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_5 , на дату подання заявки, а саме на 05.03.2019 було таким, що може ввести в оману щодо товару 9 класу МКТП, послуг 35 класу МКТП та особи, яка виробляє товар 9 класу МКТП, а саме Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation)» ;

«Позначення, зареєстроване як знак для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_4 , було таким, що може ввести в оману щодо товару 9 класу МКТП, послуг 35 класу МКТП та особи, яка виробляє товар 9 класу МКТП, а саме Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation)».

З висновку експерта №СЕ-19-22/47506-ІВ від 09.03.2023 також вбачається, що експертизу проведено завідувачем лабораторії економічних досліджень та досліджень у сфері інтелектуальної власності Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України Головою І. Г., яка має вищу економічну освіту, вищу товарознавчу освіту та вищу спеціальну освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності за спеціальністю 13.6 «Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товару і послуг), географічними зазначеннями» (свідоцтво ЕЕК МВС України від 29.06.2021 №18220) вищий клас судового експерта, загальний стаж експертної роботи з 2003 року. Про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України експерти попереджені.

Відповідно до даних з Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки право власності на торговельну марку за свідоцтвом України НОМЕР_10 передані від компанії Голд Пік Індастріз (Холдінгз) Лімітед до компанії Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation) (рішення №25867 від 25.09.2019, бюлетень №18).

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявний лист від 26.08.2019 щодо затвердження повноважень для реєстрації торгової марки, згідно змісту якого випливає, що Голд Пік Індастріз (Холдінгз) Лімітед зазначає, що ОСОБА_1 є клієнтом компанії з 2013 року, вони мають довгострокове ділове співробітництво у виробництві батарейок ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3, і Голд Пік Індастріз (Холдінгз) Лімітед уповноважує ОСОБА_4 зареєструвати торгову марку батарейок за назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 в Україні, це не заподіє шкоди іншим торговим маркам компанії Голд Пік , а тому компанія просить допомогти у реєстрації цих торгових марок (том 3, а. с. 98-99). Даний лист було долучено відповідачем-2 до відзиву на позовну заяву.

Водночас, в перекладі до цього листа вказано, що даний лист засвідчено печаткою компанії, відмінної від Голд Пік Індастріз (Холдінгз) Лімітед, а саме Торгова компанія "Вейцяо Пубу", печатка якої міститься на вищезгаданому листі від 26.08.2019. Крім того, цей лист надруковано на папері, який не містить торгового знаку компанії Голд Пік Індастріз (Холдінгз) Лімітед (GP).

З наведеного слідує, що Голд Пік Індастріз (Холдінгз) Лімітед не надавало своєї згоди на реєстрацію відповідачем-1 торгової марки батарейок за назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3. Тому цей лист не є належним доказом на підтвердження згоди Голд Пік Індастріз (Холдінгз) Лімітед.

В свою чергу, представники відповідачів не наводили своїх заперечень щодо таких доводів представника позивача та а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції не надали належних доказів на передачу прав на торговельну марку відповідачу-1.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача Охромєєв Ю. Г. підтвердив, що не було ніякої згоди з боку Голд Пік Індастріз (Холдінгз) Лімітед на реєстрацію ОСОБА_4 торгової марки батарейок за назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3. Також пояснив, що діючим законодавством взагалі не передбачено такої згоди на реєстрацію торгової марки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що встановивши обставини справи та застосувавши норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, а саме положення Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в редакції на дату подання заявок на реєстрацію оскаржуваних свідоцтв, ст. 432 ЦК України та положення Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_8 від 10.12.2019, НОМЕР_6 від 11.11.2019, НОМЕР_7 від 11.11.2019 та НОМЕР_9 від 10.12.2019 не відповідають умовам надання правової охорони, у зв`язку з чим обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Апеляційна скарга не містить доводів про неправильне застосування судом норм матеріального права та/або неповне з`ясування обставин справи. Фактично доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до порушення судом норм процесуального права та поруч з цим не спростовують висновку суду про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд в порушення норм процесуального прийняв висновок експерта, поданий позивачем, після закінчення підготовчого провадження.

Так, дане твердження скаржника не відповідає дійсності з огляду на те, що позивачем у відповіді на відзив відповідача-1 було зазначено про те, що 09.12.2022 він звернувся до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з заявою на проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. Висновок, якій містить відповіді на вісім питань було складено 09 березня 2023 року, що відповідно зайняло певний час.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Таким чином, оскільки позивачем було повідомлено суду про неможливість подання висновку експерта з об`єктивних причин, які від нього не залежали, колегія суддів вважає, що суд правомірно взято до уваги Висновок експерта №СЕ-19-22/47506-ІВ від 09.03.2023 та надано правову оцінку такому доказу в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом, оскільки останній містить інформацію щодо предмета доказування (відповідність умовам ст. 6 Закону України "Про знаки для товарів і послуг"), є таким, що дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у представника позивача повноважень на подання позовної заяви та здійснення представництва Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation) в суді колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.

Дані доводи скаржник обґрунтовував тим, що представником позивача не надано документи, які підтверджують державну реєстрацію компанії Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн та документи, які підтверджують призначення особи, яка підписала довіреність.

Колегія суддів вважає недоречними такі доводи апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Позивач - Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation) є іноземною компанією.

Як вбачається з матеріалів справи позовну заяву підписано та подано представником позивача - адвокатом Охромєєвим Ю. Г. на підставі довіреності від 24.06.2020.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до с. 34 Закону України "Про міжнародне приватне право", порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави або міжнародним договором України.

