Постанова

від 15.08.2023 по справі 396/922/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1148/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №396/922/19 Категорія: 305010900 Піньковський Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Широкової Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лабика Руслана Романовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому вказала, що її батько ОСОБА_2 загинув 02 травня 2015 року в результаті автомобільної катастрофи, яка сталася з вини водія автобуса «MAN 9.150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Круїз-Авто».

У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, від яких і помер.

Вироком Новоукраїнськогорайонного судуКіровоградської областівід 11.10.2016року водіяавтобуса «MAN9.150» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

У зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , його близьким родичам, а саме дочці ОСОБА_1 було завдано матеріальної та моральної шкоди.

Оскільки власником автомобіля «MAN 9.150» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_3 , на праві власності належить відповідачу, а саме ТОВ «Круїз-Авто», тому позивач просила суд стягнути з ТОВ «Круїз-Авто» на її користь:

- 19331,34 грн. в рахунок відшкодування витрат на поховання батька загиблого внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

- 300 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

- 15000,00 грн. судових витрат пов`язаних з оплатою позивачем правничої допомоги.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зТОВ «Круїз-Авто»на користь ОСОБА_1 витрати напоховання загиблоговнаслідок діїджерела підвищеноїнебезпеки врозмірі 19331,34грн.та моральнушкоду, завдану смертю батька внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, в розмірі 50000,00 грн.

Стягнуто з ТОВ «Круїз-Авто» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги, в розмірі 15000,00 грн.

Стягнуто з ТОВ «Круїз-Авто» на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки, ТОВ «Круїз-Авто» є власником джерела підвищеної небезпеки та роботодавцем водія ОСОБА_3 , винного (за вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2016 року) у заподіянні смерті ОСОБА_2 , то саме вказана юридична особа несе відповідальність за дії водія джерела підвищеної небезпеки та є відповідачем по справі.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок зібраних у справі доказів у їх сукупності суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на поховання загиблого внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки в розмірі 19331,34 грн. та моральна шкода, завдана смертю батька внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки в розмірі 50000,00 грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд керувався засадами розумності, справедливості та виваженості та вважав, що визначений розмір моральної шкоди є співмірним отриманим моральним стражданням понесених позивачем.

Також суд встановив, що позивачем були понесені витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт та детальним описом наданих послуг від 23.05.2019 року від АО «Гранд Груп Партнерс», квитанціями №0.0.1366327328.1 від 27.05.2019 року на 10000,00 гривень та № 0.0.1366328769.1 від 27.05.2019 на 5000 гривень про оплату послуг на рахунок АО «Гранд Груп Партнерс», тому з відповідача на користь позивача стягнуто вищезазначені суми, як витрати по оплаті професійної правової допомоги.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_4 , оскаржила його в апеляційному порядку та зазначила, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з недотриманням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Просила його змінити в частині зменшення розміру моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ «Круїз-Авто» на користь ОСОБА_1 300 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не в повній мірі враховано всю глибину душевних страждань завданих їй смертю батька. Крім того звернуто увагу, що позивач більше восьми років з моменту ДТП і по сьогодні намагається отримати компенсацію завданої їй шкоди.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 02.05.2015 року близько 13.00 сталась ДТП з вини водія ОСОБА_3 , який керував рейсовим пасажирським автобусом «MAN 9.150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Круїз-Авто і з яким водій перебував у трудових відносинах, в світлу пору доби на ділянці дороги 34 км + 230 м автодороги Кіровоград-Платонове, в напрямку м. Кіровоград, зі сторони м. Новоукраїнка.

В результаті даної ДТП помер пасажир автобуса ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 05.05.2015 року та довідкою про причину смерті №2124 від 04.05.2015 року.

Вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Згідно з ч. 4 ст .82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до копії свідоцтва про народження від 29 жовтня 1977 року батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого 18 вересня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київської райдержадміністрації виконкому Одеської міськради, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб 18.09.1999 року, актовий запис №694. Після укладення шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_7 , дружини ОСОБА_7 .

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля MAN 9.150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - відповідача ТОВ «Круїз-Авто» була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна»,відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7823842.

Відповідно до договору доручення №62-2522-0025 обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті від 30.11.2022 року - ТОВ «Круїз-Авто» на момент ДТП застрахувало пасажирів в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Відповідно до платіжного доручення №25368 від 22.10.2019 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на рахунок представника позивача ОСОБА_8 виплатило суму згідно умов договору в розмірі 34000,00 гривень.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується й колегія суддів, встановивши, що ОСОБА_3 , який керував при скоєнні ДТП рейсовим пасажирським автобусом марки «MAN 9.150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував у трудових відносинах з ТОВ «Круїз-Авто», виконував свої службові обов`язки, дійшов правильного висновку про те, що обов`язок щодо відшкодування моральної шкоди слід покласти на роботодавця в силу положень частини першої статті 1172 ЦК України.

При цьому, визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив із засад розумності та справедливості, урахував глибину фізичних та душевних страждань позивача, яка утратила батька, істотності вимушених змін у її житті, із ступеня вини водія, який скоїв тяжкий злочин, порушивши Правила дорожнього руху. Моральна шкода позивачу завдана смертю її батька, що спричинило та буде спричиняти протягом усього життя позивача їй душевні страждання; відновити становище, яке існувало до смерті батька у житті позивача не можливо.

Суд першої інстанції, встановивши належним чином дійсні обставини справи на підставі наявних доказів, у межах заявлених вимог, а також колегія суддів, врахувавши межі та доводи апеляційної скарги, доходить висновку про правильність часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення на користь позивача грошового відшкодування моральної шкоди у зв`язку із загибеллю її батька, у розмірі 50 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення у суду відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лабика Руслана Романовича залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 серпня 2023 року.

Судді: