Постанова

від 16.08.2023 по справі 344/8488/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/8488/17

Провадження № 22-ц/4808/946/23

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Мальцева

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мальцевої Є.Є.,

суддів Луганської В.М., Фединяка В.Д.,

секретар Возняк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гресько Василь Васильович, на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2023 року у цивільній справі за заявою боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи - стягувач ОСОБА_2 , Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно звернулася з заявою, в якій просила зупинити примусове виконання за виконавчим листом № 344/8488/17 від 18.08.2020, до моменту набранням чинності ухвали за наслідками розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви зазначено, що у її заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повідомлено обставини, які унеможливлюють та роблять недоцільним примусове виконання нею рішення у даній справі на підставі виконавчого листа. На даний час поведінкою заявника не порушуються жодні права позивача ОСОБА_2 , так як право на суміжну земельну ділянку у останній виникло у невстановлений законом спосіб. Примусове виконання нею рішення суду до моменту розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню матиме негативні наслідки для неї, оскільки вона змушена буде діяти всупереч власного права власності на земельну ділянку та безпідставно виготовляти нову технічну документацію на неї. Окрім цього, наразі державним виконавцем вживаються заходи щодо примусового виконання нею рішення суду.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокатГресько В.В., посилаючись на порушення норм судом процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд порушив норми процесуального права при вирішенні питання про зупинення виконання виконавчого документу. Суд прийшов до помилкового висновку, керуючись нормою п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, яка встановлює, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в порядку позовного провадження в якості заходу забезпечення позову у разі, коли порушено питання про перегляд рішень, на підставі якого виданий цей виконавчий лист.

Заявник звернулася до суду в порядку статті 432 ЦПК України, норма якої прямо передбачає право суду зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати документ до виконання. А за змістом п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вже зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу.

Суд помилково виходив суто з положень статті 150 ЦПК України, тому не розглядав підстави для зупинення виконання виконавчого документу, викладені в заяві, які свідчать про наявність підстав для задоволення заяви.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заявник ОСОБА_1 до суду не явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Статтею 372ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника адвоката Греська В.В., який підтримав скаргу, заперечення стягувача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 , які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про виконавче провадження» прямо віднесено вирішення питання про зупинення виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій до компетенції виконавця, а також враховував, що ґрунтовних підстав для задоволення заяви боржником не наведено.

Передбачене п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в порядку позовного провадження в якості заходу забезпечення позову у разі, коли порушено питання про перегляд рішень, на підставі якого виданий цей виконавчий лист.

Одночасно суд не вправі вжити заходи забезпечення заяви (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення вчинення виконавчих дій, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключно повноваженням державного виконавця.

Зупинення стягнення в межах виконавчого провадження, що здійснюються на підставі судового рішення, що набрало законної сили є неприпустимим при розгляді, зокрема, заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

При цьому суд зазначив, що вжиття заходів щодо зупинення виконавчих дій відноситься до виключних повноважень державного виконавця, а тому заявник не позбавлена права на звернення до виконавця із відповідною заявою.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положеннями статті 432 ЦПК Україниврегульований порядок визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Так, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд першої інстанції виходив з того, що частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.

Вказаною нормою визначено перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем.

За змістом вимог статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», зупинення виконавчого провадження є виключним правом державного (або приватного) виконавця.

Дійсно, суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа може застосовуватись судами як захід забезпечення позову при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів тобто, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про зупинення виконання виконавчого листа № 344/8488/17 від 18.08.2020, до моменту набранням чинності ухвали за наслідками розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. наведеним критеріям не відповідає, оскільки не містить жодних належних обґрунтувань і доказів на їх підтвердження, з яких би вбачалось, що захист її права стане неможливим без вжиття таких заходів; обґрунтувань, які б свідчили, що розробка нею документів землеустрою призведе до значних фінансових втрат, порушення її права власності та неможливість його відновлення, які суд міг би оцінити, а підставою для зупинення виконання визначає тільки факт виконання стягувачем своєї частини зобов`язань раніше, при цьому не посилається на порушення стягувачем інших умов рішення суду, то судом правильно відмовлено в її задоволенні.

З доводами апеляційної скарги про те, що судом вирішено питання тільки з урахуванням положень норми ст..150 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», неможливо погодитися, оскільки висновки суду вказують на те, що судом перевірено обґрунтування заяви.

Крім того, на час перегляду ухвали суду в апеляційній інстанції заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, вирішена по суті, і заява про зупинення виконання документу втратила значення для справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга заявника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 368, 374,375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гресько Василь Васильович - залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 17 серпня 2023 року.

Головуюча суддя Є.Є. Мальцева

Судді: В.М. Луганська

В.Д. Фединяк