Статтею 3 Гаазької Конвенції 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів передбачено, що є єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися дня посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Україна приєдналась до Гаазької Конвенції 10 січня 2002 року, Конвенція набула чинності 22 грудня 2003 року, відтак 112 держав-учасниць Конвенції, відмовилися у відносинах із Україною від вимоги повної консульської легалізації офіційних документів і перейшла на спрощену процедуру апостилювання.

Відповідно до статті 9 Конституції України положення Конвенції необхідно вважати частиною національного законодавства, що є обов`язковим до застосування в Україні до відповідних відносин.

Апостиль - спеціальний штамп апостиляції, що засвідчує дійсність підписів, статусу осіб, печаток; підтвердження підписів і печаток на офіційних документах апостилем робить ці документи чинними в усіх країнах-учасницях Гаазької конвенції.

Апостиль, окрім засвідчення дійсності підпису та компетенції особи, що підписала (видала) офіційний документ, також, в окремих випадках, засвідчує дійсність штампа або печатки, що скріплює документ.

Як вбачається з довіреності від 24 червня 2020 року, яка видана Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation) для здійснення представництва адвокату Охромєєву Ю. Г., остання містить Апостиль засвідчений у Вищому Суді.

З наведеного слідує, що не знайшли свого підтвердження доводи скаржника щодо відсутності повноважень у представника позивача здійснювати представництво Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн (GP Global Marketing Corporation).

Щодо доводів апеляційної скарги про відмову в задоволенні клопотання відповідача-1 про витребування доказів у позивача, а саме: документ, що є доказом правосуб`єктності Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн за відповідним іноземним законом ( сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо); документ, що підтверджує призначення Це Чінг Ї Стелли , яка підписала довіреність представника позивача, на посаду заступника генерального директора Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн та її перебування на цій посаді на момент підписання довіренності; документ, що підтверджує наявність у Це Чінг Ї Стелли повноважень видавати довіреність на представництво прав та інтересів Джі Пі Глобал Маркетінг Корпорейшн в судах України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Водночас, в клопотанні відповідача-1 про витребування доказів, всупереч вимогам ст. 84 ЦПК України не зазначено жодних доводів та відповідно не надано жодних доказів на підтвердження того, що у нього є труднощі в самостійному отриманні заявлених до витребування доказів та взагалі доказів, що ним вживались заходи для отримання цих доказів самостійно.

Більш того, в матеріалах справи міститься свідоцтво про реєстрацію (certificate of incorporation) , яке може отримати будь-яка особа шляхом звернення на веб-сторінку General Registry of Cayman Islands https://www.ciregistry.ky/online-tools/ з підтвердженням дійсності такого документа на веб-сторінці www.verify, gov.kv. Проте, матеріали справи не містить доказів, що відповідач-1 вчиняв такі дії.

За таких обставин у суду були відсутні правові підстави для задоволення такого клопотання.

Також суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу-1 в задоволенні його клопотання про забезпечення судових витрат, з огляду на таке.

В апеляційній скарзі відповідач-1 зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволені клопотання про забезпечення судових витрат у розмірі 200 000 грн шляхом внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва, поряд з цим посилаючись на те, що судом першої інстанції не було встановлено вартість майнових прав на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, скаржником не було надано жодного доказу про те, що вартість знака для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 на час розгляду не покриває заявлених судових витрат відповідача-1.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи скаржника, що судом першої інстанції проігноровано заяву про відвід, оскільки заява про відвід судді Козлова Р. Ю була розглянута суддею Соколовим О. М. та відмовлено у задоволені даної заяви, про що 14 березня 2023 року постановлена ухвала. Інша заява про відвід була подана представником відповідача-1 27 березня 2023 року о 19 год. 56 хв., тоді як останнє судове засідання у справі відбулося 27.03.2023 о 14 год. 00 хв., в якому було ухвалено оскаржуване рішення.

Водночас ч. 3 ст. 39 ЦПК України регламентує, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, відсутні підстави вважати, що справу розглянуто неповноважним складом суду.

Щодо доводів скарги про ігнорування аргументів відповідача.

В апеляційній скарзі відповідач-1 зазначає про те, що передача прав на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 відбулась з порушенням законодавства і використання знаку позивачем призведе до введення в оману щодо особи, яка виготовляє товар.

Водночас, такі аргументи скаржника є припущеннями, оскільки не підтверджені жодними доказами. Більш того, предметом позову є визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг, свідоцтва України № НОМЕР_5 на знак для товарів і послуг, свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг, свідоцтва України № НОМЕР_3 . А встановлення обставин, щодо дійсності знака для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 не входить до предмету доказування у даній справі. Відтак посилання на дані обставини правомірно не взято до уваги суду при ухваленні оскаржуваного рішення.

Посилання скаржника на невідповідність рішення критерію вмотивованості колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що оскаржуване рішення від 27.03.2023 не відповідає критерію вмотивованості та поруч з цим не наводить правових обґрунтувань невмотивованості рішення суду, а лише наводить судову практику щодо загальних критерій вмотивованості рішення суду. Скаржник не зазначив, чим саме, чи за яким критерієм рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року у даній справі не відповідає вимозі вмотивованості. Також в апеляційній скарзі відсутні мотиви щодо неправильного застосування судом конкретних норм матеріального права, а лише формально загально вказано, що рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не свідчать про порушення процесуальних прав відповідача-1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а відтак не спростовують правильного висновку суду про задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Крім цього, слід враховувати і той факт, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позов підлягає задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 274, 275, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2023 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська